Програми технічної допомоги єс програмний підхід Проект як базовий рівень реалізації програм технічної допомоги єс



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



Програми технічної допомоги ЄС Програмний підхід Проект як базовий рівень реалізації програм технічної допомоги ЄС

  • ПІДГОТОВКА ДО НАПИСАННЯ ПРОЕКТІВ ТЕМПУС



ПРОЕКТ

  • Обмежені в часі і просторі заходи, спрямовані на вирішення проблеми, виправлення ситуації і досягнення певного запланованого результату.

  • Для кожного проекту заздалегідь визначені:

    • мета і завдання
    • виконавці
    • ресурси
    • бенефіціари (цільова група)
    • результати (кінцевий і проміжні)
    • час і місце


  • project cycle management (РСМ):

    • проектний цикл
    • управління проектом
    • управління проектним циклом
  • набір інструментів для розробки та виконання проекту (проектного менеджменту)

  • використовується ЄС з 1993 року

  • постійно змінюється та вдосконалюється

  • в основі – логіко-структурний підхід (логіко-структурний аналіз )

  • серце логіко-структурного підходу - логіко-структурна матриця

  • логіко-структурний аналіз ≠ логіко-структурна матриця



Логіко-структурна матриця









Аналіз стейкхолдерів

  • Стейкхолдери (зацікавлені сторони) – люди, установи, організації, стан та інтереси (професійні, соціальні, фінансові) яких можуть змінитися внаслідок реалізації проекту

  • Різні групи мають різні інтереси, вплив та можливості

  • Стейкхолдери можуть бути зацікавлені в успіху або невдачі проекту

  • Інтереси відкриті та приховані

  • Конфлікти між інтересами стейкхолдерів (конфлікти між стейкхолдерами)



Аналіз стейкхолдерів

  • визначення основних зацікавлених сторін;

  • визначення їх інтересів та можливого впливу на проект, його підготовку та виконання;

  • виявлення явних або потенційних конфліктів між інтересами різних стейкхолдерів;

  • можливість узгодження інтересів стейкхолдерів та налагодження стосунків між ними;

  • форми участі кожного зі стейкхолдерів на кожному етапі проектного циклу, визначення ризиків, пов'язаних із кожним стейкхолдером.



Категорії стейкхолдерів

  • Ініціатори проекту

  • Виконавці

  • Студенти

  • Керівництво ВНЗ, його робочі органи

  • Керівники окремих підрозділів

  • Викладачі, науковці

  • Адміністративний та допоміжний персонал

  • Профспілки, студентське самоврядування, неурядові організації (НУО);

  • Міністерство освіти і науки, його окремі працівники, представники академічних установ, обласних та місцевих органів влади, галузеві експерти

  • Впливові особи

  • Роботодавці

  • Представники ЗМІ

  • Інші



Категорії стейкхолдерів

  • Стейкхолдери – усі, кого проект стосується (“зачіпає”) безпосередньо чи опосередковано, позитивно чи негативно

  • Бенефіціари – ті, хто виграє, отримує вигоду / користь від проекту

    • Цільова група – установа, окрема група людей, на яких проект вплине позитивно (як правило, на них зосереджені конкретні цілі проекту (specific project objectives)
    • Користувачі, “споживачі”
    • Кінцеві бенефіціари - ті, хто матимуть користь від проекту у довгостроковій перспективі


Категорії стейкхолдерів

    • Першорядні стейкхолдери –
      • усі, кого проект стосується (“зачіпає”) безпосередньо
      • ті, хто має достатньо владних повноважень та / впливу, щоб впливати на розробку та впровадження проекту (= блокувати, підтримувати, прискорювати, спів-фінансувати тощо)
    • Другорядні стейкхолдери –
      • ті, кого проект “зачіпає” опосередковано
      • ті, хто не має достатньо впливу, щоб здійснювати тиск на розробників та виконавців проекту, змінити його хід чи завдання


Категорії стейкхолдерів

  • Партнери – учасники консорціуму:

    • Стейкхолдери
    • Бенефіціари




Інтерес до проекту, мотивація

  • Яку ймовірну вигоду / користь від проекту вони отримають ?

  • Що вони можуть втратити внаслідок реалізації проекту?

  • Чи зацікавлені вони у змінах чи у збереженні status quo?

  • Які інші інтереси стейкхолдерів можуть сприяти / стримувати реалізацію політики ?

  • Як кожен зі стейкхолдерів оцінює інших стейкхолдерів ?

  • Чого стейкхолдери очікують від проекту?

  • Чи робили вони власні спроби вирішити проблему ?

  • Чи пропонували вони інший спосіб (інший проект для) вирішення проблем?



Впливовість та вмотивованість стейкхолдерів

  • Який їхній можливий вплив на успішність проекту?

  • Які ресурси вони можуть залучити, щоб допомогти успішному виконанню задуму ?

  • Ресурси:

    • Влада (владні повноваження, адміністративний ресурс)
    • Фінансові ресурси
    • Кадри
    • Громадська думка.
  • Наскільки ймовірним є негативне ставлення стейкхолдера до проекту? Наскільки ймовірно, що стейкхолдер буде перешкоджати його реалізації?

  • Чи негативне ставлення є реальним ризиком? Чи ставить воно проект під загрозу?

  • Чи відсутність інтересу до проекту є ризиком? Чи загрожує це реалізації проекту, чи є ризиком?



Стратегія поведінки по відношенню до кожного з стейкхолдерів

  • Чи потребують спеціальної уваги?

  • Чи потрібні спеціальні заходи:

    • з інформування та роз'яснення,
    • узгодження інтересів,
    • нейтралізації негативного впливу тощо?
  • Загальний прагматичний підхід:

    • невпливових – МОЖЕМО ІГНОРУВАТИ
    • з впливовими – ОБОВ’ЯЗКОВО ПРАЦЮЄМО, НАМАГАЮЧИСЬ НЕЙТРАЛІЗУВАТИ
    • байдужих – НАМАГАЄМОСЬ ПЕРЕТВОРИТИ НА ПРИХІЛЬНИКІВ




Аналіз стейкхолдерів: що це нам дає?

  • Допомагає

  • у виборі партнерів та

  • у визначенні їхньої ролі у проекті;

  • ідентифікації та мінімізації ризиків;

  • виконанню вимог щодо забезпечення сталості проекту;

  • розробленні стратегії поширення інформації про проект.



Бажаємо успіхів у написанні та впровадженні проектів ТЕМПУС

  • Національний Темпус-офіс в Україні

  • телефон 38 044 286 66 68 е-адреса tempus@ilid.org.ua

  • веб-сайт www.tempus.org.ua




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка