Психогігієна, психопрофілактика. Основи психотерапії. лектор: д м. н. Гнатишин М. С



Дата конвертації12.06.2016
Розмір445 b.


Психогігієна, психопрофілактика. Основи психотерапії.

  • лектор: д.м.н. Гнатишин М.С.


Психотерапія — це цілеспрямоване використання психічних (психологічних) методів для лікування хвороб. Психотерапія відноситься до сфери медичної діяльності, оскільки: а) сполучає у собі психологічні і загальмедичні знання у відношенні показів і протипоказів; б) накладає на психотерапевта відповідальність (у тому числі, карну) за неналежне чи невідповідне (некваліфіковане) використання методів і способів психотерапії.

  • Психотерапія — це цілеспрямоване використання психічних (психологічних) методів для лікування хвороб. Психотерапія відноситься до сфери медичної діяльності, оскільки: а) сполучає у собі психологічні і загальмедичні знання у відношенні показів і протипоказів; б) накладає на психотерапевта відповідальність (у тому числі, карну) за неналежне чи невідповідне (некваліфіковане) використання методів і способів психотерапії.



Метою психотерапії у вузькому розумінні терміна є зцілення пацієнта від психопатологічної симптоматики в рамках невротичних, характерологічних (особистісних) чи психосоматичних розладів. Вибір конкретної психотерапевтичної методики залежить від ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів.

  • Метою психотерапії у вузькому розумінні терміна є зцілення пацієнта від психопатологічної симптоматики в рамках невротичних, характерологічних (особистісних) чи психосоматичних розладів. Вибір конкретної психотерапевтичної методики залежить від ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів.



Серед об'єктивних виділяється:

  • Серед об'єктивних виділяється:

  • характер психопатологічного симптому (синдрому)

  • етіопатогенез психічних розладів

  • індивідуально-психологічні особливості пацієнта

  • Серед суб'єктивних параметрів важливе значення надається: а) індивідуально-психологічним особливостям психотерапевта; б) широті його психотерапевтичних знань і навичок; в) ситуаційним моментам (наявність часу і відповідного місця для проведення психотерапевтичного сеансу).



Показання до психотерапії визначаються роллю психологічного фактора в етіопатогенезі захворювання, а також можливими наслідками перенесеного захворювання.

  • Показання до психотерапії визначаються роллю психологічного фактора в етіопатогенезі захворювання, а також можливими наслідками перенесеного захворювання.



Психодинамічний підхід.

  • Психодинамічний підхід.

  • Бере початок від принципів і методів психоаналізу. Мета психотерапії - зрозуміти і вирішити внутрішні емоційні конфлікти, що виникли в найбільш ранніх відносинах, і визначають суб'єктивне значення подальшого досвіду і проявляються в подальшому житті.



Поведінковий (біхевіоральний) підхід.

  • Поведінковий (біхевіоральний) підхід.

  • Суть цього підходу, який бере свій початок з теорій І. П. Павлова і Б. Скіннера, полягає в модифікації поведінкових стереотипів через використання принципів теорії научіння. Поведінкові та емоційні проблеми розуміються як закріплені в результаті заохочення і підкріплення дезадаптивних відповідей на середовищні подразники. Завдання психотерапії полягає в їх ліквідації або модифікації.



Когнітивний підхід.

  • Когнітивний підхід.

  • Завдячує своєму виникненню роботам А. Бека і спирається на уявлення про вирішальну роль мислення, пізнавальних (когнітивних) процесів в походженні порушень. Подібно психодинамічному підходу він звертається до неявних, прихованих причин порушень і подібно біхевіоральному - до дезадаптивних поведінкових стереотипів. Але фокус уваги цього підходу зосереджений не на динаміці основних психічних сил і переживань і не на стимул-реактивних ланцюжках, а на схемах мислення: будь-яка відповідь на зовнішні обставини опосередкована внутрішньою організацією психічних процесів, паттернами мислення.



Гуманітарний (екзистенційно-гуманістичний) підхід.

  • Гуманітарний (екзистенційно-гуманістичний) підхід.

  • Бере початок від гуманістичної психології та робіт її засновників - К. Роджерса, Р. Мея, А. Маслоу. Сутність цього підходу - в розумінні людини як неподільної і принципово цілісної єдності тіла, психіки і духу, а відповідно - у зверненні до інтегральних переживань (щастя, горя, провини, втрати і т. д.), а не до окремих ізольованих аспектів, процесів і проявів. Категоріальний апарат гуманітарного підходу включає в себе уявлення про "Я", ідентичність, автентичність, самореалізацію і самоактуалізацію, особистісне зростання, екзистенцію, сенс життя і т. д.



Під суггестивними методами розуміються різноманітні психологічні впливи за допомогою прямого чи непрямого навіювання, тобто вербального чи невербального впливу на людину з метою створення в нього визначеного стану, або спонукання до визначених дій. Нерідко навіювання супроводжується зміною свідомості пацієнта, створення специфічного настроя до сприйняття інформації з боку психотерапевта.

  • Під суггестивними методами розуміються різноманітні психологічні впливи за допомогою прямого чи непрямого навіювання, тобто вербального чи невербального впливу на людину з метою створення в нього визначеного стану, або спонукання до визначених дій. Нерідко навіювання супроводжується зміною свідомості пацієнта, створення специфічного настроя до сприйняття інформації з боку психотерапевта.



Класифікація психотерапії.

  • Класифікація психотерапії.

  • По відношенню суб'єкта психотерапії до впливу:

  • - Аутопсихотерапія;

  • - Гетеропсихотерапія.

  • За типом психокорекційного впливу:

  • - Директивна;

  • - Недирективна.

  • За кількістю пацієнтів:

  • - Індивідуальна;

  • - Групова.

  • За технікою застосування:

  • - Сугестивна;

  • - Раціональна;

  • - Реконструктивно-особистісна;

  • - Аналітична;

  • - Біхевіоральная;

  • - Когнітивна;

  • - Екзистенційна.



Психогігієна – наука про шляхи збереження та зміцнення психічного здоров’я, душевної коригуючих впливів, спрямованих на кожен фактор, що відповідає його природі. Це означає, що психотерапія як основний чи додатковий вид терапії може застосовуватися в комплексній системі лікування пацієнтів з найрізноманітнішими захворюваннями.

  • Психогігієна – наука про шляхи збереження та зміцнення психічного здоров’я, душевної коригуючих впливів, спрямованих на кожен фактор, що відповідає його природі. Це означає, що психотерапія як основний чи додатковий вид терапії може застосовуватися в комплексній системі лікування пацієнтів з найрізноманітнішими захворюваннями.



Психопрофілактика являє собою комплекс міроприємств, спрямованих на попередження розвитку психічних розладів шляхом попередження дії на організм хвороботворних, в першу чергу психотравмуючих, факторів, виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості, раннього розпізнавання нервово-психічних розладів, попередження формування та хронізації психічних захворювань з проведенням лікувально-оздоровчих міроприємств.

  • Психопрофілактика являє собою комплекс міроприємств, спрямованих на попередження розвитку психічних розладів шляхом попередження дії на організм хвороботворних, в першу чергу психотравмуючих, факторів, виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості, раннього розпізнавання нервово-психічних розладів, попередження формування та хронізації психічних захворювань з проведенням лікувально-оздоровчих міроприємств.

  • Розрізняють три види психопрофілактики: первинну, вторинну та третинну.



Первинна психопрофілактика включає систему міроприємств, які передбачають зменшення шкідливих впливів на організм людини, його психічний стан та попередження психічних порушень. В даному виді профілактики вирішальне значення має сукупність соціально-економічних умов, раціональна організація професійної діяльності, побуту, відпочинку і т.п.

  • Первинна психопрофілактика включає систему міроприємств, які передбачають зменшення шкідливих впливів на організм людини, його психічний стан та попередження психічних порушень. В даному виді профілактики вирішальне значення має сукупність соціально-економічних умов, раціональна організація професійної діяльності, побуту, відпочинку і т.п.



Вторинна психопрофілактика – сукупність заходів, які спрямовані на попередження несприятливих наслідків психічного розладу, який уже виник. Мається на увазі активне виявлення осіб з початковими проявами хворобливих станів, ранній початок лікування із використанням комплексної, як правило, патогенетичної терапії, що сприяє більш сприятливому перебігу хвороби, призводить до більш швидкого одужання, запобігає затяжному перебігу процесу.

  • Вторинна психопрофілактика – сукупність заходів, які спрямовані на попередження несприятливих наслідків психічного розладу, який уже виник. Мається на увазі активне виявлення осіб з початковими проявами хворобливих станів, ранній початок лікування із використанням комплексної, як правило, патогенетичної терапії, що сприяє більш сприятливому перебігу хвороби, призводить до більш швидкого одужання, запобігає затяжному перебігу процесу.



Третинна психопрофілактика сприяє попередженню несприятливих соціальних наслідків хвороби, рецидивів та дефектів, які перешкоджають трудовій діяльності хворого. Це поняття практично відповідає соціально-психологічній реабілітації, яка проводиться з урахуванням соціальних, професійних, психологічних та медичних факторів та базується на інтегративному підході до хворого, що охоплює всі параметри його життєдіяльності.

  • Третинна психопрофілактика сприяє попередженню несприятливих соціальних наслідків хвороби, рецидивів та дефектів, які перешкоджають трудовій діяльності хворого. Це поняття практично відповідає соціально-психологічній реабілітації, яка проводиться з урахуванням соціальних, професійних, психологічних та медичних факторів та базується на інтегративному підході до хворого, що охоплює всі параметри його життєдіяльності.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка