Психологія мислення і інтелекту Патологія мислення і інтелекту



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


Психологія мислення і інтелекту Патологія мислення і інтелекту


“ Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики – такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об’єктивної реальності”.

  • “ Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики – такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об’єктивної реальності”.



Мисленням називається психічний процес, який полягає у розкритті зв`язків і залежності між предметами і явищами.

  • Мисленням називається психічний процес, який полягає у розкритті зв`язків і залежності між предметами і явищами.

  • Це вища форма узагальненого і опосередкованого ( через слово) відображення у свідомості людини найбільш суттєвих властивостей предметів і явищ об’єктивної дійсності та їх взаємозв’язків.





Мислительні операції

  • Аналіз – мислительний поділ осмисленого матеріалу на складові частини і виділення окремих ознак елементів, властивостей.

  • Синтез – мисленне з’єднання в одне ціле окремих частин.

  • Порівняння – полягає у встановленні схожості і (або) відмінності між предметами і явищами.

  • Узагальнення – виділення головних загальних, найбільш характерних ознак для певного предмету, явища, ситуації

  • Абстракція – виділення окремих ознак об’єкта, що вивчається.





Конкретизація – мислительна операція, протилежна абстракції

  • Конкретизація – мислительна операція, протилежна абстракції

  • Класифікація – це поділ і наступне об’єднання предметів чи явищ більш загальним поняттям

  • Систематизація – мислений розподіл предметів і явищ в певному порядку у відповідності з існуючими між ними зв’язками.





Види мислення за формою існування

  • Наглядно – дійове (практичне) - задача вирішується безпосередньо в дії, практичній діяльності.

  • Характерне для дітей і вищих тварин.

  • Наглядно – образне мислення повязане з конкретними образами, ситуаціями, змінами в них.

  • Словесно – логічне (абстракне, теоретичне, понятійне) –оперування поняттями, судженнями, умовиводами. Задача в вирішується в словесній (вербальній) формі.





За характером розумової діяльності виділяють:

  • Мислення каузальне – причинно-наслідкове

  • Вірус грипу грип

  • Паличка tbc туберкульоз

  • Мислення кондіціональне

  • Враховуються умови виникнення того чи іншого явища

  • (грип -переохолодження

  • Tbc – неповноцінне харчування)





Форми мислення

  • Поняття – це відображення найбільш суттєвих, найбільш загальних властивостей і якостей предметів та явищ, виражене мовним знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл”

  • Судження – відображає істотні зв’язки між предметами і явищами:

  • - вода гасить вогонь

  • - не все те золото, що блистить

  • Умовивід – висновок, зроблений з кількох суджень:

  • - всі метали – провідники електрики,

  • - мідь – метал, мідь – провідник електрики.





Способи умовиводів:

  • Індукція – рух думки від одиночних тверджень до загального знання.

  • Дедукція – рух думки від більш загального до менш загального – (всі тіла при нагріванні розширюються, значить камінь теж розширюється).

  • Інтуіція – стислий у часі, недостатньо усвідомлюваний безпосередній акт без попереднього логічного обмірковування.





Якості (продуктивність мислення)

  • Широта

  • Конкретність

  • Глибина

  • Самостійність

  • Критичність

  • Гнучкість

  • Послідовність

  • Темп

  • Стандартність чи оригінальність

  • Дотепність

  • Кмітливість

  • Винахідливість





Розлади мислення

  • Кількісні :

  • Пришвидшення – аж до скакання ідей

  • Уповільнення – аж до зупинки

  • Якісні порушення: за механізмом

  • В’язкість (деталізація)

  • Персеверація

  • Стереотипія

  • Вербігерація

  • Резонерство

  • Паралогічне

  • Розірваність (розчеплення)

  • Шизофазія (словесна мішанина)





Первинна безладність (інкогеренція)

  • Первинна безладність (інкогеренція)

  • Аутистичне

  • Символічне

  • Ментизм

  • Порушення за змістом:

  • Нав’язливі ідеї – раптово виникаючі думки, чужі змісту свідомості людини в даний момент, критичне ставлення до них, прагнення позбутись їх: нав’язливі спогади, страхи.





Надцінні ідеї – судження, що виникають внаслідок реальних обставин, але займають домінуюче значення у свідомості людини завдяки яскраво вираженому емоційному забарвленню. Відсутня критика і недостатня корекція.

  • Надцінні ідеї – судження, що виникають внаслідок реальних обставин, але займають домінуюче значення у свідомості людини завдяки яскраво вираженому емоційному забарвленню. Відсутня критика і недостатня корекція.





Маячні ідеї – неправильний умовивід, судження, що виникає на хворобливому грунті, не відповідає дійсності, не піддається критиці і корекції, має характер непохитного переконання.

  • Маячні ідеї – неправильний умовивід, судження, що виникає на хворобливому грунті, не відповідає дійсності, не піддається критиці і корекції, має характер непохитного переконання.

  • Маячні ідеї за змістом:

  • Переслідування

  • Стосунку (відношення)

  • Впливу

  • Іпохондричне

  • Величі

  • Неповноцінності, гріховності самоприниження, самозвинувачення

  • Нігілістичне маячення (с. Котара)

  • Індуковане маячення





Виділяють первинне і вторинне маячення

  • Виділяють первинне і вторинне маячення

  • - первинне: порушення логіки, системи суджень при збереженні чутливого пізнання

  • - вторинне: на фоні порушення сприйняття (ілюзій, галюцинацій) виникають маячні ідеї

  • Наприклад: смакові галюцинації – маячення отруєння





Основні маячні синдроми

  • Параноїдний с-м: наявні маячні ідеї різного змісту, часто мало систематизовані, які поєднуються із порушенням сприймання: ілюзіями, галюцинаціями, явищами психічного автоматизму, страхом, розгубленістю, тощо.

  • Різновидом параноїдного синдрому є с-м Кандінського-Клерамбо, який включає в себе психічні автоматизми.





Виділяють асоціативний, сенсорний і руховий психічні автоматизми

  • Виділяють асоціативний, сенсорний і руховий психічні автоматизми

  • Асоціативний(ідеаторний): відчуження власних процесів мислення: спочатку зміни темпу мислення, явища ментизму, втрата контролю над думками,с-м відкритості думок, с-м відлуння думок(інші повторюють думки хворого).

  • з часом –“передача думок“, ”телепатія“, “розмови розумом”. Це психічні галюцинації, а коли приєднується акустичний компонент, то це вербальні псевдогалюцинації.





Нерідко – сенестопатії із впевненістю в їх “зробленості”+ вплив на фізіологічні ф-ції: псують апетит, нюх,смак,затримують сечовиділення, спричинюють статеве збудження. Це сенсорний автоматизм.

  • Нерідко – сенестопатії із впевненістю в їх “зробленості”+ вплив на фізіологічні ф-ції: псують апетит, нюх,смак,затримують сечовиділення, спричинюють статеве збудження. Це сенсорний автоматизм.

  • Руховий автоматизм:

  • спочатку окремі, непотрібні мимовільні жести або мімічні рухи, далі – більш складні дії та вчинки.”Хтось рухає моїми руками”,”говорить моїм язиком”.

  • особливо яскраво відчуження”Я” проявляється при маяченні метаморфози:

  • перетворенні субєкта в іншу особу, навіть іншої статі, тварину, неживий предмет.







Паранойяльний синдром характеризується наявністю систематизованого монотематичного маячення, пов’язаного з реальними подіями, але факти реальності відображаються упереджено,відповідно до маячення, іноді при формальному збереженні логічної структури доводів, але ці доведення мають 1-бічний, упереджений характер. Паронойяльні психопати.

  • Паранойяльний синдром характеризується наявністю систематизованого монотематичного маячення, пов’язаного з реальними подіями, але факти реальності відображаються упереджено,відповідно до маячення, іноді при формальному збереженні логічної структури доводів, але ці доведення мають 1-бічний, упереджений характер. Паронойяльні психопати.

  • Парафренний синдром містить абсурдні, фантастичні ідеї величі, особливої місії (Ісус Христос), надприродності, як правило, на фоні зниження інтелекту, нерідко включає явища психічного автоматизму та псевдогалюцинації.





Патологія інтелекту

  • Інтелект – це сума знань, умінь, навичок, вміння набувати нові знання і використовувати їх на практиці, особливо в новій, незвичній ситуації.

  • Інтелект формується в основному до 5–ти років, а після 5-ти років здобувається лише знання

  • Порушення інтелекту

  • -Інфантилізм – це універсальне чи часткове відставання від вікового рівня фізичного і інтелектуального розвитку.

  • -Олігофренія (малоумство) – більш важкий недорозвиток інтелекту внаслідок причин, які діяли внутрішньоутробно або в ранньому дитинстві (до 3 років).





Виділяють 3 ступені важкості:

  • Виділяють 3 ступені важкості:

  • Дебільність

  • Імбецильність

  • Ідіотія





Деменція (набуте недоумство) виникає внаслідок різних причин, що діють упродовж життя

  • Деменція (набуте недоумство) виникає внаслідок різних причин, що діють упродовж життя



Дякую

  • Дякую

  • за

  • увагу




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка