Психолого педагогічний семінар Навчання та виховання успіхом



Дата конвертації05.01.2017
Розмір445 b.


Психолого - педагогічний семінар

  • Навчання та виховання успіхом


Роль ситуації успіху в навчальній діяльності

  • За останні роки словосполучення „ситуація успіху” стало звичним для педагогів. Ніхто не заперечує, що саме позитивні емоції можуть стати для дитини одним з найважливіших стимулів у навчанні.

  • Але при цьому іноді забувають про те, що в педагогів не існує єдиного рецепта чи правила, як саме створювати ситуації успіху. Бо робити це слід на основі індивідуального підходу, зважено, з урахуванням багатьох факторів.



Діти прощають багато чого, але не вибачають байдужість. За відгуками дітей, найкращі їхні вчителі вели уроки так, що здавалося, ніби весь урок вони зайняті саме тобою. Як цього досягти? Іноді це „Іскра Божа”, а частіше – майстерність, доведена до мистецтва.

  • Діти прощають багато чого, але не вибачають байдужість. За відгуками дітей, найкращі їхні вчителі вели уроки так, що здавалося, ніби весь урок вони зайняті саме тобою. Як цього досягти? Іноді це „Іскра Божа”, а частіше – майстерність, доведена до мистецтва.



Перш за все необхідно зрозуміти психолого-педагогічні механізми ситуації успіху. Слід зрозуміти почуття „успіх” та „ситуація успіху”.

  • Перш за все необхідно зрозуміти психолого-педагогічні механізми ситуації успіху. Слід зрозуміти почуття „успіх” та „ситуація успіху”.

  • „Ситуація – це поєднання умов, які забезпечують успіх, а власне успіх – результат впливу цієї ситуації. Ситуація – це те, що здатний організовувати учитель”.

  • Важливо мати на увазі, що навіть одноразове переживання успіху може докорінно змінити психологічне самопочуття дитини. Ситуація успіху може стати пусковим механізмом подальшого розвитку особистості.



Переживання успіху навіює людині впевненість у власних силах. З`являється бажання знову досягти хороших результатів, виникає відчуття внутрішнього благополуччя, що, у свою чергу, покращує ставлення до навколишнього світу.

  • Переживання успіху навіює людині впевненість у власних силах. З`являється бажання знову досягти хороших результатів, виникає відчуття внутрішнього благополуччя, що, у свою чергу, покращує ставлення до навколишнього світу.

  • На перший погляд здається, що вчитель, кілька разів давши учню можливість відчути успіх, далі вже само собою забезпечує високий рівень мотивації, інтересу, пізнавальної активності. Але може бути й протилежний результат: постійна успішність здатна сформувати байдуже ставлення до навчання. Крім того, постійне очікування лише позитивного результату згубно впливає на розвиток вольових якостей учня: він ухиляється від подолання труднощів, губиться в складних ситуаціях.



Досвідчені психологи та педагоги попереджують про можливість негативних наслідків пережитого успіху. Чому ж виникає такий парадокс?

  • По-перше, успіх, що діставався ціною незначних зусиль, може призвести до переоцінки, точніше, до завищеної оцінки своїх можливостей.

  • По-друге, за сильним переживанням будь-якої емоції обов`язково настає релаксація. І якщо в цей період запропонувати людині якусь діяльність, то, швидше за все, ця діяльність буде менш успішною, ніж попередня.

  • По-третє, переживання успіху може бути потьмареним, якщо результат, важливий і значимий для самого учня, не буде адекватно оцінений іншими людьми.



Емоція успіху не стане сильним переживанням, якщо результати діяльності не значимі для її суб`єкта

  • Дитина однаково інтенсивно переживає успіх у „головних” і „неголовних” навчальних предметах. Але часто дорослі знижують цю інтенсивність: „12 балів з музичного мистецтва! Краще б ти отримав 12 балів з алгебри ”. Знижуючи значимості успіху, що переживається дитиною, ми, дорослі, впливаємо на формування у дитини ставлення до навчального процесу в цілому.

  • Ось чому, оцінюючи дітей, необхідно виходити з індивідуальних особливостей кожного учня. Просування вперед треба заохочувати, підбадьорювати, щоб дитина не відчувала невдачу, порівнюючи свої результати з раніше встановленими нормами, особливо якщо вони для неї недосяжні.



Ситуація успіху у навчальній діяльності створюється педагогом або психологом. Як і будь-яку іншу діяльність, навчання можна уявити у вигляді простого ланцюжка дій:

  • Установка на діяльність (емоційна підготовка учнів на вирішення навчального завдання) – мотиваційний етап;

  • Забезпечення діяльності (створення умов для успішного вирішення навчального завдання) – результативний етап;

  • Порівняння отриманих результатів з очікуваними (усвідомлення ставлення до результатів своєї навчальної праці) – результативний етап.

  • Якщо ситуація успіху створюється вчителем послідовно і свідомо, її структура повинна врахувати всі перелічені компоненти.



Створення ситуації успіху на мотиваційному етапі навчальної діяльності

  • Дослідження психологів свідчать, що рівень засвоєння людиною знань істотно залежить від рівня сформованості її мотивації навчитися. Нам всім добре відома теза про те, що робота мотивації учнів та без їх особистісних підстав – рівнозначна роботі в порожньому класі!

  • Тож давайте проаналізуємо, як провести мотиваційний етап уроку так, щоб створити ситуацію успіху для кожного учня.



Перед учителем стоїть завдання сформувати в учня настанову на успішне виконання завдання, відчути себе „творцем обставин”, подолати труднощі, які можуть виникнути в процесі роботи. Інакше кажучи, вчитель повинен сформувати мотив досягнення.

  • Перед учителем стоїть завдання сформувати в учня настанову на успішне виконання завдання, відчути себе „творцем обставин”, подолати труднощі, які можуть виникнути в процесі роботи. Інакше кажучи, вчитель повинен сформувати мотив досягнення.

  • Але тут він зустрічається з неадекватною реакцією учнівського колективу: хтось уже виконував подібне завдання, і його результати виявились невдалими, так що у цієї категорії учнів уже сформовано негативне ставлення;

  • інша група учнів не стикалась з такою роботою, тому вони не знають, чого можна очікувати від майбутньої діяльності.

  • Третя група, яка виконувала потрібні завдання і успішно з ними впоралася, знаходиться у стані мобілізації, готова виконувати навчальне завдання.



Найлегше вчителю буде працювати з учнями третьої групи, де необхідно лише активізувати позитивні емоції, які діти пережили раніше.

  • Найлегше вчителю буде працювати з учнями третьої групи, де необхідно лише активізувати позитивні емоції, які діти пережили раніше.

  • У другої групи учнів слід передбачити емоційну реакцію, намалювати перспективу вдалого виконання завдання, пов`язавши її з тими чи іншими умовами діяльності, які в минулому забезпечували успіх.

  • Найбільш клопітною буде робота першою групою учнів. Перш за все доведеться нейтралізувати спогади про невдачу в попередній діяльності, а потім створити перспективу для нової. Зробити це можна, наприклад, підкресливши, щоб учень попрацював над своїми помилками, або переконавши, що, наприклад, завдання змінено порівняно з попереднім і т. д.



Учитель може запропонувати різні варіанти мотивів досягнення:

  • прагнення самостійно розв`язати цікаві задачі;

  • завоювати авторитет у своїх товаришів;

  • стати першим;

  • розглядати свою діяльність з точки зору її корисності для інших людей;

  • встановити нові контакти у ході виконання завдання тощо.



На етапі мотивації навчальної діяльності учитель, спираючись на емоційну пам`ять учнів, організовує певні ситуації з метою актуалізувати чи нейтралізувати емоції для наступної діяльності. На цьому етапі створення ситуації успіху більшою мірою визначається психологічними аспектами.

  • На етапі мотивації навчальної діяльності учитель, спираючись на емоційну пам`ять учнів, організовує певні ситуації з метою актуалізувати чи нейтралізувати емоції для наступної діяльності. На цьому етапі створення ситуації успіху більшою мірою визначається психологічними аспектами.

  • Тут доречним буде використання в роботі вчителя таких психолого-педагогічних прийомів, як:

  • 1. Ефект Розенталя, або „Ефект навіювання”: „Ти це можеш”, „Тобі це вдається” тощо.

  • Якщо педагог буде переконувати учнів у реальності успіху, то успіх прийде. Англійський учений Стоуенс довів, що учні, яких заохочували, досягли значно більших успіхів, ніж ті, кого ніяк не заохочували.



2. Прийом „Емоційне прогладжування” – констатація будь-якого факту успіху, прищеплювання дитині віри в себе, відкритість учителя для довіри і співчуття.

  • 2. Прийом „Емоційне прогладжування” – констатація будь-якого факту успіху, прищеплювання дитині віри в себе, відкритість учителя для довіри і співчуття.

  • 3. Прийом „Анонсування” – репетиція майбутньої дії, яка створює психологічний настрій на успіх перед класом. Це можуть бути додаткові індивідуальні заняття з окремими учнями. Добре заздалегідь оголосити запитання самостійної роботи чи назвати прізвища учнів, яких не передбачається опитувати на наступному уроці, можна провести пробу контрольну роботу тощо.



4. Прийом „Шикуйсь!” містить такі кроки:

  • 4. Прийом „Шикуйсь!” містить такі кроки:

  • · психологічна атака;

  • · емоційне блокування;

  • · вибір головного напрямку;

  • · вибір рівних можливостей;

  • · несподіване порівняння;

  • · стабілізація.

  • Цей прийом полягає в тому, щоб учителям блокувалось припущення на невдачу в одній галузі діяльності учня, відволікалася його увага від чергового неуспіху, вчитель повинен знайти де учень може реалізувати себе найкраще, тим самим забезпечити успіх.



Створення ситуації успіху на організаційному етапі навчальної діяльності

  • Завдання вчителя: враховуючи індивідуальні здібності та особистісні якості учня, створити йому умови для успішного виконання завдання, закінчити його самим пізнавальним процесом.

  • На цьому етапі деякі діти переживають внутрішній конфлікт: з одного боку, необхідно виконати роботу, а з іншого – відчувається брак знань чи умінь для її виконання. Тут особливо важлива допомога вчителя. Необхідно допомогти дитині правильно включитися в роботу, подолати втому, стимулювати діяльність.

  • В учнів, які потребують організаційного контролю, вчитель повинен проконтролювати початок та завершення роботи, інтелектуально та емоційно підтримати навчальну роботу.

  • Учням, які потребують допомоги в процесі виконання роботи, необхідні схвалення та інтелектуальна стимуляція навчальної діяльності.

  • Учням, котрі працюють активно і самостійно, - слід забезпечити право вибору завдань, емоційно та інтелектуальне стимулювання пізнавальної діяльності.



Конкретні обставини зумовлюють використання тих чи інших прийомів створення ситуації успіху.

  • Конкретні обставини зумовлюють використання тих чи інших прийомів створення ситуації успіху.

  • До них, зокрема, належить емоційне розвантаження, зміна завдання за бажанням учня, допомога класу, „швидка допомога” (тобто звернення за допомогою до вчителя, до сильного учня), „підказка” – тобто робота з підручником, з адаптаційною карткою і таке інше.



Види ситуацій успіху

  • 1. Прийом „Даю шанс” – це заздалегідь підготовлена педагогом ситуація, в якій учень отримує можливість зненацька для себе розкрити свої можливості.

  • 2. Прийом „Рушай за нами”. Алгоритм цього прийому такий:

  • · діагностика інтелектуального фону колективу;

  • · вибір інтелектуального спонсора;

  • · фіксація результату та його оцінка.

  • Наприкінці цей прийом реалізується за допомогою окремих учнів, які „ведуть” за собою невстигаючих.

  • 3. Прийом „Емоційний сплеск” корисний дітям, які емоційно реагують на похвалу і критику. Завдання вчителя – у кожного учня вивільнити енергію, ініційовану теплим словом підтримки вчителя.



4. Прийом „Навіювання” побудований на точному розрахункові, в якому головне – вибір гносеоносія, тобто джерела інтелектуального збудження. Алгоритм прийому такий:

  • 4. Прийом „Навіювання” побудований на точному розрахункові, в якому головне – вибір гносеоносія, тобто джерела інтелектуального збудження. Алгоритм прийому такий:

  • · реалізована або несподівана радість учня;

  • · підтримка педагога;

  • · „збудження” окремих членів колективу (наприклад, створення ситуації змагальності);

  • · підтримка вчителем „збуджених”;

  • · поява нових стимулів для саморозвитку кожного.

  • 5. Прийом „Еврика”. Створюються умови, за яких дитина, виконуючи навчальне завдання, несподівано відкриває в собі невідомі досі здібності. Завдання вчителя – помітити це глибоко особисте відкриття, всіляко підтримати дитину, поставити нову мету і надихнути на її досягнення. Допомога вчителя у створенні ситуації відкриття має бути ненав`язливою, прихованою.

  • 6. Прийом „Навмисна помилка” можна застосувати з урахуванням віку і знань учнів на відомому матеріалі, що використовується як опорні знання.



Створюючи ситуації успіху на етапі організації навчальної діяльності, слід пам`ятати кілька основних правил:

  • Створюючи ситуації успіху на етапі організації навчальної діяльності, слід пам`ятати кілька основних правил:

  • · у кожній дитині є задатки, які можуть розвинутися у здібності. Побачити їх, відчути, розвити – це справа педагога;

  • · ставлення до дитини як до рівної, як до себе, спілкування, що повністю виключає грубість, різкість, образливий тон, має стати обов`язковою нормою всієї педагогічної діяльності;

  • · чим більше напрямків діяльності, в яких бере участь дитина, тим більше в неї можливостей знайти себе;

  • · кількість і різноманітність позитивно і діяльнісно забарвлених, у тому числі і спеціально створених педагогами, ситуацій і обставин, у які може потрапити дитина, визначають шляхи її сьогодення і віддаленого інтересу та можливі шляхи успіху.



1. Прийом „Сповідь” рекомендують застосовувати в тих випадках, коли є надія, що щире звертання вчителя до найкращих почуттів дітей матиме успіх і відповідний відгук. Як його застосувати – справа досвіду і техніки, тут треба все прорахувати, спрогнозувати можливі реакції.

  • 1. Прийом „Сповідь” рекомендують застосовувати в тих випадках, коли є надія, що щире звертання вчителя до найкращих почуттів дітей матиме успіх і відповідний відгук. Як його застосувати – справа досвіду і техніки, тут треба все прорахувати, спрогнозувати можливі реакції.

  • 2. Прийом „Загальна радість” – це емоційний відгук навколишніх на успіх члена свого колективу. Важливо, щоб у досягненнях кожного школяра всі бачили результати своєї праці, а сама дитина розуміла, що її радість – це радість підтримки, отримання статусу „свій серед своїх”. Зрештою у тому, як реагує дитячий колектив на успіхи або невдачі своїх учителів, особливо помітно виявляється його моральна сутність.

  • 3. Прийом „Лінія обрію”. Перший успіх дитини вчитель відразу ж підтримує, пропонує нові засоби для стимулювання думки учня, виводить дитину на обрій самостійного мислення, причому лінія обрію постійно відсувається.



Через індивідуальні відмінності, учні по-різному реагують на запропоновані вчителем ситуації. Для деяких учнів ситуацію успіху доведеться створити кілька разів, доки не буде реалізоване завдання: учень відчуває почуття задоволення не лише від результату діяльності, але від самого процесу здобуття знань.

  • Через індивідуальні відмінності, учні по-різному реагують на запропоновані вчителем ситуації. Для деяких учнів ситуацію успіху доведеться створити кілька разів, доки не буде реалізоване завдання: учень відчуває почуття задоволення не лише від результату діяльності, але від самого процесу здобуття знань.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка