Пухлини опорно-рухового апарату, запальні та пухлиноподібні захворювання



Дата конвертації04.06.2016
Розмір445 b.


Лекція на тему:

  • Лекція на тему:

  • «Пухлини опорно-рухового апарату, запальні та пухлиноподібні захворювання.»


Новоутворення опорно-рухового апарату – це пухлини, що розвиваються з усіх його тканин:

  • Новоутворення опорно-рухового апарату – це пухлини, що розвиваються з усіх його тканин:

  • безпосередньо кісткової тканини, окістя, хряща та суглобів.

  • Для них характерна місцева деструкція з швидким ростом та майже виключно гематогенне метастазування.



Немає достовірних даних з епідеміології цих пухлин. На них припадає близько 1,5% усіх пухлин. Первинні злоякісні пухлини кісток трапляються в 2-3 рази частіше, ніж доброякісні. В залежності від території проживання населення немає достовірної залежності. Найчастіше вони бувають у жителів Іспаніі, Німеччини, Румунії, Ісландії та Угорщини.

  • Немає достовірних даних з епідеміології цих пухлин. На них припадає близько 1,5% усіх пухлин. Первинні злоякісні пухлини кісток трапляються в 2-3 рази частіше, ніж доброякісні. В залежності від території проживання населення немає достовірної залежності. Найчастіше вони бувають у жителів Іспаніі, Німеччини, Румунії, Ісландії та Угорщини.



50-60% хворих – особи віком до 30 років.

  • 50-60% хворих – особи віком до 30 років.

  • У підлітковому та юнацькому віці частіше зустрічаються остеогенні саркоми та пухлина Юїнга.

  • У жінок віком 21-30 років виявляються остеобластокластоми.

  • У віковій групі понад 30 років перевагу мають хондросаркоми, лімфосаркоми та метастази інших пухлин.



Локалізація може бути в усіх відділах скелету, але для саркоми характерне ураження довгих трубчастих кісток – стегнової, велико- та малогомілкової, плечової. З плоских кісток уражуються клубові кістки та ребра.

  • Локалізація може бути в усіх відділах скелету, але для саркоми характерне ураження довгих трубчастих кісток – стегнової, велико- та малогомілкової, плечової. З плоских кісток уражуються клубові кістки та ребра.



Причини виникнення злоякісних пухлин вивчені недостатньо. В поодиноких випадках в анамнезі є травма. Вважається, що травма може прискорити розвиток уже наявного процесу, але не є пусковим фактором.

  • Причини виникнення злоякісних пухлин вивчені недостатньо. В поодиноких випадках в анамнезі є травма. Вважається, що травма може прискорити розвиток уже наявного процесу, але не є пусковим фактором.



Передракові стани пухлин кісток не відомі.

  • Передракові стани пухлин кісток не відомі.

  • Не можна виключити роль радіоактивного стронцію та цезію серед причин.

  • Ці радіонукліди накопичуються в опадах після ядерного вибуху і проникають в організм різними шляхами.

  • До причин виникнення новоутворень відносять генетичні фактори.



Пухлини можуть бути як у центральній, так і в периферичній частині кіркового шару. Збільшення розмірів первинного вогнища приводить до компресії нормальної частини кістки та резорбції реактивними остеокластами. Навіть на ранніх етапах можна помітити деструкцію.

  • Пухлини можуть бути як у центральній, так і в периферичній частині кіркового шару. Збільшення розмірів первинного вогнища приводить до компресії нормальної частини кістки та резорбції реактивними остеокластами. Навіть на ранніх етапах можна помітити деструкцію.



Пухлина поступово відшаровує та руйнує окістя з м’якими тканинами навколо. Окістя потовщується, відшаровується, перпендикулярно до кістки з’являються променисті нарости – спікули. Всередині пухлини переважають процеси остеолізу, тому можливі патологічні переломи. При остеобластичних формах сарком новостворена кістка втрачає нормальну структуру і рентгенологічно має вигляд безструктурної тіні.

  • Пухлина поступово відшаровує та руйнує окістя з м’якими тканинами навколо. Окістя потовщується, відшаровується, перпендикулярно до кістки з’являються променисті нарости – спікули. Всередині пухлини переважають процеси остеолізу, тому можливі патологічні переломи. При остеобластичних формах сарком новостворена кістка втрачає нормальну структуру і рентгенологічно має вигляд безструктурної тіні.



При руйнуванні внутрішнього губчастого шару кістки пухлина переходить на кістковий мозок і, не зустрічаючи опору, поширюється далеко за межі рентгенологічно зміненої частини кістки. Інтрамедулярна інвазія особливо виражена при саркомі Юїнга.

  • При руйнуванні внутрішнього губчастого шару кістки пухлина переходить на кістковий мозок і, не зустрічаючи опору, поширюється далеко за межі рентгенологічно зміненої частини кістки. Інтрамедулярна інвазія особливо виражена при саркомі Юїнга.

  • Злоякісні пухлини кісток метастазують гематогенним шляхом, бо немає лімфатичного дренажу кістки.



Доклінічні метастази в легенях виникають уже на ранніх етапах формування первинного вогнища, проте сучасними методами їх виявити не вдається. При первинному зверненні вони є у 15% , а через 6 міс. в 50% випадків. Для саркоми Юінга характерно метастазування в інші кістки.

  • Доклінічні метастази в легенях виникають уже на ранніх етапах формування первинного вогнища, проте сучасними методами їх виявити не вдається. При первинному зверненні вони є у 15% , а через 6 міс. в 50% випадків. Для саркоми Юінга характерно метастазування в інші кістки.



При кісткових саркомах високого ступеня злоякісності приблизно в 1% спостережень виявляються так звані стрибаючі метастази. Вони локалізуються в межах ураженої кістки і не мають безпосереднього зв’язку з первинним вогнищем, виникають в результаті емболії клітинами пухлини кісткових синусоїдів або венозних білясуглобових анастомозів. Насправді це локальні мікро метастази, які не проникли в судинне русло. Наявність таких метастазів є поганою прогностичною ознакою.

  • При кісткових саркомах високого ступеня злоякісності приблизно в 1% спостережень виявляються так звані стрибаючі метастази. Вони локалізуються в межах ураженої кістки і не мають безпосереднього зв’язку з первинним вогнищем, виникають в результаті емболії клітинами пухлини кісткових синусоїдів або венозних білясуглобових анастомозів. Насправді це локальні мікро метастази, які не проникли в судинне русло. Наявність таких метастазів є поганою прогностичною ознакою.



Первинні пухлини кісткової системи - доброякісні й злоякісні новоутворення, що розвиваються як зі скелетогенних тканин, так і інших тканьових елементів кістки.

  • Первинні пухлини кісткової системи - доброякісні й злоякісні новоутворення, що розвиваються як зі скелетогенних тканин, так і інших тканьових елементів кістки.

  • Процеси, на межі з пухлинними (фіброзна дистрофія, остеодистрофія Педжета, хондроматоз кісток і ін. процеси диспластичного характеру, які по ряду біологічних, клінічних і патологоанатомічних ознак близькі до пухлин.

  • Метастатичні форми різних пухлин.



Первинні пухлини: а) доброякісні (остеома, остеохондрома, хондрома, остеоїд остеома, хондробластома, гігантоклітинна пухлина, фіброма, гемангіома); б) злоякісні (остеосаркома, параоссальна саркома, хондросаркома, фібросаркома, саркома Юїнга, ретикулосаркома, гемангіоендотеліома, мієлома).

  • Первинні пухлини: а) доброякісні (остеома, остеохондрома, хондрома, остеоїд остеома, хондробластома, гігантоклітинна пухлина, фіброма, гемангіома); б) злоякісні (остеосаркома, параоссальна саркома, хондросаркома, фібросаркома, саркома Юїнга, ретикулосаркома, гемангіоендотеліома, мієлома).

  • в)невизначеної поведінки



Вторинні пухлини: а) метастази ракових і саркоматозних пухлин у кістки; б) пухлини, що проростають у кості з навколишніх м'яких тканин.

  • Вторинні пухлини: а) метастази ракових і саркоматозних пухлин у кістки; б) пухлини, що проростають у кості з навколишніх м'яких тканин.



Розпізнавання пухлин кісток - одна з найбільш важких проблем, тому що від цього залежить вибір методу лікування й подальша доля хворого. У практичній діяльності зустрічаються серйозні труднощі в діагностиці кісткових новоутворень, особливо в ранніх фазах розвитку захворювання. Клінічні ознаки пухлин кісток - біль, припухлість, порушення функції, розширення підшкірних вен, іноді місцеве підвищення температури, патологічні переломи - проявляються в пізніх стадіях розвитку хвороби.

  • Розпізнавання пухлин кісток - одна з найбільш важких проблем, тому що від цього залежить вибір методу лікування й подальша доля хворого. У практичній діяльності зустрічаються серйозні труднощі в діагностиці кісткових новоутворень, особливо в ранніх фазах розвитку захворювання. Клінічні ознаки пухлин кісток - біль, припухлість, порушення функції, розширення підшкірних вен, іноді місцеве підвищення температури, патологічні переломи - проявляються в пізніх стадіях розвитку хвороби.



Основним симптомом при новоутвореннях кісток є болі, які при доброякісних ураженнях виражені мало або зовсім відсутні, тоді як при злоякісних можуть бути досить інтенсивними. Треба відзначити, що клінічна картина кісткових новоутворень настільки різноманітна і часом невизначена в ранній стадії захворювання, що ті самі суб'єктивні й об'єктивні дані можуть бути властиві й іншим патологічним процесам, що мають місце в кістковій системі.

  • Основним симптомом при новоутвореннях кісток є болі, які при доброякісних ураженнях виражені мало або зовсім відсутні, тоді як при злоякісних можуть бути досить інтенсивними. Треба відзначити, що клінічна картина кісткових новоутворень настільки різноманітна і часом невизначена в ранній стадії захворювання, що ті самі суб'єктивні й об'єктивні дані можуть бути властиві й іншим патологічним процесам, що мають місце в кістковій системі.





Лікування доброякісних пухлин, як правило, хірургічне, що полягає в сегментарній або крайовій резекції ураженого сегмента. В окремих випадках (гемангіома) ефективна рентгенорадіотерапія.

  • Лікування доброякісних пухлин, як правило, хірургічне, що полягає в сегментарній або крайовій резекції ураженого сегмента. В окремих випадках (гемангіома) ефективна рентгенорадіотерапія.

  • При злоякісних пухлинах поєднують ампутації та екзартикуляції і лише іноді, сегментарні резекції з хіміо- та рентгенорадіотерапією.



Частота - 4 % Вражаються люди віком 20-30 років.

  • Частота - 4 % Вражаються люди віком 20-30 років.

  • Улюблена локалізація - великогомілкова та малогомілкова кістки, але може локалізуватися в ліктьовому відростку й ін. кістках. Клініка - виражені нічні болі. Іноді болі носять пекучий характер. Виражене порушення функції. Рентгенологічна картина - зона просвітління, оточена ободком склерозу, у центрі часто секвестр.

  • Гістологічно - порожнина, вистлана грануляційною тканиною, у центрі - секвестр, що досягає величини горошини. Лікування хірургічне - крайова резекція кістки в межах здорової тканини. Результат - видужання. Рецидиви рідкі. Злоякісних перетворень не спостерігається.

  • Диференціальна діагностика з tbc, остеомою остеомієлітом Гаре, саркомою Юінга .





Частота - 7,6% пухлин й 44,2 % всіх доброякісних пухлин. Вік хворих - 10 - 40 років. Частота в чоловіків і жінок приблизно однакова. Форми: літична, комірчасто-трабекулярна, змішана. Перебіг прогресуючий. Можливі метастази, малігнізация, особливо в старших вікових групах. Ріст експансивний. Кістка поступово товщає, деформується.

  • Частота - 7,6% пухлин й 44,2 % всіх доброякісних пухлин. Вік хворих - 10 - 40 років. Частота в чоловіків і жінок приблизно однакова. Форми: літична, комірчасто-трабекулярна, змішана. Перебіг прогресуючий. Можливі метастази, малігнізация, особливо в старших вікових групах. Ріст експансивний. Кістка поступово товщає, деформується.



Улюблена локалізація - метафізи плечової кістки, великогомілкової кістки, стегна (нижній метафіз), хребці і ін. Клініка - незначні болі або повна їх відсутність. Частіше діагностика випадкова у зв'язку з патологічним переломом. Рентгенологічно - роздута кістка з проясненням в центрі комірчастого або літичного характеру.

  • Улюблена локалізація - метафізи плечової кістки, великогомілкової кістки, стегна (нижній метафіз), хребці і ін. Клініка - незначні болі або повна їх відсутність. Частіше діагностика випадкова у зв'язку з патологічним переломом. Рентгенологічно - роздута кістка з проясненням в центрі комірчастого або літичного характеру.

  • Гістологічно - порожнина, заповнена бурою рідиною. Стінка вистлана грануляційною тканиною бурого кольору ("бура пухлина"). Лікування - хірургічне - крайова або сегментарна резекція. При недостатній радикальності - рецидиви, можливі метастази, малігнізація.



Пухлина вимагає якісної діагностики, кваліфікованого лікування і подальшого спостереження. При радикальному хірургічному лікуванні прогноз сприятливий. Химіо- і рентгенорадіотерапія неефективні, можуть сприяти малігнізації. Диференціальна діагностика з саркомою кістки, з фіброзною остеодисплазією. Ознаки малігнізації: біль, уривчастість кортикального шару кістки, зростання м’якотканного компоненту. Проблема - локальне злоякісне переродження.

  • Пухлина вимагає якісної діагностики, кваліфікованого лікування і подальшого спостереження. При радикальному хірургічному лікуванні прогноз сприятливий. Химіо- і рентгенорадіотерапія неефективні, можуть сприяти малігнізації. Диференціальна діагностика з саркомою кістки, з фіброзною остеодисплазією. Ознаки малігнізації: біль, уривчастість кортикального шару кістки, зростання м’якотканного компоненту. Проблема - локальне злоякісне переродження.



Частота - 7,2 % всіх кісткових пухлин, або 41,9% всіх доброякісних пухлин. Улюблена локалізація - ребра, лопатка, таз, кисті, стегнова кістка і ін. Вік ураження - 10-50 років. Процес може розвиватися в центрі кістки - енходрома, або носити краєвий характер - екхондрома. Клініка - болі незначні або відсутні. Чим старший хворий - тим більше небезпека малігнізації. У старших вікових групах малігнізація досягає 90%. Лікування хірургічне - сегментарна або крайова резекція - залежно від форми. Рецидиви та малігнізація можливі. До операції висуваються вимоги радикальності.

  • Частота - 7,2 % всіх кісткових пухлин, або 41,9% всіх доброякісних пухлин. Улюблена локалізація - ребра, лопатка, таз, кисті, стегнова кістка і ін. Вік ураження - 10-50 років. Процес може розвиватися в центрі кістки - енходрома, або носити краєвий характер - екхондрома. Клініка - болі незначні або відсутні. Чим старший хворий - тим більше небезпека малігнізації. У старших вікових групах малігнізація досягає 90%. Лікування хірургічне - сегментарна або крайова резекція - залежно від форми. Рецидиви та малігнізація можливі. До операції висуваються вимоги радикальності.





Частота - 23,6% всіх кісткових пухлин і 35-50% всіх злоякісних пухлин. Вік ураження - 10-23 років, але спостерігається і в інших вікових групах. Улюблена локалізація - дистальний кінець стегнової кісті, великогомілкова, плечова кістки.Розвиваючись поблизу суглоба, не переходить межі суглобового хряща, що відрізняє її від хондросаркоми. Частіше хворі - чоловіки.

  • Частота - 23,6% всіх кісткових пухлин і 35-50% всіх злоякісних пухлин. Вік ураження - 10-23 років, але спостерігається і в інших вікових групах. Улюблена локалізація - дистальний кінець стегнової кісті, великогомілкова, плечова кістки.Розвиваючись поблизу суглоба, не переходить межі суглобового хряща, що відрізняє її від хондросаркоми. Частіше хворі - чоловіки.



Клінічна картина - біль, швидке ріст, судинна мережа в області пухлини, при аускультації можна почути шум над пухлиною, місцева температура підвищена. Тривалість перебігу від 6 місяців до 2 років. Рентгенологічно - остеолітична або остеопластична форми, “козирок”, “спікули”. Лабораторні дослідження - ШОЕ наростає до 30-50 і більше мм/годину, росте лужна фосфатаза. Метастазує частіше в легені. Лікування комплексне - хірургічне, медикаментозне. Прогноз несприятливий.

  • Клінічна картина - біль, швидке ріст, судинна мережа в області пухлини, при аускультації можна почути шум над пухлиною, місцева температура підвищена. Тривалість перебігу від 6 місяців до 2 років. Рентгенологічно - остеолітична або остеопластична форми, “козирок”, “спікули”. Лабораторні дослідження - ШОЕ наростає до 30-50 і більше мм/годину, росте лужна фосфатаза. Метастазує частіше в легені. Лікування комплексне - хірургічне, медикаментозне. Прогноз несприятливий.





Вражає молодих людей. Улюблена локалізація - стегнова кістка. Клініка - біль, припухлість, температура, лейкоцитоз. Розташування центральне. Шаруватість рентгенівської картини (“цибулина”). Метастази протягом 2 місяців в лімфовузли, легені. Лікування - рентгенотерапия. Хірургічне лікування не попереджує метастазування.

  • Вражає молодих людей. Улюблена локалізація - стегнова кістка. Клініка - біль, припухлість, температура, лейкоцитоз. Розташування центральне. Шаруватість рентгенівської картини (“цибулина”). Метастази протягом 2 місяців в лімфовузли, легені. Лікування - рентгенотерапия. Хірургічне лікування не попереджує метастазування.





Пухлина кісткового мозку. Вік ураження - немолодий. Клініка - слабкість, болі в кінцівках, анемія. Улюблена локалізація - кістки черепа, хребет,грудина, ребра, таз. Варіанти: мієлобластома, мієлоцитома, еритробластома, лімфоцитома, плазмоцитома. Клініка: болі, припухлість, переломи, неврологічні симптоми. Лабораторні дані: гіперпротеїнемія, гіпоглобулінемія, білок Бенс-Джонса в сечі, анемія, нейропенія, лімфоцитоз, нейтрофільоз. Мієломноклетинна метаплазія кісткового мозку. Уточнюєм діагноз за допомогою стернальної пункції. На рентгенограмах - кістозні прояснення інколи солітарного типу. Лікування паліативне (сарколізин, стероїдні гормони і ін.).

  • Пухлина кісткового мозку. Вік ураження - немолодий. Клініка - слабкість, болі в кінцівках, анемія. Улюблена локалізація - кістки черепа, хребет,грудина, ребра, таз. Варіанти: мієлобластома, мієлоцитома, еритробластома, лімфоцитома, плазмоцитома. Клініка: болі, припухлість, переломи, неврологічні симптоми. Лабораторні дані: гіперпротеїнемія, гіпоглобулінемія, білок Бенс-Джонса в сечі, анемія, нейропенія, лімфоцитоз, нейтрофільоз. Мієломноклетинна метаплазія кісткового мозку. Уточнюєм діагноз за допомогою стернальної пункції. На рентгенограмах - кістозні прояснення інколи солітарного типу. Лікування паліативне (сарколізин, стероїдні гормони і ін.).





Множинні і ізольовані. В скелет метастазують рак молочної залози, гіпернефрома, рак простати, щитовидної залози та ін. Лікування симптоматичне.

  • Множинні і ізольовані. В скелет метастазують рак молочної залози, гіпернефрома, рак простати, щитовидної залози та ін. Лікування симптоматичне.



Рентгенівське дослідження Радіоізотопна діагностика Комп'ютерна томографія ЯМР-томографія Кістково-мозкова пункція і трепанбіопсія клубової кістки. Термографія. Закрита біопсія (дриль-біопсія, трепан-біопсія, хірургічна біопсія). Цитологічна діагностика пухлин. Ангіографія.

  • Рентгенівське дослідження Радіоізотопна діагностика Комп'ютерна томографія ЯМР-томографія Кістково-мозкова пункція і трепанбіопсія клубової кістки. Термографія. Закрита біопсія (дриль-біопсія, трепан-біопсія, хірургічна біопсія). Цитологічна діагностика пухлин. Ангіографія.





Такі патологічні процеси за клініко-рентгенологічними та структурними ознаками стоять близько до пухлинних, але мають сприятливі прогнози.

  • Такі патологічні процеси за клініко-рентгенологічними та структурними ознаками стоять близько до пухлинних, але мають сприятливі прогнози.

  • Діагностика часто складна і інколи призводить до гіпердіагностики та надмірної радикальності лікування.



Вік ураження 5 – 10 р., частіше хлопчики

  • Вік ураження 5 – 10 р., частіше хлопчики

  • Локалізація – проксимальний метафіз довгих трубчатих кісток.

  • Одно- або багтокамерна порожнина.

  • Фази розвитку: остеоліз, відмежування, відновлення.

  • Розвивається безсимптомно, призводить до патологічного перелому.

  • Лікування в залежності від фази.



Буває рідко, в 10 – 20р. віці.

  • Буває рідко, в 10 – 20р. віці.

  • Локалізація – хребці, стегнова та в/гомілкова кістка, таз.

  • Біль малоінтенсивний, посилюється при навантаженні, припухлість над місцем ураження, розширення вен, підвищена місцева температура.

  • Ro – лізіс, мильні бульбашки, витончений кортикальний шар. Такі ж три фази розвитку.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка