Раціональна антибіотикотерапія у лікуванні захворювань легенів антибіотики



Сторінка2/8
Дата конвертації29.05.2016
Розмір446 b.
1   2   3   4   5   6   7   8

Антибіотики

  • Іншим прикладом є розходження у фармакокінетиці антибактеріальних препаратів: цефалоспорини I покоління (цефазолін) не можна застосовувати при лікуванні бактеріального менінгіту, унаслідок поганої проникності через ГЭБ.



Антибіотики

  • Виділення бактеріцидних і бактеріостатичних антибіотиків має основне практичне значення при лікуванні важких інфекцій, особливо в пацієнтів з порушеннями імунітету, коли варто призначати бактеріцидні препарати.



Антибіотики

  • З фармакокінетичних характеристик найбільш важливими при виборі препарату є період напіввиведення і біодоступності (для препаратів для прийому усередину).



Антибіотики

  • Отже, незважаючи на багато загальних рис, що поєднують антибактеріальні препарати, при їхньому призначенні варто враховувати особливості кожного лікарського засобу і результати їхнього клінічного застосування, отримані в добре контрольованих клінічних дослідженнях.



Антибіотики

  • Сучасна медицина використовує широкий арсенал антибактеріальних засобів. Однак клінічна практика свідчить, що призначення антибіотиків, ще не являється гарантією успішного лікування. Неефективність антибактеріальної терапії може бути пов’язана з причинами медичного характеру:

  • зростання ролі маловідомих збудників з вузьким спектром чутливості до найбільш вживаних антибіотиків;



Антибіотики

  • набутої резистентності мікроорганізмів до антибіотиків;

  • збільшення чисельності імуноскомпроментованих осіб (особи похилого та старечого віку; хворі з новоутворами, діабетом, захворюваннями нирок та печінки, важкими хронічними захворюваннями; алкоголіки; наркомани; особи, що отримують кортикостероіди, імунодеприсанти);



Антибіотики

  • Друга група об’єктивних причин – виробнича (якість субстанцій антибіотиків, умови виробництва, імідж виробника).



ПЕНІЦИЛІНИ





ХРОНІКА

    • 1928 р. А.Флемінг (1881-1955) повідомляє про активність природнього антибіотика, що отримав назву – пеніцилін. Це був початок принципово нового підходу до боротьби із бактеріальними інфекціями. Нобелєвська премія 1945 р.


А.Флемінг



ХРОНІКА

  • В 1938 році його знахідкою зацікавилась Оксфордська група – молоді, ділові і енергійні люди, що пізніше розділили з Флемінгом Нобелєвську премію. Це австралієць Г.Флорі (1898-1968) та біженець з Німетчини Е.Чейн (1906-1979).



ХРОНІКА

  • Номінальним лідером Оксфордської групи був Ернст-Борис Чейн, онук могілевського еврея-шевця Каїна. Талановитий біохімік та піаніст в 1933 році втік від нацистів, кинувши матір і сестру, які пізніше загинули у концтаборі.



Е.Б.Чейн

  • Немецко-английский биохимик Эрнст Борис Чейн родился в Берлине, в еврейской семье. Его отец, Михаил Чейн, родился в России, эмигрировал в Германию, изучал химию в Берлине, а затем завел там прибыльное химическое производство. Мать Ч., Маргарет Чейн (Эйснер), была уроженкой Германии. В 1920 г. отец Ч. умер, оставив наследство; однако из-за инфляции 1923...1924 гг. семья разорилась.



Е.Б.Чейн

  • ЧЕЙН, ЭРНСТ БОРИС (Chain, Ernst Boris) (1906–1979), английский биохимик, удостоенный в 1945 Нобелевской премии по физиологии и медицине (совместно с А.Флемингом и Х.Флори) за открытие и синтез пенициллина. Родился 19 июня 1906 в Берлине.

  • Окончил университет Фридриха Вильгельма в Берлине, где в 1930 получил степень доктора. В 1930–1933 работал на кафедре химии Института патологии в Берлине.



Е.Б.Чейн

  • В 1933 эмигрировал в Англию. В 1933–1935 работал в Кембриджском университете под руководством Ф.Хопкинса, с 1935 вел практикум и читал лекции в Оксфордском университете; впоследствии стал профессором этого университета.

  • С 1948 по 1961 – директор Международного центра химической микробиологии в Риме (с 1950 – профессор биохимии там же).

  • С 1961 – профессор биохимии Лондонского университета; оставил этот пост в 1973.



Е.Б.Чейн

  • Основная область научных исследований Чейна – биохимия антибиотиков.

  • В 1938 он совместно с Х.Флори приступил к исследованию противобактериальных веществ, образуемых некоторыми микроорганизмами, и в 1940 выделил из культуры плесневого гриба пенициллин, изучил его химические свойства и структуру, разработал технологию очистки.



Е.Б.Чейн

  • В 1941 впервые применил пенициллин для лечения человека. В 1940 обнаружил, что некоторые бактерии продуцируют фермент пенициллиназу, повышающий их устойчивость к пенициллину.

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка