Рекреаційна діяльність



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.







Рекреаційна діяльністьдіяльність у вільний час, спрямована на відновлення й розвиток психічних, фізичних і духовних сил людини; це система заходів, пов'язаних з використанням вільного часу для оздоровчої, культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, яка характеризується, у порівнянні з іншими видами діяльності, зміною, розмаїтістю, незвичністю поведінки людей і самоцінністю процесу (за М. М. Подколодною).

  • Рекреаційна діяльністьдіяльність у вільний час, спрямована на відновлення й розвиток психічних, фізичних і духовних сил людини; це система заходів, пов'язаних з використанням вільного часу для оздоровчої, культурно-пізнавальної діяльності людей на спеціалізованих територіях, яка характеризується, у порівнянні з іншими видами діяльності, зміною, розмаїтістю, незвичністю поведінки людей і самоцінністю процесу (за М. М. Подколодною).

  • Туристична діяльністьце сфера праці, де виробляється та реалізується туристичний продукт і організується його споживання – обслуговування туристів під час подорожей (за Т. Г. Сокол).

  • На сучасному етапі доцільно використовувати комплексний термін, а саме «туристсько-рекреаційна діяльність (ТРД)», поєднуючи різні сторони діяльності в межах одного господарського комплексу.







Категорії, що визначають будову системи:

  • Категорії, що визначають будову системи:

  • Елемент – це щось неподільне (остаточний елемент декомпозиції системи).

  • Зв’язок – це взаємні обмеження поведінки елементів (зв’язки між елементами, які зумовлюють властивості системи).

  • Відношення – відмінності, або тотожність елементів, які належать різним ієрархічним рівням.

  • Структура – упорядкування відношень елементів, або підсистем, що забезпечує рівновагу системи, або спосіб її організації, або тип зв’язків.

  • Організація – встановлення певного порядку відношень між елементами.

  • Системоформуючі фактори – це фактори, які об’єднують елементи, підсистеми у єдине ціле.



Категорії, які визначають властивості системи:

  • Категорії, які визначають властивості системи:

  • Властивість – це група або комплекс ознак, які характеризують дану систему.

  • Ціль системи – це стан системи, до якого вона спрямована.

  • Емерджентність – це властивість системи, яка зумовлена взаємодією елементів; загальна властивість системи не зводиться до суми окремих властивостей елементів.

  • Гомеостаз – це динамічна рівновага системи, яка досягається декількома механізмами системи.

  • Простота-складність – система має невелику кількість ієрархічних рівнів.

  • Закритість-відкритість – відкриті системи здатні обмінюватись з іншими системами енергією, речовиною, інформацією.

  • Ентропія-неентропія – втрата або знецінення властивостей системи; зростання організованості системи, її ускладнення, розширення функцій.



Категорії, що визначають оточення і процеси в системі:

  • Категорії, що визначають оточення і процеси в системі:

  • Середовищеце все те, що відокремлено від системи, не належить їй.

  • Функція – це призначення системи, те, що вона повинна виконувати.

  • Управління – це приведення системи у бажаний стан для того, щоб вона виконувала свою функцію.

  • Інтеграція – це процес і механізми об’єднання елементів.

  • Адаптація – це здатність системи пристосовуватися до зовнішнього середовища або іншої системи без втрати своєї ідентичності.

  • Деградація – це погіршення характеристик системи, спрощення, обмеження функцій, зменшення кількості елементів.

  • Руйнування – це перехід системи у стан динамічного хаосу.

  • Зростання (еволюція) – це стан, коли параметри елементів системи прогресують, зростає ефективність функціонування.

  • Поглинання – це примусова інтеграція системи.



Категорії, що визначають стан системи:

  • Категорії, що визначають стан системи:

  • Стан – це сукупність однозначно існуючих властивостей системи.

  • Процес – це зміна стану системи у часі.

  • Організація – це впорядкування системи відповідно до системоформуючих факторів.

  • Хаос – повна невпорядкованість зв’язків, структури та елементів системи.

  • Системний аналіз велика група методів для дослідження систем і їх взаємодії. Основні напрями системного аналізу:

  • Функціонально-системний аналіз спрямований на дослідження зовнішньої адаптації системи, тобто її реакції на зміни зовнішнього середовища і взаємодії з ним, іншими системами рівного порядку, рідше – між власними підсистемами.

  • Структурно-системний аналіз має головним завданням дослідження внутрішньої адаптації системи, перш за все – структурних зв’язків між її елементами, умов гомеостазу, структурної стійкості тощо





Структура туристсько-рекреаційних систем

  • Структура туристсько-рекреаційних систем

  • Структура – це сукупність стійких зв’язків і відношень між структурними елементами системи, що забезпечують її цілісність та тотожність самій собі, тобто збереження основних властивостей при різних зовнішніх та внутрішніх змінах (за Е. Б. Алаєвим).

  • Для системи характерна поліструктурність:

  • функціонально-компонентна структура системи – це сукупність її структурних елементів та утворених ними підсистем;

  • функціонально-територіальна структура системи – сукупність певним чином взаєморозташованих територіальних елементів системи, які знаходяться в складній взаємодії та виконують певну функцію в процесі розвитку та функціонування системи, і ця функція тією чи іншою мірою пов’язана з географічним положенням елементу на досліджуваній території. Отже, функціонально-територіальна структура системи характеризує поділ системи на територіальні елементи, їх взаєморозміщення, форми територіального зосередження, сусідство, підпорядкованість, взаємозв'язки між ними, а також з територіальною організацією населення й господарства.

  • функціонально-управлінська структура системи – це сукупність управлінських і контролюючих органів, які виконують певні культурно-регулятивні функції і забезпечують цілеспрямований та узгоджений розвиток усіх структурних елементів системи.











У наш час з огляду на зміну геополітичних реалій та нові умови господарювання цю концепцію розширено й модифіковано. Схему В. С. Преображенського доповнено підсистемою рекреаційні послуги (це свого роду «продукція» ТРС) та підсистемою менеджменту й маркетингу (Ван Ціншен, О.Г.Топчієв, 2003р.). Схема ТРС з уточненнями й доповненнями містить чотири основні функціональні блоки – рекреанти, обслуговуючий персонал, рекреаційні послуги, управління, а також функціональні підсистеми ТРС – рекреаційної інфраструктури, рекреаційних ресурсів, рекреаційного менеджменту, рекреаційного маркетингу. Ці складові об’єднані в систему рекреаційними, економічними, інформаційно-управлінськими, екологічними та ін. зв’язками

  • У наш час з огляду на зміну геополітичних реалій та нові умови господарювання цю концепцію розширено й модифіковано. Схему В. С. Преображенського доповнено підсистемою рекреаційні послуги (це свого роду «продукція» ТРС) та підсистемою менеджменту й маркетингу (Ван Ціншен, О.Г.Топчієв, 2003р.). Схема ТРС з уточненнями й доповненнями містить чотири основні функціональні блоки – рекреанти, обслуговуючий персонал, рекреаційні послуги, управління, а також функціональні підсистеми ТРС – рекреаційної інфраструктури, рекреаційних ресурсів, рекреаційного менеджменту, рекреаційного маркетингу. Ці складові об’єднані в систему рекреаційними, економічними, інформаційно-управлінськими, екологічними та ін. зв’язками









Типологія ТРС

  • Типологія ТРС

  • Типологію й типізацію територіальних рекреаційних систем започаткував В. С. Преображенський. Він виділив такі типи ТРС:

  • лікувально-курортні райони;

  • рекреаційні райони, у т.ч.

  • а) оздоровчо-спортивні;

  • б) екскурсійні (культурно-історичні й природні);

  • в) мисливсько-риболовні.



І. В. Смаль виділяє такі типи ТРС:

  • І. В. Смаль виділяє такі типи ТРС:

  • рекреаційно-лікувальні. Їх функціонування спрямоване на запобігання й профілактику хронічних захворювань, реабілітацію після хвороби;

  • рекреаційно-оздоровчі. Системи цього типу призначені для зміцнення здоров’я людини й, таким чином, профілактики захворювань;

  • рекреаційно-спортивні. Мають за мету зміцнити здоров’я людини й реалізувати частину її соціальних запитів через організацію туристичних походів різної складності;

  • рекреаційно-пізнавальні. Функціонування цих систем спрямоване на духовний розвиток особистості (отримання нових знань і вражень, естетичної насолоди, спілкування з однодумцями);



рекреаційно-розважальні. Їх призначення полягає в тому, аби вирвати людину із сірої буденності, яка оточує її в повсякденному житті, допомогти отримати нові відчуття й дати можливість насолодитися ними. У своєму розвиткові рекреаційно-розважальні системи орієнтуються на штучно створені інфраструктурні компоненти;

  • рекреаційно-розважальні. Їх призначення полягає в тому, аби вирвати людину із сірої буденності, яка оточує її в повсякденному житті, допомогти отримати нові відчуття й дати можливість насолодитися ними. У своєму розвиткові рекреаційно-розважальні системи орієнтуються на штучно створені інфраструктурні компоненти;

  • рекреаційно-сакральні. Ці ТРС функціонують заради задоволення духовної потреби людини в самоочищенні та пізнанні найвищих цінностей буття через відвідування святих місць;

  • рекреаційно-відновлювані. Зазначений тип ТРС виник як реакція на інтенсифікацію масового короткотривалого відпочинку в приміських зонах. Проста інфраструктура, ландшафтні ресурси, розміщення інфраструктурних об’єктів у зоні 1 – 1,5-годинної доступності – характерні риси цього типу систем;

  • рекреаційно-виробничі (продукт 80-х рр. ХХ ст.). Ці системи пов’язані з дачним відпочинком, який поєднується з фізичною працею й сільським господарством. У цьому функціональному типі ТРС відсутня комерційна та організаційна складова.









Перша стадія розвитку ТРС характеризується вибірковим освоєнням ресурсів і створенням точкових (локальних) рекреаційних об'єктів.

  • Перша стадія розвитку ТРС характеризується вибірковим освоєнням ресурсів і створенням точкових (локальних) рекреаційних об'єктів.

  • Друга стадія відрізняється виникненням груп рекреаційних установ на територіях, які вже деякий час освоюються в курортно-туристських цілях.

  • На третій стадії формуються різні супутні галузі, створюються підприємства культурно-побутового призначення, харчові, сувенірні.

  • На четвертій стадії формування за рахунок збільшення видів рекреаційної діяльності та утворення нових рекреаційних і супутніх установ і підприємств може відбуватися зміна рекреаційного профілю ТРС і його типу.

  • П'ята стадія характерна для ТРС які мають сформований тип і відповідно сформовані рекреаційні установи та інфраструктуру








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка