Результати гендерного аудиту



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.


  • Результати гендерного аудиту

  • Національний гірничий університет

  • Гендерний центр НГУ


Гендерний аудит НГУ в цілому:

  • Гендерний аудит НГУ в цілому:

  • Гірничий інститут (26 жінок/124 чоловіка)

  • Факультет будівництва (23 ж/45 ч)

  • Механіко-машинобудівний факультет (30 ж/75 ч)

  • Геологорозвідувальний факультет (47 ж/55 ч)

  • Юридичний факультет (36 ж/29 ч)

  • Інститут електроенергетики (58 ж/124 ч)

  • Інститут економіки (128 ж/47 ч)





  • Серед молоді (як дівчат, так і хлопців), на відміну від осіб старших поколінь, меньше тих, хто вважає, що жінка – краща виконавиця, ніж керівниця:



У жінок значно більше проблем з поєднанням професійних та сімейних обов’язків, але вони не пов’язують це з гендерною нерівністю, а вважають особистою проблемою:



Жінки та чоловіки дуже близькі в своїх оцінках наявності/відсутності рівних можливостей для професійної самореалізації представників обох статей:









Контингент:

  • Контингент:

  • Співробітниці/ки (80 осіб)

  • НПП (120 осіб)

  • Студентство (340 осіб)

  • Основні спостереження:

  • За підрахунками, лише кожна 7 особа взагалі чула слово “гендер” (майже виключно це НПП)

  • Абсолютна більшість охоплених гендерним аудитом осіб не сприймають гендерні проблеми як нерівність



Основні результати проведених семінарів

  • Складно залучати на зустрічі для обговорення гендерних питань НПП та співробітників через нестачу часу (більшість працює не лише в НГУ через необхідність додаткового заробітку) і низьку зацікавленість через нерозуміння та скептичне відношення до цих питань

  • Для проведення гендерного аудиту необхідні психологічно підготовлені та високомотивовані спеціалісти, які можуть подолати стійкі негативні стереотипні уявлення щодо питання рівності статей у осіб, які залучаються до проведення аудиту

  • Найкращі результати для зацікавлення запропонованою темою дає наведення життєвих прикладів і простих пояснень, доброзичливе ставлення, витримка.



  • Було проаналізовано навчальні програми кафедр юридичного факультету, зокрема з дисциплін “Теорія держави та права”, “Права та свободи людини”, “Право Європейського союзу”, “Міжнародне публічне право”, “Цивільне право України”, “Сімейне право України”, “Кримінологія” та інших.

  • Проведено консультації з їх укладачками/ами, надано рекомендації щодо послідовного проведення принципу недискримінації в тематиці та матеріалах, щодо підборки завдань, форм викладу та оцінки фактичного матеріалу



Визначення порядкового номера автора в переліку авторів публікацій не за статусом, а за алфавітом. Найчастіше першим зазначається прізвище особи, яка, як вважається, внесла найвагоміший внесок в дослідження, але на практиці це обертається тим, що першим іде прізвище особи, вищої за статусом, а це найчастише чоловік. Така практика сприяє “невидимості” жіночого наукового внеску

  • Визначення порядкового номера автора в переліку авторів публікацій не за статусом, а за алфавітом. Найчастіше першим зазначається прізвище особи, яка, як вважається, внесла найвагоміший внесок в дослідження, але на практиці це обертається тим, що першим іде прізвище особи, вищої за статусом, а це найчастише чоловік. Така практика сприяє “невидимості” жіночого наукового внеску

  • Більший паритет щодо представленості осіб жіночої та чоловічої статі серед НПП молодшої та середньої вікової груп

  • Відсутність у візуальному просторі вказівок на проведення конкурсів на кшталт “Міс університет” 



  • 1) включення обов’язкових тематичних блоків з гендерної проблематики в змістовні модулі соціогуманітарних дисциплін;

  • 2) включення до навчальних планів дисциплін гендерного спрямування;

  • 3) проведення заходів, спрямованих на формування гендерної чутливості та критичного мислення: тематичних методичних семінарів, тренінгів, гендерних кінозалів, конференцій з гендерної проблематики, тренінгів;

  • 4) здійснення систематичного моніторингу стану гендерної рівності у ВНЗ через процедуру гендерного аудиту;



Рекомендації

  • 5) класифікація статистичних даних, які акумулюють структурні підрозділи ВНЗ за параметром статі;

  • 6) креативність заходів, спрямованих на зацікавлення НПП, співробітників та студентства гендерною проблематикою (спочатку зацікавити, потім навчати, пояснювати);

  • 7) регулярність, систематичність проведення цих заходів (привчити аудиторію до тематики, яка на даному етапі не сприймається, викликає роздратування).




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка