Рішення щодо використання факторів виробництва з метою виготовлення продукції, її продажу і отримання прибутку. На ринку товарів та послуг фірма виступає як продавець останніх; на ринку ресурсів як покупець факторів виробництва



Дата конвертації01.01.2017
Розмір444 b.



Мікроекономіка - це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб’єктів.

  • Мікроекономіка - це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб’єктів.

  • Суб’єкти мікроекономіки:

  • - домогосподарство – самостійна економічна одиниця, до складу якої входить одна чи декілька осіб. На ринку товарів та послуг воно виступає як покупець останніх, на ринку ресурсів – як продавець власних факторів виробництва;

  • - фірма – економічна одиниця, яка самостійно приймає рішення щодо використання факторів виробництва з метою виготовлення продукції, її продажу і отримання прибутку. На ринку товарів та послуг фірма виступає як продавець останніх; на ринку ресурсів – як покупець факторів виробництва;

  • - держава – самостійний суб’єкт ринку, до складу якого входять урядові установи, що є координатором та регулятором економічного життя.



Об`єктами, з приводу яких складаються відносини у мікросистемі, є ресурси виробництва та його результати.

  • Об`єктами, з приводу яких складаються відносини у мікросистемі, є ресурси виробництва та його результати.

  • Групи економічних ресурсів:

  • матеріальні ресурси – земля, або сировинні ресурси, і капітал;

  • людські ресурси – праця і підприємницькі здібності.

  • Основні види економічних ресурсів:

  • - земля – всі природні ресурси, що застосовуються у виробничому процесі;

  • - капітал – всі виготовленні засоби виробництва, що необхідні для створення товарів та послуг;

  • - праця – фізичні та розумові здібності людини, що застосовуються у виробництві (за винятком підприємницьких здібностей);

  • - підприємницькі здібності – особливі здібності окремих людей свідомо йти на ризик, мобілізацію ресурсів, їх організацію у виробничому процесі.



Проблеми мікроекономіки. Мікроекономіка вирішує:

  • Проблеми мікроекономіки. Мікроекономіка вирішує:

  • - позитивні проблеми - пов’язані з аналізом і прогнозуванням;

  • - нормативні проблеми - пов’язані з плануванням.

  • Мікроекономіка виконує дві основні функції:

  • 1. Пояснення явищ, які спостерігаються. Мікроекономіка відштовхується від тези, що при виборі варіантів поведінки економічні суб’єкти мають на меті максимізацію свого зиску. Зиск може бути як поточним, так і перспективним.

  • 2. Прогнозування поведінки економічних суб’єктів.



До основних методів мікроекономічного аналізу належать:

  • До основних методів мікроекономічного аналізу належать:

  • аналіз - уявне ділення явища, що вивчається, на складові частини для подальшого окремого дослідження кожної з цих частин; синтез - відтворення єдиної (цілісної) картини, з'єднання окремих частин в ціле;

  • індукція - забезпечує перехід від вивчення одиничних фактів до загальних положень і висновків; дедукція - дозволяє перейти від найбільш загальних висновків до відносно окремих;

  • наукова абстракція - відвернення від окремих або другорядних моментів і сторін певного явища для виявлення в ньому того, що має істотне значення;

  • аналогія - дає змогу встановити відношення еквівалентності (відповідності, схожості) між двома системами, що розглядаються, за деякими ознаками;

  • графічне зображення;

  • граничний аналіз - специфічний мікроекономічний аналіз, який розглядає економічні явища не тільки в закінченому, але й в постійно змінному вигляді, при цьому досліджуються не тільки сукупні та середні економічні величини, але й їх зміни (прирости);

  • моделювання.



Економічні потреби – внутрішні мотиви, що спонукають до економічної діяльності. Особливість потреб полягає в їх безмежному зростанні та в їх незадоволенні.

  • Економічні потреби – внутрішні мотиви, що спонукають до економічної діяльності. Особливість потреб полягає в їх безмежному зростанні та в їх незадоволенні.

  • Потреби індивідів задовольняються за допомогою отримання ними певної кількості різноманітних матеріальних благ.

  • Благо засіб задоволення потреб.

  • Блага, що споживаються шляхом простого привласнення без певних витрат на його придбання, називають вільними (наприклад, збирання грибів у лісі, вилов риби в морі і т. ін.).

  • Блага, які споживаються шляхом купівлі-продажу і існують в обмеженій кількості, мають назву економічних. Для їх придбання треба сплатити їх ціну, оскільки їх надання пов’язане з витратами.



Крива виробничих можливостей – сукупність всіх комбінацій двох товарів, що відповідає максимальній їх кількості при ефективному використанні фіксованої кількості ресурсів та при певній незмінній технології.

  • Крива виробничих можливостей – сукупність всіх комбінацій двох товарів, що відповідає максимальній їх кількості при ефективному використанні фіксованої кількості ресурсів та при певній незмінній технології.

  • Рис. 1.1 Крива виробничих можливостей

  • Збільшення виробництва товару Х неодмінно вимагає зменшення виробництва товару Y, тобто мають місце альтернативні витрати.

  • Альтернативні витративитрати на виробництво товару, оцінені з точки зору втраченої можливості використання тих самих ресурсів з іншою метою



Економічний кругообіг - це круговий рух реальних економічних благ, що супроводжується зустрічним потоком грошових доходів і витрат.

  • Економічний кругообіг - це круговий рух реальних економічних благ, що супроводжується зустрічним потоком грошових доходів і витрат.

  • Рис. 1.2. Модель кругообігу ресурсів, продуктів та доходу




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка