Розглянути форми контролю за якістю навчальних досягнень учнів



Дата конвертації02.01.2017
Розмір445 b.



Визначити поняття: педагогічний контроль, педагогічні вимірювання, засоби педагогічного контролю, тестові технології, тестування, тести, формати тестових завдань;

  • Визначити поняття: педагогічний контроль, педагогічні вимірювання, засоби педагогічного контролю, тестові технології, тестування, тести, формати тестових завдань;

  • Розглянути форми контролю за якістю навчальних досягнень учнів,

  • Познайомити з класифікацією тестів за принципом ієрархічної підпорядкованості ознак (за І. Булах),

  • Висвітлити етапи конструювання педагогічного тесту, підходи до формування його змісту й умови досягнення високої якості тестів,

  • Формувати теоретико-методологічну базу та стійке розуміння педагогічними працівниками науково-методичного підґрунтя впровадження тестових технологій

  • Оволодіння педагогічними працівниками сучасними методами оцінювання на основі тестування



Парадигма сучасної освіти робить акцент не на процесі навчання, на його результаті.

  • Парадигма сучасної освіти робить акцент не на процесі навчання, на його результаті.

  • Якість освіти безпосередньо пов`язана з системою оцінювання учня, учителя, навчального закладу

  • Чим об`єктивнішою буде оцінка, тим якіснішою стане освіта.



Педагогічна діагностика – єдина дидактична та методична система перевірочної діяльності, спрямованої на виявлення результатів навчального процесу й на підвищення його ефективності.

  • Педагогічна діагностика – єдина дидактична та методична система перевірочної діяльності, спрямованої на виявлення результатів навчального процесу й на підвищення його ефективності.

  • Бали – числові аналоги оціночних суджень.



На відміну від суб`єктивного оцінювання педагогічне вимірювання передбачає проведення об`єктивного кількісного співставлення певної властивості учня, що оцінюється, з деяким еталоном (відповідно до загальноприйнятих критеріїв оцінювання, виключаючи судження особи, що оцінює)

  • На відміну від суб`єктивного оцінювання педагогічне вимірювання передбачає проведення об`єктивного кількісного співставлення певної властивості учня, що оцінюється, з деяким еталоном (відповідно до загальноприйнятих критеріїв оцінювання, виключаючи судження особи, що оцінює)

  • Педагогічне вимірювання – це процес виявлення відповідності між характеристиками учнів, що оцінюються, і точками емпіричної шкали, в якій відношення між різними оцінками характеристик виражені властивостями числового ряду.





Здійснюється за допомогою усного опитування, письмових контрольних робіт, а також педагогічних тестів.

  • Здійснюється за допомогою усного опитування, письмових контрольних робіт, а також педагогічних тестів.

  • Мета – відслідковувати перебіг процесу навчання.

  • Ця форма контролю є найпростішим засобом отримання оперативної інформації про відповідність знань учнів щодо еталонів засвоєння, які плануються.

  • Дозволяє своєчасно здійснити корекцію засвоєння знань, умінь та навичок учнями, надає можливість педагогу правильно побудувати навчальний процес.



Виявляє ступінь засвоєння розділу чи теми навчальної програми.

  • Виявляє ступінь засвоєння розділу чи теми навчальної програми.

  • Мета – отримання достовірної інформації щодо результативності засвоєння учнями фактичного навчального матеріалу.

  • Дозволяє педагогу прийняти рішення про необхідність додаткового опрацювання даної теми або про перехід до вивчення наступної теми.



Мета – виявлення результатів певного етапу навчання.

  • Мета – виявлення результатів певного етапу навчання.

  • Оцінювання рівня підготовки учнів у такому випадку відбувається у формі заліків за розділами програми, іспитів або тестування.



Передбачає оцінювання навчальних досягнень учнів за змістом певного навчального курсу.

  • Передбачає оцінювання навчальних досягнень учнів за змістом певного навчального курсу.

  • Звичною формою такого контролю є оцінки (бали), які учень отримав на іспитах або під час заключного тестування.

  • Як варіант підсумкового контролю – державна підсумкова атестація.

  • Процедура атестації допускає використання різних форм і методів контролю, серед яких чільне місце належить тестам.

  • Тести відкривають нові можливості в процесі атестації, оскільки забезпечують необхідні властивості оцінювання: обґрунтованість, об`єктивність і можливість порівняння.



Метод вимірювання –

  • Метод вимірювання –

  • спосіб, за допомогою якого здійснюється надання кількісного значення показнику, який вимірюється



Тестологія

  • Тестологія

  • як наука і практика тестування



Тест – сукупність тестових завдань, підібраних за певними правилами для вимірювання певного кількісного показника

  • Тест – сукупність тестових завдань, підібраних за певними правилами для вимірювання певного кількісного показника

  • Тест – це інструмент, що складається з кваліметрично вивіреної системи тестових завдань, стандартизованої процедури проведення і заздалегідь спроектованої технології обробки і аналізу результатів, призначений для вимірювання якостей і властивостей особи, зміна яких можлива в процесі систематичного навчання.



Одиницею вимірювання є тестові завдання з дисципліни, що перевіряється.

  • Одиницею вимірювання є тестові завдання з дисципліни, що перевіряється.

  • Об`єктом оцінки є учні, яких тестують, а результатом вимірювання – числовий показник на шкалі балів.



Специфікація тесту дозволяє перевести опитування у площину об`єктивного ряду оцінок, завдяки чому тести дозволяють включити завдання на всі чи майже всі вимоги стандартів і тим самим підвищити обґрунтованість атестаційних оцінок

  • Специфікація тесту дозволяє перевести опитування у площину об`єктивного ряду оцінок, завдяки чому тести дозволяють включити завдання на всі чи майже всі вимоги стандартів і тим самим підвищити обґрунтованість атестаційних оцінок

  • Специфікація тесту повинна містити структуру та відсоткове співвідношення завдань у тесті.



Об`єктивність тестування досягається шляхом стандартизації поцедури проведення і шляхом стандартизації й перевірки показників якості завдань і тесту в цілому.

  • Об`єктивність тестування досягається шляхом стандартизації поцедури проведення і шляхом стандартизації й перевірки показників якості завдань і тесту в цілому.

  • Застосування тестів орієнтовано на визначення рівня засвоєння ключових понять, тем і розділів навчальної програми, ступінь оволодіння уміннями, навичками тощо, а не констатацією наявності в учнів певної сукупності засвоєних знань.

  • Стандартизована форма оцінки , що використовується в тестах досягнень, дозволяє співвіднести рівень досягнення учня з предмета в цілому або окремих його розділів із середнім рівнем досягнень учнів у класі, рівнями досягнень кожного з них.

  • На відміну від традиційних методів атестації учнів тестування психологічно є більш м`яким інструментом, оскільки всі учні перебувають у рівних умовах, використовуючи єдині критерії оцінки та процедуру.





Тести для групового тестування;

  • Тести для групового тестування;

  • Тести для індивідуального тестування.



Тести досягнень:

  • Тести досягнень:

  • Тести розвитку;

  • Тести інтелекту;

  • Тести загальної результативності;

  • Тести успішності;

  • Соціальні тести, які вивчають професійну здатність;

  • Психометричні тести особистості



Класифікація

  • Класифікація

  • за метою застосування

  • Тести констатуючі,

  • Тести діагностуючі,

  • Тести прогнозуючі



Тести стандартизовані;

  • Тести стандартизовані;

  • Тести не стандартизовані.

  • Стандартизований тест – це комплексна характеристика, яка визначається властивостями тесту, процедурою вимірювання та процедурою оцінювання, а також чіткою регламентацією у вигляді інструкцій стосовно характеристик усіх категорій процесу вимірювання.



Стандартизації тесту передує пілотне тестування.

  • Стандартизації тесту передує пілотне тестування.

  • Воно проводиться на репрезентативній вибірці з метою визначення параметрів тесту та уточнення процедури тестування і є обов`язковим етапом процесу стандартизації тесту.

  • Репрезентативна вибірка – вибірка, що надає можливість отримання статистично вірогідних результатів.

  • Тривалість процесу стандартизації для загальнонаціональних тестів коливається від 5 до 10 років.



Загальнонаціональні тести;

  • Загальнонаціональні тести;

  • Тести відомчі або міністерські;

  • Тести рівня навчального закладу;

  • Тести кафедральні;

  • Тести особисті або неформальні.



Тести, орієнтовані на норму;

  • Тести, орієнтовані на норму;

  • Тести, орієнтовані на групу;

  • Тести, орієнтовані на критерій.



Використовують стратегію “мета досягнута – мета не досягнута”;

  • Використовують стратегію “мета досягнута – мета не досягнута”;

  • Дають можливість, порівнюючи результати з деякою нормою, застосовувати їх на заліках та інших випробуваннях, де приймаються рішення: зарахований – не зарахований, прийнятий – не прийнятий, тобто альтернативного характеру.



Тести, які визначають індивідуальні результати та передбачають оцінювання їх зв`язку з наперед встановленими критеріями.

  • Тести, які визначають індивідуальні результати та передбачають оцінювання їх зв`язку з наперед встановленими критеріями.



Тести з відкритими тестовими завданнями (завдання з відкритою відповіддю, мікро-есе);

  • Тести з відкритими тестовими завданнями (завдання з відкритою відповіддю, мікро-есе);

  • Тести з напіввідкритими тестовими завданнями (з пропусками, на доповнення);

  • Тести із закритими тестовими завданнями (альтернативні та вибіркові тестовізавдання).



Тести однорідні, тобто складаються з тестових завдань одного виду;

  • Тести однорідні, тобто складаються з тестових завдань одного виду;

  • Тести неоднорідні.



Безмашинні тести: бланкові з ручною обробкою результатів;

  • Безмашинні тести: бланкові з ручною обробкою результатів;

  • Бланкові тести з комп`ютерною обробкою результатів;

  • Комп`ютерні тести.



система завдань,

  • система завдань,

  • документально зафіксована технологія,

  • відпрацьована система перевірки, обробки та аналізу результатів



Визначення мети тестування, вибір виду тесту і підходу до його створення

  • Визначення мети тестування, вибір виду тесту і підходу до його створення

  • Аналіз змісту навчальної дисципліни (або певного розділу навчального курсу)

  • Визначення структури тесту і стратегії розташування завдань

  • Розробка специфікації тесту, апріорний вибір довжини тесту і часу його виконання

  • Створення тестових завдань



6. Відбір завдань в тест і їх ранжування згідно з вибраною стратегією пред`явлення на підставі апріорних авторських оцінок складності завдань

  • 6. Відбір завдань в тест і їх ранжування згідно з вибраною стратегією пред`явлення на підставі апріорних авторських оцінок складності завдань

  • 7. Експертиза змісту тестових завдань і тесту

  • 8. Експертиза форми тестових завдань

  • 9. Переробка змісту і форми завдань за результатами експертизи

  • 10. Розробка методики апробаційного тестування

  • 11. Розробка інструкцій для учнів і викладачів, які проводять апробацію тесту

  • 12. Проведення апробаційного тестування



13. Збір емпіричних результатів

  • 13. Збір емпіричних результатів

  • 14. Статистична обробка результатів виконання тесту

  • 15. Інтерпретація результатів обробки в цілях поліпшення якості тесту. Перевірка відповідності характеристик тесту науково обґрунтованим критеріям якості

  • 16. Корекція змісту і форми завдань на підставі даних попереднього етапу. Чистка тесту і додавання нових завдань для оптимізації параметра трудності і покращення системоутворюючих властивостей завдань тесту. Оптимізація довжини тесту і часу його виконання на підставі апостеріорних оцінок характеристик тесту. Оптимізація порядку розташування завдань в тесті



17. Повторення етапу апробації для виконання чергових кроків щодо підвищення якості тесту

  • 17. Повторення етапу апробації для виконання чергових кроків щодо підвищення якості тесту

  • 18. Інтерпретація даних обробки, встановлення норм тесту і створення шкали для оцінки отриманих результатів

  • Стандартизованим вимогам повною мірою повинні відповідати тести підсумкового контролю.

  • Поточні та тематичні тести не вимагають дотримання всіх умов.



Аналіз змісту окремих завдань за такими параметрами (за А.М. Майоровим):

  • Аналіз змісту окремих завдань за такими параметрами (за А.М. Майоровим):

  • Доцільність

  • Застосування мови

  • Інформація

  • Питання і відповіді

  • Варіанти відповіді (для закритих завдань)

  • Застосування контексту



Експертизу тестових завдань і тестів в навчальному закладі можуть виконувати методист та керівники ШМО, завідувачі кафедр тощо відповідно до тематики тестів, після якої тестові завдання можуть бути включені в загальну базу тестів навчального закладу.

  • Експертизу тестових завдань і тестів в навчальному закладі можуть виконувати методист та керівники ШМО, завідувачі кафедр тощо відповідно до тематики тестів, після якої тестові завдання можуть бути включені в загальну базу тестів навчального закладу.

  • Без експертизи до неї можуть бути включені лише тестові завдання, рекомендовані центрами тестування, оскільки вони вже пройшли апробацію та експертизу.



Чи можна зрозуміти з завдання, який предмет, навички або уміння перевіряються?

  • Чи можна зрозуміти з завдання, який предмет, навички або уміння перевіряються?

  • Чи можна відповісти на питання, застосовуючи інші навички на відміну від того, який потрібний?

  • Чи є в завданні якась пастка або головоломка, тобто чи являє він собою неістотну проблему? Чи зможуть учні легко відповісти правильно на завдання?

  • Чи має завдання достатній ступінь складності для даного типу школи?

  • Чи не збільшується ступінь складності завдань зайвою інформацією? Чи відповідає тип завдання меті тесту?

  • Чи прийнятий ступінь складності тесту в цілому для даного типу школи?

  • Чи відповідає тест в цілому цілям тестування?



Чи сформульовано завдання відповідно до граматичних правил?

  • Чи сформульовано завдання відповідно до граматичних правил?

  • Чи містить завдання ускладнений синтаксис?

  • Чи містить завдання подвійне заперечення? Чи містить завдання слова, що важко сприймаються?

  • Чи містить завдання потрібні позиції в дужках? Чи є необхідність формулювати завдання негативно? Чи не може виклад завдання призвести до утруднення розуміння?

  • Чи є небезпека значного спотворення сенсу через зміщення наголосу?



Чи містить завдання достатній обсяг інформації для правильної відповіді?

  • Чи містить завдання достатній обсяг інформації для правильної відповіді?

  • Чи достатньо інформації в завданні для отримання відповіді тієї довжини і форми, які вимагаються?

  • Чи чітко викладені питання та їх підпункти? Чи зрозуміло і чи послідовно представлений цифровий порядок питань?

  • Чи дотримуються правила, що діють, при використанні символів, пунктуації тощо?

  • Чи перевірені таблиці, графіки, діаграми, малюнки тощо на наявність помилок? Чи правильні виноски в завданнях до текстів, креслень, таблиць тощо?



Прочитайте і дайте відповідь на питання бз використання альтернативних варіантів.

  • Прочитайте і дайте відповідь на питання бз використання альтернативних варіантів.

  • Чи відповідає ваша відповідь ключу, даному до питання?

  • Чи є ваша правильна відповідь серед варіантів відповідей?

  • Чи немає більше однієї правильної відповіді серед варіантів?

  • Чи є інші правильні відповіді, крім тих, що наведено серед альтернатив?



Чи вірогідна кожна з альтернатив?

  • Чи вірогідна кожна з альтернатив?

  • Чи вільний ключ від повторення, взятого з питання?

  • Чи використовується в завданні такі слова, як “завжди” або “ніколи”?

  • Чи вільне поєднання питання і альтернативних відповідей від подвійного заперечення?

  • Чи немає варіантів, що взаємно включають одне одного?

  • Чи є варіанти відповіді приблизно однієї довжини?

  • Чи є варіанти відповіді граматично і схематично прийнятими продовженнями питання?

  • Чи можна зрозуміти варіант відповіді без читання інших варіантів?

  • Чи розміщені варіанти відповіді в алфавітній або логічній послідовності?

  • Чи достатньо відрізняються один від одного наявні варіанти відповіді?



Чи є функціональним використання малюнків, діаграм тощо?

  • Чи є функціональним використання малюнків, діаграм тощо?

  • Чи зрозумілі малюнки, діаграми, креслення тощо?

  • Чи акуратно зроблені креслення?

  • Чи всі підписи (пояснення) до малюнків, діаграм, креслень тощо є чіткими, відповідними і зрозумілими?

  • Чи не містить доданий текст зайву інформацію або натяк на правильну відповідь?



М.Б. Челишкова формулює три критерії, яким повинен відповідати якісний тест, а саме:

  • М.Б. Челишкова формулює три критерії, яким повинен відповідати якісний тест, а саме:

  • Повнота охоплювання вимог до рівня підготовки учнів;

  • Правильність пропорцій змісту тесту відповідно до обсягу кожного розділу навчального матеріалу;

  • Відповідність змісту системи завдань складеній специфіці тесту.



  • Об`єктивність



Валідність тесту - це поняття, яке визначає, що вимірює тест і наскільки якісно це здійснюється (А.Анастазі)

  • Валідність тесту - це поняття, яке визначає, що вимірює тест і наскільки якісно це здійснюється (А.Анастазі)

  • Поняття валідність використовується для загальної характеристики тесту в аспекті відповідності одержаних результатів меті та вимогам оцінювання.

  • Валідність – це комплексна характеристика, що визначається як параметрами засобу та процедури вимірювання, так і властивостями досліджуваної ознаки



Валідність методу – це відповідність того, що вимірюється цим методом, тому, що він має вимірювати.

  • Валідність методу – це відповідність того, що вимірюється цим методом, тому, що він має вимірювати.

  • Валідність методу при вимірюванні успішності навчання можна класифікувати за такими критеріями:

    • Валідність змісту,
    • Валідність відповідності,
    • валідність прогнозу


Валідність змісту – це відповідність вимог до змісту.

  • Валідність змісту – це відповідність вимог до змісту.

  • Валідність відповідності – це відповідність результатів вимірювання та оцінювання, одержаним методом.

  • Коефіцієнт валідності дорівнює коефіцієнту кореляції між результатами, одержаними різними методами за однакових умов, і показує, наскільки збігаються результати вимірів



Цей критерій показує, наскільки мінімізований вплив суб`єктивних факторів.

  • Цей критерій показує, наскільки мінімізований вплив суб`єктивних факторів.

  • Об`єктивність досягається шляхом:

    • стандартизації умов проведення вимірювання, умов оцінювання, умов аналізу результатів,
    • забезпечується за допомогою об`єктивності проведення вимірювання, обєктивності обробки даних та об`єктивності інтерпретації результатів.


Надійність методу вимірювання визначається ступенем стійкості результатів.

  • Надійність методу вимірювання визначається ступенем стійкості результатів.

  • Цей показник впливає на точність, з якою можна виміряти ту чи іншу конкретну ознаку.

  • Надійність методу залежить від:

    • Об`єктивності методу (об`єктивності процедур тестування;
    • Параметрів інструменту вимірювання (якості тесту);
    • Стабільності характеристики, що вимірюється.


Коефіцієнт надійності тісно пов’язаний з помилкою вимірювання, яка визначається точністю методу.

  • Коефіцієнт надійності тісно пов’язаний з помилкою вимірювання, яка визначається точністю методу.

  • Точність методу визначає мінімальну або систематичну похибку, з якою можна провести вимірювання даним методом.

  • Чим вища точність методу, тим менша помилка під час вимірювання, тим більша надійність цього методу.



Чіткому визначенню цілей навчання сприяє їх класифікація.

  • Чіткому визначенню цілей навчання сприяє їх класифікація.

  • Американські педагоги та психологи з кінця 50-х років ХХ століття упродовж 20-ти років працювали над створенням таксономії.

  • Системи класифікації цілей навчання вимагали розробки цілей у трьох сферах (доменах):

    • Пізнавальній,
    • Емоційній,
    • Психомоторній.


Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знання та інтелектуальні здібності екзаменованих.

  • Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знання та інтелектуальні здібності екзаменованих.



Класифікація навчальних цілей пізнавальної сфери включає шість цілей, розміщених відповідно до складності (розроблено Блумом у 1956 р.):

  • Класифікація навчальних цілей пізнавальної сфери включає шість цілей, розміщених відповідно до складності (розроблено Блумом у 1956 р.):

    • знання,
    • розуміння,
    • застосування,
    • аналіз,
    • синтез,
    • оцінювання знань.




Знання (найпростіший клас) – це здатність запам`ятовувати факти, принципи, процеси в різних предметних галузях

  • Знання (найпростіший клас) – це здатність запам`ятовувати факти, принципи, процеси в різних предметних галузях

  • Розуміння – здатність розуміти матеріал, що вивчається

  • Аналіз – здатність структуювати навчальний матеріал так, щоб була зрозумілою загальна організаційна структура

  • Синтез – здатність поєднати окремі частини знань з метою отримання цілого, що набуває нової якості

  • Оцінювання – здатність давати оцінку даному навчальному матеріалу в рамках поставленої мети.



Включає цілі, що стосуються емоцій, почуттів, цінностей, позицій та пов`язані зі змінами, які відбуваються в них.

  • Включає цілі, що стосуються емоцій, почуттів, цінностей, позицій та пов`язані зі змінами, які відбуваються в них.

  • Ця сфера поділяється на п`ять основних класів:

    • сприймання,
    • реагування,
    • переконаність,
    • селективність,
    • індивідуальність.


Сприймання – здатність бути уважним.

  • Сприймання – здатність бути уважним.

  • Реагування – ступінь активності.

  • Переконаність – готовність відстоювати точку зору, вміння вибирати цінності та ідеї.

  • Селективність – здатність виділяти головне.

  • Індивідуальність – вищий рівень сформованості особистості, що визначається лінією поведінки.



Психомоторна сфера пов`язана з рухами, маніпуляціями з матеріалом або об`єктом, а також координацією.

  • Психомоторна сфера пов`язана з рухами, маніпуляціями з матеріалом або об`єктом, а також координацією.

  • Ця сфера є найскладнішою для класифікації, оскільки, за винятком найпростіших рефлексів, усіф інші дії включають пізнавальні та емоційні компоненти.

  • Поділяється на 5 класів відповідно до рівня психомоторних здібностей.



Перший клас: повторення дії внаслідок спостереження та наслідування – імітація.

  • Перший клас: повторення дії внаслідок спостереження та наслідування – імітація.

  • Другий клас: дія за інструкцією, що зафіксована в усвідомленому вмінні, – маніпуляція.

  • Третій клас: повноцінне, впевнене (без інструкцій) виконання дії, що контролюється свідомістю.

  • Четвертий клас: вміння виконувати сукупність дій з усвідомленим контролем.

  • П`ятий клас: вміння виконувати сукупність дій автоматично з повним засвоєнням знань.



















Булах І.Є., Мруга М.Р. Створюємо якісний тест: Навч. посіб. - К.: Майстер-клас, - 2006 – 160 с.

  • Булах І.Є., Мруга М.Р. Створюємо якісний тест: Навч. посіб. - К.: Майстер-клас, - 2006 – 160 с.

  • Паращенко Л.І. Тестові технології у навчальному закладі: Метод. Посібник/ Л.І. Паращенко, В.Д. Леонський, Г.І. Леонська, Наук. ред. О.І. Ляшенко – К.: [ТОВ “Майстерня книги”], 2006 – 217 с. іл. 21

  • Методичні рекомендації для вчителів та керівників освіти/ Автори упорядники ГУОН ХОДА: В.М. Єжелий, Г.В. Михайленко, ХДПУ ім. Сковороди: С.А. Раков, Л.Є. Гендештейнт, Є.Н. Нелін, Хонмібо: Л.Д. Покроєва, Л.П. Ампілогова, О.О. Байназарова// За ред. І.Ф. Прокопенка, О.Л. Сидоренка, Х.-2001/




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка