Розвиток науки України



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


Розвиток науки України

  • Розвиток науки України

  • др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст.


видатних вчених-науковців др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст., які зробили відкриття у таких галузях:

  • видатних вчених-науковців др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст., які зробили відкриття у таких галузях:

  • Історичній науці

  • Медицині

  • Біології



  (18 (30) січня 1834, Махнівка - 8 (21) березня 1908, Київ - український історик, археолог, етнограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету 1878; належав до хлопоманів; співорганізатор Київської громади. Антонович був представником народницької школи в українській історіографії.

  •   (18 (30) січня 1834, Махнівка - 8 (21) березня 1908, Київ - український історик, археолог, етнограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету 1878; належав до хлопоманів; співорганізатор Київської громади. Антонович був представником народницької школи в українській історіографії.



В. Антонович в своїх науково-популярних лекціях («Бесіди про часи козацькі в Україні» (1897); «Виклади про часи козацькі в Україні» (1912) дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини.

  • В. Антонович в своїх науково-популярних лекціях («Бесіди про часи козацькі в Україні» (1897); «Виклади про часи козацькі в Україні» (1912) дав загальний огляд української історії від часів сформування козаччини.



В. Антонович був видатним українським громадським діячем. Належачи до так званих «хлопоманів», він надрукував у відповідь польському публіцистові Зенону Фішеві (псевдонім Падалиця) відому статтю «Моя исповедь» (1862), де подав обґрунтування ідеології «хлопоманів». Антонович стояв на чолі українського громадсько-політичного життя.

  • В. Антонович був видатним українським громадським діячем. Належачи до так званих «хлопоманів», він надрукував у відповідь польському публіцистові Зенону Фішеві (псевдонім Падалиця) відому статтю «Моя исповедь» (1862), де подав обґрунтування ідеології «хлопоманів». Антонович стояв на чолі українського громадсько-політичного життя.







Своїм вчителем в українознавстві О. Єфименко вважала Антоновича Володимира Боніфатійовича. У 1896 р. Олександра Єфименко зайняла перше місце в конкурсі на найкращий підручник з історії України; також написала «Елементарний підручник російської історії», що витримав сім видань (1911–1918). Вивчала Єфименко і культуру України. Активно виступала за присвоєння офіційного статусу українській мові (царським указом від 1878 року було заборонено друк українською мовою).

  • Своїм вчителем в українознавстві О. Єфименко вважала Антоновича Володимира Боніфатійовича. У 1896 р. Олександра Єфименко зайняла перше місце в конкурсі на найкращий підручник з історії України; також написала «Елементарний підручник російської історії», що витримав сім видань (1911–1918). Вивчала Єфименко і культуру України. Активно виступала за присвоєння офіційного статусу українській мові (царським указом від 1878 року було заборонено друк українською мовою).





Багалій Дмитро Іванович  (26 жовтня (7 листопада) 1857, Київ — 9 лютого 1932,Харків) — український історик, філософ та громадський діяч, ректор Харківського університету (1905–1910), академік Української Академії Наук (з 1919).

  • Багалій Дмитро Іванович  (26 жовтня (7 листопада) 1857, Київ — 9 лютого 1932,Харків) — український історик, філософ та громадський діяч, ректор Харківського університету (1905–1910), академік Української Академії Наук (з 1919).

  • Народився 7 листопада 1857 р. у Києві в міщанській родині, в сім'ї ремісника-лимаря Він рано залишився сиротою і виховувався в багатодітній сім'ї своєї тітки по матері. Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Київського та Харківського університетів.





Дмитро́ Іва́нович Яворни́цький (Еварни́цький) (* 25 жовтня (6 листопада) 1855, с.Сонцівка  — † 5 серпня 1940, Дніпропетровськ) — український історик, археолог,етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, дійсний член НТШ (1914) і ВУАН (1929).

  • Дмитро́ Іва́нович Яворни́цький (Еварни́цький) (* 25 жовтня (6 листопада) 1855, с.Сонцівка  — † 5 серпня 1940, Дніпропетровськ) — український історик, археолог,етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, дійсний член НТШ (1914) і ВУАН (1929).

  • Дмитро Яворницький родом із села Сонцівка (тепер у межах с. Борисівка Харківського району Харківської області), син дяка. 




















База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка