Розвивальне середовище в днз історичний огляд питання облаштування середовища для дітей



Дата конвертації27.12.2016
Розмір445 b.


РОЗВИВАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ В ДНЗ


Історичний огляд питання облаштування середовища для дітей

  • в умовах суспільного дошкільного виховання



Італійський педагог М. Монтессорі вважала :

  • дитина має від народження задатки, які вона зможе розвинути за умов правильного організованого середовища. Важливою складовою підготовленого середовища є дидактичний матеріал.

  • З боку дорослого потрібні лише незначна допомога й опосередковане керівництво. Педагог впливає на дітей непрямо, а через середовище, дидактичні матеріали або за допомогою правил, які він придумує разом з дітьми.



Принципи організації діяльності в підготовленому розвивальному середовищі (за М. Монтессорі)

  • Свобода вибору діяльності (дорослі не мають робити за дитину те, що вона може зробити сама);

  • Структура і порядок (матеріали зберігаються в належному стані, на своїх місцях, у порядку відповідно до вікових норм);

  • Природність і реальність (відповідність предметів і матеріалів реальності, тобто діти використовують реалістичні для дорослого життя предмети, але менші за величиною)



Бельгійський педагог, лікар і психолог Жан Овідій Декролі

  • Розробив програму розвитку дітей, яка побудована на комплексах, так званих “центрах інтересів”

  • Педагог, знаючи принципи, програму, методи, організовуючи навчальне середовище, яке відповідає інтересам дитини, може спробувати окреслити відповідно до віку “орієнтування у виборі професії”



На його думку, матеріалом для здобуття основних завдань є:

  • Вивчення самої дитини та її основних потреб;

  • Вивчення матеріального й соціального середовища;

  • Самовивчення дитини



Український педагог С. Русова

  • Навкруги в дитячому садку мусить бути все рідне, що нагадує знайомі хатні обставини з найкращого боку

  • Облаштовуючи приміщення дитячого садка, радила педагогам керуватися не лише своїм смаком, а “придивлятись до обставин дитячими очима, - де самі діти почуваються найкраще, такі обставини і належить утворити”



С. Русова опрацювала низку вимог щодо використання принципу індивідуалізації освітньої роботи з дітьми

  • Створення в дитячому садку “атмосфери рідного дітям життя”;

  • Довірливі, відверті стосунки між педагогом і дітьми;

  • Знання та врахування педагогом в роботі:

  • - “певних типів дітей відповідно до їхнього темпераменту”

  • - відмінності між дітьми різної статі

  • - національних рис дітей тощо.



Аналіз психолого-педагогічних досліджень

  • У створеному предметно-ігровому середовищі дитина застосовує вже набуті знання й експерементує проблематичні.

  • Розвивальне предметне середовище,у якому діє дитина дошкільного віку, використовуючи свої знання й спроби діяльності, має бути для неї невичерпним, інформативним, здатним задовольняти потреби в новизні.

  • Саме в педагогічно забезпеченому середовищі дошкільного навчального закладу відбувається розвиток як інтересів дитини, орієнтованих на зовнішні об‘єкти, так і формування усвідомленості дитиною своїх потреб і можливостей у їхній самореалізації, що доведено в психолого-педагогічних дослідженнях.

  • До створення в дошкільних навчальних закладах спеціально організованого, педагогічно доцільного, розвивального предметного середовища висуваються певні вимоги, обумовлюються основні підходи та принципи його облаштування.



Розвивальне предметне середовище – це система матеріальних динамічних і змінних об‘єктів діяльності дитини, що стимулюють її розвиток.

  • Розвивальне предметне середовище – це система матеріальних динамічних і змінних об‘єктів діяльності дитини, що стимулюють її розвиток.



Завдання й можливості предметного середовища:

  • Здійснювати виховання і навчання, орієнтуючись на конкретну особистість;

  • об‘єднувати дітей у групи за здібностями та інтересами;

  • Через різноманітні матеріали, посібники, атрибути заохочувати дітей до досліджень, випробування власних ідей;

  • Забезпечувати гармонійні стосунки між дитиною та навколишнім світом;

  • Заохочувати дітей до різних видів діяльності;

  • Розвивати здатність дітей здійснювати вибір;

  • Сприяти розвитку світосприйняття.



Складові середовища:

  • Природні, соціальні та культурні компоненти;

  • Праці художників, проектувальників, конструкторів, майстрів-оздоблювачів (твори мистецтва, предмети, вироби прикладного мистецтва, посібники, іграшки);

  • Продукти діяльності дорослих для дітей – персоналу ДНЗ та батьків

  • (виставки, оформлення інтер‘єру, посібники);

  • вироби дітей (малюнки, аплікація,

  • ліплення, поробки тощо).



Основні вимоги до облаштування середовища

  • Усі іграшки, матеріали, атрибути, предмети-замінники об‘єднуються відповідно до різних видів предмітно-ігрової діяльності дітей (рухової, образотворчої, сюжетної тощо);

  • Більшість дидактичних матеріалів, іграшок, картинок, має використовуватися з різною метою, варіативно, тобто поліфункціонально;

  • Усі іграшки групуються так, щоб вони своєю величиною відповідали одна одній, зросту дітей і стаціонарному предметному оточенню, у якому граються діти;

  • Поєднання знайомих для дитини компонентів середовища з новими, які забезпечують її пізнавальний розвиток;

  • Рівень інформативності середовища досягається урізноманітненням тематики (від приготування ляльці їжі до її лікування)

  • Забезпечення динаміки й мобільності середовища, що розвиває вміння дитини активно співпрацювати з цим середовищем.



Умови організації розвивального предметного середовища є:

  • Забезпечення повноцінного всебічного розвитку дітей;

  • Реалізація програмового змісту навчально-виховного роботи;

  • Опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми

  • Урахування інтересів дитини, задоволення її природних нахилів і потреб;

  • Наповнення новизною розвивального характеру, забезпечення складових елементів та їх варіативність.



Розвивальне середовище





Розвивальне предметне середовище організовується для надання дітям якомога більше можливостей для активної цілеспрямованої й різноманітної діяльності

  • Розвивальне предметне середовище організовується для надання дітям якомога більше можливостей для активної цілеспрямованої й різноманітної діяльності





Побудова ігрового середовища повинна відповідати таким принципам:

  •  принцип   взаємодії;

  •  принцип активності, самостійності й творчості;

  •  принцип   динамічності;

  •  принцип   вільного   центрування;

  •  принцип   емоційного   комфорту;

  •  принцип   естетичності   в  добиранні   матеріалів  та атрибутів;

  •  принцип зв'язку з реальним життям;

  •  принцип урахування  вікових особливостей дітей.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка