Rubor (почервоніння) відображає розширення судин, сповільнення кровотоку аж до повного його припинення ( стаз)



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.







rubor (почервоніння) - відображає розширення судин, сповільнення кровотоку аж до повного його припинення ( стаз);

  • rubor (почервоніння) - відображає розширення судин, сповільнення кровотоку аж до повного його припинення ( стаз);

  • calor (місцеве підвищення температури) пов’язане із підсиленням катаболічних реакцій;

  • tumor (припухлість) зумовлена підвищенням проникності судинної стінки для плазми і форменних елементів крові, а також підвищення гідростатичного тиску в капілярах;

  • dolor (біль);

  • functio laesae (порушення функцій) пов’язане із розвитком больового синдрому і набряку.





Скарги: відчуття жару, пропасниця, головний біль, загальна слабість, поганий апетит, порушення сну, розлади стільця.

  • Скарги: відчуття жару, пропасниця, головний біль, загальна слабість, поганий апетит, порушення сну, розлади стільця.

  • Об’єктивно: хворий загальмований. Шкіра бліда з ціанотичним відтінком, вкрита потом, відмічається підвищення температури тіла (до 40 С), тахікардія, задишка. Характерним є зміни температури тіла на протязі доби більше, ніж на 1,5-2°С. Іноді відмічається субіктеричність слизових та шкіри, гепато- і спленомегалія.





До соціально-біологічних преморбідних чинників слід віднести:

  • До соціально-біологічних преморбідних чинників слід віднести:

  • Низький рівень фізичного розвитку дитини. Соціально-економічні та екологічні умови нині не сприяють здоров'ю дітей і їх батьків. Сьогодні важко собі уявити практично здорових батьків.

  • Несприятливий перебіг періоду новонародженості та першого року життя. Лише 30 % дітей у віці 6 міс годують грудним молоком. Більшість з них переводять на змішане та штучне вигодовування. Усе це, звичайно, впливає негативно на подальший розвиток організму дитини.

  • Харчування є одним із основних чинників, що впливає на стан здоров'я. Спостереження свідчать про значне погіршення харчування основної маси населення України.

  • Діти, які багато хворіли на гострі чи хронічні запальні захворювання дихального апарату, травної та сечовидільної систем, найчастіше уражаються запальними процесами щелепно-лицевої ділянки.



До соціально-гігієнічних преморбідних чинників належать:

  • До соціально-гігієнічних преморбідних чинників належать:

  • недотримання правил гігієни ротової порожнини — лише 30 % дітей віком 6 років (жителів міст) користуються зубною щіткою та частково виконують основні правила гігієни ротової порожнини. У сільській місцевості цей відсоток значно менший (10 %);

  • зниження кількості дітей, які займаються фізичною культурою, недотримання (можливо, з об'єктивних причин) правильного режиму харчування — якісного та кількісного — негативно впливають на специфічну і неспецифічну реактивність і загартованість організму.



Особливості перебігу запальних процесів ЩЛД у дітей

  • Особливості перебігу запальних процесів ЩЛД у дітей

  • 1) переважання продуктивних форм запалення над ексудативними;

  • 2) рідкісність автономних процесів;

  • 3) швидкий перехід до генералізованих форм;

  • 4) загальні реакції-відповіді на запальний агент часто випереджають розвиток місцевих процесів;

  • 5) унаслідок інтоксикації загальні симптоми виходять на перший план.



Анатомічні та імунобіологічні особливості дитячого організму:

  • Анатомічні та імунобіологічні особливості дитячого організму:

  • Тимчасові і постійні зуби у дітей перебувають у стані постійного розвитку (період закладки і внутрішньошелепного розвитку; період прорізування, росту, формування коренів і розсмоктування коренів тимчасових зубів).

  • Тимчасові і постійні зуби, що прорізуються, відносно менш мінералізовані, мають більшу пульпову камеру та широкі кореневі канали. Кровоносні судини пульпи широко анастомозують із судинами щелепних кісток та окістя. Великий верхівковий отвір у коренях, що формуються та резорбуються, відсутність сформованого періодонта створюють найтісніший зв'язок їх із кісткою (з "незрілим" кістковим мозком).

  • Щелепні кістки у дитячому віці багаті на органічні і бідні на мінеральні речовини. Вони перебувають у стані постійного росту і перебудови, пов'язаного в тому числі і зі зміною зубів. Кортикальний шар кістки тонкий і основну її масу становить губчаста речовина. Вона має широкі кісткові канальці, тонку і ніжну будову кісткових балок, між якими розташовується переважно червоний кістковий мозок, менш стійкий до різних подразників. Окістя товсте, щільно охоплює кістку.

  • Багата васкуляризація і лімфообіг щелепно-лицевої ділянки у дітей визначають розвинуте анастомозування судин м'яких тканин, зубів, періодонта, щелеп та періоста. Це, з одного боку, забезпечує активну регенерацію м'яких тканин і високий потенціал репаративного остеогенезу, а з другого — сприяє поширенню запалення гематогенним шляхом.

  • Ріст щелепних кісток нерівномірний за інтенсивністю та часом. Найактивніше щелепи ростуть у період прорізування зубів (1—3 роки, 6—10 років). Вік 13-15 років називають "пубертатним стрибком", оскільки у цей період ріст кісток значно активізується. Нерівномірність росту полягає у тому, що кістка росте у довжину не всією масою, а лише окремими ділянками - зонами росту; ріст кісток у товщину здійснюється за рахунок окістя.

  • Навколощелепні м'які тканини у дітей мають меншу щільність фасцій та апоневрозів, які обмежують клітковинні простори, характеризуються низькими и бар’єрними властивостями їх, і на тлі значної кількості підшкірної жирової клітковини запальний процес швидко поширюється на 2-3 топографо-анатомічні області.



















Місцеве лікування базується на наступних принципах:

  • Місцеве лікування базується на наступних принципах:

  • розкриття гнійного вогнища;

  • адекватне дренування гнійника;

  • місцева антисептична дія;

  • імобілізація.

  • Загальна терапія:

  • призначення антибіотиків широкого спектру дії в максимальних дозах із застосуванням різноманітних шляхів введення;

  • детоксикація організму (екстра- та інтракорпоральні методи);

  • імунокорекція;

  • симптоматичне лікування.







Пухлинапатологічне розростання клітин, у яких не контролюється мітоз та розвиваються явища біологічного атипізму.

  • Пухлина – патологічне розростання клітин, у яких не контролюється мітоз та розвиваються явища біологічного атипізму.

  • Патофізіологічними ознаками пухлинного росту є:

  • атипізм розмноження — характеризується мітозом, що не регулюється, втратою його верхнього ліміту;

  • атипізм метаболічний та енергетичний (синтез онкобілків, зміна способу утворення енергії);

  • атипізм фізико-хімічний (збільшення у пухлинних клітинах води та зменшення іонів Са++; збільшення води полегшує дифузію субстратів, необхідних для метаболізму, а зниження кальцію зменшує міжклітинну адгезію);

  • атипізм антигенний (спрощення антигенного складу);

  • атипізм морфологічний (тканинний та клітинний);

  • атипізм функціональний.







Причини, які сприяють розвитку злоякісних пухлин, умовно поділяють на:

  • Причини, які сприяють розвитку злоякісних пухлин, умовно поділяють на:

  • 1. Хімічні. Серед них виділяють 1500 канцерогенів. Існують: а) преканцерогени; б) істинні канцерогени.

  • Останні розподіляють таким чином:

  • за локалізацією — місцевої, резорбтивноїта мішаної дії;

  • за кількістю уражених органів — моноорганотропні, мультіорганотропні;

  • за походженням — екзо- та ендогенні.

  • 2. Біологічні. Серед них розвитку злоякісних пухлин сприяють РНК- та ДНК-віруси — онковіруси (від грец. oncos — пухлина та латинського virus — яд). Вони поділяються на видоспецифічні та видонеспецифічні.

  • 3. Фізичні причини:

  • а) сонячна радіація та УФО;

  • б) радіоактивні речовини — стронцій, кальций, фосфор, йод;

  • в) іонізуюча радіація;

  • г) повторні опіки;

  • д) механічна травма.





Додаткові методи обстеження:

  • Додаткові методи обстеження:

  • пренатальне розпізнавання пухлини, яке базується на аналізі хромосомного складу (ідіограм) клітини;

  • імунодіагностика, що виявляє розбіжність антигенів пухлинної та нормальної тканин;

  • осадова реакція на рак (ОРР). В сироватці крові онкохворих з'являється нерозчинний білок — гама-глобулін, який і виявляється осадовою реакцією; ця реакція найбільш інформативна на ранніх стадіях пухлинного росту;

  • різні види рентгенологічного обстеження;

  • біопсія.















Пункційна біопсія — здійснюється на глибині пухлини спеціальною голкою з мандреном (наприклад, голка Медвинського та її модифікації). Матеріалу для патогістологічного дослідження береться небагато, але у достатній кількості для визначення злоякісних ознак пухлини.

  • Пункційна біопсія — здійснюється на глибині пухлини спеціальною голкою з мандреном (наприклад, голка Медвинського та її модифікації). Матеріалу для патогістологічного дослідження береться небагато, але у достатній кількості для визначення злоякісних ознак пухлини.

  • Інцизійна біопсія — висічення однієї або кількох ділянок пухлини.

  • Ексцизійна біопсія (розширена) — хірургічне видалення усього патологічного вогнища у межах здорових тканин.





Чутливість злоякісної пухлини до опромінювання залежить від:

  • Чутливість злоякісної пухлини до опромінювання залежить від:

  • гістологічної будови та ступеня диференціювання клітин пухлини (зі збільшенням ступеня диференціювання підвищується стійкість до опромінювання);

  • анатомічного характеру росту пухлини (екзофітні пухлини більш радіочутливі, ніж інфільтративні та виразкові);

  • темпу росту пухлин (пухлини зі швидким темпом росту краще реагують на опромінювання, ніж ті, які ростуть повільно);

  • пухлини із добрим кисневим постачанням більш радіочутливі, ніж ті, які знаходяться у поганих умовах постачання ним.



радіочутливі (лімфосаркома, ретикулосаркома, лімфогранулематоз);

  • радіочутливі (лімфосаркома, ретикулосаркома, лімфогранулематоз);

  • помірно чутливі (плоскоклітинні форми раку з різним ступенем диференціювання);

  • радіорезистентні (остеогенні, фібро- та хондросаркоми, нейросаркома, меланома);

  • помірно радіорезистентні (аденокарцинома).




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка