Семінар – як форма організації навчального процесу
Це живий, творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях.
Навчання
– не механічна передача знань, а розвиток мислення учнів під керівництвом вчителя на основі тих знань, якими потрібно оволодіти. Завдання вчителя – докласти максимум зусиль, щоб сформувати в учнів культуру мислення – вміння правильно, чітко будувати свою відповідь, висловлювати свої думки логічними змістовними реченнями, виділяти суттєве, самостійно приходити до нових узагальнень.
Семінар (лат. - seminarium) "розсадник"
у початковому значенні пов'язано з функціями "посівання" знань, які передавав учитель учням і які "визрівали" та "проростали" у їх свідомості. Семінари проводилися у стародавніх грецьких та римських школах як поєднання диспутів, повідомлень учнів, коментарів та висновків викладачів.
Семінар разом з лекцією - основні форми організації навчального процесу.
Функції:
- навчальна (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);
- розвивальна (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);
- виховна (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);
- діагностично-корекційна (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин у його засвоєнні та їх подолання) та ін.
Основні завдання семінарського заняття:
- розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій;
- поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмету;
- сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати.
розвивати і закріплювати навички самостійної роботи та сприяти вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі
Відмінною особливістю семінару як форми навчальних занять є:
- активна участь самих студентів у з'ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд;
- викладач надає студентам можливість вільно висловлюватися під час розгляду питань, що винесені на обговорення, допомагає їм вірно будувати свої міркування;
- якщо студенти непідготовлені до заняття, то семінарське заняття перетворюється у фронтальну бесіду (викладач задає питання, студенти відповідають на них).
Форми семінарських занять
- фронтальне - передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями;
- семінарське заняття з підготовленими доповідями (головна увага - підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою);
- комбіноване – частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень.
Випереджальні семінарські заняття
проводяться перед вивченням невеликої за обсягом та нескладної за змістом теми. Їх мета – формувати вміння орієнтуватися у змісті навчального матеріалу, виділяти головне, істотне у змісті теми. Підготовка до семінару такого типу вимагає обов’язкового інструктажу, розробки групових та індивідуальних завдань, контролю за процесом підготовки учнів до семінару.
Навчальний семінар
проводиться у процесі вивчення теми та ставить за мету: поглибити знання, сформувати уміння та навички застосування теоретичних знань учнів у практичній діяльності, усунути прогалини у навчальних досягненнях учнів з теми. Викладач розробляє систему навчальних завдань для самостійної роботи. Основі методи та прийоми роботи вчителя – обговорення, дискусія, аналіз, висновки і пропозиції.
Узагальнюючий (підсумковий) семінар
проводиться після вивчення великої за обсягом та складної за змістом теми програми. Його мета – формувати уміння та навички учнів самостійно систематизувати та поглиблювати знання, використовувати їх у практичній діяльності.
Евристична бесіда (від грец. heurisko – знаходжу) –
метод навчання, який передбачає теоретичне дослідження наукового питання на підставі системи логічних прийомів і сприяє розвитку активного мислення.
Головні цілі евристичної бесіди:
● підвести студентів до осмисленого і переконливого рішення проблемної ситуації,
● навчити їх „мислити голосно‖– надавати оцінку подіям, порівнювати різні факти, аргументовано, переконливо відстоювати власну точку зору,
● спростити засвоєння матеріалу, який осягається через мислення (основні поняття, закономірності тощо),
● розвинути здібність до самостійного мислення,
● викликати та зміцніти інтерес до предмету.
Структура евристичної бесіди
■ формулювання проблемного питання (причому викладачеві доцільно робити це разом зі студентами);
■ правильне чи помилкове рішення проблеми, його обґрунтування та можливу дискусію між студентами;
■ виправлення помилок і пошук позитивного вирішення проблеми;
■ самостійне підведення студентами остаточних підсумків бесіди на підставі встановлених фактів.
Дискусія
обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкування вчителя і учнів один з одним у процесі вирішення проблемної ситуації.
Її основне завдання – сформувати правильний погляд при розв’язанні будь-якої проблеми. Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, мають опорні знання. Предмет дискусії та її план вчитель продумує заздалегідь.
Види дискусії
Спонтанна дискусія, що виникає в ході спільного вирішення проблеми всіма учнями чи групою учнів. Це буває тоді, коли проблема учням дуже близька.
Заздалегідь запланована дискусія. Для цього учні попередньо ознайомлюються з предметом суперечки, опрацьовують відповідну літературу. Учні мають достатньо знань для розв’язання проблеми.
Учням необхідно володіти темою, яка спирається на досвід, знання, вміння.
Дискусія повинна розвиватися з основних питань, нести в собі суть протиріччя.
Дискусія – суперечка по суті, в ході якої учні отримують важливі цінності.
Наукові семінари
характеризуються високим рівнем узагальнення знань, умінь, навичок;
Конференції - студенти виступають з доповідями, у яких висвітлюють результати виконаної ними науково-пошукової роботи, підготовки до студентських наукових конференцій тощо
Прес-конференції (студент, який виконує роль прес-секретаря веде конференцію; студенти-журналісти ставлять запитання експертам з проблем, що винесені на розгляд семінару)
Рольові ігри - студенти виступають у ролі експертів з того чи іншого питання; їхні доповіді рецензуються і оцінюються групою рецензентів – до 3-х чоловік);студенти, які незгідні з деякими положеннями,виступають у ролі опонентів; веде конференцію студент-головуючий, який надає слово усім учасникам гри, підводить підсумки після кожної доповіді,організовує обговорення тощо);
Міжпредметні семінари
проводяться одним або різними викладачами;
обговорюється навчальна інформація, яка є предметом вивчення декількох дисциплін
Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
1. Намагання викладача перетворити семінар на лекцію, демонстрацію власних знань і професійної компетенції при низькій активності студентів.
2. Повне наслідування лекції, коли на семінарі відбувається буквально дослівний переказ сказаного лектором.
3. Перетворення виступу слухача на діалог "викладач - студент" на фоні інертності аудиторії.
4. Відхід від зазначеної теми семінару, обговорення інших проблем.
5. Недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань.
