Семінар – як форма організації навчального процесу Це живий, творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях



Дата конвертації26.06.2016
Розмір445 b.


Семінар – як форма організації навчального процесу

  • Це живий, творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх деталях.


Навчання

  • не механічна передача знань, а розвиток мислення учнів під керівництвом вчителя на основі тих знань, якими потрібно оволодіти. Завдання вчителя – докласти максимум зусиль, щоб сформувати в учнів культуру мислення – вміння правильно, чітко будувати свою відповідь, висловлювати свої думки логічними змістовними реченнями, виділяти суттєве, самостійно приходити до нових узагальнень.



Семінар (лат. - seminarium) "розсадник"

  • у початковому значенні пов'язано з функціями "посівання" знань, які передавав учитель учням і які "визрівали" та "проростали" у їх свідомості. Семінари проводилися у стародавніх грецьких та римських школах як поєднання диспутів, повідомлень учнів, коментарів та висновків викладачів.



Семінар разом з лекцією - основні форми організації навчального процесу.

  • Функції:

  • - навчальна (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);

  • - розвивальна (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);



  • - виховна (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);

  • - діагностично-корекційна (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин у його засвоєнні та їх подолання) та ін.



  • Основні завдання семінарського заняття:



  • - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій;

  • - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмету;

  • - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати.

  • розвивати і закріплювати навички самостійної роботи та сприяти вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі



Відмінною особливістю семінару як форми навчальних занять є:

  • - активна участь самих студентів у з'ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд;

  • - викладач надає студентам можливість вільно висловлюватися під час розгляду питань, що винесені на обговорення, допомагає їм вірно будувати свої міркування;

  • - якщо студенти непідготовлені до заняття, то семінарське заняття перетворюється у фронтальну бесіду (викладач задає питання, студенти відповідають на них).





Форми семінарських занять

  • - фронтальне - передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями;

  • - семінарське заняття з підготовленими доповідями (головна увага - підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою);

  • - комбіноване – частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень.





Випереджальні семінарські заняття

  • проводяться перед вивченням невеликої за обсягом та нескладної за змістом теми. Їх мета – формувати вміння орієнтуватися у змісті навчального матеріалу, виділяти головне, істотне у змісті теми. Підготовка до семінару такого типу вимагає обов’язкового інструктажу, розробки групових та індивідуальних завдань, контролю за процесом підготовки учнів до семінару.



Навчальний семінар

  • проводиться у процесі вивчення теми та ставить за мету: поглибити знання, сформувати уміння та навички застосування теоретичних знань учнів у практичній діяльності, усунути прогалини у навчальних досягненнях учнів з теми. Викладач розробляє систему навчальних завдань для самостійної роботи. Основі методи та прийоми роботи вчителяобговорення, дискусія, аналіз, висновки і пропозиції.



Узагальнюючий (підсумковий) семінар

  • проводиться після вивчення великої за обсягом та складної за змістом теми програми. Його мета – формувати уміння та навички учнів самостійно систематизувати та поглиблювати знання, використовувати їх у практичній діяльності.



За методикою проведення розрізняють:

  • вступні семінари (базуються на досвіді та знаннях студентів, які збирають інформацію по новій темі та класифікують її);







Методи проведення семінарських занять



Алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару

  • 1. Ретельно зважити зміст теми семінарського заняття, її місце в загальній системі занять;

  • 2. Опрацювати літературу (як рекомендовану для студентів, так і додаткову);

  • 3. Розробити план проведення заняття з викладенням в тезисній формі основних положень теми;

  • 4. Скласти перелік основних і додаткових питань;

  • 5. Підготувати ілюстративні приклади для зв'язку предмета з практикою, з життям;

  • 6. Особливо спрогнозувати все те, що може викликати певні труднощі у студентів;

  • 8. Розподілити всі етапи заняття за часом.



Етапи підготовки

  • І. Підготовчий етап:

  • 1. Вибір теми семінару, формулювання його мети, завдань, основних і додаткових питань.

  • 2. Розподіл завдань між учнями з урахуванням індивідуальних особливостей.

  • 3. Підбір основних інформаційних матеріалів.

  • 4. Проведення групових та індивідуальних консультацій, перевірка конспектів.



  • ІІ. Основний етап:

  • 1. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

  • 2. Мотивація навчальної діяльності.

  • 3. Ознайомлення з доповідями, що підготували учні.

  • 4. Обговорення доповідей, рецензування відповідей.

  • 5. Підведення підсумків.

















Евристична бесіда (від грец. heurisko – знаходжу)

  • метод навчання, який передбачає теоретичне дослідження наукового питання на підставі системи логічних прийомів і сприяє розвитку активного мислення.



Головні цілі евристичної бесіди:

  • ● підвести студентів до осмисленого і переконливого рішення проблемної ситуації,

  • ● навчити їх „мислити голосно‖– надавати оцінку подіям, порівнювати різні факти, аргументовано, переконливо відстоювати власну точку зору,

  • ● спростити засвоєння матеріалу, який осягається через мислення (основні поняття, закономірності тощо),

  • ● розвинути здібність до самостійного мислення,

  • ● викликати та зміцніти інтерес до предмету.



Структура евристичної бесіди

  • ■ формулювання проблемного питання (причому викладачеві доцільно робити це разом зі студентами);

  • ■ правильне чи помилкове рішення проблеми, його обґрунтування та можливу дискусію між студентами;

  • ■ виправлення помилок і пошук позитивного вирішення проблеми;

  • ■ самостійне підведення студентами остаточних підсумків бесіди на підставі встановлених фактів.



Дискусія

  • обговорення спільного питання, проблеми з метою правильного вирішення. Дискусія виникає внаслідок спілкування вчителя і учнів один з одним у процесі вирішення проблемної ситуації.

  • Її основне завдання – сформувати правильний погляд при розв’язанні будь-якої проблеми. Дискусія якісна тоді, коли учні добре підготовлені, мають опорні знання. Предмет дискусії та її план вчитель продумує заздалегідь.



Види дискусії

  • Спонтанна дискусія, що виникає в ході спільного вирішення проблеми всіма учнями чи групою учнів. Це буває тоді, коли проблема учням дуже близька.

  • Заздалегідь запланована дискусія. Для цього учні попередньо ознайомлюються з предметом суперечки, опрацьовують відповідну літературу. Учні мають достатньо знань для розв’язання проблеми.

  • За кількістю учасників:

  • дискусія-діалог

  • групові дискусії

  • масова дискусія



Вимоги до дискусії

  • Проблема повинна відповідати вікові і накопиченому досвідові.

  • Учням необхідно володіти темою, яка спирається на досвід, знання, вміння.

  • Дискусія повинна розвиватися з основних питань, нести в собі суть протиріччя.

  • Дискусія – суперечка по суті, в ході якої учні отримують важливі цінності.



Наукові семінари

  • характеризуються високим рівнем узагальнення знань, умінь, навичок;

  • Конференції - студенти виступають з доповідями, у яких висвітлюють результати виконаної ними науково-пошукової роботи, підготовки до студентських наукових конференцій тощо

  • Прес-конференції (студент, який виконує роль прес-секретаря веде конференцію; студенти-журналісти ставлять запитання експертам з проблем, що винесені на розгляд семінару)



  • Рольові ігри - студенти виступають у ролі експертів з того чи іншого питання; їхні доповіді рецензуються і оцінюються групою рецензентів – до 3-х чоловік);студенти, які незгідні з деякими положеннями,виступають у ролі опонентів; веде конференцію студент-головуючий, який надає слово усім учасникам гри, підводить підсумки після кожної доповіді,організовує обговорення тощо);



Міжпредметні семінари

  • проводяться одним або різними викладачами;

  • обговорюється навчальна інформація, яка є предметом вивчення декількох дисциплін



Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:

  • 1. Намагання викладача перетворити семінар на лекцію, демонстрацію власних знань і професійної компетенції при низькій активності студентів.

  • 2. Повне наслідування лекції, коли на семінарі відбувається буквально дослівний переказ сказаного лектором.

  • 3. Перетворення виступу слухача на діалог "викладач - студент" на фоні інертності аудиторії.

  • 4. Відхід від зазначеної теми семінару, обговорення інших проблем.

  • 5. Недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка