Сьогодні багато батьків не можуть зрозуміти, що майже 20- літня перерва з часу їх власного навчання і закінчення школи помітно змінила цілі і зміст освіти, оскільки з'явилися нові суспільні потреби



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.





Сьогодні багато батьків не можуть зрозуміти, що майже 20- літня перерва з часу їх власного навчання і закінчення школи помітно змінила цілі і зміст освіти, оскільки з'явилися нові суспільні потреби.

Сьогодні багато батьків не можуть зрозуміти, що майже 20- літня перерва з часу їх власного навчання і закінчення школи помітно змінила цілі і зміст освіти, оскільки з'явилися нові суспільні потреби.

Батьки часом розглядають школу як «камеру схову», де дитя майже автоматично повинне отримувати конкретні знання.

Сенс педагогічної взаємодії сім'ї і школи

Сенс педагогічної взаємодії сім'ї і школи

полягає в створенні умов для нормального життя дитини (комфортного, радісного, щасливого), для розвитку його індивідуальності .

Нормативні документи

  • Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”),

  • Загальнодержавна цільова соціальна програма патріотичного виховання населення,

  • Програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні,

  • Загальнодержавна цільова соціальна програма «Формування здорового способу життя молоді України» на 2013-2017 роки,

  • Загальнодержавна програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»,

  • Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності



Взаємодія сім'ї та школи здійснюється за основними принципами:

  • Перший - принцип згоди, що забезпечує обопільне розуміння виховної мети і взаємна довіра партнерів.

  • Другий - принцип сполучення, завдяки якому зберігається гармонійність шкільних і сімейних норм життя і вимог до дитини.

  • Третій - принцип співпереживання, рівень доброзичливості двох сторін при взаємодії.

  • Четвертий - принцип співпричетності. Взаємна інформація про дитину завжди повинна допомагати в роботі у вихованні дітей.

  • П'ятий - принцип співпраці, що допускає спільну діяльність представників двох різних сфер у єдиному справі з дітьми.



  • Вже в початкових класах батьки знайомляться з традиціями школи, її історією, досягненнями у навчанні і вихованні учнів;

  • Створення ситуації ефективної взаємодії школи і батьківської громадськості неможливе, якщо батьки не знатимуть ті вимоги, які пред'являє школа своїм учням з перших днів перебування в ній.



Серед завдань діяльності школи-ліцею є:

  • науково-педагогічне забезпечення єдності фізичного, духовного, інтелектуального розвитку особистості;

  • визнання в освіті пріоритету гуманістично-світоглядних засад, формування цілісного бачення світу й людини в гармонії з природою, космосом, собою;

  • гармонізація стосунків учня - родини - учителя - соціальних інституцій - довкілля;

  • утвердження пріоритету національного і як синтезу світового досвіду на засадах родинності;

  • розвиток в учнів почуття відповідальності за збереження національних традицій, звичаїв, культурних надбань, реалізація ідеї "діалогу культур";

  • творення індивідуального "Я" в його духовній автономності й суверенності та в умінні поєднувати особисті інтереси з інтересами державними;

  • освоєння діагностики та критеріїв ефективності виховного процесу на ідеях проектної особистісно зорієнтованої педагогіки.



Головні завдання роботи закладу з сім'єю

Пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків

Організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.

Гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин “педагоги – батьки”

Причини, що викликають напруженість під час спілкування дорослих та дітей

У вчителів:
  • батьки мало часу приділяють шкільній діяльності дітей, недостатньо контролюють домашні завдвння

  • діти мало читають, часто не підготовлені до уроків, деякі – погано виховані, пасивні

  • виникають проблеми із чергуванням дітей, тому що їх не привчили до домашньої праці 

У батьків:
  • школа перезавантажує дітей завданнями, в класах не має всього необхідного, вчитель часто байдужий до дітей

  • не всі проблеми вирішуються оперативно

  • Агрессивне ставлення до дітей у класі

У дітей:
  • вчителі задають багато завдань

  • часто ображають однокласники, а вчитель не звертає на це уваги

  • у школі сумно, проводиться мало загальношкільних заходів, у них не всі приймають участь



Модель родинного виховання



Напрямки роботи з батьками

  • ознайомлення з умовами життя сім'ї;

  • визначення рівня педагогічної культури батьків;

  • виявлення труднощів, які відчувають батьки;

  • виявлення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його поширення;

  • здійснення колективного,диференційованого та індивідуального педагогічного впливу на батьків на основі ретельного аналізу;

  • допомога батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури, організації родинного життя як джерела самовиховання дитини;

  • залучення батьків до організації позашкільної самовиховної роботи;

  • поширення досвіду роботи з батьками;

  • створення банків науково-методичної інформації з проблем сім'ї, роботи з батьками та сімейного виховання



Напрямки сімейного виховання

Формування національної самосвідомості;

Правове виховання ;

Моральне виховання;

Статеве виховання;

Художньо – естетичне;

Формування духовності й духовної культури;

Трудове виховання;

Екологічне виховання;

Розумове виховання.

Види спільної діяльності

оздоровча (профілактика поганих звичок);

навчально-просвітницька;

художньо-естетична;

господарчо-трудова;

організаційна;

дозвілля;

профорієнтаційна;

Спортивно – оздоровча та інше.

Форми роботи з батьками

  • батьківські збори;

  • бесіди (колективні, групові,індивідуальні);

  • диспути, дискусії;

  • конференції;

  • перегляд фільмів на педагогічні теми;

  • День відкритих дверей;

  • відкриті уроки для батьків;

  • клуби для батьків, консультпункти;

  • семінари – практикуми;

  • оформлення куточків для батьків;

  • підготовка тематичних папок з конкретної проблеми для батьків.

  • телефон довіри.

  • проведення соціологічних досліджень.

  • сімейні вечори



Нетрадиційні форми роботи з батьківської громадськості

  • “ Педагогічний десант ” – виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки;

  • “Дерево родоводу” – зустрічі представників різних поколінь, роздуми над проблемами виховання, звернення до джерел народної педагогіки;

  • “У сімейному колі” – анкетування батьків, індивідуальна робота,допомога родинам через консультації, практичні поради, зустрічі з лікарями, психологами, юристами;

  • “Родинний міст” – зустрічі з батьками та обговорення проблеми виховання дітей



Нетрадиційні форми роботи з батьківської громадськості

  • “ Народна світлиця ” – звернення до народних традицій, формування особистості школяра через природу;

  • “ День добрих справ” – спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей;

  • “Вечір великої родини” – організація відпочинку, ігри, театральні виставки;

  • “Дискусійний клуб” – обговорення проблем виховання школярів;

  • “Сімейна скринька” - добірка матеріалів з досвіду родинного виховання;

  • “Аукціон ідей родинної педагогіки” – презентація ідей родинної педагогіки і набір показників її схвалення;



Індивідуальні форми роботи з батьками

  • Відвідування сімей учнів вдома;

  • Бесіди з батьками учня



Робота з групами батьків

  • За типом сім'ї;

  • За помилками батьків у сімейному вихованні,

  • За проблемами учня, що виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами



Освіта батьків щодо організації навчального процесу в школі

Необхідно знайомити батьків:

з концепцією розвитку закладу, із загальношкільною дослідницькою темою;

з проектами, в яких бере участь школа;

зі змістом курсів, які вивчаються;

з методом проектування індивідуального маршруту дитини.

Усі ці аспекти повинні бути обговорені на МО класних керівників, аби розробити за ними невеликі рекомендації. Таким чином, вдається запобігти взаємного непорозуміння та недовіри між школою та батьками в цих питаннях.

Усі ці аспекти повинні бути обговорені на МО класних керівників, аби розробити за ними невеликі рекомендації. Таким чином, вдається запобігти взаємного непорозуміння та недовіри між школою та батьками в цих питаннях.

Щоб це співробітництво не було формальним, на МО можуть бути заплановані і розроблені проблемні та тематичні консультації, семінари для батьків.

Основними умовами для якісної взаємодії школи та сім'ї мають виступати:



Факторами ризику, які стримують розвиток співпраці з боку педагогів є :



З боку батьків співпраця стримується наступними чинниками:



Умовами становлення співпраці є:





Функції роботи класного керівника з батьками

  • Перша  функція

 – ознайомлення  батьків із змістом і методикою навчально-виховного процесу , що організовує  школа , обумовлена  необхідністю вироблення  однакових  вимог, загальних принципів, визначення  мети і завдань  виховання, добору його змісту й організаційних форм у сімейному  вихованні  у навчально-виховному процесі школи.
  • Друга  функція

 -  психолого-педагогічна  освіта батьків .
  • Третя функція

 - залучення батьків до спільної з дітьми діяльності :
  •  Четверта функція

 – надання психолого-педагогічної допомоги в розв’язанні складних сімейних проблем : підлітковий вік , профілактика формування шкідливих звичок , профілактика правопорушень.
  • П’ята функція

– взаємодія батьків : із громадськими організаціями , батьківськими комітетами школи і класу , шкільними радами.

Як залучити батьків до школи?

  • Необхідно:

  • Підвищувати авторитет родини

  • Сприймати помилки у вихованні як створення нових можливостей для розвитку

  • Враховувати інтереси батьків

  • Спиратися на життєвий досвід батьків

  • Не загострювати увагу на недоліках родинного виховання

  • Вірити , що будь – яка родина має сильні сторони



Причини труднощів класних керівників в роботі з батьками:

в непідготовленості випускника педагогічного ВНЗ до взаємодії з батьками;

у відсутності адресної допомоги, чітких рад, рекомендацій з боку МО;.

в переважанні декларативного, а не практичного характеру спілкування з батьками, впливі на батьків, а не взаємодії з ними.

Анкета щодо співпраці класного керівника з батьками (16 респондентів)

1.Чи задоволені ви співпрацею з батьками?:
  • 4 – на 3 бала

  • 10 – на 4 бала

  • 2 – на 5 балів

2.Чи використовуєте нові, нетрадиційні методи роботи з батьками?:
  • 4 – не використовую

  • 3- «круглий стіл»

  • 3- екскурсії

  • 1 –тренінги

  • 2 –дискусії

  • 1 –диспут, «ширми», «папки-пересувки», відпочинок на природі.

  • 3- пам’ятки для батьків

  • 6- батьківські лекторії

  • 3- анкетування

  • 5 –індивідуальні консультування

  • 2- групові консультування

  • 1-відвідування вдома



Анкета щодо співпраці класного керівника з батьками (16 респондентів)

Який напрям співробітництва найбільшефективний?:

Учбово-пізнавальний
  • 1 – на 3 бала

  • 7 – на 4 бала

  • 8– на 5 балів

Спортивно-оздоровчий
  • 2 – на 2 бала

  • 3 – на 3 бала

  • 7 – на 4 бала

  • 1 – на 5 балів

  • 3 – на 0 балів

Військово-патріотичний
  • 1 – на 1 бал

  • 3 – на 2 бала

  • 4 – на 3 бала

  • 2 – на 3 бала

  • 1 – на 5 балів

  • 5 – на 0 бала



Анкета щодо співпраці класного керівника з батьками (16 респондентів)



Анкета щодо співпраці класного керівника з батьками (16 респондентів)

4.Найбільш вдалі позакласні заходи з батьками:

Київська Т.А.: спортивне свято «Поклик Джунглів», «Хресна дорога в Зарваницю», Андріівські вечорниці, «Посвята в однокашники»









5. Ваші пропозиції:



Результати анкетування учнів “Сім‘я очима дітей”.

у 2013/2014 н.р.

в анкетуванні взяли участь:

5-6 кл.(53учн.)

7 кл.(24 учн.)

8 кл.(15 учн.)

9 кл.(17учн.)

10-11 кл.(35 учн.)



















Високий рівень культури має той педагог, який дотримується вимог і певних неписаних правил...

  •  1. Не робить того, що засуджує в інших.

  •  2. Завжди розуміє й відчуває душевний стан іншої людини (колеги, учня, батька).

  •  3. Знає, що його поведінка впливає на стан душі, здоров'я, настрій іншої людини.

  •  4. Знає, що вибачення доречне завжди.

  •  5. Знає, що в розмові, крім лексичного запасу та граматичної структури, головними є тон та інтонація розмови.

  •  6. Любить свою роботу й удосконалює її.

  •  7. Щоденно працює над підвищенням свого фахового й методичного рівня.

  •  8.  Поважає себе та свою справу.

  •  9. Ставиться до інших доброзичливо, тактовно, делікатно, уважно, привітно.

  •  10. Виконує свою місію вчителя на совість.

  •  11. З розумінням ставиться до чужого горя та чужої радості.

  •  12. Уміє непомітно допомогти іншому.

  •  13. Уміє тактовно, делікатно й переконливо вести розмову.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка