Шлях розвитку пізнавального ставлення до знань



Дата конвертації28.06.2016
Розмір445 b.











Шлях розвитку пізнавального ставлення до знань



Педагогічна спадщина

  • Подорожі дітей до витоків думки й слова”, під час якої пробуджуються дитяча зацікавленість, допитливість, розвивається спостережливість, здатність до аналізу явищ, потреби в нових знаннях.” В.Сухомлинський.

  • “Навчання грунтується на позиціях самих дітей, на переживанні дітьми в цьому процесі почуття вільного вибору” Ш.О.Амонашвілі.

  • У цих дослідженнях розкриваються основні напрями формування пізнавальної активності школярів шляхом удосконалення роботи вчителя, використання оптимальних методів навчання, реалізації індивідуального підходу.



Сутність поняття “пізнавальна активність молодшого школяра” як особистісної властивості учня, що характеризує

  • позитивно-емоційне ставлення до пізнавальної діяльності;

  • передбачає інтерес, енергійність у пізнанні нового;

  • визначає якість навчальної діяльності (наявність знань про способи розв’язання завдань, прагнення до вибору способів діяльності, здатність до завершеності навчальних дій) ;

  • „засоби розвитку пізнавальної активності молодших школярів”, що включають зміст навчального матеріалу, форми організації, методи навчання й оцінювання, мікроклімат навчального процесу;

  • критерії та показники сформованості пізнавальної активності молодших учнів (ініціативність, самостійність, реалізований ступінь пізнавальної активності, творчий рівень пізнавальної активності, якісне засвоєння знань, комунікативність, благополучність у взаєминах один з одним).



Щоб сформувати пізнавальний інтерес, організовуючи пізнавальну активність учнів, необхідно сформувати в них ті психологічні функції, які пов'язані з інтересом.



І група – учні з переважаючим пізнавальним спрямуванням, які активізують пізнавальну діяльність всього класу (3 учні).

  • І група – учні з переважаючим пізнавальним спрямуванням, які активізують пізнавальну діяльність всього класу (3 учні).

  • ІІ група – учні з поверховим освоєнням предмета інтересу (мотив “дізнатись” виявляється епізодично) (6 учнів).

  • ІІІ група – учні, у яких пізнавальне зацікавлення спрямоване на нові, яскраві об׳єкти, їх зовнішній бік (14 учнів).

  • ІV група – учні, пізнавальний інтерес яких стимулюється запитаннями дорослих у прямій формі (7 учнів).



Методи формування пізнавальних інтересів учнів

  • Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу.

  • Передбачає окреслення нових знань у процесі викладання, створення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці. Відчуття збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення.

  • Метод опори на життєвий досвід учнів.

  • Полягає у використанні вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду учнів (фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, навколишньому середовищі або в яких самі брали участь) як опори при вивченні нового матеріалу. Це викликає в учнів інтерес, бажання пізнати сутність спостережуваних явищ.

  • Метод пізнавальних ігор.

  • Сприяє створенню емоційно-піднесеної атмосфери, засвоєнню матеріалу за допомогою емоційно насиченої форми його відтворення. Пізнавальні ігри (ділові, рольові, ситуативні) моделюють життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей, явищ. Вони можуть бути основною або допоміжною формою навчального процесу. Розвиваючий ефект досягається за рахунок імпровізації, природного вияву вільних творчих сил учнів. У виховному значенні гра допомагає учням подолати невпевненість, сприяє самоствердженню, найповнішому виявленню своїх сил і можливостей.

  • Метод створення відчуття успіху в навчанні.

  • Постійне відчуття учнем успіху в навчанні зміцнює впевненість у власних силах, пробуджує почуття гідності, бажання вчитися.



Переді мною стоїть задача зробити так, щоб учневі хотілося навчатися, щоб йому було цікаво. Враховуючи зазначене вище, я маю дотримуватися таких вимог:

  • чітко формулювати пізнавальні завдання, які можуть бути проблемними, спонукальними до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;

  • зосередити увагу на діяльності слабких учнів, які не встигають;

  • не створювати змагань на швидкість виконання завдань;

  • навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самооцінювання.



Висновки

  • Отже, навчання і виховання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка