Що таке права і свободи людини Права людини



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


Що таке права і свободи людини


Права людини

  • Можливість людини мати певні матеріальні, соціальні та духовні блага, які необхідні їй для нормального існування і розвитку, називаються правами людини



Гідність

  • Гі́дність — це поняття моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості. Поняття гідності вживається у законодавствах численних країн та у міжнародному праві.



Свобода

  • Свобо́да — можливість чинити вибір відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей на основі знання об'єктивної дійсності. Відсутність вибору, варіантів розходження події рівносильна відсутністю свободи, неволі, рабству.



Толерантність

  • Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні ослаблення чи відсутність можливості реакції на який-небудь несприятливий фактор в результаті зниження чутливості до його впливу. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.





Всилови про права та свободи

  • Мелетій Смотрицький

  • «Солодкою, неймовірно солодкою є ______, бо за неї, буває, легко віддають не тільки багатство, не тільки здоров'я, а навіть саме життя».

  • А. Камю: «______ — це, у першу чергу, не привілеї, а обов'язки.



  • “Свобода є правом робити все, що не заборонене ______” Ш. Монтеск’є

  • Це не поступка, не милість, не потворство, - уе, насамперед, активне ставлення, яке формулюється на основі визнання універсальних прав та основних ______ людини. ЮНЕСКО



Загальна декларація прав і свобод людини

  • Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року



Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод

  • Прийнята 3 вересня 1953 року

  • Свторені органи контролю:



Основні акти, які регулюють цивільні і політичні права на міжнародному рівні

  • є Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.,

  • Пакт про цивільні і політичні права від 9 грудня 1966 р.,

  • Конвенція про попередження злочину геноциду і покарання за нього від 9 грудня 1948 р.,

  • Конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього від 30 листопада 1973 р.,

  • Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10 грудня 1984 р.;

  • європейська Конвенція про захист прав людини й основних свобод від 4 листопада 1950 р. Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему норм міжнародного права для захисту прав людини, але й одну з найбільш розвинених форм міжнародної юридичної процедури.



Класифікація прав людини і громадянина

  • За сферою реалізації їх в суспільному житті

  • а) особисті (громадянські) права — це природні, основоположні, невід'ємні права і свободи людини. В свою чергу вони поділяються на такі дві групи: — фізичні права: право на життя, особисту недоторканість, свободу пересувань, вибір місця проживання тощо; — духовні права: право на ім'я, честь і гідність та т.п.;

  • б) політичні — можливості (свободи) громадянина активно брати участь в управлінні державою та у громадському житті, впливати на діяльність різних державних органів, а також громадських організаціях політичної спрямованості. Це — право обирати і бути обраним до представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування, право створювати громадські організації і брати участь у їх діяльності, на проведення зборів, мітингів та т.п.;



в) соціальні — можливості (свободи) людини і громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися соціальними благами та послугами, наданими суспільством та державою, а також набувати і захищати їх в порядку, межах, формах і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наприклад: право на вільну працю (вибір виду діяльності, безпечні умови праці, гарантовані мінімальні розміри їх оплати та т.п.), право на соціальне забезпечення, страхування, відпочинок, гідний рівень життя та т.п.;

  • в) соціальні — можливості (свободи) людини і громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися соціальними благами та послугами, наданими суспільством та державою, а також набувати і захищати їх в порядку, межах, формах і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наприклад: право на вільну працю (вибір виду діяльності, безпечні умови праці, гарантовані мінімальні розміри їх оплати та т.п.), право на соціальне забезпечення, страхування, відпочинок, гідний рівень життя та т.п.;

  • г) екологічні — можливості і свободи користуватися природним середовищем як місцем проживання. Це право на сприятливе довкілля; відшкодування шкоди, завданої здоров'ю і майну екологічними правопорушеннями; на природокористування тощо Громадянин має право на одержання у встановленому порядку повної і достовірної інформації про стан довкілля і його вплив на здоров'я населення. Така інформація ніким не може бути засекречена.;



ґ) економічні — можливості (свободи) людини і громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися економічними благами, а також набувати та захищати їх у порядку, межах, формах у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це право на приватну власність, підприємницьку діяльність, вільне розпорядження робочою силою тощо;

  • ґ) економічні — можливості (свободи) людини і громадянина володіти, користуватися та розпоряджатися економічними благами, а також набувати та захищати їх у порядку, межах, формах у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Це право на приватну власність, підприємницьку діяльність, вільне розпорядження робочою силою тощо;

  • д) культурні — це можливості збереження і розвитку національної самобутності людини, доступу до духовних досягнень людства, їх засвоєння, використання та участі у подальшому їх розвитку. До них належать права на освіту; навчання рідною мовою; на використання вітчизняних і світових досягнень культури і мистецтва; на вільну наукову, технічну і художню творчість та т.п.;

  • е) інформаційні — це можливості користуватися розмаїтістю правових послуг, заснованих на інтелектуальних інформаційних технологіях і технологіях зв'язку. Це права на доступ до інформації, на розповсюдження інформації будь-яким законним способом, на захист від шкідливої інформації та т.п.



Міжнародні документи, спрямовані на захист дитини

  • 1959 – проголошення Декларації прав дитини

  • 10 листопада 1959 р – прийнято Конвенція ООН з прав дитини

  • Права дитини – це певні специфічні можливості, які необхідні дітям для існування й досягнення зрілості



До специфічних прав дітей належать:

  • До специфічних прав дітей належать:

  • 1) право на життя та розвиток;

  • 2) право на набуття та отримання громадянства;

  • 3) право мати сім’ю;

  • 4) свобода релігії та переконань;

  • 5) свобода слова, в тому числі і право бути вислуханим у справах, що стосуються дитини;

  • 6) свобода від усілякого насильства;

  • 7) неможливість винесення щодо дитини смертного вироку та вироку про довічне ув’язнення;

  • 8) право на охорону здоровя;

  • 9) право на відпочинок;

  • 10) право на достойні умови життя;

  • 11) право на освіту;

  • 12) право на користування культурними цінностями;

  • 13) право на інформацію, в тому числі і щодо своїх прав;

  • 14) право на свободу суспільних організацій та об’єднань.



Домашнє завдання

  • Знайдіть у матеріалах періодичної преси факти про позбавлення, захист і реалізацію прав людини.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка