Що включає в себе поняття «дифузні захворювання сполучної тканини»?



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.



Що включає в себе поняття «дифузні захворювання сполучної тканини»?

  • Захворювання в основі яких лежать аутоімунні запальні процеси сполучної тканини, часто типу ауто агресії (раніше ці захворювання називали колагенозами).



  • Системний червоний вівчак;

  • Системна склеродермія;

  • Дерматоміозит;

  • Ревматоїдний артрит;



Втягнення в патологічний процес багатьох органів і систем;

  • Втягнення в патологічний процес багатьох органів і систем;

  • Прогресуюче ураження сполучної тканини, зокрема колагенових волокон, з явищами системного васкуліту.



Ревматоїдний артрит - запальне, ревматичне захворювання, невідомої етіології, яке характеризується симетричним хронічним ерозивним артритом (синовіїтом) периферичних суглобів і системним запальним ураженням внутрішніх органів.

  • Ревматоїдний артрит - запальне, ревматичне захворювання, невідомої етіології, яке характеризується симетричним хронічним ерозивним артритом (синовіїтом) периферичних суглобів і системним запальним ураженням внутрішніх органів.



Дезорганізація сполучної тканини навколо суглобів та самих суглобів

  • Дезорганізація сполучної тканини навколо суглобів та самих суглобів





Легкий

  • Легкий

  • Помірно легкий

  • Тяжкий

  • Особливі варіанти:

  • Синдром Фелті

  • Хвороба Стіла дорослих



суглобовий

  • суглобовий

  • міопатичний

  • інтоксикаційний



  • Поступовий - (на протязі декількох місяців) наростають болі і скутість переважно дрібних суглобів - 50%.

  • Моноартрит колінних і плечових суглобів.

  • Гострий моноартрит крупних суглобів.

  • Рецидивуючий бурсит і тендосиновіїт.

  • Гострий поліартрит.

  • Генералізована поліартралгія.



На початку хвороби клінічні прояви хвороби можуть бути виражені помірно. Зазвичай спостерігається погіршення загального стану (слабість, ранішня скованість, артралгії, схуднення, субфебрильна лихоманка, лімфоаденопатія, міалгії, сниження апетиту).

  • На початку хвороби клінічні прояви хвороби можуть бути виражені помірно. Зазвичай спостерігається погіршення загального стану (слабість, ранішня скованість, артралгії, схуднення, субфебрильна лихоманка, лімфоаденопатія, міалгії, сниження апетиту).

  • Це - продромальний період. (період триває від появи перших симптомів хвороби до появи клінічних ознак, що є патогномонічними для розпізнавання хвороби).

  • Тривалість цього періоду від кількох тижнів до кількох місяців і закінчується стабілізацією суглобового синдрому в початкові стадії.



(період триває від появи перших симптомів хвороби до появи клінічних ознак, що є патогномонічними для розпізнавання хвороби).

  • (період триває від появи перших симптомів хвороби до появи клінічних ознак, що є патогномонічними для розпізнавання хвороби).

  • Тривалість цього періоду від кількох тижнів до кількох місяців і закінчується стабілізацією суглобового синдрому в початкові стадії.



характеризується змінами загального стану: гарячка, астенія, аденамія, зменшення ваги, зменшення апетиту, дифузні міалгії і артралгії, невралгії. Біль поєднується з припухлістю в суглобах переважно між фалангових, пізніше процес поширюється на пястково-фалангові і променево-пясткові. Появляється припухання проксимальних міжфалангових суглобів. Пальці мають веретеноподібний вигляд. Це є характерна ознака РА. Появляється гіпертермія суглобів, обмеження функції суглобів (ознаки запалень). Найчастіше уражаються дрібні суглоби (70%) проксимальні міжфалангові і пясково-фалангові суглоби.

  • характеризується змінами загального стану: гарячка, астенія, аденамія, зменшення ваги, зменшення апетиту, дифузні міалгії і артралгії, невралгії. Біль поєднується з припухлістю в суглобах переважно між фалангових, пізніше процес поширюється на пястково-фалангові і променево-пясткові. Появляється припухання проксимальних міжфалангових суглобів. Пальці мають веретеноподібний вигляд. Це є характерна ознака РА. Появляється гіпертермія суглобів, обмеження функції суглобів (ознаки запалень). Найчастіше уражаються дрібні суглоби (70%) проксимальні міжфалангові і пясково-фалангові суглоби.



- гарячка (37,5-390С особливо ввечері) - це триває від кількох тижнів до кількох місяців; тахікардія, лабільність пульсу, зниження апетиту, зниження ваги до 40% маси, стомлюваність. Шкіра бліда, землиста. Запалення охоплює всі суглоби + шийний відділ хребта, біль, припухлість, обмеження рухів, девіація, деформації і анкілози.

  • - гарячка (37,5-390С особливо ввечері) - це триває від кількох тижнів до кількох місяців; тахікардія, лабільність пульсу, зниження апетиту, зниження ваги до 40% маси, стомлюваність. Шкіра бліда, землиста. Запалення охоплює всі суглоби + шийний відділ хребта, біль, припухлість, обмеження рухів, девіація, деформації і анкілози.

  • Біль посилюється під ранок, може з'являтись спонтанно, інтенсивність різна. На верхніх кінцівках починається з суглобів кисті, потім в процес включаються лікті, потім - плечові суглоби. На нижніх кінцівках: стопи, коліна і рідше кульшові суглоби.

















згинальна і вальгусна деформація (колінні суглоби фіксуються в напів зігнутому стані).

  • згинальна і вальгусна деформація (колінні суглоби фіксуються в напів зігнутому стані).

  • розвивається синовіальна кіста на задній сторонні колінного суглобу (кіста Бейкера)

  • Ступні суглоби: підвивихи головок плюсно-фалангових суглобів, латеральна девіація, деформація великого пальця.

  • Шийний відділ хребта - не анкілозується, але стає ригідним, можуть розвиватись підвивихи в ділянці атланто-аксіалярного суглобу. Інколи ускладнюються компресією спинного мозку.

  • Перстневидно-черпаловидний суглоб - зміна голосу (огрубіння), задишка, дисфагія, рецидивуючий бронхіт.



Ревматоїдні вузлики

  • Ревматоїдні вузлики



Системні прояви:

  • Системні прояви:

  • Зустрічаються часто, але в окремих випадках переважають в клініці.

  • Конституційні сим-и: загальна слабість, (генералізована), схуднення, субфебрильна температура.

  • Серце - перекардит, васкуліт, ранній розвиток атеросклерозу.

  • Легені - плеврит, інтерстиціальне запалення легень, облітеруючий бронхіоліт.

  • Шкіра - ревматоїдні вузлики (горох, зерно, горіх - непроникають в глибокі шари, неболючі, від кількох до 100, чим активніший процес, тим більше вузликів), потовщення і гіпотрофія шкіри, васкуліт, мікроінфаркти в ділянці нігтьового ложа.

  • Нервова система - невропатія.

  • Очі - сухий кератоконьюнктивіт, склерит.

  • Нирки - амілоїдоз, нефрит.

  • Кров: анемія, тромбоцитоз, нейтропенія.



Основний прояв - кахексія. Це найтяжча патологія в клініці внутрішніх хвороб. Люди, які хворіють як правило - каліки (шкіра стоншена, як глянцева бумага, ніби прилипла до здеформованого суглоба, є ділянки гіперпігментації).

  • Основний прояв - кахексія. Це найтяжча патологія в клініці внутрішніх хвороб. Люди, які хворіють як правило - каліки (шкіра стоншена, як глянцева бумага, ніби прилипла до здеформованого суглоба, є ділянки гіперпігментації).

  • Хворі потребують сторонньої допомоги.



Кров: гострофазові реакції: гіпокромна анемія (зниження гемоглобіну, зниження еритроцитів, зниження КП), підвищене ШОЕ, підвищений СРБ, підвищений гамаглобулін, збільш. тромбоцити, збільш. еозинофілів, збільш. АЛТ, АСТ. Ці показники корелюють з активністю процесу.

  • Кров: гострофазові реакції: гіпокромна анемія (зниження гемоглобіну, зниження еритроцитів, зниження КП), підвищене ШОЕ, підвищений СРБ, підвищений гамаглобулін, збільш. тромбоцити, збільш. еозинофілів, збільш. АЛТ, АСТ. Ці показники корелюють з активністю процесу.

  • Збільшення імуноглобуліну М., ревматофактор виявляють у 70 - 90% хворих.

  • Хворі з високим титрами РФ мають більш тяжкий перебіг хвороби, хвороба швидше прогресує, розвиваються системні прояви. Але РФ не є чутливим і специфічним для діагностики РА показником. На початку хвороби виявляється у 50% випадків і в 5% здорових осіб.



біля суглобовий остеопороз.

  • біля суглобовий остеопороз.

  • нечіткість контурів суглобових поверхонь.

  • ерозії (або узури) на суглобових поверхнях (частіше головки пястно-фалангових і плюсне-фалангових суглобів, особливо 5-та плюснева кістка).

  • остеоліз (велике руйнування суглобових поверхонь аж до повного зникнення головок кісток дрібних суглобів).

  • анкілоз.

  • підвивихи суглобів.



Вплив на патогенетичну ланку.

  • Вплив на патогенетичну ланку.

  • Фармакотерапія - системна і локальна.

  • нестероїдні протизапальні засоби.

  • базисна терапія (метотрексат, солі золота, азатіоприн, сульфосалазин, пеніциламін).

  • глюкокортекостероїди (преднізолон, тріамцінолон, метилпреднізолон, дексаметазон)

  • Локальна терапія:

  • Внутрішньосуглобове введення лікарських засобів, фізіотерапія, ванни, фонофорез, грязеві і парафінові аплікації, лікувальна гімнастика, масаж.

  • Додаткові методи: імунокорегуюча терапія, ортопедичне лікування, променева терапія.

  • Допоміжні: санаторно-курортне лікування (в ремісії), лікувальне харчування, фітотерапія, гомеопатія.





Імунологічне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, який розвивається у сприятливих до нього осіб в зв‘язку з інфікуванням β-гемолітичним стрептококом групи А.

  • Імунологічне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, який розвивається у сприятливих до нього осіб в зв‘язку з інфікуванням β-гемолітичним стрептококом групи А.



системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, яке розвивається у сприйнятливих до нього осіб, головним чином молодого (дитячого та підліткового) віку, в зв’язку з інфікуванням бета-гемолітичним стрептококом групи А.

  • системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, яке розвивається у сприйнятливих до нього осіб, головним чином молодого (дитячого та підліткового) віку, в зв’язку з інфікуванням бета-гемолітичним стрептококом групи А.





Існуюча концепція про головний етіологічний фактор ревматизму - бета-гемолітичний стрептокок групи А залишається актуальною.

  • Існуюча концепція про головний етіологічний фактор ревматизму - бета-гемолітичний стрептокок групи А залишається актуальною.

  • Найбільш поширеними формами інфекцій, які викликаються стрептококами групи А, є фарингіт та інфекційне ураження шкіри (імпетиго).





Переохолодження;

  • Переохолодження;

  • Молодий вік;

  • Спадковість.



Кардит;

  • Кардит;

  • Поліартрит;

  • Хорея;

  • Ревматичні вузлики;

  • Кільцеподібна ерітема;

  • Вузлувата ерітема;

  • Ревматичний анамнез;

  • Позитивний ефект протиревматичної терапії;





У перебігу ревматизму виділяють активну та неактивну фази.

  • У перебігу ревматизму виділяють активну та неактивну фази.

  • ІІІ СТУПІНЬ АКТИВНОСТІ (максимальна активність ревматичного процесу).

  • 1. Клінічні критерії: загальні та місцеві прояви з наявністю гарячки, переважанням ексудативного компоненту запалення, ураженням внутрішніх органів (панкардит, ревматичний поліартрит, дифузний міокардит, пневмонія, плеврит, гепатит т.і.

  • 2. Клініко-інструментальні критерії: порушення провідності та реполяризації на ЕКГ, реєстрація шумів на ФКГ, зміни ЕКГ, ЕхоКС, рентгенологічні дані на користь збільшення розмірів серця; рентгенологічне підтвердження пневмонії, плевриту.

  • 3. Лабораторні показники: нейтрофільний лейкоцитоз 10-12 10; ШОЕ вище 40 мм/год; СРБ 3-4 плюси; альфа-2-глобуліни 13-14 %; сіркомукоїд 0,2-0,6;ДФА- 0,25-0,5 ОД; серологічні показники: АСГ, АСЛ-О, АСК вище контрольних величин в 3-5 разів; гама-глобуліни біля 25 %. Значне підвищення проникливості стінки капілярів 2-3 ступеня.





1. Клінічні критерії: помірні клінічні прояви ревматичної атаки без значних гарячки та проявів ексудативного процесу, з менш вираженими змінами зі сторони внутрішніх органів: підгострий ревмокардит, плеврит, поліартрит, хорея, можлива кільцеподібна еритема, ревматичні підшкірні вузлики.

  • 1. Клінічні критерії: помірні клінічні прояви ревматичної атаки без значних гарячки та проявів ексудативного процесу, з менш вираженими змінами зі сторони внутрішніх органів: підгострий ревмокардит, плеврит, поліартрит, хорея, можлива кільцеподібна еритема, ревматичні підшкірні вузлики.

  • 2. Клініко-інструментальні критерії: зміни ЕКГ, ФКГ, рентгенологічні – помірні та відображають ураження серця. 3. Лабораторні показники: нейтрофільний лейкоцитоз (до 10 · 109), ШОЕ 20-30 мм/год, СРБ – 1-2 плюси; альфа-2-глобуліни 11-13 %, гама-глобуліни – 22-25 %; ДФА 0,25- 0,3 ОД; сіркомукоїд 0,2-0,6 ОД. Підвищення титрів серологічних в 1,5-2 рази. Збільшення проникності капілярів 2 ст.



1. Клінічні критерії: клінічна симптоматика ревматичного процесу виражена слабо, майже повністю відсутні ознаки ексудативного запалення, переважно моносиндромний характер запальних уражень. З вісцеральних проявів частіше всього безперервно-рецидивний ревмокардит, який важко піддається лікуванню, можливі симптоми хореї, васкуліту, підшкірні ревматичні вузлики, кільцеподібна еритема, артралгії.

  • 1. Клінічні критерії: клінічна симптоматика ревматичного процесу виражена слабо, майже повністю відсутні ознаки ексудативного запалення, переважно моносиндромний характер запальних уражень. З вісцеральних проявів частіше всього безперервно-рецидивний ревмокардит, який важко піддається лікуванню, можливі симптоми хореї, васкуліту, підшкірні ревматичні вузлики, кільцеподібна еритема, артралгії.

  • 2. Клініко-інструментальні критерії: зміни ЕКГ, ФКГ, рентгенологічні дані, які підтверджують ураження серця.

  • 3. Лабораторні критерії: переважно незначно відхилені від норми. Незначні відхилення окремих лабораторних показників.



I період — від 1 до 3 тижнів, характеризується безсимитомним перебігом або незначним нездужанням, артралгією. Можуть бути носові кровотечі, блідість шкіри, субфебрильна температура тіла, збільшення ШОЕ і титрів аптистрептококових антитіл (антистрептолізин-О, антистрептогіалуронідаза, антистрептокіназа), зміни на ЕКГ. Це — доклінічна стадія хвороби.У цей період відбувається імунологічна перебудова організму після перенесеної стрептококової інфекції;

  • I період — від 1 до 3 тижнів, характеризується безсимитомним перебігом або незначним нездужанням, артралгією. Можуть бути носові кровотечі, блідість шкіри, субфебрильна температура тіла, збільшення ШОЕ і титрів аптистрептококових антитіл (антистрептолізин-О, антистрептогіалуронідаза, антистрептокіназа), зміни на ЕКГ. Це — доклінічна стадія хвороби.У цей період відбувається імунологічна перебудова організму після перенесеної стрептококової інфекції;

  • II період—характеризується формуванням хвороби і клінічно проявляється поліартритом або артралгіями, кардитом або ураженням інших внутрішніх органів і систем організму. У цей період спостерігаються зміни лабораторних, біохімічних, імунологічних показників, мукоїдне набухання або фібриноїдні зміни. За своєчасної діагностики і відповідного лікування хворий може повністю одужати (якщо встановлено діагноз у перші 7 діб від початку захворювання) ;

  • III період — період клінічних проявів поворотного ревматизму з латентними і безперервнорецидивними формами захворювання.









Ревматичний процес може уражати ендокард, міокард і перикард, але найчастіше розвивається за типом ендоміокардиту. Клінічні прояви часто залежать від того, в якому шарі серця локалізується запальний процес.

  • Ревматичний процес може уражати ендокард, міокард і перикард, але найчастіше розвивається за типом ендоміокардиту. Клінічні прояви часто залежать від того, в якому шарі серця локалізується запальний процес.

  • Оскільки на практиці нерідко важко виділити симптоми, властиві ревматичному міокардиту або ендокардиту, використовують термін «ревмокардит», під яким розуміють одночасне ураження ревматичним процесом міокарда та ендокарда, що частіше спостерігається за першої атаки ревматизму в перші її тижні. Міокардит — обов'язковий компонент ревмокардиту. Приблизно у 2/3 хворих він поєднується з ураженням ендокарда.

  • Розрізняють первинний ревмокардит, який відображає початкові прояви ревматизму, і поворотний, що виникає в разі рецидиву ревматичного процесу, частіше на фоні ураження клапанного апарату серця.









· біль або неприємні відчуття в ділянці серця

  • · біль або неприємні відчуття в ділянці серця

  • · задишка;

  • · серцебиття;

  • · тахікардія;

  • · послаблення І тону над верхівкою серця;

  • · шум над верхівкою серця (систолічний і діастолічний);

  • · ознаки перикардиту;

  • · збільшення розмірів серця;

  • · подовження інтервалу P-Q, екстрасистолія, вузловий ритм;

  • · ознаки недостатності кровообігу;

  • · зниження або втрата працездатності.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка