Симптоматичне лікування порушеної функції шлунково­кишкового тракту. Метеоризм. Дисбактеріоз



Дата конвертації09.06.2016
Розмір445 b.


Симптоматичне лікування порушеної функції шлунково­кишкового тракту. Метеоризм. Дисбактеріоз.


  • Метеоризм



  • Метеоризм - здуття живота внаслідок підвищеного газоутворення в травному тракті (шлунку і кишечника), яке може супроводжуватися болем у животі, відрижкою, задишкою.



Основні причини метеоризму

  • Найбільш частою причиною метеоризму є розкладання їжі, що містить білки і вуглеводи або заковтування повітря під час жування при прийомі їжі і при жуванні жувальної гумки.

  • Крім того, причинами метеоризму можуть бути:

    • непереносимість деяких видів їжі (молочні продукти і вуглеводи певних видів харчових продуктів (гриби, соя, солодощі, боби, горіхи, капуста, сливи, деякі крупи, фруктові соки і ін.);
    • об'їдання;
    • незвична їжа або зміна характеру харчування (відрядження, відпустка, вегетаріанство і т. д.);
    • куріння;
    • гастрит і пептичні виразки;
    • жовчнокам'яна хвороба;
    • дисбактеріоз;
    • аномальна перистальтика (скорочення м'язів товстої кишки)
    • передменструальний період;
    • післяопераційний період.


«Загрозливі» симптоми при метеоризмі, що вимагають обов'язкового втручання лікаря

  • «Загрозливі» симптоми при метеоризмі, що вимагають обов'язкового втручання лікаря

    • інтенсивний біль в животі;
    • нудота і блювота;
    • жовтушність забарвлення шкіри і склер очей;
    • різке і виражене зниження маси;
    • здуття живота після прийому лікарських препаратів.


Рекомендації по немедикаментозному лікуванню метеоризму

  • Рекомендації по немедикаментозному лікуванню метеоризму

    • виявлення і виключення (обмеження) з раціону харчування продуктів, що викликають метеоризм;
    • обмеження споживання продуктів, що містять замінники цукру, провокують здуття живота і болю від скупчення газів;
    • збільшення фізичного навантаження;
    • відмова від жувальних гумок;
    • відмова або скорочення куріння;
    • прийом їжі невеликими порціями 4–5 разів на день;
    • вживання продуктів, що містять ацидофільні культури.


Медикаментозне лікування метеоризму

  • 1. Ентеросорбенти Для симптоматичного лікування метеоризму рекомендуються ентеросгель, каопектат, аттапульгіт, поліфепан.







2. Силікони

  • 2. Силікони



3. Ферментні препарати









4. Вітрогінні засоби рослинного походження



5.Пробіотики

  • Нормалізують мікрофлору в організмі господаря пробіотики — речовини мікробного або немікробного походження, які при природному способі введення сприятливо впливають на гомеостаз в кишечнику.

  • З метою заповнення дефіциту фізіологічного складу мікрофлори товстого кишечника застосовуються препарати, що містять живі лактобактерії (лактобактерин сухий, йогурт, екстралакт), біфідумбактерії (біфідумбактерин сухий, біфідумбактерин форте), кишкову паличку (колібактерин) і їхні комбінації — біфікол, біфіформ, лінекс.



6. Домперідон (мотиліум).

  • 6. Домперідон (мотиліум).

  • Не рекомендується застосування препарату при шлунково­кишковій кровотечі, кишковій непрохідності, у дітей до 1 року, при годуванні грудним молоком. При передозуванні можлива сонливість, симптоми дезорієнтації, особливо у дітей. В даний час мотиліум відноситься до рецептурних препаратів, тому може призначатися тільки лікарем.



Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування метеоризму

  • Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування метеоризму

  • У зв'язку з адсорбційними властивостями препарати групи сорбентів здатні зменшувати ефективність пероральних лікарських засобів, що одночасно призначаються.

  • Рекомендується дотримувати інтервал між прийомом адсорбентів і інших лікарських засобів.

  • При тривалому застосуванні адсорбентів відбувається збіднення організму вітамінами, білками, жирами і т.д.

  • Адсорбенти, унаслідок помірної скріплюючої дії при тривалому застосуванні (і/або застосуванні у високих дозах), можуть сприяти закрепам.

  • Активоване вугілля забарвлює кал в чорний колір.

  • Аттапульгіт протипоказаний при високій температурі.

  • Аттапульгіт протипоказаний в І триместрі вагітності і при лактації.

  • Аттапульгіт у формі таблеток можна призначати дітям тільки після 6 років, у формі суспензії — після 3 років.

  • Силікони (симетікон, диметікон) рекомендується приймати з невеликою кількістю рідини після кожного прийому їжі і перед сном.

  • Домперідон застосовується тільки за призначенням лікаря!

  • Рослинні вітрогонні засоби застосовуються у вигляді настоїв або відварів.

  • Настої з плодів кропу, фенхеля і тмину стимулюють вироблення молока у годуючих матерів.

  • Настої і відвари зберігаються в холодильнику не більше 3 днів.

  • Чай «Плантекс» не можна підсолоджувати!

  • Ферментні препарати слід приймати в час або відразу після їжі.

  • Таблетки, що містять ферментні препарати, не слід розжовувати.



  • Дисбактеріоз кишечника



Дисбактеріоз — кількісна (зниження вмісту корисної і підвищення патогенної мікрофлори) і якісна (зміна біологічних властивостей кишкової флори, ослаблення виконання корисних функцій і підвищення токсичності) зміна кишкової мікрофлори.

  • Дисбактеріоз — кількісна (зниження вмісту корисної і підвищення патогенної мікрофлори) і якісна (зміна біологічних властивостей кишкової флори, ослаблення виконання корисних функцій і підвищення токсичності) зміна кишкової мікрофлори.

  • За даними сучасних епідеміологічних досліджень, дисбактеріозами кишечника в тому або іншому ступені страждає 90% населення планети. Це зв'язано, перш за все, з нераціональним харчуванням, стресами, зниженням імунологічної реактивності організму, екологічними і фізико­хімічними чинниками зовнішнього середовища, невиправданим і безконтрольним вживанням лікарських препаратів, що впливають на мікрофлору організму. Встановлено, що після перенесеної гострої кишкової інфекції за відсутності адекватної терапії дисбіотичні зміни в кишечнику зберігаються не менше 2–3 років.

  • Особливо часто дисбактеріоз кишечника спостерігається у дітей першого року життя (70–80%) і новонароджених (80–100%). У віці старшого 1 року дисбактеріоз виявляється у 60–70% дітей, у здорових дітей старше за 3 роки — в 30–50% випадків. При цьому у більшості дітей відсутні будь-які клінічні прояви захворювання.



Основний склад і функції нормальної кишкової мікрофлори

  • Основний склад і функції нормальної кишкової мікрофлори

  • Травний тракт людини є місцем існування великої кількості мікроорганізмів, кількісний і якісний склад яких відрізняється в різних відділах ШКТ. Найбільша кількість мікрофлори є в товстому кишечнику, де в нормі зустрічаються три групи мікроорганізмів:

      • біфідобактерії і бактероїди (основна група),
      • молочнокислі бактерії, штами кишкової палички (супутня група),
      • стафілококи, гриби, протей (залишкова група).
  • У нормі склад мікрофлори у дорослої людини достатньо стабільний і характеризується певними співвідношеннями між її окремими представниками.





Основні функції кишкової мікрофлори в нормі

  • Основні функції кишкової мікрофлори в нормі

    • Детоксикаційна (інактивація ентерокінази, лужної фосфатази).
    • Ферментативна (гідроліз продуктів метаболізму білків, ліпідів, вуглеводів).
    • Синтетична (синтез вітамінів, антибіотичних і інших біологічно активних речовин).
    • Травна (підвищення фізіологічної активності травного тракту).
    • Антианемічна (сприяє всмоктуванню заліза).
    • Антирахітична (сприяє всмоктуванню кальцію і вітаміну D).
    • Імунна (активація імунної системи, синтез імуноглобулінів, інтерферону).
    • Міжмікробний антагонізм.


Основні чинники розвитку дисбактеріозу

  • Основні чинники розвитку дисбактеріозу

  • Екзогенні:

    • промислові отрути;
    • порушення санітарно­гігієнічних норм в побуті і на виробництві;
    • іонізуюче випромінювання;
    • клімато­географічні чинники;
    • хірургічні втручання на органах шлунково­кишкового тракту.
  • Ендогенні:

    • імунні порушення;
    • стресові стани;
    • неінфекційні захворювання шлунково­кишкового тракту (патологія кишечника і жовчного міхура, виразкова хвороба шлунку і ін.);
    • інфекційні захворювання;
    • цукровий діабет;
    • ревматичні хвороби;
    • голодування;
    • нераціональне харчування;
    • похилий і старечий вік;
    • нераціональний прийом лікарських препаратів.
  • Окрім цього, у дітей чинниками розвитку дисбактеріозу також можуть бути:

    • анатомічні порушення;
    • харчова алергія;
    • погрішності в травленні;
    • антибактеріальна терапія (зокрема — раціональна).


Клінічні прояви дисбактеріозу різноманітні і багато в чому визначаються ступенем порушення нормального біоценозу кишечника. У ряду хворих будь які прояви дисбактеріозу можуть бути відсутніми, проте найчастіше є наступні характерні скарги:

  • Клінічні прояви дисбактеріозу різноманітні і багато в чому визначаються ступенем порушення нормального біоценозу кишечника. У ряду хворих будь які прояви дисбактеріозу можуть бути відсутніми, проте найчастіше є наступні характерні скарги:

    • нестійкий стілець (закреп, пронос або чергування закрепів і проносів);
    • здуття і бурчання живота;
    • біль в нижній половині живота, що зменшується після відходження газів;
    • нудота, відрижка, гіркота в роті.
  • Крім того, в результаті тривалого дисбактеріозу, що продовжується, повторно виникає цілий ряд патологічних станів, а саме:

    • астеноневротичний синдром (обумовлений гіповітамінозом і інтоксикацією);
    • анемія;
    • гипопротеїнемія;
    • остеомаляція;
    • зниження маси тіла;
    • гіповітаміноз (в основному, жиро­розчинних вітамінів).


У дітей раннього віку при розвитку дисбактеріозу спостерігається відрижка, блювота, зниження темпів наростання маси тіла, неспокій, порушення сну. Стілець може бути масивним, рідким або кашкоподібним, пінистим, зеленуватим з кислим або гнильним запахом. Біль в животі носить нападоподібний характер, з'являється через 2–3 години після їжі і супроводжується здуттям живота, позивами до дефекації.

  • У дітей раннього віку при розвитку дисбактеріозу спостерігається відрижка, блювота, зниження темпів наростання маси тіла, неспокій, порушення сну. Стілець може бути масивним, рідким або кашкоподібним, пінистим, зеленуватим з кислим або гнильним запахом. Біль в животі носить нападоподібний характер, з'являється через 2–3 години після їжі і супроводжується здуттям живота, позивами до дефекації.

  • Клінічно розрізняють три ступені дисбактеріозу:

    • 1 ступінь —
    • компенсований (латентний дисбактеріоз) — характеризується зміною кількісного складу мікроорганізмів аеробів при нормальному співвідношенні біфідо­ і лактобактерій. Клінічні ознаки відсутні.
    • 2 ступінь —
    • субкомпенсований (або локалізований) дисбактеріоз — виявляється разом із зниженням якісного і кількісного складу ешеріхій, помірним зниженням вмісту біфідобактерій з одночасним збільшенням умовно­патогенних мікроорганізмів. При цьому в кишечнику має місце помірно виражений запальний процес (ентерит, коліт).
    • 3 ступінь —
    • поширений дисбактеріоз — характеризується істотними змінами в якісному і кількісному складі нормальної мікрофлори. Клінічно виявляється дисфункцією кишечника різного ступеня тяжкості.
    • 4 ступінь —
    • генералізований (декомпенсований дисбактеріоз) — разом з істотним збільшенням вмісту кишкової палички характеризується практично повною відсутністю біфідобактерій і різким зниженням молочнокислих бактерій. Клінічно виявляється вираженою кишковою дисфункцією, бактеріемією, септичними ускладненнями, дистрофічними змінами з боку внутрішніх органів.


Основні принципи лікування дисбактеріозу кишечника

  • Основні принципи лікування дисбактеріозу кишечника

  • Лікування дисбактеріозу кишечника комплексне. Воно направлене на усунення причини, що викликала дисбактеріоз, елімінацію патогенних і умовно­патогенних мікроорганізмів і відновлення нормальної мікрофлори товстої кишки. Останнє досягається за допомогою препаратів, що отримали назву «пробіотики».

  • Амбулаторне лікування можливе тільки при латентній (компенсованій) формі кишкового дисбактеріозу. Не слід починати його самостійно — необхідно провести мікробіологічне дослідження фекалій і обов'язково проконсультуватися з лікарем.



Немедикаментозне лікування дисбактеріозу кишечника

  • Немедикаментозне лікування дисбактеріозу кишечника

  • Базується на раціональній дієтотерапії. Дієтотерапія при дисбактеріозі кишечника повинна бути повноцінною, хімічно, механічно і термічно щадною і направленою на:

    • забезпечення повноцінного живлення;
    • поліпшення функціонального стану кишечника і інших органів травної системи;
    • стимуляцію процесів регенерації і підвищення імунітету.
  • При дисбактеріозі показано нежирне відварне м'ясо, рибу, каші (гречана, вівсяна, рисова), нежирний сир, білий черствий хліб, фрукти і овочі у великій кількості (як продукти, що містять харчові волокна).

  • При діареї хворим з дисбактеріозом рекомендується тимчасово виключити чорний хліб, цілісне молоко, сирі овочі і фрукти, жирні і гострі приправи. Раціонально вживати слизисті рисові і вівсяні супи, каші, киселі, запіканки з варених овочів, желе і соки з моркви, чорної смородини, айви, граната.

  • При закрепах в дієту хворих з дисбактеріозом слід включати продукти, багаті харчовими волокнами і що мають послаблюючу дію, — хліб з висівками, овочеві вінегрети, гречану кашу, кефір, сирі овочі і соки, кислі фрукти, високо мінералізовані мінеральні води.

  • При вираженому метеоризмі обмежують вживання бобів, капусту, продуктів з високим вмістом глюкози — мед, печиво, цукерки, виноград. Рекомендується збільшити вміст в харчовому раціоні вареного м'яса і риби.

  • У дітей доцільне використання традиційних кисломолочних продуктів і спеціальних кисломолочних адаптованих сумішей, по хімічному складу наближених до жіночого молока — «АГУ­1», «АГУ­2», ацидофільне «Малятко», «Біфілін». Для дітей більш старшого віку призначені неадаптовані молочнокислі суміші — «Ацидолакт», «Біолокт», «Наріне», «Біфілін­м», «Лактобактерін», «Тонус», «Віта», «Біокефір», «Біфідокефір», «Біфідок», йогурти.



Медикаментозне лікування дисбактеріозу кишечника

  • Медикаментозне лікування дисбактеріозу кишечника

  • При компенсованому дисбактеріозі для нормалізації мікрофлори і пригнічення зростання патогенних і умовно­патогенних мікробів використовуються пробіотики, які містять компоненти або продукти життєдіяльності більше 20 видів мікроорганізмів.

  • Пробіотики (еубіотики) — ліофільно висушені живі ослаблені штами нормальної мікрофлори кишечника, які після прийому всередину заселяють кишечник.

  • Ожилі в кишечнику бактерії продукують оцтову і молочну кислоти, створюючи в ньому кисле середовище, яке пригнічує гнильні і газотвірні мікроорганізми (клостридії, протей, бактероїди); продукують антибактеріальні речовини, що гальмують поділ різних умовно­патогенних бактерій і збудників кишкових інфекцій (сальмонели, шигели і ін.).







Пробіотіки призначають не як замісну терапію, а як засоби, що забезпечують умови для відновлення нормальної мікрофлори.

  • Пробіотіки призначають не як замісну терапію, а як засоби, що забезпечують умови для відновлення нормальної мікрофлори.

  • Пригнічення еубіотиками процесів гниття і бродіння усуває метеоризм, нормалізує процеси травлення і всмоктування в кишечнику. Відновлення нормальної мікрофлори у свою чергу сприяє імунізації організму, підвищує його опірність до інфекції.

  • Еубіотики застосовуються як для лікування, так і для профілактики дисбактеріозу, особливо у дітей.

  • Для профілактики і лікування дисбактеріозу разом з пробіотиками використовуються продукти функціонального харчування. Це особлива форма пробіотиків, що є продуктами харчування, до складу яких входять речовини природного походження, що призначені для щоденного вживання і мають регулюючу дію на фізіологічні функції і біохімічні реакції організму людини.

  • У нашій країні до продуктів функціонального харчування відносяться молочнокислі продукти, що містять біфідо­, і лактобактерії — «Біокефір», «Біфілайф», «Наріне», «Геролакт», «Стрептосан», «Йогурт».

  • Регулярне використання продуктів, що містять молочнокислі, біфідобактерії, харчові волокна і природні антиоксиданти, сприяє підтримці здоров'я, пом'якшує дію несприятливих чинників зовнішнього середовища, сприяє збільшенню тривалості життя.



Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів­пробіотиків

  • Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів­пробіотиків

  • До початку прийому пробіотиків слід обов'язково проконсультуватися з лікарем.

  • Засобом вибору для корекції дисбактеріозу тонкого і товстого кишечника є комплексний багатокомпонентний препарат «Лінекс»

  • При застосуванні у маленьких дітей можна розкрити капсулу «Лінекс» і перемішати її вміст з чайною ложкою рідини (чай, вода, сік). Отримана суміш представляє суспензію порошку білого кольору у воді. Зберіганню не підлягає.

  • На тлі антимікробної терапії можливе застосування пробиотиков або препаратів лінекс або біфі­форм, оскільки в їх склад входить антибіотикорезистентні штами кишкової флори.

  • Препарати хілак і хілак форте не рекомендується приймати з молоком і іншими молочними продуктами.

  • Недопустимий одночасний прийом препаратів хилак і хилак форте з антацидами.

  • Препарати лактобактерин і лактобацілус ацидофілус рекомендується запивати молоком.

  • Будь­які пробіотики не рекомендується запивати гарячими напоями.

  • Будь­які пробіотики не рекомендується приймати одночасно з алкоголем.

  • Для профілактики дисбактеріозу показані продукти функціонального харчування.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка