Сім’я – природний і найбільш стійкий елемент людського суспільства. Сім’я – природний і найбільш стійкий елемент людського суспільства



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.



Сім’я – природний і найбільш стійкий елемент людського суспільства.

  • Сім’я – природний і найбільш стійкий елемент людського суспільства.

  • Природна і постійно діюча ланка виховання людини на всіх стадіях життя.



Економічна функція – забезпечує статус сім'ї як повноправної виробничо-господарської одиниці і є необхідною умовою добробуту, фізичного, мораль-ного й духовного розвитку усіх її членів, здійснення громадських свобод і прав.

  • Економічна функція – забезпечує статус сім'ї як повноправної виробничо-господарської одиниці і є необхідною умовою добробуту, фізичного, мораль-ного й духовного розвитку усіх її членів, здійснення громадських свобод і прав.

  • Репродуктивна функція сім'ї буде успішною в тісному взаємозв'язку з економічною, що забезпечить достатню народжуваність дітей, матеріальні умови їх зростання і виховання.

  • Виховна функція – це здійснення за сучасних умов первинної соціалізації дітей і виховання їх до соціальної зрілості.



Особистий приклад батьків

  • Особистий приклад батьків

  • розповідь;

  • пояснення;

  • бесіда;

  • настанова;

  • порада.

  • Заохочення

  • вимогливість;

  • об'єктивність.

  • Покарання

  • виявлення поваги до особистості.



Народні звичаї і традиції

  • Народні звичаї і традиції

  • день пам'яті (проводи) померлих людей;

  • загиблих воїнів;

  • День Перемоги;

  • День Матері;

  • Новий рік;

  • Різдво;

  • Великдень;

  • Вербна неділя;

  • Зелені свята;

  • Івана Купала;

  • свято Знань;

  • День Національної незалежності.



день родини;

  • день родини;

  • дні народження кожного члена сім'ї; сімейні ювілеї;

  • роковин подружнього життя за участю дітей і онуків.



педагогічна вимога;

  • педагогічна вимога;

  • громадська думка;

  • орієнтація на очікувану радість;

  • змагання;

  • похвала;

  • заборона;

  • нагорода;

  • застереження;

  • навіювання;

  • заохочення;

  • покарання.



Класифікація типів міжособистісних стосунків у родині

  • Класифікація типів міжособистісних стосунків у родині

  • Гармонійна родина – родина, в якій стосунки будуються на основі взаємної довіри, соціальні ролі взаємно допов-нюють одна одну, кожен виконує визначені функції.

  • Деструктивна родина – родина, в якій відсутня спіль-ність у рішенні життєвих проблем, немає взаємності в емоційних контактах, простежується автономія в пове-дінці окремих членів родини, що перешкоджає прийнят-тю сімейних колективних рішень.

  • Родина, що розпадається, – характеризується наявністю конфліктної ситуації, яка полягає у фактичному розлученні батьків, що продовжують жити разом.

  • Родина, що розпалася, – родина, в якій один з батьків залишив родину, живе окремо, але певною мірою зберігає контакти з родиною і виконує частину своїх сімейних функцій.

  • Неповна родина – родина, в якій у силу якихось обставин відсутній хто-небудь з батьків.



Гіпопротекція

  • Гіпопротекція

  • полягає в зниженому рівні опіки за дитиною з боку старших. Виявляється недоліком опіки і контролю, відсутністю інтересу батьків до захоплень і переживань дитини;

  • крайня форма такого типу виховання – повна бездоглядність, у результаті чого відсутній елементарний догляд за дитиною (не нагодована, погано і неохайно одягнена, відсутні необхідні умови для виконання домашніх завдань).



Прихована гіпопротекція

  • Прихована гіпопротекція

  • контроль за поведінкою дитини відрізняється формалізмом;

  • заборони і заохочення, сформульовані самими батьками, легко і швидко ними ж і забуваються;

  • дитина знає: те, чого не можна зробити зараз, у дану хвилину, можна буде зробити завтра;

  • виконання батьківських обов'язків перетво-рюється на формальну необхідність, що їм нав'язує суспільство.



Потураюча гіпопротекція

  • Потураюча гіпопротекція

  • пов'язана, з одного боку, з безконтроль-ністю і вседозволеністю, а з іншого боку, з бажанням батьків захистити дитину від покарань учителів;

  • як правило, у цьому випадку рівень опіки за дитиною незначний, а ступінь задоволення її потреб високий.



Домінуюча гіперпротекція

  • Домінуюча гіперпротекція

  • з одного боку: дріб'язкова опіка дітей, твердий контроль за їх поведінкою, захист їх від якихось небезпек;

  • з іншого: в усьому дітям нав'язується своя думка, своя воля, придушуючи в підлітків у такий спосіб самостійність, ініціативність, почуття відповідальності.



Потураюча гіперпротекція

  • Потураюча гіперпротекція

  • дитина – в центрі уваги всіх членів родини, об'єкт загального милування;

  • вчинки дитини сприймаються без критики;

  • батьки намагаються захистити дитину від можливих труднощів, заохочують її егоїзм.



Явне і приховане емоційне відкидання

  • Явне і приховане емоційне відкидання

  • батьки пов'язують свою дитину з якимись негативними моментами в їхньому житті;

  • діти відчувають себе перешкодою на шляху здійснення батьківських планів;

  • у своєму крайньому прояві такий тип виховання одержав назву виховання за типом «Попелюшки»;

  • може супроводжуватися жорстоким поводженням з дитиною.



Виховання за типом жорстокого поводження

  • Виховання за типом жорстокого поводження

  • характеризується в постійних фізичних покараннях за найменші провини і неслухняність.

  • Виховання за типом підвищеної моральної відповідальності

  • покладання на дитину в силу якихось причин обов'язків по догляду за молодшими або безпомічними членами родини;

  • підліток починає розуміти, що на ньому лежить велика відповідальність, що він повинен виправдати сподівання родини.



Суперечливе виховання

  • Суперечливе виховання

  • одні члени родини дотримуються одних вимог до дитини, а інші відстоюють і застосовують інші вимоги до дитини.

  • Зміна виховних прийомів

  • може привести до заміни одного типу виховання, що раніше застосовувався, іншим.



1. Кого ви бачите у своїх дітях?

  • 1. Кого ви бачите у своїх дітях?

  • а) людей, рівних вам;

  • б) тих, хто допоможе вам заново пережити ваше дитинство, юність;

  • в) маленьких дорослих; г) тих, хто постійно відчуває потребу у ваших радах.

  • 2. Діти запросили в гості однолітків, і ви:

  • а) дозволяєте їм залишитися самим: нехай роблять, що хочуть;

  • б) складаєте їм компанію, намагаючись триматися на рівних;

  • в) складаєте дітям компанію і запитуєте, чи вважають вони своїх батьків так само веселими, як вас;

  • г) ні в що не втручаєтеся, але натякаєте, що ви завжди поруч, на випадок, якщо щось трапиться.

  • 3. Коли ви намагаєтеся поводитися, начебто ви не старші від своїх дітей, то ви робите це для:

  • а) підтримувати з дітьми гарні стосунки; б) скоротити різницю у віці;

  • в) утримати родину довше разом; г) для вас це природно.

  • 4. Ваша дитина-підліток вимагає переключити телевізор з фільму, що вам дуже подобається, на музичну програму. Що ви робите?

  • а) виконуєте прохання дитини і дивитеся передачу разом;

  • б) відповідаєте, що треба почекати, поки, закінчиться ваш фільм;

  • в) обіцяєте найближчим часом купити телевізор у кімнату своїй дитині;

  • г) записуєте фільм на відеокасету, а дитині дозволяєте дивитися передачу, яка її цікавить.

  • 5. Якою буде ваша реакція, коли ви побачите, що ваша дитина-підліток зробила пірсинг?

  • а) вважаю, що це її (його) особиста справа; б) почну жартувати;

  • в) скажу, що це модно, не бажаючи, щоб мене вважали старомод­ним;

  • г) зроблю собі те саме.



6. У разі виникнення суперечки з дітьми ви:

  • 6. У разі виникнення суперечки з дітьми ви:

  • а) рідко говорите, що вони помиляються, побоюючись, як би вони не стали відкидати вас зовсім;

  • б) погоджуєтеся змінити позицію, тому що подальша суперечка марна;

  • в) залишаєте останнє слово за дитиною, не бажаючи з нею сваритися;

  • г) погоджуєтеся з дитиною, якщо вона дійсно права.

  • 7. Ваша дитина-підліток вмикає на повну потужність музику, а ви:

  • а) затикаєте уші ватою і займаєтеся своїми справами; б) зменшуєте голосність;

  • в) миритеся з цим, якщо вже так дитині хочеться;

  • г) висловлюєте своє незадоволення голосною музикою.

  • 8. Поговоримо про ваш вік.

  • а) ви прагнете не помічати і не підкреслювати різниці у віці між вами і вашою дитиною;

  • б) Ваша дитина знає, скільки вам років; в) ви приховуєте свій вік від дитини;

  • г) у розмові часто підкреслюєте, що знаєте більше за дитину, тому що ви старші.

  • 9. Як ви вдягаєтеся?

  • а) не приділяєте увагу своїм убранням; б) вибираєте той одяг, що найбільше пасує вам;

  • в) намагаєтеся додержуватися стилю своєї дитини, вважаючи, що це допоможе установити більш тісний зв'язок між вами;

  • г) додержуєтеся молодіжної моди, тому що так ви почуваєте себе молодше.

  • 10. Свої стосунки з дітьми ви будуєте так:

  • а) поводитеся з ними, як з дорослими; б) поводитеся з ними, як з маленькими;

  • в) намагаєтеся бути їх приятелем; г) поводитеся так, як повинні поводитися батьки.



1. а) 3; б) 2; в) 1; г) 0.

  • 1. а) 3; б) 2; в) 1; г) 0.

  • 2. а) 1; б) 3; в) 2; г) 0.

  • 3. а) 3; б) 2; в) 1; г) 0.

  • 4. а) 3; б) 0; в) 2; г) 1.

  • 5. а) 0; б) 1; в) 2; г) 3.

  • 6. а) 3; б) 1; в) 2; г) 0.

  • 7. а) 1; б) 0; в) 2; г) 3.

  • 8. а) 3; б) 1; в) 2; г) 0.

  • 9. а) 2; б) 0; в) 3; г) 1.

  • 10. а) 2; б) 1; в) 3; г) 0.



Обробка результатів. Знайдіть суму ваших балів.

  • Обробка результатів. Знайдіть суму ваших балів.

  • 2030 балів. Ви взяли на себе роль приятеля власних дітей, забувши про свою роль наставника. Однак бути просто приятелем недостатньо, бо діти відчувають пот-ребу в керівництві. Треба зрозуміти, що з різницею у ві-ці зробити нічого не можна, тож важливо усвідомити, що саме ви повинні бути опорою своїм дітям.

  • 1119 балів. Ваші діти не знають, як їм з вами поводи-тися. З одного боку, ви явно намагаєтеся їм в усьому потурати, а з іншого, прагнете виконувати роль батька. Коли ви наполягаєте на чомусь, то це викликає в дітей розгубленість, гнів і непокору. Ваші стосунки можна змінити, ви маєте припинити грати в приятеля і стати для дітей взірцем зрілої і відповідальної поведінки. І нехай вас не турбує, що діти не зрозуміють вас.

  • 0–10 балів. Так тримати! Ви відчайдушно намагаєтеся зрозуміти й оцінити настрій своєї дитини. Ви досить розумні і знаєте, як будувати стосунки з дітьми за вашими, а не за їхніми умовами. Сварки неминучі, однак діти вас поважають і люблять, а головне — бачать у вас надійного і люблячого батька.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка