Синдром набутого імунодефіциту



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.


СИНДРОМ НАБУТОГО ІМУНОДЕФІЦИТУ


Україна одна з перших в Європі, де “чума ХХ століття”, як називали ВІЛ-інфекцію, розповсюджується надзвичайно швидкими темпами.

  • Україна одна з перших в Європі, де “чума ХХ століття”, як називали ВІЛ-інфекцію, розповсюджується надзвичайно швидкими темпами.

  • Щодня в Україні вірусом імунодефіциту людини інфікуються 38 осіб, вмирають – 8 осіб.

  • За статистикою, за 20 останніх років в Україні понад 119 тисяч людей почули страшне для себе слово “ВІЛ-інфекція”. У 21,5 тисячі випадків встановлено діагноз СНІД.

  • За цей час померло понад 12 тисяч мешканців України, серед них, на жаль, 233 - безневинні діти.



Тернопільська область не є винятком в ендемічному просторі.

  • Тернопільська область не є винятком в ендемічному просторі.

  • Протягом 20 років на Тернопільщині виявлено 788 витадків ВІЛ, та встановлено діагноз СНІД у 130 хворих. Померло 29 людей.

  • Якщо у 1987 року ВІЛ-інфекцію реєстрували лише в Тернополі, у 1997 – ще в чотирьох районах, то у 2006-му році лише Зборівський район був “неінфікованим”. Зараз ВІЛ-інфіковані проживають у всіх, без винятку, районах Тернопілля.

  • 2007 рік став особливо показовим за темпами поширення ВІЛ. Якщо у 2006 році було виявлено 34 випадки, то цього - 65. Якщо у 2006 діагноз СНІД поставили 7 особам, то цьогоріч такий вирок почула 21 людина.



Активізувались абсолютно ВСІ шляхи передачі інфекції – і від наркомана до наркомана, і статевий, і від матері до дитини.

  • Активізувались абсолютно ВСІ шляхи передачі інфекції – і від наркомана до наркомана, і статевий, і від матері до дитини.

  • Якщо в минулі роки спостерігалося 2-3 випадки народження дітей від ВІЛ-інфікованих матерів, то цього року побачило світ вже 12 таких малят. На щастя, поки що в області ВІЛ-інфекція підтвердилася лише в однієї дитини, народженої від ВІЛ-інфікованої матері.

  • Статистичні дані Тернопільської обласної СЕС, 2007 рік.



Актуальність для хірургів пов’язана:



Слід пам’ятати, що:

  • вірус імунодефіциту передається через біологічні рідини;

  • шляхи передачі ВІЛ-інфекції – статеві контакти, при поцілунку, при татуюванні, при використанні одних і тих же голок і шприців для ін’єкцій, дитині від ВІЛ-інфіко-ваної матері;

  • потрапляючи в організм здорової людини, вірус проявляє себе не відразу (лабораторне тестування – не раніше, ніж через три місяці після інфікування; період прихованого інфікування може тривати до року).



Основні шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

  • статевий;

  • парентеральний;

  • перинатальний;

  • трансплантаційний.



Класифікація СНІДу:

  • Гостра ВІЛ-інфекція.

  • Синдром генералізова-ної лімфаденопатії.

  • СНІД – асоційований комплекс.

  • Власне СНІД або термінальна стадія.



Стадії перебігу ВІЛ-інфекції:

  • Стадія інкубації.

  • Стадія первинних симптомів.

  • Стадія вторинних захворювань.

  • СНІД – кінцева стадія ВІЛ-інфекції.



Клінічні симптоми ВІЛ-інфекції та СНІДу:

  • І стадія - безпричинна гіпертермія (38-40ºС, 3-10 діб);

    • збільшення печінки, селезінки, різних груп лімфатичних вузлів;
    • лімфоцитопенія;
    • серологічна реакція на ВІЛ – від’ємна;
    • гастроентероколіт, може бути – анорексія, нудота, блювання, спастичний біль в животі;
    • ознаки інтерстиційної пневмонії;
    • сирозний менінгіт, енцефалопатія, гостра мієлопатія;
    • симптоми тромбоцитопенічної пурпури.


Клінічні симптоми ВІЛ-інфекції та СНІДу:

  • ІІ стадія – генералізована лімфаденопатія;

    • лихоманка різного типу, яка супроводжується ознобом і потінням вночі;
    • втрата маси тіла;
    • безсимптомний перебіг (первинна латенція – відсутність будь-яких симптомів; вторинна латенція – відсутність симптомів після перенесеної гострої ВІЛ-інфекції);
    • серологічна реакція – позитивна.


Клінічні симптоми ВІЛ-інфекції та СНІДу:

  • ІІІ стадія

  • – легка ступінь

    • - помірне підвищення температури тіла;
    • незначні розлади шлунково-кишкового тракту;
    • втрата маси тіла до 10%;
    • ураження шкіри і слизових оболонок.
  • -тяжка ступінь – довготривала лихоманка (понад місяць);

    • втрата ваги понад 10%;
    • саркома Капоші;
    • кандидози, позалегеневий туберкульоз;
    • ураження ЦНС;
    • неефективність дії медичних препаратів.


Клінічні симптоми ВІЛ-інфекції та СНІДу:

  • ІV стадія – СНІД – патогномонічна ознака – кахексія плюс інфекційні ускладнення і пухлини.



СНІД і хірургія

  • Прогноз для ВІЛ-інфікованих хірургічних пацієнтів, незалежно від оперативного лікування, загалом є несприятливим.

  • Операції у ВІЛ-інфікованих мають неабияку небезпеку для хірургів, анастезіологів, медичних сестер.

  • ВІЛ-інфекція не повинна бути протипоказанням до планового оперативного лікування.



Тактика при гострій абдомінальній патології у ВІЛ-інфікованих хворих:

  • ретельно зібрати анамнез та всебічно обстежити хворого;

  • пам’ятати,що токсичний парез кишечника, як можливий субстрат гострої хірургічної абдомінальної патології, лікується консервативно;

  • при невизначеному абдомінальному синдромі у хворих на СНІД – спостереження;

  • операція виконується тільки при прогресування та неможливості виключити „гострий живіт”;

  • якщо в хворих на СНІД під час лапаротомії верифіковано динамічну кишкову непрохідність, то необхідно взяти для біопсії лімфатичний вузол.



„MOMENTO AIDS” – пам’ятай про СНІД – запорука уникнення діагностичних помилок та несприятливих наслідків для хірурга

  • „MOMENTO AIDS” – пам’ятай про СНІД – запорука уникнення діагностичних помилок та несприятливих наслідків для хірурга



Сучасна стратегія захисту медичного персоналу грунтується на наступних засадах:

  • 1. Доктрина підвищеної ВІЛ-настороженості – „незалежно від результатів серологічного дослідження, на всіх етапах діагностично-лікувального алгоритму кожного пацієнта слід трактувати як інфікованого”.



Заходи попередження професійної експозиції:

  • бар’єрні засоби захисту:

  • - використання двох пар латексних хірургічних рукавичок; „кольчужних” рукавичок;

  • - використання масок, окулярів або маски з прозорим щитком;

  • - використання герметизованих одноразових комплектів білизни;

  • - медперсонал, який має будь-які пошкодження відкритих ділянок шкіри, не повинен брати участі в операціях.

  • „дистанційна хірургія”:

  • - маніпуляція з тканинами проводяться тільки за допомогою інструментів;

  • - хірург, медсестра, асистент ніколи одночасно не дотикаються одного того самого гострого предмета.



Вчасне виявлення професійної експозиції

  • (На один випадок СПР припадає 3,68 непомічених ушкоджень. Частота поранення рук хірургів – від 1,3-6,9%; контакт з кров’ю пацієнта зустрічається від 4 до 30%.).

  • У будь-якому випадку слід негайно припинити роботу і місце експозиції очистити 70º спиртом або віруцидним антисептиком (Zidovudine + Lamivudine + Indinavir).



ПРОФІЛАКТИКА ПРИ ПОРАНЕННЯХ, КОНТАКТАХ З КРОВ’Ю, БІОЛОГІЧНИМИ РІДИНАМИ ТА БІОМАТЕРІАЛАМИ ВІЛ-ІНФІКОВАНОГО ЧИ ХВОРОГО НА СНІД ПАЦІЄНТА

  • Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок, медперсоналу забруднення їх біоматеріалом пацієнтів під час надання їм медичної допомоги кваліфікується як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ.



Якщо контакт з кров’ю, біологічними рідинами чи біоматеріалами супроводжувався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен:

  • зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

  • видавити кров із рани;

  • ушкоджене місце обробити одним із дезінфекторів ( 70%-ним розчином етилового спирту, 5%-ною настоянкою йоду при порізах, 3%-ним перикисом водню);

  • ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70 % -ним розчином етилового спирту;

  • на рану накласти пластир, надіти напальчник;

  • при потребі продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички;

  • терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про аварію для її реєстрації та проведення екстренної профілактики ВІЛ-інфекції



У разі забруднення кров’ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкоджєння шкіри:

  • обробити місце забруднення одним із дезінфекторів ( 70 %-ним розчином етилового спирту, 3 % -ним розчином перекису водню, 3 %-ним розчином хлораміну);

  • промити водою з милом і вдруге обробити спиртом



У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки:

    • ротова порожнина – полоскати 70 % розчином етилового спирту;
    • порожнина носа – закапати 30 %-ним розчином альбуциду;
    • очі – промити водою ( чистими руками), закапати 30 %-ним розчином альбуциду.
  • Для обробки носа і очей можна використовувати 0,05%-ний розчин пергаментного калію.



Для зниження вірогідності прфесійного зараження ВІЛ-інфекцією:

  • при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатися в цілісності складу аптечки;

  • здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі розриву гумової рукавички чи порізу продовжити виконанян медичної маніпуляції;

  • не терти руками слизові оболонки.



У разі попадання крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг:

  • одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів;

  • шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70 %-ним розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

  • забрудене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою у розчині одного з дезінфекційних засобів.



Після проведення в установленому порядку реєстрації аварії потерпілому пропонують ( за його згодою) пройти обстеження на наявність антитіл до ВІЛ. Уперше кров для тестування за кодом 115 (медичний контакт) відбирається безпосередньо після аварії, але не пізніше 5-ти днів після неї. Позитивний результат свідчить про те, що працівник був інфікований ВІЛ раніше і аварія не є причиною зараження.

  • Після проведення в установленому порядку реєстрації аварії потерпілому пропонують ( за його згодою) пройти обстеження на наявність антитіл до ВІЛ. Уперше кров для тестування за кодом 115 (медичний контакт) відбирається безпосередньо після аварії, але не пізніше 5-ти днів після неї. Позитивний результат свідчить про те, що працівник був інфікований ВІЛ раніше і аварія не є причиною зараження.

  • Якщо результат негативний, то наступне тестування має проводитися через 3, 6 місяці і далі – через рік



Література

  • Павловський М.П. і співавт. СНІД у хірургічній клініці. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 136 с.

  • Шалимов А.А. і співавт. Инфекционный контроль в хирургии. – Киев, 2001. – 182 с.



Щиро дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка