Сіра речовина спинного мозку складається з тіл нервових клітин, а також частково їх відростків. Розрізняють 4 групи нейронних елементів спинного мозку



Дата конвертації25.12.2016
Розмір445 b.





Сіра речовина спинного мозку складається з тіл нервових клітин, а також частково їх відростків. Розрізняють 4 групи нейронних елементів спинного мозку:

  • Сіра речовина спинного мозку складається з тіл нервових клітин, а також частково їх відростків. Розрізняють 4 групи нейронних елементів спинного мозку:

  • 1. еферентні нейрони (рухові, мотонейрони);

  • 2. вставні нейрони (інтернейрони);

  • 3. закінчення аферентних нейронів. Їх тіла знаходяться за межами спинного мозку у спинальних гангліях;

  • 4. відростки, що утворюють низхідні провідні шляхи.



Еферентні нейрони розміщені в передніх рогах. Кожний мотонейрон з'єднується з волокнами м'язів рук, ніг, тулуба і утворює рухову одиницю. Розрізняють альфа- і гама-мотонейрони. Альфа-мотонейрони обумовлюють скорочення м'язових волокон; гама-мотонейрони регулюють тонус м'язів.

  • Еферентні нейрони розміщені в передніх рогах. Кожний мотонейрон з'єднується з волокнами м'язів рук, ніг, тулуба і утворює рухову одиницю. Розрізняють альфа- і гама-мотонейрони. Альфа-мотонейрони обумовлюють скорочення м'язових волокон; гама-мотонейрони регулюють тонус м'язів.

  • Особливу групу еферентних нейронів складають автономні прегангліонари, які частково розташовані в передніх рогах, але в основному в бокових.

  • У спинному мозку велика кількість інтернейронів. Кожний чутливий сигнал після надходження в спинний мозок розповсюджується у двох напрямках – до вищих рівнів ЦНС та до інтернейронів. Інтернейрони утворюють синаптичні зв'язки зі спинальними мотонейронами. Саме на інтернейронах закінчується більшість низхідних провідних шляхів. Інтернейрони утворюють міжсегментарні зв'язки. Велика кількість інтернейронів є гальмівними.





Передні корінці за функціональним значенням є руховими, а задні – чутливими. Це закон Бела-Мажанді. Шеррінгтон продовжив вивчення функції передніх і задніх корінців і показав особливості розподілу аферентних і еферентних волокон на периферії згідно його досліджень. Кожен сегмент отримує інформацію від трьох метамерів (частина тіла, що іннервується волокнами одного сегмента, називається метамером, а відповідна ділянка шкіри – дерматомом) і інервує три ефектори, за винятком міжреберних м'язів.

  • Передні корінці за функціональним значенням є руховими, а задні – чутливими. Це закон Бела-Мажанді. Шеррінгтон продовжив вивчення функції передніх і задніх корінців і показав особливості розподілу аферентних і еферентних волокон на периферії згідно його досліджень. Кожен сегмент отримує інформацію від трьох метамерів (частина тіла, що іннервується волокнами одного сегмента, називається метамером, а відповідна ділянка шкіри – дерматомом) і інервує три ефектори, за винятком міжреберних м'язів.

  • Хоча кожному сегменту спинного мозку відповідає дерматом, але чутливі волокна сегмента сприймають інформацію також із сусідніх дерматомів. Тобто ділянка шкіри забезпечується чутливістю не тільки з свого сегмента, але й із сусідніх – верхнього та нижнього.

  • Кожен ефектор (м'яз) є зв'язаним передніми корінцями із відповідними їм сегментами.

  • Таким чином, кожен сегмент спинного мозку отримує інформацію від трьох метамерів і іннервує три метамери.



 

  •  

  •  

  • Чутлива ланка Спинний мозок Рухова ланка

  • (дерматоми) (сегменти) (м'язи)

  •  

  •  

  •  

  •  

  •  

  •  

  •  

  •  

  • Розподіл аферентних і еферентних волокон на периферії

  •  



Функції спинного мозку:

  • Функції спинного мозку:

  • Рефлекторна функція спинного мозку полягає в тому, що в ньому закладені центри рефлексів. Так, скажімо, мотонейрони шийних та грудних сегментів забезпечують регуляцію дихальних м'язів.

  • Провідникова функція спинного мозку полягає в тому, що від тіл його нейронів починаються і в канатиках білої речовини проходять волокна висхідних провідних шляхів; на мотонейронах спинного мозку або пов'язаних з ними інтернейронах закінчуються волокна низхідних провідних шляхів.

  •  









Чутливі закінчення м'язових веретен можуть збуджувати як під впливом розтягування м'яза, так і в результаті скорочення інтрафузальних м'язових волокон при збудженні гама-мотонейронів. Цей останній механізм носить назву гама-петлі. Збудження чутливих закінчень обумовлює посилення аферентної імпульсації в спинний мозок і збудження альфа-мотонейронів. Внаслідок цього виникає скорочення екстрафузальних волокон, що лежить в основі розвитку міотатичних рефлексів.

  • Чутливі закінчення м'язових веретен можуть збуджувати як під впливом розтягування м'яза, так і в результаті скорочення інтрафузальних м'язових волокон при збудженні гама-мотонейронів. Цей останній механізм носить назву гама-петлі. Збудження чутливих закінчень обумовлює посилення аферентної імпульсації в спинний мозок і збудження альфа-мотонейронів. Внаслідок цього виникає скорочення екстрафузальних волокон, що лежить в основі розвитку міотатичних рефлексів.

  • Таким чином, розтягнення м'яза, внаслідок удару по сухожилку, веде до збудження чутливих нервових закінчень в м'язових веретенах. Імпульси від них передаються аферентними волокнами до альфа-мотонейронів і виникає скорочення.

  • Значення тестування рефлексів спинного мозку:

  • Оскільки рефлекторні дуги проходять через певні сегменти спинного мозку, то зникнення проявів певних рефлексів може показати на якому рівні спинного мозку або рефлекторної дуги локалізується патологічний процес.











А. Чутливі (висхідні):

  • А. Чутливі (висхідні):

  • 1. Клиноподібний пучок (пучок Бурдаха). Локалізація: задні канатики спинного мозку. Закінчується провідний шлях у довгастому мозку. Функціональне значення: глибоке м'язово-суглобове чуття верхньої половини тулуба.

  • 2. Тонкий пучок (пучок Голя). Локалізація: задні канатики спинного мозку. Закінчується провідний шлях у довгастому мозку. Функціональне значення: глибоке м'язово-суглобове чуття нижньої половини тулуба.

  • 3. Спиноталамічний. Локалізація: бокові канатики спинного мозку. Закінчується провідний шлях у таламусі. Функціональне значення: больова, температурна і тактильна чутливість.









Анатомічно стовбур мозку складається з заднього та середнього мозку.

  • Анатомічно стовбур мозку складається з заднього та середнього мозку.

  • Задній мозок у свою чергу складається з довгастого мозку та моста і є безпосереднім продовженням спинного мозку. У задньому мозку виділяють:

  • 1) еферентні нейрони, 2) вставні або проміжні нейрони, 3) нервові волокна, 4) клітини ретикулярної формації.

  • Основна частина сірої речовини заднього мозку розміщена у вигляді скупчень, так званих ядер, розділених білою речовиною.





1) рухові, 2) чутливі, 3) змішані та 4) ретикулярної формації.

  • 1) рухові, 2) чутливі, 3) змішані та 4) ретикулярної формації.

  • Рухові: ядро підязикового нерва (ХІІ пара) забезпечує іннервацію м'язів язика; ядро додаткового нерва (ХІ пара) здійснює іннервацію м'язів шиї.

  • Чутливі: Бурдаха, Голя. В них закінчуються однойменні провідні шляхи спинного мозку.

  • Змішані: Ядро вестибулярного та слухового нерва (VІІІ пара). Це утворення складається з декількох ядер. Від ядра Дейтерса починається вестибулоспинальний тракт, який йде до передніх рогів спинного мозку і закінчується на мотонейронах екстензорів. Ядро блукаючого нерва (Х пара). Сюди надходить чутлива інформація від внутрішніх органів, рухова - забезпечує рефлекторне послідовне скорочення м'язів глотки і гортані при диханні.

  • Ядро язико-глоткового нерва (ІХ пара) – рухові волокна іннервують м'язи ротової порожнини і глотки, чутливі сприймають інформацію про задню частину язика, слизову глотки.





Вони поділяються на 1) рухові, 2) змішані та 3) ядра ретикулярної формації.

  • Вони поділяються на 1) рухові, 2) змішані та 3) ядра ретикулярної формації.

  • Рухові: ядро відвідного нерва (VI) пара, забезпечує іннервацію зовнішнього прямого м'яза ока.

  • Змішані: Ядро лицевого нерва (VIІ пара), чутливі нейрони сприймають інформацію від смакових рецепторів передньої частини язика, рухові забезпечують іннервацію мімічних м'язів обличчя, опускання верхньої повіки.

  • Ядро трійчастого нерва (V пара), чутливі нейрони сприймають інформацію від шкіри обличчя, слизової носа, зубів, окістя черепа, рухові нейрони нейрони забезпечують іннервацію жувальних м'язів, м'язи піднебіння, барабанної перетинки.

  • Таким чином, довгастий мозок має ядра VIІІ-ХІІ, міст – V-VIІ. Виключно руховими є VІ, ХІ, ХІІ, решта змішані (рухові, чутливі, автономні).





1. Рефлекторна – тут замикаються дуги рефлексів, тут є центри складних рефлексів, у здійсненні яких приймає участь багато м'язів.

  • 1. Рефлекторна – тут замикаються дуги рефлексів, тут є центри складних рефлексів, у здійсненні яких приймає участь багато м'язів.

  • 2. Провідникова – тут проходять нервові імпульси від спинного мозку в головний і від головного в спинний.



У довгастому мозку знаходяться рефлекторні центри: дихальний, серцево-судинний, травний, центри захисних рефлексів (блювання, чхання, кашлю і т.ін.), бульбарний центр м'язового тонусу.

  • У довгастому мозку знаходяться рефлекторні центри: дихальний, серцево-судинний, травний, центри захисних рефлексів (блювання, чхання, кашлю і т.ін.), бульбарний центр м'язового тонусу.

  • За участю рухових ядер (під'язикового, трійчастого, язикоглоткового і блукаючого нервів) заднього мозку здійснюються такі ланцюгові рефлекси: жування і ковтання їжі, розмовляння, блювання, чхання, кашлю. Ланцюговий рефлекс – складний рефлекторний акт, в якому один рефлекс є безпосередньою причиною виникнення наступного.

  • Ціла група рефлексів направлена на підтримування м'язового тонусу. Ці рефлекси в залежності від того звідкіля розпочинаються, поділяються на а) шийні; б) вестибулярні.

  • Шийні тонічні рефлекси запускаються при збудженні пропріорецепторів м'язів шиї.

  • Так, наприклад, закидання голови назад, у експериментальних тварин, веде до зростання тонусу м'язів-розгиначів передніх кінцівок з одночасним зниженням тонусу розгиначів задніх кінцівок.

  • Вестибулярні рефлекси є статичними. Статичні рефлекси положення забезпечують підтримування пози.







Усі нервові імпульси, що йдуть від спинного мозку в головний і з головного – в спинний, проходячи через міст та довгастий мозок. Тут йде передача імпульсів, які надходять пучками Бурдаха і Голя на вищележачі відділи ЦНС. Тут проходить низхідний руброспинальний тракт. Тут здійснюється перехрещення низхідного пірамідного провідного шляху. У задньому мозку закінчується кортико-бульбарний тракт, яким імпульси від кори йдуть до рухових ядер черепно-мозкових нервів. Від заднього мозку до спинного поступають імпульси від ретикулярних ядер.

  • Усі нервові імпульси, що йдуть від спинного мозку в головний і з головного – в спинний, проходячи через міст та довгастий мозок. Тут йде передача імпульсів, які надходять пучками Бурдаха і Голя на вищележачі відділи ЦНС. Тут проходить низхідний руброспинальний тракт. Тут здійснюється перехрещення низхідного пірамідного провідного шляху. У задньому мозку закінчується кортико-бульбарний тракт, яким імпульси від кори йдуть до рухових ядер черепно-мозкових нервів. Від заднього мозку до спинного поступають імпульси від ретикулярних ядер.



Середній мозок – це чотиригорбкове тіло і ніжки мозку.

  • Середній мозок – це чотиригорбкове тіло і ніжки мозку.

  • Ядра середнього мозку. Сіра речовина середнього, як і заднього мозку розміщена у вигляді скупчень, утворюючи ядра. Розрізняють такі ядра середнього мозку:

  • 1) ядро окорухового нерва (ІІІ пара),

  • 2) ядро блокового нерва (ІV пара);

  • 3) чорна речовина (завдяки наявності пігменту меланіну). Нейрони чорної речовини мають здатність синтезувати дофамін, тобто ці нейрони мають дофамінергічну природу і через аксони направляти його до базальних гангліїв;

  • 4) червоне ядро;

  • 5) ядра ретикулярної формації.



Ядро окорухового нерва знаходиться на рівні верхніх горбиків чотиригорбкового тіла. Його нейрони іннервують верхній, нижній і внутрішній прямі, нижній косий м'язи ока, а також м'яз, що підіймає повіку. У складі окорухового нерва йдуть парасимпатичні волокна, які іннервують ціліарний м'яз і сфінктер зіниці.

  • Ядро окорухового нерва знаходиться на рівні верхніх горбиків чотиригорбкового тіла. Його нейрони іннервують верхній, нижній і внутрішній прямі, нижній косий м'язи ока, а також м'яз, що підіймає повіку. У складі окорухового нерва йдуть парасимпатичні волокна, які іннервують ціліарний м'яз і сфінктер зіниці.

  • Ядро блокового нерва розташоване на рівні нижніх горбиків чотиригорбкового тіла. Його нейрони іннервують верхній косий м'яз ока.

  • Чорна речовина координує: 1) діяльність мімічних м'язів; 2) дрібні рухи, наприклад, пальців рук.

  • Червоне ядро. Від нього починається руброспинальний тракт. Через нього червоне ядро активує мотонейрони м'язів флексорів (згиначів) і реципрокно гальмують такі для м'язів екстензорів (розгиначів).



1. Рефлекторна.

  • 1. Рефлекторна.

  • 2. Провідникова.



А. Середній мозок забезпечує здійснення орієнтувальних рефлексів:

  • А. Середній мозок забезпечує здійснення орієнтувальних рефлексів:

  • 1) зорових

  • 2) слухових.

  • Б. Рефлекси середнього мозку направлені на відновлення пози, випрямлення:

  • 1. Шийні рефлекси випрямлення. Їх рецептори знаходяться в м'язових веретенах, подразнюються внаслідок розтягування м'язів. Відповідь – скорочення м'язів.

  • 2. Вестибулярні (лабіринтні) рефлекси випрямлення: а) статичні рефлекси випрямлення; б) статокінетичні рефлекси випрямлення. Вони спостерігаються при дії на організм прискорення.

  • Прикладом можуть бути ліфтні рефлекси, коли на організм діє вертикальне прискорення.





Забезпечує її в першу чергу основа ніжок середнього мозку, волокна яких з'єднують кору, а також нижчележачі відділи. Якщо в експерименті на тварині зробити перерізку мозку між передніми та задніми горбиками чотиригорбкового тіла нижче червоного ядра у тварини виникає стан, що має назву децеребраційної ригідності – стан з різким підвищенням тонусу розчигачів.

  • Забезпечує її в першу чергу основа ніжок середнього мозку, волокна яких з'єднують кору, а також нижчележачі відділи. Якщо в експерименті на тварині зробити перерізку мозку між передніми та задніми горбиками чотиригорбкового тіла нижче червоного ядра у тварини виникає стан, що має назву децеребраційної ригідності – стан з різким підвищенням тонусу розчигачів.

  • Механізм розвитку децеребраційної ригідності:

  • Червоне ядро має гальмівний вплив на ядро Дейтерса, яке збуджує мотонейрони м'язів-розгиначів. Коли при перерізці знімається гальмівний вплив з боку червоного ядра на ядро Дейтерса, маємо різке переважання тонусу розгиначів.



Проміжний мозок.

  • Проміжний мозок.

  • Таламус (зоровий горб). Колись вважали, що він обробляє тільки зорову інформацію. Звідси походить назва цього утворення.

  • Ядра таламусу. Багато ядер об'єднали в три групи: 1) релейні; 2) асоціативні і 3) неспецифічні.

  • Релейні (перемикаючі або проекційні). Від них збудження передається до проекційних зон кори головного мозку. До релейних ядер належать:

  • 1. Латеральне колінчасте тіло – вищий підкірковий центр зору. До нього поступають імпульси від зорового тракту і йдуть до потиличної зорової проекційної зони кори головного мозку.

  • 2. Медіальне колінчасте тіло – вищий підкірковий центр слуху. До нього поступають імпульси від сприйняття звукової аферентної інформації і йдуть до кіркового проекційного центру слуху верхньої частини вискової частки.

  • 3. Заднє вентральне ядро. Воно одержує інформацію з шкіри, пропріорецепторів, інтерорецепторів, смакових рецепторів і передає до соматосенсорної кори.









Гіпоталамус.

  • Гіпоталамус.

  • Містить 48 пар ядер, які об'єднані в такі групи:

  • Преоптичну. Утворюють функціонально-гіпофізарну область, їх нейрони (ядра продукують рилізинг-фактори (ліберини) і інгібуючі фактори.

  • Передню. Статини – регулюють передню частку гіпофіза, а також виробляють вазопресин і окситоцин для задньої частки.

  • Середню – медіальний гіпоталамус.

  • Зовнішню. Нейродатчики, що реагують на склад плазми, температуру, дуже чутливі, бо тут немає гемато-енцефалічного бар'єру.

  • Задню. Латеральний гіпоталамус – безядерна зона, де проходять провідні шляхи.





1. Вищий підкірковий автономний центр.

  • 1. Вищий підкірковий автономний центр.

  • 2. Регулює біоритми – завдяки центрам сну та центрам пробудження.

  • 3. Терморегуляторна функція.

  • 4. Мотиваційна функція. У гіпоталамусі є ті центри, що обумовлюють здійснення різних пристосувальних поведінкових реакцій: при спразі, голоді, ситості, регулюють статеву поведінку.



Участь гіпоталамуса в регуляції поведінкових реакцій.

  • Участь гіпоталамуса в регуляції поведінкових реакцій.

  • Експериментальні дослідження, в яких використовувались подразнення певних зон гіпоталамуса показали можливість виникнення направлених на виживання особи поведінкових комплексів, які супроводжуються моторно-соматичними реакціями.

  • Електрична стимуляція заднього відділу гіпоталамуса обумовлює комплекс реакцій, направлених на пошуки їжі. Пошкодження цього відділу супроводжується відмовою від їжі і зниженням рухової активності тварин.

  • Стимулювання нейронів середнього відділу запускає цілий комплекс соматичних реакцій, направлених на пошуки води, а при руйнуванні – надмірне споживання їжі.

  • Експерименти з подразненням передніх відділів гіпоталамуса показали, що коти при цьому приймають агресивну позу, оскалюючи зуби і випускають кігті за рахунок підвищення м'язового тонусу.

  • У 1954 р. Олде і Мілнер показали, що щурі з вживленими електродами в задній відділ гіпоталамуса швидко навчались натискувати на важіль, який викликав електричне подразнення їх власного мозку, і це вони робили з великим задоволенням без всякого примусу. Мало того, якщо тваринам надати вільний вибір, то голодні тварини переважно йдуть до важеля самостимуляції, а не до їжі. Ця рухова активність може пояснюватися отриманням задоволення. Роботи американських нейрохірургів показали, що подразнення аналогічних ділянок мозку у людей викликало відчуття радості, задоволення.



Ретикулярна формація (сітчатий утвір) - це комплекс структур мозку, що має значну протяжність. Починається вона від желатинної субстанції спинного мозку і закінчується неспецифічними ядрами таламуса. Термін запропоновано Дейтерсом. Клітини ретикулярної формації різної форми і розмірів, мають велику кількість контактів. Під мікроскопом ретикулярна формація нагадує сітку, що і стало основою для назви (лат. reticularis – сітчастий).

  • Ретикулярна формація (сітчатий утвір) - це комплекс структур мозку, що має значну протяжність. Починається вона від желатинної субстанції спинного мозку і закінчується неспецифічними ядрами таламуса. Термін запропоновано Дейтерсом. Клітини ретикулярної формації різної форми і розмірів, мають велику кількість контактів. Під мікроскопом ретикулярна формація нагадує сітку, що і стало основою для назви (лат. reticularis – сітчастий).

  • Безпосереднього зв'язку з аферентними системами ретикулярна формація не має. Але до неї надходить по колатеральних шляхах вся чутлива інформація, яка прямує до таламуса.

  • Функціонально ретикулярну формацію поділяють на дві частини – низхідну (еферентну) і висхідну (аферентну).











Дякую за увагу!

  • Дякую за увагу!





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка