Система підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за своєю структурою є багатофункціональною і розгалуженою. За період свого становлення і розвитку вона зазнала суттєвої модернізації



Дата конвертації15.06.2016
Розмір445 b.



Система підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за своєю структурою є багатофункціональною і розгалуженою. За період свого становлення і розвитку вона зазнала суттєвої модернізації.

  • Система підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування за своєю структурою є багатофункціональною і розгалуженою. За період свого становлення і розвитку вона зазнала суттєвої модернізації.

  • Проте, невирішеними залишаються проблеми забезпечення ефективності підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування.

  • Сподіваємося, що впровадження інноваційних підходів у системі підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування посилить конкурентно-спроможність системи підвищення кваліфікації у світовому та європейському освітньому просторі



відсутність досконалої законодавчої і нормативної бази даної системи;

  • відсутність досконалої законодавчої і нормативної бази даної системи;

  • недостатній зв'язок навчання з нагальними проблемами політичного, соціального, економічного розвитку, які існують в країні (необхідність розвитку підприємництва, реформування житлово-комунальної сфери, надання органами влади якісних послуг населенню тощо);

  • недостатня спрямованість навчання на формування професійної компетентності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; надмірна затеореотизованість навчання, відсутність належної практичної спрямованості;

  • недостатнє забезпечення безперервності і наступності в процесі підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;



несформованість ринку освітніх послуг для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

  • несформованість ринку освітніх послуг для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування;

  • невизначеність питань фінансового, організаційного, кадрового, наукового, навчально-методичного забезпечення підготовки керівників навчальних закладів та викладачів системи навчання державних службовців;

  • невідповідність періодичності навчання (1 раз на 5 років) швидким темпам змін і зростаючим вимогам до рівня професіоналізму державних службовців;

  • незадовільний стан обсягів і механізмів фінансування підвищення кваліфікації (рівень фінансування на підвищення кваліфікації в Україні у 100 разів менше, ніж у країнах розвиненої демократії. Частка витрат на підвищення кваліфікації становить 6% від загальних обсягів фінансування навчання державних службовців. У розвинених країнах такі витрати становлять близько 80%).



  • системного впровадження інноваційних підходів у концептуальному, змістовному, технологічному, методичному забезпеченні підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування ;

  • суб’єкт-суб’єктних відносин між учасниками процесу підвищення кваліфікації (викладачі–слухачі)



підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування І−ІV категорій та відповідного кадрового резерву;

  • підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування І−ІV категорій та відповідного кадрового резерву;

  • методичну, інформаційну, консультативну допомогу закладам освіти, які здійснюють підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування;

  • професійне навчання керівників і викладачів навчальних закладів системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування









  • СТРУКТУРА ЗМІСТУ НАВЧАННЯ;

  • ПРИНЦИПИ ВІДБОРУ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ;

  • СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ, ФОРМ І МЕТОДІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ;

  • ТЕХНОЛОГІЯ КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ СЛУХАЧІВ;



А. Вивчення потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування і суб'єктів навчання;

    • А. Вивчення потреб центральних і місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування і суб'єктів навчання;
    • Б. Системне впровадження освітніх інновацій у зміст, форми і методи навчання (практико-орієнтованих занять - «навчання через практику», «навчання через досвід», «навчання за потребами»;
    • В. Розробку нових форм навчальних занять (у т.ч. через Інтернет, засоби масової інформації тощо); захист випускних робіт слухачами - проектів, виконаних на замовлення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування


Вхідний контроль призначено для визначення стартового рівня знань та умінь слухачів. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання (в період організаційно-настановної сесії) методом комп’ютерного тестування.

  • Вхідний контроль призначено для визначення стартового рівня знань та умінь слухачів. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання (в період організаційно-настановної сесії) методом комп’ютерного тестування.

  • Модульний контроль – обов’язковий компонент модульної організації навчального процесу. Проводиться з метою виявлення результатів засвоєння слухачами змісту кредитних модулів, які вивчають слухачі на очній формі навчання та під час самостійної роботи, у т.ч. на дистанційному етапі навчання.

  • - Вихідний контроль призначено для оцінювання результатів підвищення кваліфікації слухачами. Проводиться в період залікової сесії методом комп’ютерного тестування за тестами, близькими за змістом до тестів вхідного контролю. Організація та забезпечення такі самі, як під час вхідного контролю.



економічність (державний службовець матиме варіативну систему фінансування – грантову, спонсорську, особисту, державну тощо);

  • економічність (державний службовець матиме варіативну систему фінансування – грантову, спонсорську, особисту, державну тощо);

  • соціальна спрямованість (об’єктивне оцінювання рівня професійної компетентності у зв’язку з наближенням результатів навчання до результатів професійної атестації);

  • науково-технічне забезпечення (максимальне використання сучасних технологій навчання – дистанційне, електронне тощо);

  • організаційність (самостійний вибір власного темпу навчання і траєкторії професійного розвитку (заочно (очно-дистанційне), кредитно-модульне,кредитно-трансферне);

  • екологічність (максимально зручні умови для самостійного навчання).



адаптацію змісту навчання відповідно до професійних потреб кожної з категорій слухачів;

  • адаптацію змісту навчання відповідно до професійних потреб кожної з категорій слухачів;

  • збільшення аудиторних годин на ознайомлення з матеріалом, що потребує поглибленого вивчення (зокрема, у 2010 році - це питання боротьби з корупцією, реалізації соціальних та гуманітарних реформ, а також психології управління персоналом та врегулювання конфліктів у державному управлінні тощо);

  • впровадження в навчальний процес “круглих столів” на актуальні теми, що відображають сучасні пріоритети в державному управлінні та трансформаційні процеси в державі;

  • ознайомлення слухачів зі змінами у законодавстві та результатами наукових досліджень провідних фахівців у галузі “державне управління”.



через активні форми соціально-психологічної адаптації навчання:

  • через активні форми соціально-психологічної адаптації навчання:

  • підготовчий, на якому визначається ступінь потреб слухачів;

  • діагностичний, спрямований на визначення вихідного рівня його професійної компетентності;

  • етап актуалізації здатності до самовдосконалення та саморозвитку на практичних заняттях, на яких аналізуються проблемні ситуації професійної діяльності, їх конструктивне розв’язання; ділових іграх, тематичних дискусіях, тренінгах тощо ;

  • етап закріплення і розвитку конструктивних особистісних новоутворень під час самоосвіти в тісній співпраці з викладачами Інституту через виконання тестових завдань, захисту випускної роботи (проекту)



навчання якісно змінює ролі всіх учасників навчального процесу, а саме:

  • навчання якісно змінює ролі всіх учасників навчального процесу, а саме:

  • слухачі на основі тематичного плану і програми формують за змістовими модулями траєкторію індивідуального навчального плану і самостійно відповідають за вибір змісту і темпу навчання;

  • викладачі перестають бути трансляторами фундаментальних знань, стають партнерами (фасилітаторами) слухачів у здобутті ними нових знань і вмінь, сприяють розвитку в них навичок самоосвіти;

  • керівники закладів створюють умови для постійного професійного розвитку викладачів, спрямовують діяльність на забезпечення варіативної складової навчального плану підвищення кваліфікації;

  • органи влади (роботодавці) спільно з керівниками закладів перепідготовки та підвищення кваліфікації мають здійснювати моніторинг рівня професійної компетентності державних службовців;

  • створення в структурі Інституту НАДУ як головного закладу системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців Центру підвищення кваліфікації керівників і викладачів, забезпечення навчального процесу комп'ютерним класом








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка