Скорочення міокарду (кардіальний фактор). Скорочення міокарду



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.



Скорочення міокарду (кардіальний фактор).

  • Скорочення міокарду (кардіальний фактор).

  • Причетність судинної системи в переміщенні крові (екстракардіальний фактор судинного походження).

  • Вплив процесів обміну на функцію кровообігу (фактор тканинного обміну).

  • Допоміжні (екстракардіальні) фактори кровообігу.

  • а) робота м’язів – ’’м’язовий насос”;

  • б) рухи в суглобах;

  • в) присмоктуюча дія грудної клітки;

  • г) зміна внутрічеревного тиску при рухах

  • діафрагми.





Укріплення міокарду.

  • Укріплення міокарду.

  • Покращення периферичного кровообігу, посилення дії екстракардіальних факторів.

  • Покращення коронарного кровообігу і нормалізація процесів обміну.

  • Підвищення загального тонусу хворого.

  • Тренування серцево-судинної та інших систем з метою підвищення рівня функціональних можливостей організму пацієнта.

  • Розвиток компенсаторних та пристосувальних можливостей кровообігу організму хворого.



Навантажувальні тести проводяться з метою вивчення реакції обстежуваного на дозоване фізичне навантаження. Аналізуючи отриману інформацію в динаміці, оцінюють зміни функціонального стану хворого, результати проведеного лікування та фізичних тренувань.

  • Навантажувальні тести проводяться з метою вивчення реакції обстежуваного на дозоване фізичне навантаження. Аналізуючи отриману інформацію в динаміці, оцінюють зміни функціонального стану хворого, результати проведеного лікування та фізичних тренувань.

  • Навантажувальні тести повинні:

  • а) мати достатню потужність для виявлення латентної ішемічної хвороби серця, скритої серцевої недостатності;

  • б) мати достатньо інформації про стан серцево-судинної системи під час навантаження і зразу після його виконання;

  • в) тривалість навантаження повинна бути достатньою для отримання стійкого стану функціональних показників;

  • г) навантажувальний тест не повинен бути надто довготривалим.





Лікувальна фізкультура направлена на:

  • Лікувальна фізкультура направлена на:

  • покращення обмінних процесів в міокарді;

  • підвищення адаптаційних можливостей серцево-судинної і дихальної систем до дії факторів зовнішнього середовища;

  • нормалізацію порушених процесів збудження та гальмування;

  • ліквідацію паталогічних зв’язків і вогнищ застійного збудження;

  • нормалізацію судинорухового центру;

  • покращення емоційного фону і загальноукріплюючого ефекту;

  • покращення кровообігу;

  • ліквідацію застійних явищ;

  • стимуляцію екстракардіальних факторів кровообігу;

  • зменшення дози гіпотензивних препаратів.



є ранній початок, комплексність, безперервність і послідовність всіх етапів реабілітації.

  • є ранній початок, комплексність, безперервність і послідовність всіх етапів реабілітації.

  • Завдання стаціонарного етапу реабілітації:

  • 1. досягнути такого рівня фізичної активності, щоб хворий міг сам себе обслуговувати;

  • 2. підніматися на один поверх по сходах;

  • 3. здійснювати прогулянки до 2-3 км за 2-3 підходи протягом дня.

  • Завдання санаторного етапу реабілітації:

  • 1. відновлення фізичної працездатності;

  • 2. психологічна реадаптація хворого;

  • 3. підготувати пацієнта до самостійного життя та виробничої діяльності.











Тривалі та інтенсивні болі в області серця та за грудиною, що погано купуються валідолом, нітрогліцерином і купуються лише введенням наркотиків.

  • Тривалі та інтенсивні болі в області серця та за грудиною, що погано купуються валідолом, нітрогліцерином і купуються лише введенням наркотиків.

  • Наростання ознак серцево-судинної недостатності.

  • Висока темперетура, лейкоцетоз, що не має тенденції до зниження.

  • Стійкі порушення ритму (стійка екстасистолія, миготлива аритмія, приступи пароксизмальної тахікардії).

  • Гострий тромбофлебіт.

  • Гострий інфаркт легені.

  • Гостре порушення мозкового кровообігу.

  • Від'ємна динаміка на ЕКГ, що вказує на погіршення вінцевого кровообігу.

  • Тахікардія вище 100 уд /хв.



а)обмеження рухомості грудної клітки і легень;

  • а)обмеження рухомості грудної клітки і легень;

  • б) порушення провідності дихальних шляхів;

  • в) зменшення дихальної поверхні легень;

  • г) зниження еластичності легеневої паренхіми;

  • д) порушення дифузії газів у легенях;

  • ж) порушення центральної регуляції дихання і кровообігу в легенях.





Виконання різнохарактерних дихальних вправ:

  • Виконання різнохарактерних дихальних вправ:

  • а) для збільшення легеневої вентиляції;

  • б) для полегшення видиху;

  • в) для прискорення розсмоктування екссудату;

  • г) для розтягування злук в плевральній порожнині.

  • 2. Використання різних вихідних положень, що сприяють покращенню діяльності легень - збільшення екскурсії грудної клітки, легеневої вентиляції, гнучкості, рухомості з’єднань грудної клітки.

  • 3. Виконання фізичних вправ з предметами (гімнастична палиця – для фізичних вправ дихального характеру; булава – для широких махових рухів, що розширюють грудну клітку; резинова стрічка і гантелі – обтяжують фізичні вправи для укріплення дихальних м'язів, м'ячі – їх використання підвищує емоційність процедури лікувальної гімнастики).



Вдосконалення (нормалізація) вищих регуляторних механізмів центральної нервової системи.

  • Вдосконалення (нормалізація) вищих регуляторних механізмів центральної нервової системи.

  • Покращення психічних процесів – вольових, відчуття, сприйняття та ін.

  • Вироблення та закріплення навичок самоконтролю, саморегуляції, керування диханням, розслаблення м’язів.

  • Вдосконалення діяльності та збільшення функціональних можливостей дихальної системи (збільшення ЖЕЛ, легеневої вентиляції, екскурсії грудної клітки і передньої черевної стінки (діафрагми), покращення газообміну, укріплення м’язів, що приймають участь в диханні).

  • Покращення акту дихання (ритму, глибини, плавності).

  • Загальне укріплення та загартування організму. Підвищення опірності до простудних захворювань.



статичне кероване дихання – в роботі задіяна лише дихальна мускулатура. Сприяє нормалізації співвідношення між вдихом і видихом;

  • статичне кероване дихання – в роботі задіяна лише дихальна мускулатура. Сприяє нормалізації співвідношення між вдихом і видихом;

  • б) динамічне кероване дихання – поєднується з різними рухами, що виконуються руками, ногами, головою, корпусом для посилення і подовження видиху;

  • в) локалізоване дихання – обмеження активності певної частини грудної клітки і посилення дихальних рухів іншої частини, де необхідно збільшити дихальну екскурсію: верхнє грудне, нижньо-грудне, нижньо-бокове , бокове, черевне.



Масаж призначають після стихання запального процесу.

  • Масаж призначають після стихання запального процесу.

  • Масаж починають з носа і носо-губного трикутника. Потім масують передню стінку грудної клітки, спину.

  • Масаж носа і носо-губного трикутника:

  • лінійне, півколове погладжування, лінійне і півколове розтирання, після цього безперервна лабільна вібрація спинки, бокових поверхонь та крил носа від кінчика до перенісся і надбрівних дуг;

  • лінійне погладжування і розтирання носо-губного трикутника від середини до носо-губної складки і назад.

  • Масаж триває 1,5-2 хв, кожен прийом повторюють 2-3 рази.

  • Масаж передньої стінки грудної клітки.

  • площинне поверхневе і глибоке погладжування передньої стінки грудної клітки;

  • спочатку лінійне, потім півколове розтирання міжреберних м’язів від грудини до підпахвинної лінії;

  • погладжування передньої стінки грудної клітки в повздовжньому напрямку;

  • спіралевидне розтирання міжреберних проміжків по парастернальній лінії в повздовжньому напрямку;

  • погладжування;

  • безперервне розминання великого грудного м’язу від грудини до плеча;



погладжування;

  • погладжування;

  • масаж закінчують двома прийомами погладжування в поперечному напрямку (від грудини):

  • а) погладжування нижніх відділів грудної клітки по міжреберних проміжках, після чого м’яко стискають бокові стінки грудної клітки під час видиху;

  • б) погладжування реберних дуг долонними поверхнями І–V пальців обох китиць, при цьому ІІ – V пальці ковзають по верхньому краю реберної дуги, а великі пальці – по нижньому. Кінці пальців при рухах обернені до мечовидного відростку грудини.

  • Тривалість масажу передньої стінки грудної клітки не більше 3-3,5 хв.

  • Масаж задньої стінки грудної клітки:

  • площинне, поверхневе і глибоке погладжування;

  • спіралевидне розтирання кожної половини спини в повздовжньому напрямку;

  • погладжування спини долонними поверхнями китиць в повздовжньому напрямку;

  • лінійне розтирання спини в повздовжньому напрямку;

  • погладжування;

  • спіралеподібне розтирання паравертибральних ділянок в повздовжньому напрямку;

  • погладжування;

  • лінійне розтирання міжреберних м’язів від хребта до пахвинної лінії і назад;

  • погладжування;

  • безперервне розминання (зміщування) м’язів спини в повздовжньому напрямку;



погладжування;

  • погладжування;

  • безперервне розминання м’язів спини в поперечному напрямку;

  • погладжування;

  • безперервне розтирання (пиляння) спини в проперечному напрямку ліктьовим краєм обох китиць;

  • погладжування;

  • безперервне S–подібне розминання м’язів спини в повздовжньому напрямку;

  • погладжування;

  • безперервне S–подібне розминання верхнього краю трапецієподібного м’язу від шиї до плеча;

  • погладжування;

  • перервна вібрація спини ліктьовим краєм обох китиць в поперечному напрямку;

  • погладжування;

  • перервна вібрація спини в поперечному напрямку. Китиця долонною поверхнею щільно притиснута до грудної клітки. Кінці пальців обернені до пахвинної лінії. Китиця повільно зміщується до хребта. В цей час другою китицею, зігнутою в кулак рівномірно постукують ліктьовим краєм по тилу ковзаючої руки. Рухи починають з бокових нижніх відділів грудної клітки;

  • погладжування;

  • лінійне розтирання міжреберних м’язів кожної половини грудної клітки;

  • погладжування;

  • безперервне розтирання (пиляння) спини в повздовжньому напрямку ліктьовим краєм обох китиць;

  • погладжування;

  • безперервне розтирання (пиляння) всієї спини в поперечному напрямку;

  • погладжування нижніх відділів грудної клітки долонними поверхнями обох китиць від хребта в поперечному напрямку. Рухи завершують м’яким стисканням бокових відділів грудної клітки під час видиху;

  • лінійне площинне погладжування спини долонями обох китиць в повздовжньому напрямку.



























Каталог: data -> kafedra -> internal -> distance -> presentations -> %D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 -> 2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Це відомості про навколишній світ, процеси, що в ньому відбуваються, про події, ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймають людина і живі організми, керуючі машини та інші системи
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Лекція 2 Закон України " Про охорону праці "
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Профілактична медицина, її мета, завдання. Профілактична медицина, її мета, завдання
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> I. Пошук та адаптацію персоналу
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Аліментарні захворювання, зумовлені дефіцитом або надлишком компонентів їжі
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Це комплекс заходів, які здійснюються з урахуванням таких принципів як спеціалізація, паралельність, ритмічність та пропорційність, безперервність та прямоточність
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Одержала розвиток у США на початку XX століття. Термін "наукове управління" ввів Ф. Тейлор
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Для стратифікації загального серцево-судинного ризику використовуються кілька систем оцінювання, наприклад, score або Фрамінгемська модель
2%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81 -> Це зіткнення протилежних інтересів чи поглядів; це зіткнення протилежних інтересів чи поглядів


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка