Соціальна філософія. Громадянськке суспільство І правова держава предмет соціальної філософії. Специфіка соціального пізнання



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ.ГРОМАДЯНСЬККЕ СУСПІЛЬСТВО І ПРАВОВА ДЕРЖАВА

  • 1. Предмет соціальної філософії. Специфіка соціального пізнання.

  • 2. Поняття суспільства. Основні показники розвитку суспільства.

  • 3. Соціальна структура суспільства.

  • 4. Рушійні сили історичного процесу.

  • 5. Політика як явище суспільного життя.

  • 6. Політична система суспільства, її структура і функції.

  • 7. Громадянське суспільство і правова держава.

  • 8. Суспільство і природа.


CПЕЦИФІКА СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ

  • Суспільство як система є надзвичайно складною, розмаїтою структурою, в якій функціонують найрізноманітніші фактори (економічні, політичні, моральні, релігійні ...).

  • Для суспільства характерна надзвичайна динамічність.

  • Закони суспільного розвитку реалізуються лише через діяльність людей, а кожна людина має свій характер, думки, прагнення...

  • Специфікою суспільного пізнання є обмежене використання такого методу пізнання, як експеримент.



Суспільство – форма життєдіяльності людей, спосіб їх соціальної організації, система, що розвивається на основі об'єктивних соціальних законів.

  • Суспільство – форма життєдіяльності людей, спосіб їх соціальної організації, система, що розвивається на основі об'єктивних соціальних законів.

  • Соціум – система суспільного співжиття людей (від латинського „соціо”, що означає з'єднати, поєднати, розпочинати спільну працю).

  • Соціальна філософія – філософія, що базується на принципі антропоцентризму, досліджує стан суспільства як цілісної системи, всезагальні закони та рушійні сили його функціонування та розвитку, його взаємозв'язок з природнім середовищем, навколишнім світом і цілому.



ЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНУ „СУСПІЛЬСТВО”

  • Окреме конкретне суспільство, що є самостійною одиницею історичного розвитку.

  • Та чи інша сукупність суспільних організмів.

  • Сукупність усіх соціальних організмів, що існували й існують на земній кулі, тобто все людство в цілому.

  • Суспільство певного типу взагалі (феодальне, індустріальне)



ХАРАКТЕРНІ РИСИ СУСПІЛЬСТВА

  • Це специфічна системна організація, що відрізняється від інших матеріальних систем особливою структурною базою, яка поєднує в собі матеріальне і духовне виробництво. Різні форми суспільних відносин, соціальну структуру, політичні системи, політичні інститути тощо.

  • Суспільство володіє особливим механізмом передачі інформації і способом успадкування.

  • Головною відмінністю соціальної матерії від інших форм руху є те, що вона поєднує в собі не лише матеріальні, а й духовні процеси, свідомість.



СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

  • Матеріальна - охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обміну, споживання, а також продуктивні сили і виробничі відносини, науково-технічний прогрес і технологічну революцію.

  • Соціально-політична - включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві – національні, групові, міждержавні тощо.

  • Духовна – широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр виробництва свідомості, трансформації її від однієї інстанції до іншої,, перетворення в індивідуальний духовний світ людини.

  • Культурно-побутова - охоплює виробництво культурних цінностей, передачу їх від одного покоління до іншого, життя сім'ї, побутові проблеми, освіту, виховання тощо.



ГОЛОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

  • Характер суспільних відносин.

  • Рівень духовності людського фактора.

  • Глобальні масштаби виробництва.

  • Інформаційно-технологічний спосіб відтворення всієї системи суспільних відносин.

  • Утвердження демократичних форм життєдіяльності.

  • Випереджаючий розвиток науки і духовної культури загалом відносно всіх інших сторін сучасного суспільства.



ПІДХОДИ ДО ПОЯСНЕННЯ СУТНОСТІ ЗВ”ЯЗКІВ І ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА

  • Натуралістичний підхід - людське суспільство розглядається як продовження закономірностей природи, світу тварин і Космосу в цілому.

  • Ідеалістичний підхід - вбачає сутність зв'язків, що об'єднують людей в єдине ціле, в комплексі тих чи інших ідей, вірувань, міфів.

  • Філософський підхід - пояснює суспільний устрій філософським аналізом між людських зв'язків і відносин, що виникають у відповідних природних умовах і мають визначальний характер. Має два погляди :

    • атомістичний погляд на суспільство як на групу індивідів, пов'язаних певним договором.
    • органічна модель, згідно з якою суспільство постає як цілісна система, частини якої – особливі утворення.


СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА

  • Соціально-класові елементи ( класи і суспільні прошарки)

  • Соціально-етнічні структури ( рід, плем'я, народність, нація)

  • Соціально-демографічні структури ( групи за віком, за статтю, за іншими демографічними ознаками)

  • Трудові колективи

  • Населення міста і населення села

  • Працівники фізичної праці і працівники розумової праці



ПОДІЛ СОЦАЛЬНИХ СПІЛЬНОСТЕЙ ЗАЛЕЖНО ВІД КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ

  • Великі (класи, нації, професійні та галузеві групи)

  • Середні (територіальні спільності, виробничі колективи тощо)

  • Малі спільності (сім'ї)



МОДЕЛІ КЛАСОВОЇ СТРУКТУРИ СУСПІЛЬСТВА

    • класово-статусна модель М.Вебера : клас власників, клас робітників, дрібна буржуазія, інтелігенція і білокомірцеві службовці (доступ до ринку);
    • дихотомна класова модель К.Маркса: буржуазія і пролетаріат, між якими розміщається дрібна буржуазія, виокремлюються селянство, інтелігенція ( антагонізм між класами);
    • класова модель Р.Дарендорфа: панівний клас, підлеглий клас, безкласові групи ( конфліктуючі інтереси);
    • класова модель Е.Гідденса : вищий клас, середній клас, робітничий клас (відмінності ринкових можливостей);
    • класова модель Е.Райта: буржуазія, дрібна буржуазія, робітничий клас ( власність, обмін та влада);
    • класова модель Е.Девіса: вищий клас, середній клас, робітничий клас, нижчий клас ( рівень освіти, професійний престиж, власність і прибуток);
    • класова модель Дж.Голдорпа : клас послуг, робітничий клас, проміжний клас.


КЛАСИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

  • Вищий (правлячий) – власники основних засобів виробництва і капіталу

  • Клас виробничих і невиробничих працівників - особи найманої праці, які не мають власності на засоби виробництва або мають в обмеженій кількості.

  • Середній клас - дрібні підприємці, інтелігенція, середня група службовців. Для нього характерне :

    • збільшення кількості дрібних підприємців;
    • зменшення кількості фермерів;
    • значне кількісне зростання інтелігенції й ускладнення її соціального складу;
  • зростання мобільності всіх прошарків



РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ

  • Суперечності - економічні, соціальні, політичні, ідеологічні, духовні тощо.

  • Діяльність людей

  • Інтереси людей – матеріальні, моральні, інтелектуальні та ін.



ДЖЕРЕЛА ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ

  • Протиріччя між природною і культурною організацією людини і її спільнот.

  • Суспільні відносини, які мають такі мотиви і стимули діяльності:

    • підтримка власного існування, виживання індивіда;
    • продовження життя роду ;
    • задоволення самої потреби в праці, праця заради творчості;
    • боротьба з іншими людьми за привласнення продуктів праці або заради допомоги людям.
  • Духовний потенціал суспільства, що зводиться до двох варіантів:

    • спроби реалізувати в житті релігійний ідеал;
    • організувати життя суспільства на основі ідеї, пов’язаної з земним ідеалом рівності та справедливості.


СУБ”ЄКТИ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

  • Народ – населення тієї чи іншої країни.

  • Народність - соціально-етнічна спільнота людей, що характеризується спільністю території, єдиною мово, елементами єдиної культури, побутовим способом життя, видами господарської діяльності і т.п.

  • Нація - різновид етносу, форма спільності людей, що історично склалася і має такі ознаки:

  • спільність психологічних ознак, які виступають під загальною назвою „національний характер”;

  • виникає на основі одного етнічного складу (етносу), який має спільність походження, спільну мову і культуру тощо;

  • територіальна спільність ;

  • спільність економічного життя.



КОНЦЕПЦІЇ „МАСИ”

  • Аристократична ( Ф.Ніцше, Г.Лебон, Х.Ортега-і-Гасет) – стверджує, що народ (маса) – руйнівна сила, що приходить на зміну еліті. Головний принцип – воля до влади.

  • Ліберально-демократична ( Е.Фром) - стверджує, що класова самосвідомість ослабла, місце організованого класу займає аморфна і безлика маса, яка легко піддається впливу, йде за „вождем”.

  • Культурна (Д.Рісмен) - виховання підніме загальний культурний та освітній рівень народу.



ТЕОРІЇ НАЦІЇ

  • Психологічна (Е.Ренан) – стверджує, що нація – це сукупність людей, згуртованих спільністю долі у спільність характеру.

  • Культурницька (К.Реннер ) – стверджує, що нація – „союз особистостей, які однаково розмовляють”.

  • Етнологічна – вважає, що ознаками нації є спільність походження та етнічної свідомості.

  • Історико-економічна (К.Каутський) - нація має спільну територію і мову, а також спільне економічне життя і традиції.



Політика - це сфера відносин соціальних спільнот, свідома лінія поведінки соціальної групи щодо інших груп, держави, суспільних явищ, яка відображає становище цієї групи та її інтереси. Сутність політики проявляться в трьох основних формах:

  • Політика - це сфера відносин соціальних спільнот, свідома лінія поведінки соціальної групи щодо інших груп, держави, суспільних явищ, яка відображає становище цієї групи та її інтереси. Сутність політики проявляться в трьох основних формах:

    • теоретична і практична діяльність класів, націй, соціальних груп, партій та індивідів, спрямована на завоювання , використання та утримання політичної влади;
    • участь в діяльності держави і суспільства;
    • теоретична і практична діяльність соціальних груп та індивідів, спрямована на усвідомлення та відстоювання своїх групових інтересів на рівні суспільства.


ФУНКЦІЇ ПОЛІТИКИ

  • Організаційна – забезпечує практичну участь громадян, партій, соціальних груп у формуванні та роботі органів влади.

  • Комунікативна – забезпечує консолідацію суб'єктів політичної діяльності.

  • Мобілізаційна – створює умови для участі в політичних процесах.

  • Інтегруюча – об'єднує соціальні сили суспільства, підкоряючи їх політичним, суспільним цілям.

  • Управлінська – спрямовує діяльність соціальних груп на створення ефективних регулятивних механізмів суспільного життя.

  • Соціально-економічна – прагне до найбільш ефективного функціонування економіки.

  • Культурно-виховна.



Політична система - сукупність і механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин, а також політичних і правових норм, що покликані виконувати такі функції :

  • Політична система - сукупність і механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин, а також політичних і правових норм, що покликані виконувати такі функції :

  • формування цілей та завдань суспільства;

  • розробка програм життєдіяльності суспільства згідно з інтересами керівних верств;

  • мобілізація ресурсів суспільства відповідно до певних інтересів;

  • забезпечення інтеграції всіх суспільних груп навколо загальних соціально-політичних цілей та цінностей, певної ідеології та культури;

  • розподіл цінностей у суспільстві відповідно до інтересів насамперед панівних груп;

  • забезпечення цілісного управлінського впливу на суспільні процеси.



Держава - сукупність взаємопов'язаних установ та організацій, які здійснюють управління суспільством і мають такі ознаки:

  • Держава - сукупність взаємопов'язаних установ та організацій, які здійснюють управління суспільством і мають такі ознаки:

    • наявність особливої системи органів і установ, що здійснюють функції державної влади;
    • територіальний розподіл на райони, округи і т.д.;
    • наявність права, що закріплює систему норм, затверджених державою


ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

    • регулювання економічних, соціальних, правових відносин;
    • забезпечення функціонування політичної системи, що склалася;
    • стягування податків;
    • представництво інтересів держави в системі міжнародних інтересів;
    • придушення опору соціальних груп, що перебувають і опозиції


ТЕОРІЇ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

  • Теологічна – пояснює виникнення держави Божою волею

  • Патріархальна – стверджує, що держава походить від сім”ї

  • Договірна – говорить, що держава виникає внаслідок угоди

  • Психологічна – пояснює виникнення держави особливостями психіки

  • Теорія ненасильства – обстоює виникнення держави актом насильства



ФОРМИ ПРАВЛІННЯ В ДЕРЖАВІ

  • Монархія – необмежена влада однієї людини, що може бути абсолютною і конституційною.

  • Республіка - передбачає наявність виборної влади ( президентська і парламентська).



ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ

  • Унітарна держава – сукупність єдиних адміністративно-територіальних одиниць, які не мають політичної самостійності.

  • Федерація – союз відносно самостійних державних утворень, кожне з яких має свою систему законодавчих, виконавчих та судових органів.

  • Конфедерація – об”єднання, в якому відносини між державами будуються на взаємній договірній основі зі збереженням кожній незалежності.



ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ПРАВОВА ДЕРЖАВА

  • Громадянське суспільство – це суспільство, в якому спосіб життєдіяльності індивідів, потреби та інтереси задовольняються не державними та політичними методами, а сукупністю природних форм їх життєдіяльності.

  • Правова держава – держава, в якій панує закон в усіх сферах суспільно-політичного життя, яка

    • створює закони і одночасно обмежує свою діяльність законами, виконання яких має бути святим;
    • забезпечує непорушність свободи індивіда;
    • охороняє і гарантує права, інтереси, честь і гідність особи;
    • забезпечує реалізацію громадянських прав і свобод людини на рівні міжнародно визнаних норм


ФАКТОРИ ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ НАРОДОНАСЕЛЕННЯ

    • демографічний
    • економічний
    • медичний
    • соціальний
    • правовий
    • психологічний
    • етичний
    • екологічний
    • культурний


ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ЛЮДИНИ І ПРИРОДИ

  • Зовнішні межі (продуктивні можливості Землі – не безмежні).

  • Внутрішні межі (орієнтація на внутрішні можливості людини, щоб завантажувати людину збалансовано).

  • Культурна спадкоємність ( рятувати культурні цінності народів як основу їхнього життя).

  • Об'єднання міжнародних зусиль у вирішенні міжнародних проблем.

  • Оптимальне розселення людей по земній кулі.

  • Створення вивіреної у масштабах цивілізації єдиної економічної системи.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка