Соціальна періодизація, заснована на досвіді роботи з дитячими і підлітковими контингентами, установлює наступні вікові періоди



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.



Соціальна періодизація, заснована на досвіді роботи з дитячими і підлітковими контингентами, установлює наступні вікові періоди:

  • Соціальна періодизація, заснована на досвіді роботи з дитячими і підлітковими контингентами, установлює наступні вікові періоди:

  • • переддошкільний до 3-х років;

  • • дошкільний від 3 до 7 (6) років;

  • • молодший шкільний від 7 (6) до 10 років;

  • • середній шкільний від 11 до 14 років;

  • • підлітковий від 15 до 18 років.



  • • новонародженості від 1 до 10 днів;

  • • грудний вік від 11 днів до року;

  • • раннє дитинство від 1 року до 3 років;

  • • перше дитинство від 4 до 7 років;

  • • друге дитинство: хлопчики від 8 до 12 років; дівчатка від 8 до 11 років;

  • • підлітковий вік: хлопчики від 13 до 16 років; дівчатка від 12 до 15 років;

  • • юнацький вік: юнаки від 17 до 21 року; дівчата від 16 до 20 років.



Оптимально збудливий, урівноважений, швидкий (реакції адекватні силі подразників, кора великого мозку перебуває в стані оптимальної працездатності, умовні рефлекси стійкі, формуються легко й швидко, діти товариські, ініціативні, дисципліновані).

  • Оптимально збудливий, урівноважений, швидкий (реакції адекватні силі подразників, кора великого мозку перебуває в стані оптимальної працездатності, умовні рефлекси стійкі, формуються легко й швидко, діти товариські, ініціативні, дисципліновані).



Оптимально збудливий, урівноважений, млявий (повільний і умовні рефлекси утворюються повільно, але є стійкими, діти володіють достатнім мовним запасом, спокійні, наполегливі, дисципліновані).

  • Оптимально збудливий, урівноважений, млявий (повільний і умовні рефлекси утворюються повільно, але є стійкими, діти володіють достатнім мовним запасом, спокійні, наполегливі, дисципліновані).



Сильний, підвищено-збудливий, неврівноважений (знижена регулювальна функція кори великого мозку, процеси збудження суттєво переважають над процесами гальмування, реакції доволі часто неадекватні, спостерігається підвищена емоційність, іноді навіть агресивність).

  • Сильний, підвищено-збудливий, неврівноважений (знижена регулювальна функція кори великого мозку, процеси збудження суттєво переважають над процесами гальмування, реакції доволі часто неадекватні, спостерігається підвищена емоційність, іноді навіть агресивність).



Слабкий, знижено-збудливий (умовні рефлекси формуються повільно, процеси внутрішнього гальмування ослаблені, сильні подразники викликають швидку втомлюваність, має місце схильність до нервових розладів.

  • Слабкий, знижено-збудливий (умовні рефлекси формуються повільно, процеси внутрішнього гальмування ослаблені, сильні подразники викликають швидку втомлюваність, має місце схильність до нервових розладів.



наявність, або відсутність на момент обстеження хронічних захворювань

  • наявність, або відсутність на момент обстеження хронічних захворювань

  • рівень функціонального стану основних систем організму;

  • ступінь опірності організму впливові несприятливих чинників навколишнього середовища;

  • рівень досягнутого фізичного та нервово-психічного розвитку та ступінь його гармонійності.



До першої групи належать діти та підлітки, в яких відсутні хронічні захворювання, які не хворіли, або рідко хворіли, мають нормальний фізичний і нервово-психічний розвиток, який відповідає їх віку та статі. Навчальну, трудову і спортивну діяльність цих дітей організовують без обмежень. Лікар проводить лише їх плановий профілактичний огляд і загальнооздоровчі заходи.

  • До першої групи належать діти та підлітки, в яких відсутні хронічні захворювання, які не хворіли, або рідко хворіли, мають нормальний фізичний і нервово-психічний розвиток, який відповідає їх віку та статі. Навчальну, трудову і спортивну діяльність цих дітей організовують без обмежень. Лікар проводить лише їх плановий профілактичний огляд і загальнооздоровчі заходи.



До другої групи відносять дітей та підлітків, які не мають хронічних захворювань, але мають деякі функціональні та морфологічні відхилення, що не впливають на їх самопочуття і працездатність, і які часто і тривало хворіють. Це діти групи ризику і для них лікар створює комплекс оздоровчих заходів, спрямованих на запобігання розвитку хронічної патології. Цей комплекс включає гігієнічні рекомендації для підвищення резистентності організму за допомогою неспецифічних заходів. Це загартовування організму завдяки природним чинникам, раціональний режим дня, додаткова вітамінізація. Медичні огляди проводяться в індивідуальному порядку.

  • До другої групи відносять дітей та підлітків, які не мають хронічних захворювань, але мають деякі функціональні та морфологічні відхилення, що не впливають на їх самопочуття і працездатність, і які часто і тривало хворіють. Це діти групи ризику і для них лікар створює комплекс оздоровчих заходів, спрямованих на запобігання розвитку хронічної патології. Цей комплекс включає гігієнічні рекомендації для підвищення резистентності організму за допомогою неспецифічних заходів. Це загартовування організму завдяки природним чинникам, раціональний режим дня, додаткова вітамінізація. Медичні огляди проводяться в індивідуальному порядку.



До третьої групи належать діти з хронічними захворюваннями або з компенсованою природженою патологією із загостреннями хронічних захворювань легкого ступеня, коли мало порушується загальний стан і самопочуття. Це хворі діти та підлітки у стані компенсації. Вони перебувають на диспансерному спостереженні у лікарів різного профілю і отримують відповідну необхідну лікувальну і профілактичну допомогу. Особливістю навчального процесу для них є щадний режим дня, тривалий відпочинок і хороший нічний сон, обмеження фізичного навантаження.

  • До третьої групи належать діти з хронічними захворюваннями або з компенсованою природженою патологією із загостреннями хронічних захворювань легкого ступеня, коли мало порушується загальний стан і самопочуття. Це хворі діти та підлітки у стані компенсації. Вони перебувають на диспансерному спостереженні у лікарів різного профілю і отримують відповідну необхідну лікувальну і профілактичну допомогу. Особливістю навчального процесу для них є щадний режим дня, тривалий відпочинок і хороший нічний сон, обмеження фізичного навантаження.



До 4 – ї групи належать діти з хронічними або природженими вадами розвитку в стані субкомпенсації, при якому порушується загальний стан і самопочуття, з довгим періодом реконвалесценції. До цих дітей повинна бути особлива увага, лікарі різних спеціальностей повинні проводити диспансеризацію дітей відповідно до діючих методичних рекомендацій, а в дитячих установах цим дітям створюється спеціальний режим.

  • До 4 – ї групи належать діти з хронічними або природженими вадами розвитку в стані субкомпенсації, при якому порушується загальний стан і самопочуття, з довгим періодом реконвалесценції. До цих дітей повинна бути особлива увага, лікарі різних спеціальностей повинні проводити диспансеризацію дітей відповідно до діючих методичних рекомендацій, а в дитячих установах цим дітям створюється спеціальний режим.



У 5-у групу зараховуються діти та підлітки з важкими хронічними захворюваннями у стані декомпенсації і значно зниженими функціональними можливостями. Вони перебувають під постійним наглядом лікарів.

  • У 5-у групу зараховуються діти та підлітки з важкими хронічними захворюваннями у стані декомпенсації і значно зниженими функціональними можливостями. Вони перебувають під постійним наглядом лікарів.





Соматоскопічні критерії

  • Соматоскопічні критерії

  • Стан кістково-м’язового апарату

  • Форми грудної клітки,спини

  • Ступінь статевого дозрівання





















Соматометричні критерії

  • Соматометричні критерії

  • Довжина тіла і окремих його частин

  • Маса тіла

  • Діаметри і обводи



фізіометричні критерії

  • фізіометричні критерії

  • ЖЄЛ,м’язова сила,станова сила



1) метод сигмальних відхилень

  • 1) метод сигмальних відхилень

  • 2) оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії

  • 3) комплексний метод

  • 4) центильний метод





До числа сприятливих чинників відносять:

  • До числа сприятливих чинників відносять:

  • Раціональний режим добової діяльності.

  • Адекватне та збалансоване харчування.

  • Відповідність навколишнього середовища гігієнічним вимогам.

  • Оптимальний руховий режим.

  • Загартовування.

  • Наявність гігієнічних навичок та здоровий спосіб життя.



До числа несприятливих чинників належать:

  • До числа несприятливих чинників належать:

  • Порушення режиму дня та навчально–виховного процесу.

  • Недоліки в організації харчування.

  • Порушення гігієнічних вимог до умов ігрової, навчальної та трудової діяльності.

  • Недостатня або надлишкова рухова активність.

  • Несприятливий психологічний клімат у родині та в колективі.

  • Відсутність гігієнічних навичок, наявність шкідливих звичок.



  • Гігієнічні вимоги до планування, благоустрою, устаткуванню дитячих дошкільних установ і шкіл

  • Основними гігієнічними принципами проектування дитячих дошкільних закладів є:

  • - дотримання групової ізоляції;

  • - створення сприятливого повітряно-теплового режиму;

  • - забезпечення оптимального освітлення й інсоляції;

  • - забезпечення умов для рухової активності дітей;

  • - створення умов для організації раціонального харчування;

  • - об'єднання приміщень за функціональним призначенням.



- забезпечення сприятливих умов для навчально-виховного процесу;

  • - забезпечення сприятливих умов для навчально-виховного процесу;

  • - забезпечення оптимального світлового режиму;

  • - створення умов для фізичного виховання;

  • - створення умов для роботи груп продовженого дня;

  • - забезпечення умов для організації раціонального харчування

  • учнів;

  • - створення умов для відпочинку дітей та підлітків;

  • - створення умов для організації культурно-масової роботи.



До дитячих закладів належать:

  • До дитячих закладів належать:

  • дитячі дошкільні (ясла, дитячі садки)

  • дитячі освітні (загальноосвітні і спеціалізовані школи — ліцеї, гімназії — різного типу)

  • позашкільні (палаци, будинки дітей та юнацтва, літні табори)



Земельні ділянки мають відповідати гігієнічним нормативам,їх слід:

  • Земельні ділянки мають відповідати гігієнічним нормативам,їх слід:

  • розміщувати в екологічно найпридатніших місцях,

  • на певному віддаленні від джерел забруднення атмосферного повітря, і подалі від транспортних магістралей.



На території земельної ділянки дитячого дошкільного закладу слід передбачити:

  • На території земельної ділянки дитячого дошкільного закладу слід передбачити:

  • наявність групових майданчиків для дітей різного віку,

  • загального фізкультурного майданчика,

  • городу-ягідника,

  • господарчої зони та пішохідних доріжок.





  • До сучасних типів загальноосвітніх шкіл належать такі:

  • початкові,

  • основні та середні школи,

  • гімназії та ліцеї.



Забудова навчально-виховних закладів здійснюється за трьома основними системами:

  • Забудова навчально-виховних закладів здійснюється за трьома основними системами:

  • компактною (централізованою),

  • блочною (секційною) ,

  • павільйонною (децентралізованою).



Висота будівель загальноосвітніх шкіл не повинна перевищувати трьох-чотирьох поверхів

  • Висота будівель загальноосвітніх шкіл не повинна перевищувати трьох-чотирьох поверхів



висота поверхів (від підлоги до підлоги вище розташованого поверху) має бути не меншою ніж 3,6 м.

  • висота поверхів (від підлоги до підлоги вище розташованого поверху) має бути не меншою ніж 3,6 м.

  • висота лекційних приміщень (на 50 місць і більше), актових залів, фізкультурно-спортивних споруд — не меншою ніж 4,2 м.



У складі шкільних будівель мають бути передбачені 3 групи приміщень :

  • У складі шкільних будівель мають бути передбачені 3 групи приміщень :

  • основні (навчальні кабінети, класні кімнати, лабораторії, навчальні майстерні, спортивний зал),

  • допоміжні (бібліотека, рекреаційні приміщення, їдальня, буфет, актовий зал, комори, складські приміщення, туалети та ін.)

  • службові (кабінети для адміністрації, вчительські, медичний кабінет та ін.) приміщення.



Найкраща форма класної кімнати — прямокутна (глибина 6—6,3 м, довжина — 8—8,4 м) із співвідношенням глибини до ширини 3:4.

  • Найкраща форма класної кімнати — прямокутна (глибина 6—6,3 м, довжина — 8—8,4 м) із співвідношенням глибини до ширини 3:4.

  • Відстань від першого ряду парт до дошки має складати 1,6— 2 м, висота стелі — З—3,5 м. Розміщення вікон — лівобічне, кут розгляду (кут між лінією погляду і площиною класної дошки в горизонтальній площині) має бути не меншим як З0° —35°.









Дистанція сидіння (відстань від заднього краю столу до переднього краю сидіння в горизонтальній площині) має бути від'ємною, тобто сидіння стільця має заходити за край столу на 3—4 см (для групи А), 5—б см (для груп Б і В) та 7—8 см (для груп ГІД).

  • Дистанція сидіння (відстань від заднього краю столу до переднього краю сидіння в горизонтальній площині) має бути від'ємною, тобто сидіння стільця має заходити за край столу на 3—4 см (для групи А), 5—б см (для груп Б і В) та 7—8 см (для груп ГІД).













Контроль за навчальним режимом пов'язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.

  • Контроль за навчальним режимом пов'язаний з визначенням часу занять у школі, тривалості уроків, перерв між ними та змінами, відповідності кількості уроків протягом року та тижня навчальному плану.





До особливостей гігієнічної оцінки уроку фізичної культури і слід віднести проведення хронометражних спостережень (підготовча, основна (формування рухових навичок та рухлива гра) і заключна частини), визначення загальної та моторної щільності уроку, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне—Кушелевського, проба з дозованим м'язовим навантаженням, модифікована проба Летунова тощо), контроль за повітряно — тепловим режимом шкільного середовища.

  • До особливостей гігієнічної оцінки уроку фізичної культури і слід віднести проведення хронометражних спостережень (підготовча, основна (формування рухових навичок та рухлива гра) і заключна частини), визначення загальної та моторної щільності уроку, а також ступеня фізичної підготовленості дітей, побудову фізіологічних кривих фізичного навантаження, використання функціональних проб (ортостатична проба, проба Мартіне—Кушелевського, проба з дозованим м'язовим навантаженням, модифікована проба Летунова тощо), контроль за повітряно — тепловим режимом шкільного середовища.



школярів передбачає проведення:

  • школярів передбачає проведення:

  • хронометражних спостережень, здійснення контролю за характером, режимом та умовами навчання,

  • визначення відповідності обладнання майстерень росту учнів,

  • оцінку функціонального стану дітей та підлітків у ході трудової діяльності.



передбачає визначення :

  • передбачає визначення :

  • загальних відомостей про навчальний посібник

  • характеристик паперу

  • шрифту

  • набору

  • друку

  • зовнішнього оформлення

  • проведення лабораторних досліджень



зумовлює необхідність визначення загальних відомостей про іграшку, її розміри, масу, форму та міцність, матеріал, з якого вона виготовлена, запах, міцність фіксації барвників, характеристики оптичних властивостей, сили звуку, електросилового напруження та бактеріального забруднення виробу.

  • зумовлює необхідність визначення загальних відомостей про іграшку, її розміри, масу, форму та міцність, матеріал, з якого вона виготовлена, запах, міцність фіксації барвників, характеристики оптичних властивостей, сили звуку, електросилового напруження та бактеріального забруднення виробу.



Принципи загартовування дітей.

  • Принципи загартовування дітей.

  • Основні види постави.

  • Відповіді прохання надсилати на :

  • Neonila.Golka@gmail.com








База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка