Соціальна ситуація розвитку (співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов розвитку психіки (Л. С. Виготський), вона визначає ставлення дитини до оточуючого та вимоги дорослих до дитини); Новоутворення



Дата конвертації15.06.2016
Розмір445 b.



Стрімкий психічний та фізичний розвиток упродовж дошкільного дитинства зумовлює виділення якісно своєрідних періодів розвитку: новонародженості, немовляти, раннього та власне дошкільного.

  • Стрімкий психічний та фізичний розвиток упродовж дошкільного дитинства зумовлює виділення якісно своєрідних періодів розвитку: новонародженості, немовляти, раннього та власне дошкільного.

  • Характеристиками кожної стадії психічного розвитку виступають:

  • Соціальна ситуація розвитку (співвідношення зовнішніх і внутрішніх умов розвитку психіки (Л.С.Виготський), вона визначає ставлення дитини до оточуючого та вимоги дорослих до дитини);

  • Новоутворення виступають як новий тип побудови особистості та її діяльності, психічні зміни, ті позитивні надбання, які дозволяють перейти до нової стадії її розвитку;

  • Провідна діяльність, яка забезпечує кардинальні лінії психічного розвитку на певній його стадії (О.М.Леонтьєв).







Досягнення: до кінця 1 року з’являються:

  • Досягнення: до кінця 1 року з’являються:

  • Здатність орієнтуватися в параметрах зовнішнього середовища (легко впізнають оточуючі предмети);

  • Спостерігається вирівнювання у розвитку органів чуття та опорно-рухового апарату;

  • Оволодіння оперативними одиницями сприймання і сенсорними еталонами (еталонами відчуттів);

  • Виникають предметні маніпуляції, операційною стороною яких є дія хапання, а мотиваційною – потреба в пізнанні та активності;

  • Виокремлення категорій предметів (меблі, тварини, їжа), виникає уявлення про предмет зі стійкими властивостями;

  • З’являються ознаки мислення у формі сенсомоторного інтелекту, перші прояви наочно-дійового мислення;

  • Удосконалена операційна координація рухів;

  • Починається оволодіння пасивним та активним мовленням;

  • Розвивається оперативна пам’ять – процеси запам’ятовування, збереження і відтворення інформації. Розвиток пам’яті розширює межі досвіду і починає його формувати.



Головна ознака – різке зростання незалежності дитини від дорослого.

  • Головна ознака – різке зростання незалежності дитини від дорослого.

  • Головна умова розвитку – вчасно перебудувати стосунки з дитиною, надати їй більше свободи і самостійності





Провідний вид діяльності: предметно-маніпулятивна діяльність, що має ігрове забарвлення.

  • Провідний вид діяльності: предметно-маніпулятивна діяльність, що має ігрове забарвлення.

  • На основі фізичного розвитку значно розширюється самостійність дитини, що сприяє усвідомлення нею себе як діяча -“Я сам”;

  • Предметно-маніпулятивна діяльність здійснюється на основі предметних дій, що розвиваються у малюка з маніпуляцій;

  • Предметно-маніпулятивна гра має дві форми: гра-дослідження й гра-конструювання;

  • Розвивається ситуативно-ділова форма спілкування з дорослими, зароджується спілкування з однолітками;

  • Виникають передумови ігрової й продуктивної діяльності;

  • Пізнавальні процеси тісно взаємопов’язані: провідним є наочне сприйняття, на основі якого розвивається впізнавання; освоюються наочні форми мислення (наочно-дійове, наочно-образне), виникає уява;

  • Дитина переходить до активного мовлення.



Головні ознаки – прагнення до самостійності, руйнування попередніх стосунків з дорослим і встановлення з ним нових, глибших взаємин, спрямованих на розширення самостійності.

  • Головні ознаки – прагнення до самостійності, руйнування попередніх стосунків з дорослим і встановлення з ним нових, глибших взаємин, спрямованих на розширення самостійності.

  • Ознаки кризи:

  • З’являються прагнення до самостійної діяльності, подібної до дорослої, бажання наслідувати дії дорослих;

  • Прагнення до самостійного задоволення потреб (“Я – сам”);

  • Якщо дорослий за звичкою продовжує обмежувати самостійність дитини та її активність – вона чинить цьому опір, робить все навпаки, стає капризною, непокірною, відсторонюється від дорослого, негативно ставиться до вимог батьків, знецінює їх тощо.



Соціальна ситуація розвитку:

  • Соціальна ситуація розвитку:

  • Ускладнення і розширення предметного середовища, оволодіння яким стає для дошкільника основним завданням.

  • Потреба дошкільника увійти у світ дорослих зумовлює засвоєння ним нових форм спілкування з дорослим а також оволодіння широким колом видів діяльності: ігровою, навчальною, продуктивною, побутовою, трудовою;

  • Види діяльності мають моделюючий характер і відбуваються у системі “дитина-предмет-дорослий”, що реалізується по-різному залежно від виду діяльності;

  • Оскільки діяльність дорослого для дитини є недоступною, виникає уявна ситуація, в якій вона відтворює дії, поведінку, стосунки дорослих. Ця діяльність є сюжетно-рольовою грою.

  • Завершується процес опанування мови, як засобу спілкування;

  • Відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток;

  • Формуються розумові дії та операції;

  • Розвивається творча діяльність, виявляються творчі здібності.



Провідний вид діяльності – сюжетно-рольова гра.

  • Провідний вид діяльності – сюжетно-рольова гра.

  • Гра впливає на психічний та фізичний розвиток:

  • Формує здатність до довільної поведінки і діяльності, саморегуляції і волі;

  • Тренує пам’ять;

  • Розвиває сприймання, мислення, фантазію;

  • Сприяє фізичному розвитку, створює його перспективу;

  • Формує навички і вміння;

  • Розвиває здатність до спілкування;

  • У грі зароджуються нові види діяльності: художня (продуктивна), танці, слухання музики, казок, читання віршів, драматизація, передумови праці.



Новоутворення:

  • Новоутворення:

  • Починає функціонувати внутрішнє мовлення як засіб мислення;

  • Пізнавальні процеси набувають довільного характеру, інтелектуалізуються, формується готовність до навчання в школі;

  • Виникнення первинного, хоча й схематичного, дитячого світогляду (все що вона бачить намагається впорядкувати);

  • Відбувається засвоєння моральних норм, форм і правил культурної поведінки (правила починають керувати поведінкою);

  • З’являється, опосередкована певними уявленнями, довільна поведінка;

  • Виникають первинні моральні поняття й настанови (передусім розрізнення того, що є добрим, а що поганим);

  • Важливими новоутвореннями виступають моральні інстанції, супідрядність мотивів, диференційована самооцінка, усвідомлення своєї особистості;

  • Центральним новоутворенням особистості дошкільника виступає нова внутрішня позиція, новий рівень усвідомлення свого місця в системі суспільних відносин, які породжують готовність дитини до суспільно значущої діяльності учня.



Дошкільний період закінчується кризою 7-ми років.

  • Дошкільний період закінчується кризою 7-ми років.

  • Ознаки кризи:

  • Діти 6-7 років виявляють виразне прагнення посісти нове становище у житті, виконувати нову роботу.

  • Вступають у суперечність зі стилем свого життя, їх перестає тішити гра.

  • Втрата дитячої безпосередності, замкнутості, кривляння.

  • Дитина починає диференціювати внутрішню й зовнішню сторони своєї особистості, усвідомлювати зміст своїх переживань, узагальнювати їх.

  • Формується нове внутрішнє життя – життя переживань, яке надалі спрямовуватиме поведінку.

  • Умова подолання кризи: важливо, щоб зміни в житті дитини, пов’язані з переходом дитини до навчання в школі, мали не тільки зовнішню мотивацію, а й узгоджувалися з її внутрішньою потребою.



Інтелектуальна готовність дитини. Високий рівень научуваності – вміння виокремити навчальне завдання та перетворити його на самостійну мету пізнавальної діяльності.

  • Інтелектуальна готовність дитини. Високий рівень научуваності – вміння виокремити навчальне завдання та перетворити його на самостійну мету пізнавальної діяльності.

  • Особистісна та соціально-психологічна готовність. Готовність до прийняття нової соціальної ролі – школяра, що виражається у серйозному ставленні до школи, до навчальної діяльності, до вчителя. Сформованість у дітей навиків спілкування і взаємодії з ровесниками й дорослими.

  • Вольова готовність дошкільника. Сформованість основних елементів вольової дії – внутрішнього зусилля, необхідного для виконання певної діяльності. Високий рівень довільності рухів (у використанні навчального приладдя) і поведінки (здатність підкорювати мотиви своєї поведінки поставленій меті). Зосереджуваність на виконуваному завданні, слуханні мови старшого.



Сензитивними періодами називають періоди особливої ​​сприйнятливості дітей до тих чи інших способів, видів діяльності, до способів емоційного реагування, поведінки взагалі.

  • Сензитивними періодами називають періоди особливої ​​сприйнятливості дітей до тих чи інших способів, видів діяльності, до способів емоційного реагування, поведінки взагалі.

  • Кожна якість особистості, риса характеру найбільш інтенсивно розвивається на основі деякого внутрішнього імпульсу і протягом деякого вузького проміжку часу.

  • Сентизивні періоди тривають певний час і проходять безповоротно - незалежно від того, чи вдалося дитині повністю скористатися їх умовами для розвитку певних своїх здібностей.

  • Загальні характеристики сензитивних періодів:

  • - універсальність;

  • - індивідуальність;

  • Дорослий ззовні не може вплинути на час виникнення і тривалість сензитивних періодів, але має можливість передбачити їх настання - підготувати відповідне навколишнє середовище і сприяти актуальному розвитку дитини.



(періоди описані у працях М.Монтессорі)

  • (періоди описані у працях М.Монтессорі)

  • Сензитивний період розвитку мови (триває від народження до 6 років, але має важливі етапи всередині даного періоду із зазначенням приблизного віку їх настання).

  • Сензитивний період сприйняття порядку (триває цей період від 0 до 3 років, причому етап найвищої інтенсивності його протікання настає в середньому близько 2-2,5 років). Дитині необхідний порядок особливо в трьох сферах: в навколишньому середовищі (в приміщенні), у часі , у поведінці й ставленні дорослих по відношенню до неї.

  • Сензитивний період сенсорного розвитку (триває в середньому від 0 до 5,5 років).

  • Сензитивний період сприйняття маленьких предметів (від 1,5 до 5,5 років).

  • Сензитивний період розвитку рухів і дій (від 1 до 4 років).

  • Сензитивний період розвитку соціальних навичок (від 2,5 до 6 років).




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка