‘’соціальної фізики’’, а пізніше як ‘’соціології’’



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.



родоначальник позитивізму, суть якого полягає у відмові від абстрактних міркувань про суспільство, і у створенні «позитивної» соціологічної теорії, яка повинна стати доказовою і загальнозначущою, як і природничі теорії.

  • родоначальник позитивізму, суть якого полягає у відмові від абстрактних міркувань про суспільство, і у створенні «позитивної» соціологічної теорії, яка повинна стати доказовою і загальнозначущою, як і природничі теорії.

  • Конт спочатку наводить визначення суспільної науки як ‘’соціальної фізики’’, а пізніше як ‘’соціології’’.

  • Контівська соціологія грунтувалася на законах біології, істотними у ній були методи дослідження суспільства, основним з яких Конт вважав спостереження, а найбільш адекватним природі соціальних явищ – історичний метод.



  • соціальну статику



Теологічна – домінує релігійна міфологія, явища природи і життя людей пояснюються впливом надприродних сил.

  • Теологічна – домінує релігійна міфологія, явища природи і життя людей пояснюються впливом надприродних сил.

  • Метафізична місце релігійного уявлення займає дослідне знання про явища світу і життя людей, але за слабкого розвитку науки поняття, що відображають ці явища, досить абстрактні.

  • Позитивна – на зміну двом попереднім приходять наукові дослідження законів природи і життя людей.



Примітивна;

  • Примітивна;

  • Проміжна;

  • Позитивна.

  • О.Конт вважав, що суспільство стає також більш складним, диференційованим і спеціалізованим через поділ праці, який разом з мовою і релігією веде до зміцнення соціальної солідарності.



Праця «Основи соціології» (1877 р.) була однією з перших спроб побудови цілісної соціологічної системи на етнографічному матеріалі;

  • Праця «Основи соціології» (1877 р.) була однією з перших спроб побудови цілісної соціологічної системи на етнографічному матеріалі;

  • застосував принцип еволюції як методологічної основи будь-якого знання, що дало змогу розглядати суспільство з точки зору поступальності його розвитку;



Соціальна еволюція, за Спенсером, — це прогресивний розвиток суспільства по шляху його ускладнення і вдосконалення діяльності соціальних інститутів.

  • Соціальна еволюція, за Спенсером, — це прогресивний розвиток суспільства по шляху його ускладнення і вдосконалення діяльності соціальних інститутів.

  • Основними складовими еволюції, в тому числі соціальної, є:

  • інтеграція — перехід від простого до складного;

  • диференціація — перехід від однорідного до різнорідного;

  • зростання порядку — перехід від невизначеного до визначеного.



розподіл функцій між органами — спільна риса як суспільства, так і живого організму.

  • розподіл функцій між органами — спільна риса як суспільства, так і живого організму.

  • кожне розвинуте суспільство має три системи органів:

  • виробничу розподільну регулятивну.

  • Як специфічні частини суспільства виділяв соціальні інститути:

  • домашні обрядові політичні

  • церковні професійні промислові

  • розглядаючи їх як продукти повільної еволюції.





Головною ознакою суспільного розвитку є розподіл праці, який веде до становлення індустріального суспільства.

  • Головною ознакою суспільного розвитку є розподіл праці, який веде до становлення індустріального суспільства.

  • Соціологія Г. Спенсера підкреслено індивідуалістична: “Суспільство існує для блага своїх членів, а не члени його існують заради суспільства”.

  • закон «рівної свободи», за яким усі індивіди повинні користуватися таким її обсягом, який узгоджується з рівною свободою інших індивідів.



Держава — вільна організація, що охороняє вільних індивідів.

  • Держава — вільна організація, що охороняє вільних індивідів.

  • Вона не повинна займатися комерційним законодавством, керувати релігійними установами, благодійними товариствами.

  • Головне завдання держави — здійснення правосуддя і забезпечення дотримання закону рівної свободи, що практично означає захист власності громадян від пограбування і війн.



Школи:



Розглядала суспільство як живий організм, а соціальну диференціацію суспільства — аналогічно до розподілу функцій між різними органами.

  • Розглядала суспільство як живий організм, а соціальну диференціацію суспільства — аналогічно до розподілу функцій між різними органами.

  • Альберт Шеффле (1831 —1908) економічне життя суспільства ототожнював з обміном речовин в організмі, тобто суспільство – це органічна цілісність, подібна до біологічного організму, але відрізняється від нього п’ятьма типами соціальної тканини та трьома видами основних органів.



засоби комунікації і житлове обладнання, які не притаманні біологічному організму;

  • засоби комунікації і житлове обладнання, які не притаманні біологічному організму;

  • захисна тканина (одяг, покрівля, різноманітні покриття);

  • тканини, що складаються з економічних, культурних, соціальних організацій;

  • тканини, що утворюють організації та установи, призначення яких виконання державних функцій, реалізація влади;

  • психофізична тканина ( основа інтелектуальної сфери діяльності).



- зовнішні органи (виробництво, транспорт, торгівля, охорона);

  • - зовнішні органи (виробництво, транспорт, торгівля, охорона);

  • - внутрішні (спілкування, виховання, релігія, наука, література, мистецтво);

  • - координаційно-регулюючі (держава та її установи).



Ця школа, започаткована наприкінці XIX ст., спиралась на вчення Г. Спенсера.

  • Ця школа, започаткована наприкінці XIX ст., спиралась на вчення Г. Спенсера.

  • Основна ідея соціального дарвінізму – спроби довести, що в основі соціальної структури лежать природні здібності людини.

  • Будь-які соціологічні положення не мають суперечити природним науковим законам, що управляють людською природою.



натуралізація соціального;

  • натуралізація соціального;

  • визнання боротьби за існування та природного відбору як головних соціальних детермінант;

  • аналіз в цьому контексті соціальних конфліктів і суперечностей.



пояснював соціальні явища з позицій натуралізму, розглядаючи історію людства як природний процес, а соціальні закони як просто різновидність законів природи.

  • пояснював соціальні явища з позицій натуралізму, розглядаючи історію людства як природний процес, а соціальні закони як просто різновидність законів природи.

  • предмет соціології – дослідження соціальних спільностей і їх взаємовідносин, що відрізняє соціологію від філософії, історії.

  • суспільство розглядається як субстанційне утворення, особлива система, що не зводиться до взаємодії індивідів.



-         боротьба між різними соціальними групами є головним законом соціальної еволюції;

  • -         боротьба між різними соціальними групами є головним законом соціальної еволюції;

  • -         прагнення до панування в суспільстві є соціальним варіантом дії законів природи;

  • -         згуртованість соціальної групи забезпечується нормами, вимогами, правилами, які передаються шляхом наслідування;

  • -         ціннісні орієнтації та норми соціальної групи є відносними за своїм характером, оскільки зазнають певних еволюційних змін або взагалі втрачають своє значення;

  • -         у суспільстві перемагають ті групи, які зазнали найменших змін у процесі еволюції.



Її представники інтерпретували суспільний розвиток у поняттях спадковості, «расового добору», боротьби «вищих» і «нижчих» рас.

  • Її представники інтерпретували суспільний розвиток у поняттях спадковості, «расового добору», боротьби «вищих» і «нижчих» рас.

  • В расово-антропологічній школі виділяють два напрями:

  • перший пов'язаний зі спробами розкрити глобальні рушійні сили розвитку всесвітньої історії;

  • другий – виходить з розуміння природного відбору і боротьби за виживання, що проповідувалось соціальним дарвінізмом.



визнання расового чинника як головної детермінанти суспільного розвитку;

  • визнання расового чинника як головної детермінанти суспільного розвитку;

  • проголошення культурної та біологічної відмінності рас;

  • визнання ієрархічності рас;

  • заперечення можливості змішування рас.



- расові особливості – це головні детермінанти суспільного розвитку;

  • - расові особливості – це головні детермінанти суспільного розвитку;

  • - інтенсивність розвитку раси залежить від її біологічної чистоти;

  • - “історичною расою” є біла раса.



Основні ідеї цієї школи були закладені ще у творчості Ж.Бодена і Ш.Монтеск’є, які намагалися дослідити роль географічного середовища та природних умов у житті суспільства.

  • Основні ідеї цієї школи були закладені ще у творчості Ж.Бодена і Ш.Монтеск’є, які намагалися дослідити роль географічного середовища та природних умов у житті суспільства.

  • Основну увагу представники географічної школи зосереджували на: взаємовідносинах географічного середовища і соціальних груп, значенні географічного середовища для розміщення промисловості, економічного зростання, процесів урбанізації й індустріалізації, розвитку культури і політичного устрою.



Намагався підняти історію на один рівень з іншими галузями суспільного знання.

  • Намагався підняти історію на один рівень з іншими галузями суспільного знання.

  • Вирішальне значення в суспільному розвитку надавав географічним чинникам (таким, як клімат, грунт, ландшафт, їжа та ін.).

  • Вважав, що все повинно бути результатом двоякої дії: дії зовнішніх умов на дух людини і духу людини на зовнішні умови.

  • Основною рушійною силою суспільного прогресу вважав “розумовий чинник”.



Соціальний прогрес, зв’язаний з розвитком промислового виробництва і техніки, свідчить про гігантське зростання влади людини над природою.

  • Соціальний прогрес, зв’язаний з розвитком промислового виробництва і техніки, свідчить про гігантське зростання влади людини над природою.

  • Люди об’єднуються, кооперуючись, узагальнюючи зусилля з метою виживання. Природа рідко створює сприятливі умови для існування людини.

  • З сукупності факторів, що визначають розвиток суспільства, Л.Мечніков виділяє природно-географічні і фізичні явища і сфери.



Виділяють три тенденції у його концепції:

  • Виділяють три тенденції у його концепції:

  • -         соціологічний реалізм, який одержав своє втілення в розкритті впливу географічного середовища на життя людей;

  • -         погляд на державу як на розумного творця влади і станів;

  • -         залежність прогресу від релігійних переконань людини.

  • Психологічний склад населення, соціальна структура суспільства обумовлюються навколишніми природними умовами.



Карл Хаусхофер (1869—1946). Геополітика – це міждисциплінарний напрям, що вивчає залежність зовнішньої політики держав, міжнародних відносин від системи політичних, економічних, військових взаємозв'язків, зумовлених географічним положенням країн, кліматом, природними ресурсами, розселенням тощо.

  • Карл Хаусхофер (1869—1946). Геополітика – це міждисциплінарний напрям, що вивчає залежність зовнішньої політики держав, міжнародних відносин від системи політичних, економічних, військових взаємозв'язків, зумовлених географічним положенням країн, кліматом, природними ресурсами, розселенням тощо.

  • С.Рудницький - засновник геополітичного напрямку в Україні. Тип політичного устрою держави залежить від історико-географічних традицій народу-державотворця, а процес формування та розвитку держави повинен відбуватися як політико-географічної одиниці.



Не правильне співвідношення між соціальними та природними умовами існування суспільства і надала перевагу останнім.

  • Не правильне співвідношення між соціальними та природними умовами існування суспільства і надала перевагу останнім.

  • ХIХ ст. - криза біолого-натуралістичних теорій і посилення психологічних тенденцій у соціології.

  • незадоволеність примітивними біоорганічними аналогіями, привело до зростаючого інтересу до проблеми мотивації та психологічних механізмів соціальної поведінки.



У психологічній соціології виділяють такі концепції:

  • У психологічній соціології виділяють такі концепції:

  • - психологічний еволюціонізм;

  • - інстинктивізм;

  • - «психологія народів» (тісно пов'язана з етнографією);

  • - інтеракціонізм.



Засновник психологічного напряму Лестер-Френк Уорд (1841 - 1913) стверджував, що з виникненням людства єдина до тих пір еволюція роздвоюється і спонтанний розвиток стихійних сил (генезис) доповнюється свідомими діями людини, що ставить перед собою певні цілі. Цей свідомий аспект еволюції Уорд називає телезисом.

  • Засновник психологічного напряму Лестер-Френк Уорд (1841 - 1913) стверджував, що з виникненням людства єдина до тих пір еволюція роздвоюється і спонтанний розвиток стихійних сил (генезис) доповнюється свідомими діями людини, що ставить перед собою певні цілі. Цей свідомий аспект еволюції Уорд називає телезисом.

  • Франклін-Генрі Гіддінгс (1855 —1931), суспільство - це психічне явище, зумовлене психічним процесом, а тому соціологія повинна поєднувати як суб'єктивне, так і об'єктивне бачення соціального світу. Первинний та елементарний суб'єктивний соціальний факт, за Гіддінгсом, - це «усвідомлення роду», тобто визнання себе й інших причетними до одного роду.



Видатним представником інстинктивізму є психолог Вільям Мак-Дугал (1871 — 1938).

  • Видатним представником інстинктивізму є психолог Вільям Мак-Дугал (1871 — 1938).

  • Кожне суспільне явище - це певний інстинкт чи низка інстинктів. Так, війни - це схильність людей до забіякуватості, а нагромадження суспільного багатства - скупість й корисливість.

  • Саме стадний інстинкт утримує людей разом і є в основі більшості інстинктів суспільства.



Гюстав Лебон (1841-1931).

  • Гюстав Лебон (1841-1931).

  • Європейське суспільство вступає в новий період свого розвитку – в ‘’еру юрби’’, коли розумне критичне начало, втілене в особистості, придушується ірраціональною масовою свідомістю.

  • У зібранні виникає колективна душа, завдяки цьому воно стає організованою, одухотвореною юрбою, єдиним творінням, підкоряється закону духовної єдності.



Суспільство є продуктом взаємодії індивідуальних свідомостей через передачу людьми один одному і засвоєння ними вірувань, переконань, бажань, намірів та ін.

  • Суспільство є продуктом взаємодії індивідуальних свідомостей через передачу людьми один одному і засвоєння ними вірувань, переконань, бажань, намірів та ін.

  • Суспільні процеси пояснював дією психологічного механізму наслідування, на якому будуються людські взаємовідносини. Відповідно до цього він трактував громадську думку і ‘’психологію натовпу’’.

  • Головну увагу звертав на процесс диференціації громадської думки і формування на цій підставі інтелектуальної спільноти, зцементованої єдності думок.



В центрі уваги – процес взаємодії індивідів.

  • В центрі уваги – процес взаємодії індивідів.

  • Але сама особистість, будучи суб’єктом цієї взаємодії, усвідомлюється не як абстрактний індивід, а як соціальна істота, що належить до певних соціальних груп і виконує певні соціальні ролі.



Теорія історичного розуміння.

  • Теорія історичного розуміння.

  • Згідно з нею будь-який вид діяльності можна вважати зрозумілим, коли психічні процеси, на основі яких склалася певна усвідомлена соціальна дія, викликають в інтерпретатора ту саму реакцію, що й у самого діяча.

  • Таке розуміння — розуміння «об'єктивної» дії, а не діючої особи — перший етап процесу. Наступний — розуміння мотивів і відчуттів діючого індивіда.



Соціологія близька до природничих наук з характерним для них індуктивним методом і принципом об'єктивного спостереження.

  • Соціологія близька до природничих наук з характерним для них індуктивним методом і принципом об'єктивного спостереження.

  • У своїй книзі «Метод соціології» він формулює правила соціологічного пізнання, які мали гарантувати об'єктивність та ефективність наукового пошуку. Основне з них: соціальні факти потрібно розглядати як предмети.

  • Основними ознаками соціальних фактів є:

  • - об'єктивне існування щодо окремих індивідів;

  • - примусовий вплив на індивідів.



Соціологія (за Дюркгеймом) є наукою про соціальні факти - ідеї, норми, цінності, вироблені колективною свідомістю людей. Їх вплив на людей здійснюється через соціальні інститути (правові, релігійні та ін.).

  • Соціологія (за Дюркгеймом) є наукою про соціальні факти - ідеї, норми, цінності, вироблені колективною свідомістю людей. Їх вплив на людей здійснюється через соціальні інститути (правові, релігійні та ін.).

  • Аномія стан соціальної системи, за якого значна частина громадян, знаючи про існування обов'язкових норм, ставиться до них негативно або байдуже.

  • Проблему самогубства, розглядав як дію людини, невдоволеної життям (нещастям), як соціальний факт, породжений соціальним середовищем, — теж своєрідна аномія.



Найвагоміша його заслуга полягає у розвитку методологічних аспектів соціології.

  • Найвагоміша його заслуга полягає у розвитку методологічних аспектів соціології.

  • Основоположник так званої «розуміючої соціології», теорії соціальної дії, теорії ‘’ідеальних типів’’

  • Суспільство та його індивіди трактувались як такі, що виявляються в процесі інтеракції, а не як певні «готові факти».

  • Ідеальний тип - не мета, а засіб, методологічний інструмент дослідника, застосовуваний для впорядкування хаотичної соціальної дійсності та її розуміння.



цілераціональна дія — людина виразно уявляє мету і засоби її досягнення та зворотну реакцію інших людей на свої дії; критерієм раціональності є успіх;

  • цілераціональна дія — людина виразно уявляє мету і засоби її досягнення та зворотну реакцію інших людей на свої дії; критерієм раціональності є успіх;

  • ціннісно-раціональна дія — виконується на основі свідомої віри в етичну, естетичну, релігійну цінність певної поведінки;

  • - афективна дія — здійснюється на основі неусвідомлених психологічних імпульсів, почуттів;

  • - традиційна дія — відбувається на основі звички.



Багатство означає значно більше, ніж зарплата (багаті часто взагалі не працюють, проте одержують великі прибутки за рахунок власності, ка­піталовкладень, нерухомого майна, акцій, облігацій).

  • Багатство означає значно більше, ніж зарплата (багаті часто взагалі не працюють, проте одержують великі прибутки за рахунок власності, ка­піталовкладень, нерухомого майна, акцій, облігацій).

  • Престиж

  • Влада — здатність людини чи групи людей реалізовувати плани, здійснювати певну політику, долаючи опір інших людей або груп



Традиційне — базується на звичаях, традиціях певної поведінки, певного типу підкорення (н-д, патріархальне: батька родини, царя);

  • Традиційне — базується на звичаях, традиціях певної поведінки, певного типу підкорення (н-д, патріархальне: батька родини, царя);

  • Легальне — ґрунтується на довірі до права, закону, згідно з яким підкоряються не особистості, а чинним законам;

  • Харизматичне — опирається на безперечну довіру до лідера.

  • Харизматичний лідер — не просто старша за посадою людина, а обов'язково вождь, за яким ідуть послідовники (великі полководці, видатні політики, пророки, засновники держав).



автор теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності, теорії цінностей і культурної динаміки.

  • автор теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності, теорії цінностей і культурної динаміки.

  • Принципи соціології обґрунтовані в праці “Система соціології ”

  • Об’єктивним вивченням його соціології є соціальна поведінка і діяльність людей, соціальні групи і структура суспільства в цілому, соціальні процеси, які в ньому відбуваються.



Соціальна дія є елементом системи людської дії, де поняття дія зближується з поняттям поведінка.

  • Соціальна дія є елементом системи людської дії, де поняття дія зближується з поняттям поведінка.

  • Свідомість соціальної дії наслідок певної роботи механізму людської свідомості, що ставить свідоме в залежність від несвідомого.

  • Компоненти соціальної дії: діяч з його потребами і метою, ситуація – сукупність конкретних умов, обставин середовища, в якій діє діяч і орієнтація діяча в ситуації, формуючи конкретні способи та методи реалізації потреб, мети.



вважав соціологію синтезом різних суспільних дисциплін, а її метою — вивчення суспільства в цілому;

  • вважав соціологію синтезом різних суспільних дисциплін, а її метою — вивчення суспільства в цілому;

  • застосовував логіко-експериментальний метод;

  • соціальна гетерогенність суспільства (неоднорідність), зумовлена довічною психологічною нерівністю індивідів.

  • Еліту і нееліту утворюють відповідно вища і нижча верстви суспільства. Відбувається циркуляція (кругообіг) еліт.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка