Спадковість — відновлення в нащадків біологічної схожості з батьками. Спадковість — відновлення в нащадків біологічної схожості з батьками



Дата конвертації15.06.2016
Розмір445 b.





Спадковість — відновлення в нащадків біологічної схожості з батьками.

  • Спадковість — відновлення в нащадків біологічної схожості з батьками.

  • Здатність клітин підтримувати високу впорядкованість своєї організації залежить від генетичної інформації, яка зберігається у формі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Розкриття ролі ДНК у передачі спадкових властивостей представляється одним з основних досягнень сучасної біології.





Білки були виділені в окремий клас біологічних молекул в XVIII столітті в результаті праць французьского хіміка Антуана Фуркруа та інших учених, в яких було зазначено властивість білків коагулювати (денатурувати) під впливом нагрівання або кислот.

  • Білки були виділені в окремий клас біологічних молекул в XVIII столітті в результаті праць французьского хіміка Антуана Фуркруа та інших учених, в яких було зазначено властивість білків коагулювати (денатурувати) під впливом нагрівання або кислот.



В 1902 р. Е. Фішер сформулював пептидну гіпотезу, згідно з якою білки побудовані з амінокислотних залишків, з'єднаних пептидними зв'язками.

  • В 1902 р. Е. Фішер сформулював пептидну гіпотезу, згідно з якою білки побудовані з амінокислотних залишків, з'єднаних пептидними зв'язками.





Білки - високомолекулярні органічні сполуки — біополімери, які складаються зі сполучених у ланцюг амінокислотних залишків.

  • Білки - високомолекулярні органічні сполуки — біополімери, які складаються зі сполучених у ланцюг амінокислотних залишків.

  • Молекули різних білків неоднакові. Молекули даного виду білків ідентичні, вони не відрізняються ні за довжиною ланцюгів, ні за складом, ні за послідовністю амінокислот.

  • Макромолекула ДНК - це два довгі полімерні ланцюги, що складаються з мономерів дезоксирибонуклеотидів, тісно з'єднаних між собою



вуглецю 50—55%,

  • вуглецю 50—55%,

  • кисню 6,5—7,3%,

  • азоту 15,0—17,6%,

  • сірки 0,3 – 2,5%.



        • NH2 (аміногрупа)
        • |
        • H --- C --- COOH (карбоксильна група)
        • |


Первинну структуру стабілізують пептидні зв'язки, вторинну – водневі та гідрофобні взаємодії, третинну – дисульфідні місточки, гідрофобні, йонні взаємодії, четвертинну – електростатичне притягання глобул.

  • Первинну структуру стабілізують пептидні зв'язки, вторинну – водневі та гідрофобні взаємодії, третинну – дисульфідні місточки, гідрофобні, йонні взаємодії, четвертинну – електростатичне притягання глобул.





1. Азотисті основи:

  • 1. Азотисті основи:

  • пуринові (аденін (А), гуанін (Г)

  • піримідинові (тимін (Т), цитозин (Ц), урацил (У).

  • ДНК містить аденін, гуанін, цитозин, тимін (!)

  • РНК містить аденін, гуанін, цитозин, урацил (!).

  • Правило Чаргаффа: А=Т і Г=Ц

  • (А + Г = Т + Ц).

  • Аденіин Гуанін Тимін Цитозин





За формою ДНК схожа на закручену кручені сходи, що складається з двох ланцюгів - «перил», утримуваних разом «сходинками». Аденін одного ланцюга двома водневими зв'язками з'єднується з тиміном іншого ланцюга, а гуанін - трьома водневими зв'язками з цитозином.

  • За формою ДНК схожа на закручену кручені сходи, що складається з двох ланцюгів - «перил», утримуваних разом «сходинками». Аденін одного ланцюга двома водневими зв'язками з'єднується з тиміном іншого ланцюга, а гуанін - трьома водневими зв'язками з цитозином.







Залежно від виду пентози, що входить до складу нуклеотиду, розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнову (РНК). До складу ДНК входить залишок дезоксирибози, до РНК – рибози.

  • Залежно від виду пентози, що входить до складу нуклеотиду, розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнову (РНК). До складу ДНК входить залишок дезоксирибози, до РНК – рибози.









1. Ініціація (розпізнавання точки ініціації, роль білків-ініціаторів, розкручування молекули ДНК (ферменти геліказа, топоізомераза), утворення реплікаційних вилок

  • 1. Ініціація (розпізнавання точки ініціації, роль білків-ініціаторів, розкручування молекули ДНК (ферменти геліказа, топоізомераза), утворення реплікаційних вилок

  • 2.Елонгація (додавання дезоксирибонуклеотиду до З‘-кінця ланцюга, що росте)

  • 3. Термінація





4 етапи:

  • 4 етапи:

  • І етап. Транскрипція

  • ІІ етап. Активація амінокислот.

  • ІІІ етап. Трансляція











Рибосома складається з двох субодиниць: великої і малої.

  • Рибосома складається з двох субодиниць: великої і малої.



Ініціація(активація амінокислоти: амінокислота-АМФ —> ферментативний комплекс + т-РНК —> аміноацил-тРНК + АМФ + фермент; активація рибосом)

  • Ініціація(активація амінокислоти: амінокислота-АМФ —> ферментативний комплекс + т-РНК —> аміноацил-тРНК + АМФ + фермент; активація рибосом)

  • елонгація

  • термінація

  • посттрансляційні перетворення білків









універсальність

  • універсальність

  • триплетність

  • специфічність

  • виродженість

  • колінеарність

  • односпрямованість

  • неперекривність





  • ДНК (транскрипція)» РНК (трансляція)» > білок;

  • ДНК (реплікація)> ДНК (транскрипція)» РНК (трансляція)» білок;

  • РНК (трансформація, трансдукція, кон’югація)» ДНК (транскрипція) » РНК (трансляція)» > білок



Біологічна роль амінокислот і білків дуже важлива. Білки - необхідні складові всіх живих організмів, вони беруть участь у кожному внутрішньому процесі клітини.

  • Біологічна роль амінокислот і білків дуже важлива. Білки - необхідні складові всіх живих організмів, вони беруть участь у кожному внутрішньому процесі клітини.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка