Спецкурс Спецкурс для підготовки студентів



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


Спецкурс

  • Спецкурс

  • для підготовки студентів

  • ННІ філології та журналістики

  • ЖДУ імені Івана Франка

  • освітньо-кваліфікаційного рівня

  • магістр за спеціальністю

  • “Українська мова та література”

  • Викладач доц. Т.Є. Недашківська


  • ПСИХОЛІНГВІСТИКА



Становлення психолінгвістики, предмет, об’єкт, методи психолінгвістичних досліджень.

  • Становлення психолінгвістики, предмет, об’єкт, методи психолінгвістичних досліджень.

  • Генеративізм.

  • Проблема асоціацій.

  • Самостійна робота. Дескриптивізм.



Белянин В. П. Психолингвистика. – М., 2003.

  • Белянин В. П. Психолингвистика. – М., 2003.

  • Блумфилд Л. Язык. – М., 1968.

  • Бутенко Н.П. Словник асоціативних норм української мови. – К., 1979.

  • Волков В.В. Введение в психолингвистику. – Ужгород, 1994.

  • Выготский Л.С. Мышление и речь. – М., 1996.

  • Гальперин П.Я. Языковое сознание и некоторые вопросы взаимоотношения языка и мышления//Вопросы философии. – 1977. - №4.

  • Горошко Е.И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. – Харьков, М., 2001.



8. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М., 2000.

  • 8. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М., 2000.

  • 9. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека: Психолингвистические исследования. – Воронеж, 1990.

  • 10. Залевская А.А. Понимание текста: психолингвистический подход. – Калинин, 1988.

  • 11. Зимняя И.А. Лингвопсихология речевой деятельности. – М., 2001.

  • 12. Караулов Ю.Н. Активная грамматика и ассоциативно-вербальная сеть. – М., 1999.

  • 13. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М., 1987.



14. Клименко А.П. Психолингвитика. – Минск, 1982.

  • 14. Клименко А.П. Психолингвитика. – Минск, 1982.

  • 15. Концептуализация и смысл. – Новосибирск, 1990.

  • 16. Красных В.В.Основы психолингвистики и теории коммуникации. – М., 2001.

  • 17. Кубрякова Е.С. Язык и знание. – М., 2004.

  • 18. Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. – М., 1969.

  • 19. Леонтьев А.А. Психолингвистика. – М., 1967.

  • 20. Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.



21. Психолингвистика за рубежом . – М., 1972.

  • 21. Психолингвистика за рубежом . – М., 1972.

  • 22. Психологические проблемы семантики. – М., 1993.

  • 23. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику. – Л., 1989.

  • 24. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К., 1999.

  • 25. Терехова Д.І. Особливості сприйняття лексичної семантики слів. – К., 2000.

  • 26. Фрумкина Р.М. Психолингвистика. – М., 2006.

  • 27. Хомский Н. Язык и мышление / Пер. с англ. – М., 1972.

  • 28. Хомський Н. Роздуми про мову / Пер. з англ. – Львів, 2000.



Наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, включаючи експериментальні дослідження психологічної діяльності суб’єкта з засвоєння та застосування мови як організованої та автономної системи

  • Наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, включаючи експериментальні дослідження психологічної діяльності суб’єкта з засвоєння та застосування мови як організованої та автономної системи

  • У фокусі уваги – індивід у комунікації



Необхідність теоретичного осмислення практичних проблем

  • Необхідність теоретичного осмислення практичних проблем

  • Безпорадність суто лінгвістичного підходу, пов'язаного з аналізом текстів, а не мовця

  • Навчання рідної та іноземної мов

  • Мовленнєве виховання дошкільнят

  • Проблеми мовленнєвого впливу (пропаганда, ЗМІ тощо)

  • Юрислінгва

  • Розпізнання людей за особливостями мовлення

  • Вирішення проблем машинного перекладу

  • Мовленнєве введення інформації до комп'ютера



В. фон Гумбольдт

  • В. фон Гумбольдт

  • психологічний напрямок (О.О.Потебня та ін.)

  • Ф. де Сосюр

  • генеративізм (Н.Хомський) Л.Вітгенштейн

  • сучасна психолінгвістика (з 50-х років ХХ ст.)



Термін психолінгвістика увійшов до наукового вжитку з 1954 року, після опублікування під цією назвою колективної монографії за редакцією Ч.Е. Осгуда та Т.А.Себеока

  • Термін психолінгвістика увійшов до наукового вжитку з 1954 року, після опублікування під цією назвою колективної монографії за редакцією Ч.Е. Осгуда та Т.А.Себеока

  • “Психолінгвістика вивчає ті процеси, у яких інтенції мовців перетворюються на сигнали прийнятого у певній культурі коду, і ці сигнали перетворюються на інтерпретації слухача” (Ч.Е.Осгуд)



Об'єкт

  • Об'єкт

  • визначається по-різному, але завжди включає такі характеристики, як процесуальність, суб'єкт, об'єкт і адресат мовлення, ціль, мотив або потреби, зміст мовленнєвого спілкування, мовні засоби

  •  

  • «Объектом психолингвистики... всегда является совокупность речевых событий или речевых ситуаций » (А.Леонтьев)



Мовна особистість

  • Мовна особистість

  • Ментальний лексикон

  • Асоціативне значення та асоціативне поле

  • Асоціативна норма

  • Мовна картина світу

  • Концептуальна картина світу



Спостереження

  • Спостереження

  • Самоспостереження

  • Експеримент (асоціативний, лінгвістичний, формуючий)

  • Методика “семантичного шкалювання”

  • Асоціативні методики

  • Батареї методик



Методологія досліджень

  • Методологія досліджень

  • Моделювання й аналіз процесів породження

  • Сприйняття й розуміння мовлення

  • Опис ментального лексикону

  • Мовна свідомість і образ світу

  • Невербальні складники спілкування

  • Мовна особистість

  • Механізми ефективності спілкування

  • Міжкультурне спілкування



  • Термін – Дж. Сьорль на початку 70-х р.р.

  • Теоретичні засади – Н.Хомський у 1957 р. “Синтаксичні структури”



Генеративізм –

  • Генеративізм –

  • або породжувальна лінгвістика, напрям у мовознавстві, який характеризується проголошенням пріоритету дедуктивного підходу до вивчення мови над індуктивним, інтерпретацією мови як феномену психіки людини й опрацюванням формальних моделей процесів породження мовних конструкцій



  • Вчення Р. Декарта (Картезіуса)

  • Інтуїція як основа картезіанського раціоналістичного методу пізнання

  • Вчення про вроджені ідеї

  • “Картезіанська лінгвістика” Н. Хомського



Правила, які визначають правильно побудовані ланцюжки мінімальних синтаксичних функціональних одиниць

  • Правила, які визначають правильно побудовані ланцюжки мінімальних синтаксичних функціональних одиниць

  • Компетенція (competence) – знання своєї мови мовцем-слухачем

  • Вживання (performance) – реальне використання мови у конкретних ситуаціях



Завдання лінгвіста, “як і дитини, яка оволодіває мовою, є виявити з даних уживання систему правил, що лежить у їх основі, якою оволодів мовець-слухач і яку він використовує в реальному вживанні. Граматика мови прямує до того, щоб бути описом компетенції, притаманної ідеальному мовцеві-слухачу”

  • Завдання лінгвіста, “як і дитини, яка оволодіває мовою, є виявити з даних уживання систему правил, що лежить у їх основі, якою оволодів мовець-слухач і яку він використовує в реальному вживанні. Граматика мови прямує до того, щоб бути описом компетенції, притаманної ідеальному мовцеві-слухачу”

  • Компетенція – це не те саме, що мова в сосюрівському розумінні. Вона є динамічною і являє собою систему породжувальних процесів



Мова як особлива гілка психології пізнання

  • Мова як особлива гілка психології пізнання

  • Лінгвістику не можна зводити до сегментації й класифікації, до синтагматики й парадигматики

  • Трансформаційно-генеративна лінгвістика:

  • Вивчення структури механізму, який уможливлює мовленнєве спілкування

  • Глибинні структури: формування змісту речення (Невидимий Бог створив видимий світ – Бог невидимий, Бог створив світ, світ видимий)

  • Поверхнева структура: звукове втілення змісту



Проблеми мови пов'язуються з проблемами людського знання

  • Проблеми мови пов'язуються з проблемами людського знання

  • через вивчення мови можна глибше пізнати людську природу

  • Вродженість мисленнєвих структур (ідея Р.Декарта)

  • Володіння мовою в основному не залежить від розумових здібностей людини

  • Дослідження мови відкриває перспективу для вивчення розумових процесів людини

  • Мовознавство належить до психології та теорії пізнання



“Хомськіанська революція”

  • “Хомськіанська революція”

  • Антропоцентричне мовознавство

  • Дослідження мови з погляду мовця, а не слухача

  • Аналітичний підхід змінився синтетичним: від смислу до тексту

  • Увага перенесена з фонології й морфології на синтаксис і семантику

  • Замість проблеми “Як влаштована мова?” – проблема “Як функціонує мова?”










База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка