Сприяти активізації творчого потенціалу вчителів; стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень



Дата конвертації11.06.2016
Розмір445 b.



  • сприяти активізації творчого потенціалу вчителів;

  • стимулювати бажання підвищувати свій професійний рівень;

  • сприяти формуванню комунікативних умінь і навичок методичної діяльності



  • забезпечити учасників заняття знаннями про професійні компетентності вчителів;

  • формувати вміння командної взаємодії;

  • допомогти в організації професійного самовдосконалення й самоосвіти.



  • поглиблення знань, запровадження інноваційних методик в практику методичної роботи;

  • формування конкурентоспроможного вчителя;

  • створення відкритого інформаційного простору в освітній системі школи.



  • «Неможливо жити краще,

  • ніж проводячи життя в прагненні

  • стати досконалішим.

  • Хто хоче зрушити світ,

  • нехай зрушить себе» (Сократ)



будьмо позитивними;

  • будьмо позитивними;

  • толерантність – це повага, у першу чергу, до самого себе;

  • точність – ввічливість королів;

  • світ навколо вирує, а ми – на занятті ТУТ і ЗАРАЗ – вчимося;

  • найдорогоцінніше, що в нас є, це – час, використаймо його для себе найефективніше.



а) Хто автор цих слів?

  • а) Хто автор цих слів?

  • Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце.

  • В. Сухомлинський

  • Учитель як фахівець живе доти, поки вчиться.

  • К. Ушинський

  • Учитель, який передає дитині лише знання – ремісник; той, хто виховує характер, - справжній митець у своїй справі.

  • С. Русова



б) Продовжіть фразу

  • б) Продовжіть фразу

  • Усі перемоги починаються…

  • (з перемоги над собою).

  • Хто не дивиться вперед…

  • (той залишається позаду).

  • Істина народжується в суперечках, та коли пристрасті вирують, істина…

  • (зникає).

  • Щоб вести людей за собою…

  • (йди за ними).

  • Якщо можеш виправити наслідки помилки…

  • (ти не помилився)



Головні нормативно-правові документи МОН України свідчать: «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру» (Закон України «Про освіту»);

  • Головні нормативно-правові документи МОН України свідчать: «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру» (Закон України «Про освіту»);

  • «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників та професійне самовдосконалення – необхідна умова модернізації освіти» («Національна доктрина розвитку освіти»).



Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. «Вчити самого себе” – девіз кожної особистості, але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління вони здійснюють безпосередній вплив на розвиток особистості дитини.

  • Здатність до самоосвіти незрівнянно важливіша за своїми результатами та впливом на людину, ніж сама освіта в навчальному закладі. «Вчити самого себе” – девіз кожної особистості, але найактуальнішим він стає для педагогів, бо внаслідок їхньої наближеності до молодого покоління вони здійснюють безпосередній вплив на розвиток особистості дитини.



  • В. Сухомлинський вважав, що джерелом і рушійною силою самоосвітньої діяльності вчителя є потреба в знаннях: “Знати більше, ніж я знаю сьогодні”. Неодноразово він наголошував: «Учень має бачити в учителеві розумну, знаючу, думаючу, закохану в знання людину. Чим глибші знання, чим ширший кругозір, ширша всебічна наукова освіченість учителя, тим більшою мірою він не тільки вчитель, а й вихователь».



Видатний педагог був переконаний, що самоосвітню діяльність учителя слід починати із самопізнання. Учитель мусить вивчити себе як особистість, порівняти себе з іншими, поспостерігати за собою ніби збоку. Він стверджував, що девіз самопізнання добре виражений у словах Ф. Достоєвського: «Знайди себе в собі, підкори себе собі, оволодій собою!» Виховання почуттів, дисциплінування думки й волі, вироблення й урівноваження характеру – усе це людина має робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою.

  • Видатний педагог був переконаний, що самоосвітню діяльність учителя слід починати із самопізнання. Учитель мусить вивчити себе як особистість, порівняти себе з іншими, поспостерігати за собою ніби збоку. Він стверджував, що девіз самопізнання добре виражений у словах Ф. Достоєвського: «Знайди себе в собі, підкори себе собі, оволодій собою!» Виховання почуттів, дисциплінування думки й волі, вироблення й урівноваження характеру – усе це людина має робити сама, пізнаючи себе й оволодіваючи собою.



науково-дослідницьку роботу щодо реалізації індивідуальної методичної проблемної теми;

  • науково-дослідницьку роботу щодо реалізації індивідуальної методичної проблемної теми;

  • вивчення наукової, методичної та навчальної літератури;

  • участь у групових і колективних формах методичної роботи;

  • вивчення досвіду своїх колег;

  • теоретичне обґрунтування та практичну апробацію власного досвіду.



Показником ефективності самоосвіти є якість організованого вчителем навчально-виховного процесу й особисте самовдосконалення. Етапи саморозвитку й самовдосконалення педагога можна представити у вигляді спіралі. Не існує меж саморозвитку особистості. Виток спіралі представляє рівень саморозвитку на кожному етапі, що призводить до самокорекції та стрімкого стрибка на новий, ще вищий виток. Стрижнем цієї спіралі є системна особистісно зорієнтована самоосвіта педагога.

  • Показником ефективності самоосвіти є якість організованого вчителем навчально-виховного процесу й особисте самовдосконалення. Етапи саморозвитку й самовдосконалення педагога можна представити у вигляді спіралі. Не існує меж саморозвитку особистості. Виток спіралі представляє рівень саморозвитку на кожному етапі, що призводить до самокорекції та стрімкого стрибка на новий, ще вищий виток. Стрижнем цієї спіралі є системна особистісно зорієнтована самоосвіта педагога.



результати вступу учнів до вишів;

  • результати вступу учнів до вишів;

  • результативність участі учнів в олімпіадах і конкурсах;

  • відкриті уроки, позакласні та позаурочні заходи на шкільному та районному рівнях;

  • апробація підручників, навчально-методичних посібників;

  • підготовка рефератів для курсової перепідготовки.



 

  •  

  • Перша група – «Компетентність – це…»

  • Друга група – «Компетенція – це…»

  • Третя група – «Компетентний учитель – це…»



походить від латинського «competens», що в перекладі означає «належний», «здібний»;

  • походить від латинського «competens», що в перекладі означає «належний», «здібний»;

  • спроможність кваліфіковано здійснювати діяльність, виконувати завдання або роботу;

  • набір знань, умінь, навичок і відносин, що дають змогу особистості здійснювати діяльність або виконувати певні функції, що підлягають досягненню певних стандартів у галузі професії чи виду діяльності;

  • певна база знань особистості, яка дозволяє їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку.



це коло повноважень будь-якої установи чи особи; коло питань, у яких ця особа має знання, досвід.

  • це коло повноважень будь-якої установи чи особи; коло питань, у яких ця особа має знання, досвід.

  • Компетенція є складовою компетентності. Компетенції є двох видів:

  • базові (фізичні, моральні);

  • похідні (трудові, технологічні, політико-правові), які розвиваються на основі базових.

  • Поняття «компетенція» вживають, як правило, у значенні «коло повноважень». Компетентність пов’язують з обізнаністю, авторитетністю, кваліфікованістю. Тому в педагогічному сенсі рекомендують користуватися терміном «компетентність».



  • той, хто володіє необхідною сумою знань, умінь, навичок, які виражають сформованість педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особистості вчителя як носія визначальних цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості.



К. Ушинський зазначав:

  • К. Ушинський зазначав:

  • 1) «учитель має бути зразком для поліпшення розумового і морального виховання населення»;

  • 2) «обов’язково потрібно володіти спеціальними знаннями в галузі теорії педагогіки, виховання, загальної та конкретної дидактики, учитель має бути обізнаний із зарубіжною історією та практикою навчально-виховної роботи»



С. Русова звертала увагу працівників освіти на необхідність знання психології, фізіології, педагогіки, дефектології, на вміння застосовувати методи дослідження дітей, спостереження, експеримент.

  • С. Русова звертала увагу працівників освіти на необхідність знання психології, фізіології, педагогіки, дефектології, на вміння застосовувати методи дослідження дітей, спостереження, експеримент.

  • Наголошувала на необхідності ерудованості, начитаності педагога, його вмінні співвідносити інформацію теоретичну з інформацією спостережень, на вмінні аналізувати одержану інформацію для прийняття педагогічно доцільного рішення.



К. Мелешко досліджував проблеми професійної компетентності сільського вчителя. Він зазначав, що професійні якості вчителя розглядають через його особисті здібності й уміння, зокрема, такі як уміння адаптуватись у соціальному середовищі, ефективно використовувати набуті знання в практичній діяльності, здатність генерувати нові перспективні й реальні ідеї, володіти педагогічним тактом, визначати напрями власної діяльності, шляхи та способи самовдосконалення.

  • К. Мелешко досліджував проблеми професійної компетентності сільського вчителя. Він зазначав, що професійні якості вчителя розглядають через його особисті здібності й уміння, зокрема, такі як уміння адаптуватись у соціальному середовищі, ефективно використовувати набуті знання в практичній діяльності, здатність генерувати нові перспективні й реальні ідеї, володіти педагогічним тактом, визначати напрями власної діяльності, шляхи та способи самовдосконалення.



Є. Павлютенков виокремлював такі види педагогічної компетентності:

  • Є. Павлютенков виокремлював такі види педагогічної компетентності:

  • мотиваційна (внутрішня професійна мотивація, здатність мотивувати та стимулювати пізнавальну активність учнів);

  • організаційно-технологічна (володіння необхідними навичками організації дитячого колективу, навчального процесу);

  • рефлексивна (здатність до аналізу та самоаналізу процесів й результатів).



перша група – «Проаналізуйте професіограму вчителя «Професійна спрямованість учителя», розроблену науковцями-педагогами та психологами. Ознайомте з нею присутніх;

  • перша група – «Проаналізуйте професіограму вчителя «Професійна спрямованість учителя», розроблену науковцями-педагогами та психологами. Ознайомте з нею присутніх;

  • друга група – «Проаналізуйте «Види ключових компетентностей сучасного вчителя». Ознайомте з ними присутніх;

  • третя група – «Визначте, які форми методичної роботи сприяють становленню ключових компетентностей учителя».

  •  



Комунікатор

  • Комунікатор

  • Реалізується через пошук механізмів сумісності з учнем, через неформальне спілкування

  • Сильні сторони – комунікативна функція

  • Головні риси – товариськість, доброта, зовнішня привабливість, емоційність, висока моральність, низька конфліктність, спрямованість на взаємодію



Предметник

  • Предметник

  • Реалізується в навчальній місії, виховує засобами досліджуваного предмета шляхом зміни сприйняття учнем наукової картини світу, поглиблення знань з предмету

  • Сильні сторони – конструктивна, методична, навчальна функції

  • Головні риси – спостережливість, раціоналізм, переконаність у необхідності та значимості знань, прагнення до творчості, самореалізація, спрямованість на себе, на завдання



Організатор

  • Організатор

  • Реалізується в позакласній діяльності, у сфері ділового співробітництва, колективної зацікавленості, дисципліни

  • Сильні сторони – виконавча, мобілізаційна, організаторська функції

  • Головні риси – вимогливість, сильна воля, енергійність, самодисципліна, лідерство, авторитетність, спрямованість на взаємодію



Інтелігент

  • Інтелігент

  • Реалізується у високоінтелектуальній просвітницькій діяльності, що розвиває місію популяризації науки, мистецтва, культури

  • Сильні сторони – виховна, інформаційна, розвивальна, дослідницька, пропагандистська функції

  • Головні риси – високий інтелект, висока загальна культура, висока моральність, принциповість, духовність, пріоритети волі й саморозвитку



  • Соціальна

  • Здібності вчителя визначати своє місце в суспільстві, проектувати стратегії власної діяльності, продуктивно працювати з адміністрацією, колегами, учнями, батьками, проявляти самостійність та ініціативу, уміння емоційно налаштуватися на спілкування тощо



Професійна

  • Професійна

  • Особливості, навички щодо визначення й постановки педагогічних цілей навчання та виховання, способів операційного контролю, оцінювання результатів, розуміння й упровадження інноваційних технологій тощо



Здоров’язбережувальна

  • Здоров’язбережувальна

  • Особливості, які спрямовані на збереження фізичного, соціального, психічного та духовного здоров’я – свого й оточуючих; сприяння збереженню, укріпленню здоров’я учнів



Загальнокультурна

  • Загальнокультурна

  • Культура міжособистісних взаємин учителя й учня, рівень володіння вчителем національною та світовою культурною спадщиною, уміння дотримуватись принципів толерантності, норм мовної культури тощо



Громадянська

  • Громадянська

  • Здібності орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя, виконувати громадянські обов’язки, використовувати засоби й моделі поведінки, які відповідають законодавству України



Інформаційна

  • Інформаційна

  • Здібність учителя орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до своєї професійної підготовки



Зараз актуальним є пошук нових технологій, форм методичної роботи, які максимально сприятимуть становленню й розвитку професійних компетентностей учителів, а саме оволодінню:

  • Зараз актуальним є пошук нових технологій, форм методичної роботи, які максимально сприятимуть становленню й розвитку професійних компетентностей учителів, а саме оволодінню:

  • основами педагогічної та творчої діяльності;

  • здібностями із самопроектування, самореалізації та рефлексії;

  • комунікативною діяльністю;

  • навичками дослідницької діяльності;

  • способами складання проектів;

  • інформаційними технологіями;

  • умінням використання прогресивних ідей психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду



Формуванню якісних професійних компетентностей учителів сприяють такі форми методичної роботи:

  • Формуванню якісних професійних компетентностей учителів сприяють такі форми методичної роботи:

  • систематичне консультування з питань організації самоосвіти;

  • моніторингові дослідження (з метою визначення сильних і слабких позицій учителя та визначення шляхів подолання труднощів);

  • постійне вивчення ППД;

  • надання методичних рекомендацій щодо актуальних проблем теорії та практики;

  • нестандартні колективні та групові форми методичної роботи;

  • взаємовідвідування уроків та позакласних заходів;

  • курсова перепідготовка



“Я знаю представників багатьох спеціальностей, але немає – я в цьому переконаний – людей більш допитливих і невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учитель. Педагогічна діяльність, яка є сплавом науки та мистецтва, за своїми компонентами завжди передбачає творчість”

  • “Я знаю представників багатьох спеціальностей, але немає – я в цьому переконаний – людей більш допитливих і невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учитель. Педагогічна діяльність, яка є сплавом науки та мистецтва, за своїми компонентами завжди передбачає творчість”

  • В. Сухомлинський



Дайте відповіді на запитання:

  • Дайте відповіді на запитання:

  • Як, на ваш погляд, було висвітлено питання, запропоноване до обговорення?

  • а) глибоко й усебічно;

  • б) частково;

  • в) поверхнево.

  • Що дало вам заняття?

  • а) збагатило цінним досвідом;

  • б) поглибило знання;

  • в) викликало творче натхнення;

  • г) принесло розчарування.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка