Стан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.


ЛЕКЦІЯ № 13


Тема: Стан школи, освіти та педагогічної думки України у складі Російської держави (до 90 років ХІХ ст.)



ПЛАН

  • 1. Стан освіти в Україні у 60-ті роки. Характеристика громадсько-педагогічних рухів.

  • 2. Освітньо-педагогічна діяльність М.Пирогова.

  • 3. Організаційна й педагогічна діяльність М.Корфа.

  • 4. Просвітницько-педагогічна діяльність Х.Алчевської.

  • 5. Теорія і практика вільного виховання Л.Толстого.

  • 6. Теорія фізичного виховання особистості П.Лесгафта.



Література:

  • Левківський М.В. Історія педагогіки. – Житомир,2002.

  • Єгоров С.Ф. Хрестоматія з історії школи і педагогіки Росії. – М., 1968.

  • Нариси історії українського шкільництва 1905-1933: Навчальний посібник /В.О.Сухомлинські та ін. – К.: Заповіт, 1996.

  • Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки: Курс лекцій. – Тернопіль, 1994.

  • Історія педагогіки /за ред. М.В.Левківського, О.А.Дубасенюк/. – Житомир, 1999.

  • Любар О.О. та ін. Історія української педагогіки /за ред. М.Г.Стельмаховича. – К.: ІЗМН, 2000.

  • Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. – Суми: СумДПУ, 2000.



СТАН ОСВІТИ В УКРАЇНІ У 60-ТІ РОКИ. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИХ РУХІВ

  • 60-ті роки ХІХ століття характеризуються новими явищами в історії школи та педагогічної думки в Україні. Скасування кріпосного права, розвиток капіталізму, загострення соціальних суперечностей, зростання селянських заворушень, революційно - демократичний рух – усе це об'єктивно сприяло розвитку шкільної освіти. У 60-х роках ХІХ ст. передові педагоги України виступили проти станової школи з її муштрою і відривом від життя, теорії від практики.



Цей період характеризується бурхливим розвитком педагогічної преси, появою цілого ряду педагогічних журналів і газет. Суспільно-педагогічний рух 60-х років був неоднорідним. Педагогічна думка середини та кінця ХІХ ст. була представлена відомими діячами громадсько-педагогічної думки.

  • Цей період характеризується бурхливим розвитком педагогічної преси, появою цілого ряду педагогічних журналів і газет. Суспільно-педагогічний рух 60-х років був неоднорідним. Педагогічна думка середини та кінця ХІХ ст. була представлена відомими діячами громадсько-педагогічної думки.



ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ РУХ 50-60 РОКІВ ХІХ ст.

  • ПРОВІДНІ ІДЕЇ РУХУ

  • Перетворення в сфері освіти, які б сприяли приведенню школи у відповідність із потребами суспільного розвитку: створення масової народної школи, зокрема й для жінок.

  • Створення педагогічних, просвітницьких та наукових товариств. Розвиток педагогічної публіцистики і педагогічних журналів. Відкриття громадських та приватних шкіл різних типів.

  • Участь представників руху у здійсненні реформ освіти, у становленні земського освітнього руху.

  • Сприяння народній освіті шляхом розвитку книговидавничої справи та “ходіння в народ”.



НАПРЯМКИ РУХУ ТА ЙОГО ПРЕДСТАВНИКИ

  • НАПРЯМКИ РУХУ ТА ЙОГО ПРЕДСТАВНИКИ

  • Ліберально-буржуазний

  • М.І.Пирогов, М.І.Костомаров, І.І.Глібов,

  • М.П. Драгоманов

  • Монархічний

  • С.С.Уваров

  • Буржуазно-демократичний

  • К.Д.Ушинський, В.І.Водовозов ,Х.Д.Алчевська

  • ,М.О.Корф

  • Революційно-демократичний

  • М.Г.Чернишевський, М.О.Добролюбов,

  • Т.Г.Шевченко

  • Анархічний

  • Л.М.Толстой



Микола Іванович Пирогов (1810-1881)



ОСВІТНЬО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М.ПИРОГОВА

  • 13.11.1810 рр. – народився в Москві в сім'ї небагатого чиновника.

  • 1824-1828 рр. – навчання на медичному факультеті Московського університету.

  • 1828 – 1832 рр. – працює в Дерптському університеті.

  • 1832 р. – захист докторської дисертації і виїзд на стажування до Німеччини.

  • 1841 р. – переїзд в Петербург і керівництво кафедрою хірургії в медико-хірургічній академії.

  • 1847 р. – член-кореспондент АН, автор ряду наукових праць.

  • 1854-1856 рр. – учасник Кримської війни, організатор першої дружини санітарних сестер.

  • 1856-1858 рр. – опікун Одеського учбового округу.

  • 1858-1861 рр. – опікун Київського учбового округу.



1861 р. – відставка М.І.Пирогова.

  • 1861 р. – відставка М.І.Пирогова.

  • 1866 р. – закордонне відрядження.

  • 1866 – 1881 рр. – вихід на пенсію, лікувальна практика в С.Вишня під Вінницею.

  • 23.11.1881 р. – М.І. Пирогов помер.

  • Видатний вчений, лікар, основоположник воєнно-польової хірургії. Його діяльність в Одесі, а потім у Києві мала великий вплив на розвиток педагогічної науки і народної освіти не тільки в Україні, а й в Росії.

  • Він виступав за демократизацію керівництва школою та шкільною системою в цілому.



У статті “Питання та життя” М.Пирогов формулює свої погляди на роль, значення та сучасний стан виховання, на його завдання і характер, проводить думку про те, що вихованню належить відповідальна роль в житті суспільства в цілому і кожної особистості зокрема, що від нього у значній мірі залежить майбутнє людини.

  • У статті “Питання та життя” М.Пирогов формулює свої погляди на роль, значення та сучасний стан виховання, на його завдання і характер, проводить думку про те, що вихованню належить відповідальна роль в житті суспільства в цілому і кожної особистості зокрема, що від нього у значній мірі залежить майбутнє людини.

  • М.Пирогов відзначає, що питання виховання не стали поки ще питанням життя, що сучасне суспільство не надає йому потрібної уваги, не піклується про забезпечення виховання правильним спрямуванням.



У статті “Школа і життя” Пирогов пропонує єдину народну загальнодоступну школу для всіх дітей, починаючи з елементарної і до вищої. При цьому він пропонував запровадити принцип колегіальності у керівництві навчальними закладами.

  • У статті “Школа і життя” Пирогов пропонує єдину народну загальнодоступну школу для всіх дітей, починаючи з елементарної і до вищої. При цьому він пропонував запровадити принцип колегіальності у керівництві навчальними закладами.

  • Високою оцінкою слова пов'язаний погляд М.Пирогова на роль і значення таких методів в середній школі, як розповідь учителя, бесіди, твори учнів. У навчанні та вихованні дітей раннього віку М.Пирогов рекомендував користуватися також іграми. Він називав їх сильними вежами початкової освіти.



Найактивнішу участь взяв Пирогов в обговоренні реформи народної освіти 60-х років. Пирогов запропонував нову систему народної освіти. Основою цієї системи має бути елементарна школа з двох класів, в якій вивчається Закон Божий, грамота, лічба. Наступною ланкою є прогімназії – реальна і класична з 4-х річним курсом навчання кожна. З реальної прогімназії можна вступити також до класичної, яка є вищим типом навчального закладу в порівнянні з реальною гімназією. Середня школа передбачалася двох типів – реальна і класична гімназія. Реальну гімназію рекомендувалось відкривати відповідно до місцевих потреб: у ній вивчались прикладні, математичні і рекомендаційні науки. Учні, що закінчують реальну гімназію, вступають до вищих технічних навчальних закладів. Класична гімназія готує до університету.

  • Найактивнішу участь взяв Пирогов в обговоренні реформи народної освіти 60-х років. Пирогов запропонував нову систему народної освіти. Основою цієї системи має бути елементарна школа з двох класів, в якій вивчається Закон Божий, грамота, лічба. Наступною ланкою є прогімназії – реальна і класична з 4-х річним курсом навчання кожна. З реальної прогімназії можна вступити також до класичної, яка є вищим типом навчального закладу в порівнянні з реальною гімназією. Середня школа передбачалася двох типів – реальна і класична гімназія. Реальну гімназію рекомендувалось відкривати відповідно до місцевих потреб: у ній вивчались прикладні, математичні і рекомендаційні науки. Учні, що закінчують реальну гімназію, вступають до вищих технічних навчальних закладів. Класична гімназія готує до університету.



У ряді статей обґрунтовує принципи навчання у дусі демократичної педагогіки, виховуючого навчання, поєднання наочності і слова, диференційованого підходу до методів навчання і виховання, урахування індивідуальних особливостей, підвищення ролі вчителя в навчально-виховному процесі, творчого підходу до нього та ін.

  • У ряді статей обґрунтовує принципи навчання у дусі демократичної педагогіки, виховуючого навчання, поєднання наочності і слова, диференційованого підходу до методів навчання і виховання, урахування індивідуальних особливостей, підвищення ролі вчителя в навчально-виховному процесі, творчого підходу до нього та ін.

  • Був прибічником жіночої освіти.





ОРГАНІЗАЦІЙНА Й ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ М.КОРФА

  • 1834 р. - народився у Харкові.

  • Закінчив Петербурзький пансіон А.Я.Філіппова.

  • 1848-1854 р. - навчався в Олександрійському ліцеї (Петербург), після закінчення служив у Міністерстві юстиції. Створив мережу навчальних земських малокомплектних шкіл.



У створених М.О.Корфом початкових земських школах (з трирічним курсом навчання) заняття проводив один вчитель одночасно у трьох класах. Підготовці вчителів для цих шкіл він віддавав багато сил, розроблюючи план занять і методики проведення уроків, а також сам проводив уроки.

  • У створених М.О.Корфом початкових земських школах (з трирічним курсом навчання) заняття проводив один вчитель одночасно у трьох класах. Підготовці вчителів для цих шкіл він віддавав багато сил, розроблюючи план занять і методики проведення уроків, а також сам проводив уроки.

  • Організував проведення вчительських з'їздів. Значне місце відведено ідеї загального обов'язкового навчання шляхом досягнення загальної писемності населення.



До важливих умов здійснення загального навчання М.Корф відносив:

  • До важливих умов здійснення загального навчання М.Корф відносив:

  • а) обов'язкове навчання дітей різної статі, незалежно від їх національного походження і соціального статусу;

  • б) така організація навчально-виховного процесу, яка б гарантувала набуття дітьми дійсно корисних і міцних знань, умінь і навичок;

  • в) спільне навчання хлопчиків і дівчаток;

  • г) близькість школи до місця проживання учнів.



Основними дидактичними правилами М.Корф називав такі:

  • Основними дидактичними правилами М.Корф називав такі:

  • Не вимагати від учнів заучування того, що їм не зрозуміло, але добиватися міцного запам'ятовування того, що ними добре засвоєно.

  • Доступність процесу навчання.

  • Привчати дітей до самостійної роботи.

  • У процесі навчання йти вперед, спираючись на досягнуте.

  • Наочність навчання.





ПРОСВІТНИЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ Х.АЛЧЕВСЬКОЇ

  • 16 квітня 1841 року у с.Борзі на Чернігівщині народилася Х.Д.Алчевська (Журавльова) у сім'ї вчителя. Батько через свою жорстоку обмежену натуру був проти жіночої освіти. У своїх відомих спогадах “Передумане й пережите” Христина Данилівна згадує, як вона самотужки навчилася читати, підслуховуючи за дверима кімнати ті уроки, що їх давав братам найнятий за 5 карбованців студент-семінарист. Початком педагогічної діяльності Х.Алчевської прийнять вважати початок епохи “ходіння в народ” (60-ті роки ХІХ ст.).



У цей час вона багато читає, пише вірші, відвідує у курську гурток молоді, захоплюється творами Г.Чернишевського, А.Добролюбова, О.Герцена.

  • У цей час вона багато читає, пише вірші, відвідує у курську гурток молоді, захоплюється творами Г.Чернишевського, А.Добролюбова, О.Герцена.

  • 1862 р. - засновує жіночу недільну школу, що якийсь час діяла нелегально через заборону царського уряду.

  • 1870 р. - школа була офіційно відкрита.



Недільна школа Х.Алчевської - унікальне, гідне подиву явище в історії вітчизняної педагогіки. Навчалися у цій школі малі дівчатка й зовсім дорослі жінки, жительки міста і селянки з харківських околиць. Учні мали можливість отримати початкову освіту безкоштовно. Навчання з усіх предметів велося за спеціальними програмами, що передбачали посилену роботу в класі; домашнє завдання передбачало читання художніх творів.

  • Недільна школа Х.Алчевської - унікальне, гідне подиву явище в історії вітчизняної педагогіки. Навчалися у цій школі малі дівчатка й зовсім дорослі жінки, жительки міста і селянки з харківських околиць. Учні мали можливість отримати початкову освіту безкоштовно. Навчання з усіх предметів велося за спеціальними програмами, що передбачали посилену роботу в класі; домашнє завдання передбачало читання художніх творів.

  • В історію педагогіки вона ввійшла як основоположник методики навчання дорослих грамоти.





ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ВІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ Л.ТОЛСТОГО

  • У педагогічних поглядах Л.М.Толстого чільне місце займає проблема свободи у вихованні, навчанні та освіті дітей, до якої він звертався протягом усього життя. Прибічник ідеалістичної філософії.

  • Представив свою систему виховання, побудовану на принципі свободи, поваги до особистості дитини, розвитку її активності та творчості.

  • Підкреслював, що вільне виховання повинно сприяти розвитку природних задатків дитини, допомагати самостійно формувати світогляд і моральні переконання.



Школа при невтручанні у виховання, на думку Л.М.Толстого, ставить собі за мету передачу відомостей, знань без намагання вплинути на моральну область переконань, вірувань і характеру. Виховний елемент науки не може передаватися насильно. Хочеш наукою виховувати учня, люби свою науку і знай її, й учні полюблять тебе і науку, і ти виховуєш їх, але якщо ти саме не любиш її, то скільки б ти не примушував вчителя, наука не матиме виховного впливу.

  • Школа при невтручанні у виховання, на думку Л.М.Толстого, ставить собі за мету передачу відомостей, знань без намагання вплинути на моральну область переконань, вірувань і характеру. Виховний елемент науки не може передаватися насильно. Хочеш наукою виховувати учня, люби свою науку і знай її, й учні полюблять тебе і науку, і ти виховуєш їх, але якщо ти саме не любиш її, то скільки б ти не примушував вчителя, наука не матиме виховного впливу.



Вказував, що неможливо насаджувати в країні систему шкіл, яких не бажає народ.

  • Вказував, що неможливо насаджувати в країні систему шкіл, яких не бажає народ.

  • 70-ті роки - він значно уточнив свою постановку питання про свободу у педагогічному процесі і прийшов до висновку, що, поки в суспільстві немає єдиної мірки про зміст і методи навчання, питання про те, чому і як навчати в народній школі, повинні вирішувати не діти, а їх батьки, тобто народ, якому треба надати право свободи в організації школи.





ТЕОРІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ П. ЛЕСГАФТА

  • 1837 р. - народився видатний представник російської педагогіки кінця ХІХ – початку ХХ століття Петро Францович Лесгафт у Петербурзі у родині ювеліра.

  • 1861 р. - закінчив медико-хірургічну академію.

  • 1865 р. - захистив дисертацію на ступінь доктора медицини, а через три роки захистив другу дисертацію на ступінь доктора хірургії.



З 1868 р. П.Ф.Лесгафт завідував кафедрою фізіологічної анатомії в Казанському університеті.

  • З 1868 р. П.Ф.Лесгафт завідував кафедрою фізіологічної анатомії в Казанському університеті.

  • 1871 р. за лист “Що діється в Казанському університеті” де він критикував дії реакційно настроєних професорів, вимагав дотримання колегіальності при прийомі на посаду викладачів, розподілення коштів на потреби учбового процесу, правильної організації іспитів, П.Ф.Лесгафт був звільнений з університету без права займатися педагогічною діяльністю.



1872 р. почав працювати лікарем у приватному гімнастичному закладі, де активно займався питаннями фізичного виховання.

  • 1872 р. почав працювати лікарем у приватному гімнастичному закладі, де активно займався питаннями фізичного виховання.

  • 1874 р. виходить його праця “Основи природної гімнастики”.

  • П.Ф. Лесгафт працював консультантом з питань правильної постановки фізичної підготовки у військово-навчальних закладах і в армії.

  • Улітку 1875 року П.Ф.Лесгафт відвідав багато країн Західної Європи, де вивчав досвід підготовки вчителів гімнастики.



1896 р. були відкриті курси виховательок та керівниць з фізичної освіти.

  • 1896 р. були відкриті курси виховательок та керівниць з фізичної освіти.

  • Стрижнем педагогічної концепції П.Ф.Лесгафта є його вчення про фізичну освіту та виховання. Демократизм, зв’язок з науковою та педагогічною практикою, прогресивний характер – такі головні риси цієї системи. Вона побудована на анатомо-фізіологічних, гігієнічних і психологічних основах, з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей і можливостей учнів.



Вікова періодизація за П.Ф.Лесгафтом

  • Вікова періодизація за П.Ф.Лесгафтом

  • (3 періоди):

  • 1) елементарний (для дітей 7-12 років);

  • 2) середній (для дітей 12-15 років);

  • 3) старший (для дітей 15-18 років).

  • Для кожної вікової групи він визначив зміст фізичної освіти.

  • Зауважував, що нікотин, алкоголь, фармакологічні засоби, підвищена радіація, хвороби та психічні розлади матері – все це рано чи пізно позначається на психічному та фізичному розвитку дитини.



Зазначав, що сім’я є одним з найголовніших факторів у вихованні. У праці “Сімей виховання дитини та його значення” він узагальнив багаторічний досвід своєї лікарської та педагогічної діяльності.

  • Зазначав, що сім’я є одним з найголовніших факторів у вихованні. У праці “Сімей виховання дитини та його значення” він узагальнив багаторічний досвід своєї лікарської та педагогічної діяльності.

  • Великим внеском П.Ф.Лесгафта в педагогічну науку є розроблена ним теорія та методика фізичної освіти і виховання, наукове обґрунтування її необхідності як органічної частини гармонійного розвитку особистості.



Тестові питання

  • 1. Який тип виховання обстоював Пирогов:

  • а) національне;

  • б) загальнолюдське;

  • в) прагматичне.

  • 2. Домінуючий метод навчання молодших школярів у Пирогова:

  • а) гра;

  • б) бесіда;

  • в) дискусія;

  • г) психодрама.



3. Тип початкової школи, який обгрунтував та відкрив М.Корф:

  • 3. Тип початкової школи, який обгрунтував та відкрив М.Корф:

  • а) школа-дитячий садок;

  • б) школа для найменшеньких;

  • в) малокомплектна школа;

  • 4. Вид діяльності школярів, який Толстой вважає визначальним:

  • а) екскурсії;

  • б) творчі вправи;

  • в) читання;

  • 5. Хто з видатних педагогів розробив систему фізичного виховання:

  • а) М.Пирогов;

  • б) П.Лесгафт;

  • в) Х.Алчевська;

  • г) Л.Толстой.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка