Статус сутнісний



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



Статус - сутнісний

  • Статус - сутнісний

  • показник розвитку дитини,

  • статус показник

  • усвідомлення життєвого та

  • соціального досвіду,

  • уміння його конструктивно

  • опанувати та втілити у

  • новому життєвому виборі

  • (вчинку).



СТАТУСНІ ОЗНАКИ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА

          • СТАТУСНІ ОЗНАКИ ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА
          • Психофізичний
          • Навачальний
          • Професійний (майбутній)
          • Психологічний
          • Соціальний
          • Духовний (культурний)


Ключові ознаки особистісної успішності у шкільному віці:

  • Ключові ознаки особистісної успішності у шкільному віці:

  • Професійно-орієнтована компетентність

  • Навчальна компетентність

  • Соцільно-комунікативна компетентність

  • Культурна компетентність

  • Психологічна компетентність

  • Моральна компетентність



Орієнтація на збереження психічного та соматичного здоров’я учня

  • Орієнтація на збереження психічного та соматичного здоров’я учня

  • Соціальна та комунікативна компетентність учня

  • Духовний розвиток

  • Культурна освіта

  • Професійна орієнтація

  • Розвиток здібностей та успішне навчання

  • (відповідно до особистісних можливостей)



Психічне та соматичне здоров’я:

  • Психічне та соматичне здоров’я:

  • А. Інтегральні передумови формування всіх видів компетентності особистості

  • Б. Мета виховання та розвитку особистості

  • С. Центральна складова психологічної структури успішної особистості

  • Д. Умова досягнення життєвого успіху у будь-який період життя людини



Практичні поради щодо формування здорового способу життя дитини:

  • Практичні поради щодо формування здорового способу життя дитини:

  • 1. Формування моделі здорового способу життя особистості школяра це педагогічна робота, яка пов’язана із формуванням морально відповідального (рефлексивного) погляду на життя. Починаючи із молодшого шкільного віку педагог мусить ставити дитину у кожній складній життєвій ситуації перед проблемою здійснення нею морального вчинку-вибору. Усвідомлення іншої людини як безумовної самоцінності - головний змістовний напрямок здійснення будь-якого морального вчинку-вибору.



2. Елементом аналізу й психологічно глибинним інструментом трансформації моделі способу життя особистості дитини є вчинок-вибір у конкретній життєвій ситуації. Залучення дитини в конкретну діяльність, яка примушує школяра до здійснення певних учинків-виборів, розглядається як психологічний інструмент корекції суб'єктивної моделі способу життя особистості.

        • 2. Елементом аналізу й психологічно глибинним інструментом трансформації моделі способу життя особистості дитини є вчинок-вибір у конкретній життєвій ситуації. Залучення дитини в конкретну діяльність, яка примушує школяра до здійснення певних учинків-виборів, розглядається як психологічний інструмент корекції суб'єктивної моделі способу життя особистості.
        • 3. Формування здорового способу життя необхідно починати в шкільному віці з моменту включення дитячої особистості в усвідомлений активний процес соціалізації. Даний момент наступає з 6-ти років, триває протягом усього періоду дитинства. Творче навчальне завдання, ситуація складного життєвого вибору або здійснення морального вибору розглядаються як метод формування або трансформації суб'єктивної моделі способу життя особистості в дитячому віці.


4. Психолого-педагогічна діагностика змісту моделі способу життя особистості повинна спиратися на виявлення поведінкових моделей, сенсів життя, мети життєдіяльності школяра, провідних мотивів та цінностей його навчальної діяльності, які мають тільки усталений характер. Слід мати на увазі, що коли змінюється один із компонентів, завжди слід очікувати принципових змін і у змісті самої моделі способу життя дитячої особистості. Такий підхід до організації психолого-педагогічної діальностики є системним та має використовуватися як схема психого-педагогічного обстеження школяра.

    • 4. Психолого-педагогічна діагностика змісту моделі способу життя особистості повинна спиратися на виявлення поведінкових моделей, сенсів життя, мети життєдіяльності школяра, провідних мотивів та цінностей його навчальної діяльності, які мають тільки усталений характер. Слід мати на увазі, що коли змінюється один із компонентів, завжди слід очікувати принципових змін і у змісті самої моделі способу життя дитячої особистості. Такий підхід до організації психолого-педагогічної діальностики є системним та має використовуватися як схема психого-педагогічного обстеження школяра.


Духовною індикацією змісту моделі способу життя учня є система світоглядних орієнтирів дитини: найпростіша, типова для учня система уявлень про добро й зло, про моральне й неприпустиме, про погане і добре.

  • Духовною індикацією змісту моделі способу життя учня є система світоглядних орієнтирів дитини: найпростіша, типова для учня система уявлень про добро й зло, про моральне й неприпустиме, про погане і добре.

  • Змістовні характеристики способу життя відбивають основні модуси буття: суб'єктивні вистави про себе, про інших, про світ предметних штучних речей і соціальних явищ, а також про власні можливості впливати на життя. Дані характеристики є основними змістовними компонентами системного аналізу суб'єктивної моделі способу життя учня й прямо співвідносяться з духовними, моральними, соціокультурними особливостями суб'єктивного значимого для дитини її соціального оточення.



Етнічне, духовне, сімейне виховання – основні джерела формування базових структур суб'єктивної моделі способу життя особистості в дитячому віці.

  • Етнічне, духовне, сімейне виховання – основні джерела формування базових структур суб'єктивної моделі способу життя особистості в дитячому віці.

  • 6. Переважаюча роль у формуванні моделі способу життя приділяється фактору родинних впливів – родова ментальність, які утворюють базовий компонент соціалізації дитини, цінності й змісти якої будують покладені в основу суб'єктивної моделі способу життя майбутньої дорослої людини.



Зрілість особистості як суб'єкта майбутньої професійної діяльності розкривається, насамперед, через поняття професіоналізму та професійної компетентностіі, що сприрається на адекватну самооцінку

  • Зрілість особистості як суб'єкта майбутньої професійної діяльності розкривається, насамперед, через поняття професіоналізму та професійної компетентностіі, що сприрається на адекватну самооцінку

  • Адекватна самооцінка передбачає:

  • Бути впевненим у собі та у інших.

  • Можливість активно та успішно діяти у певній галузі;

  • Отримувати задоволення від діяльності та життя;

  • Конструктивно використовувати власний час та продуктивно спілкувтися із іншими;

  • Успішно опановувати будь яким видом діяльності, отримувати знання та влучно їх використовувати;



Самооцінка формується з дитинства в процесі спілкування за наступними етапами:

  • Самооцінка формується з дитинства в процесі спілкування за наступними етапами:

  • а) увага з боку дорослих;

  • б) співробітництво з ними;

  • в) відчуття поваги з їхнього боку;

  • г) взаєморозуміння їз іншими;

  • д) конкретні оцінки вчителів і оточення;

  • е) успіхи в навчанні, мають сприяти формуванню адекватної самооцінки.

  • д) для кращого формування самооцінки, вчитель повинен дати можливість учневі самому оцінити свою відповідь і рецензувати її з відповідями інших учнів.

  • Інструмент формування - вчинок та залучення дитини до системи скоєння певних вчинків.



12 порад, які можуть допомогти підвищити самооцінку:

  • 12 порад, які можуть допомогти підвищити самооцінку:

  • Припиніть порівнювати себе з іншими людьми. Завжди будуть люди, у яких чогось більше, ніж у вас і є люди, у яких цього менше, ніж у вас. Якщо ви будете займатися порівняннями, то завжди будете мати перед собою занадто багато опонентів або супротивників, яких ви не можете перевершити.

  • Припиніть лаяти і гудити себе. Ви не зможете розвинути високий рівень самооцінки, якщо повторюєте негативні висловлювання щодо себе і своїх здібностей. Чи розмовляєте ви про свій зовнішній вигляд, свою кар’єру, відносини, фінансове положення або будь-які інші аспекти вашого життя, уникайте самоунічіжітельних коментарів. Корекція самооцінки прямо пов’язана з вашими висловлюваннями про себе.



3. Приймайте всі компліменти і поздоровлення, відповідаючи “дякую”. Коли ви відповідаєте на комплімент чимось на кшталт: “та нічого особливого”, ви відхиляєте цей комплімент і одночасно посилаєте собі повідомлення про те, що не гідні похвали, формуючи занижену самооцінку. Тому приймайте похвалу, не принижуючи свої достоїнства. Але компліменти ще потрібно заслужити, тому діставайте всю зброю краси: кисти для макияжа, палетки теней, помад і наступайте в бій! Попередньо завдавши бойову маску! Для жінок це макіяж, а для чоловіків гладковибрітого обличчя!

  • 3. Приймайте всі компліменти і поздоровлення, відповідаючи “дякую”. Коли ви відповідаєте на комплімент чимось на кшталт: “та нічого особливого”, ви відхиляєте цей комплімент і одночасно посилаєте собі повідомлення про те, що не гідні похвали, формуючи занижену самооцінку. Тому приймайте похвалу, не принижуючи свої достоїнства. Але компліменти ще потрібно заслужити, тому діставайте всю зброю краси: кисти для макияжа, палетки теней, помад і наступайте в бій! Попередньо завдавши бойову маску! Для жінок це макіяж, а для чоловіків гладковибрітого обличчя!

  • 4. Використовуйте афірмації (затвердження) для того, щоб підвищити самооцінку. Помістіть на якому-небудь часто використовуваному предметі, наприклад, пластиковій картці або гаманці затвердження на кшталт: “я люблю і приймаю себе” або “я приваблива жінка і заслуговую в житті самого кращого”. Нехай це твердження завжди буде з вами. Повторюйте твердження кілька разів протягом дня, особливо перед тим, як лягти спати і після того, як прокинетеся. Всякий раз, коли ви повторюєте афірмації, відчуйте позитивні емоції щодо афірмації. Таким чином ефект впливу буде значно посилений.



5. Використовуйте семінари, книги, аудіо та відеозаписи, присвячені підвищенню самооцінки. Будь-яка інформація, що допускається вами в свій розум, пускає коріння там і впливає на вашу поведінку. Домінуюча інформація впливає на ваші вчинки домінуючим чином. Якщо ви дивитеся негативні телевізійні програми або читаєте в газетах кримінальну хроніку, швидше за все ваш настрій буде схилятися в цинічний і песимістичний бік. Точно так само, якщо ви будете читати книги або слухати програми, позитивні по своїй природі і здатні підвищити самооцінку, ви будете купувати якості від них.

  • 5. Використовуйте семінари, книги, аудіо та відеозаписи, присвячені підвищенню самооцінки. Будь-яка інформація, що допускається вами в свій розум, пускає коріння там і впливає на вашу поведінку. Домінуюча інформація впливає на ваші вчинки домінуючим чином. Якщо ви дивитеся негативні телевізійні програми або читаєте в газетах кримінальну хроніку, швидше за все ваш настрій буде схилятися в цинічний і песимістичний бік. Точно так само, якщо ви будете читати книги або слухати програми, позитивні по своїй природі і здатні підвищити самооцінку, ви будете купувати якості від них.

  • 6. Намагайтеся спілкуватися з позитивними і впевненими в собі людьми, готовими вас підтримати. Коли ви оточені негативними людьми, які постійно пригнічують вас і ваші ідеї, ваша самооцінка знижується. З іншого боку, коли вас беруть і заохочують, ви відчуваєте себе краще і ваша самооцінка особистості зростає.



7. Зробіть список ваших минулих досягнень. Це не повинно обов’язково складатися з чогось монументального. Список може включати невеличкі перемоги, наприклад: навчилися кататися на сноуборді, отримали водійські права, почали регулярно відвідувати спортзал і т.д. Регулярно переглядайте цей список. Читаючи свої досягнення, спробуйте закрити очі і знову відчути задоволення і радість, яку ви відчували в ті моменти. 8. Сформуйте список ваших позитивних якостей. Ви чесні? Безкорисливі? Корисні для інших? Креативні? Будьте до себе прихильні і запишіть по меншій мірі 20 своїх позитивних якостей. Як і з попереднім списком важливо переглядати цей список частіше. Багато людей фокусуються на своїх недоліках, підкріплюючи там самим занижену самооцінку, і потім дивуються, чому в їхньому житті все не так добре, як хотілося б. Почніть концентруватися на своїх перевагах, і у вас стане набагато більше шансів для досягнення того, чого ви хочете.

  • 7. Зробіть список ваших минулих досягнень. Це не повинно обов’язково складатися з чогось монументального. Список може включати невеличкі перемоги, наприклад: навчилися кататися на сноуборді, отримали водійські права, почали регулярно відвідувати спортзал і т.д. Регулярно переглядайте цей список. Читаючи свої досягнення, спробуйте закрити очі і знову відчути задоволення і радість, яку ви відчували в ті моменти. 8. Сформуйте список ваших позитивних якостей. Ви чесні? Безкорисливі? Корисні для інших? Креативні? Будьте до себе прихильні і запишіть по меншій мірі 20 своїх позитивних якостей. Як і з попереднім списком важливо переглядати цей список частіше. Багато людей фокусуються на своїх недоліках, підкріплюючи там самим занижену самооцінку, і потім дивуються, чому в їхньому житті все не так добре, як хотілося б. Почніть концентруватися на своїх перевагах, і у вас стане набагато більше шансів для досягнення того, чого ви хочете.



9. Почніть більше давати іншим. Я говорю не про гроші. Тут мається на увазі віддача самого себе у вигляді вчинків, якими ви можете допомогти іншим або позитивного заохочення інших. Коли ви робите щось для інших, ви починаєте відчувати себе більш цінним індивідуумом, а ваші самооцінка і настрій підвищуються.

  • 9. Почніть більше давати іншим. Я говорю не про гроші. Тут мається на увазі віддача самого себе у вигляді вчинків, якими ви можете допомогти іншим або позитивного заохочення інших. Коли ви робите щось для інших, ви починаєте відчувати себе більш цінним індивідуумом, а ваші самооцінка і настрій підвищуються.

  • 10. Намагайтеся займатися тим, що вам подобається. Важко відчувати щодо себе позитивні почуття якщо ваші дні проходять на роботі, яку ви зневажаєте. Самооцінка процвітає, коли ви зайняті роботою або якою-небудь іншою активною діяльністю, яка приносить вам задоволення і дає можливість відчути себе більш цінними. Навіть якщо ваша робота не цілком влаштовує вас, ви можете присвятити вільний час якимось своїм захопленням, які приносять вам радість.



11. Будьте вірні собі. Живіть своїм власним життям. Ви ніколи не будете себе поважати, якщо не будете проводити своє життя так, як ви хочете його проводити. Якщо ви приймаєте рішення, засновані на схваленні ваших друзів і родичів, ви не вірні собі і у вас буде низька самооцінка.

  • 11. Будьте вірні собі. Живіть своїм власним життям. Ви ніколи не будете себе поважати, якщо не будете проводити своє життя так, як ви хочете його проводити. Якщо ви приймаєте рішення, засновані на схваленні ваших друзів і родичів, ви не вірні собі і у вас буде низька самооцінка.

  • 12. Дійте! Ви не зможете розвинути в собі високий рівень самооцінки, якщо будете сидіти на місці і не приймати виникаючі перед вами виклики. Коли ви дієте, незалежно від одержуваного результату, зростає ваше почуття самоповаги, ви відчуваєте більш приємні відчуття у відношенні до самого себе. Коли ж ви зволікайте з діями через страх або якогось іншого занепокоєння, ви будете відчувати тільки розлад і сумнівні відчуття, що, звичайно, призведе до зниження самооцінки.



розвиток інтелектуальних та креативних навичок, удосконалення природних здібностей;

  • розвиток інтелектуальних та креативних навичок, удосконалення природних здібностей;

  • чітке усвідомлення дитиною мети діяльності та вміння підпорядкуватися перспективі (навички планування та самоорганізації) при виконанні роботи;

  • мотивація на одержання конкретного позитивного результату;

  • оволодіння загальнонавчальними уміннями і навичками;

  • рефлексія своїх досягнень;



можливість використання одержаних знань і умінь для розв’язання різних типів навчальних і життєвих задач (серед яких є обов’язково творчі);

  • можливість використання одержаних знань і умінь для розв’язання різних типів навчальних і життєвих задач (серед яких є обов’язково творчі);

  • набування індивідуального досвіду завершеної справи;

  • успішна співпрація у різних групах, для виконання комплексних завдань (наприклад, участь у проектах, творчих роботах, виставках, громадських дорученнях тощо), які вимагають застосування різних компетентностей, фізичної і вольової готовності до продуктивної праці;

  • навчитися приймати рішення, спираючись на знання, досвід, елементарне прогнозування.





«Соціальна компетентність передбачає здатність до міжособистісних відносин. Людина є соціально-компетентним, якщо його індивідуальні здібності та навички відповідають вимогам міжособистісної ситуації ».

  • «Соціальна компетентність передбачає здатність до міжособистісних відносин. Людина є соціально-компетентним, якщо його індивідуальні здібності та навички відповідають вимогам міжособистісної ситуації ».

  • ми відзначили концепцію І.А . Зимової, як найбільш широко відображає всі сфери діяльності особистості, в якій виділено такі компетентності:

  • Компетентності, пов'язані з самого себе, як до особистості, суб'єкту життєдіяльності;

  • Компетентності, пов'язані з взаємодії людини з іншими людьми;

  • Компетентності, що відносяться до діяльності людини, що виявляється у всіх її типах і формах.



Так, В.М. Куніцина описує соціальну компетентність як систему знань про соціальну дійсність, про себе; систему складних соціальних умінь і навичок взаємодії, сценаріїв поведінки в типових соціальних ситуаціях, що дозволяють швидко та адекватно адаптуватися, приймати рішення зі знанням справи, враховуючи поточну кон'юнктуру; діючи за принципом «тут , зараз і найкращим чином », витягати максимум можливого з обставин, що склалися.

  • Так, В.М. Куніцина описує соціальну компетентність як систему знань про соціальну дійсність, про себе; систему складних соціальних умінь і навичок взаємодії, сценаріїв поведінки в типових соціальних ситуаціях, що дозволяють швидко та адекватно адаптуватися, приймати рішення зі знанням справи, враховуючи поточну кон'юнктуру; діючи за принципом «тут , зараз і найкращим чином », витягати максимум можливого з обставин, що склалися.



Соціальна компетентність - це інтегрований комплекс соціальних компетенцій, що базується на системі особистісних психологічних особливостей, моральних цінностей і установок особистості, в сукупності дозволяє індивіду успішно взаємодіяти з суспільством і продуктивно виконувати різні соціальні ролі.

  • Соціальна компетентність - це інтегрований комплекс соціальних компетенцій, що базується на системі особистісних психологічних особливостей, моральних цінностей і установок особистості, в сукупності дозволяє індивіду успішно взаємодіяти з суспільством і продуктивно виконувати різні соціальні ролі.



Практичні поради щодо рощвитку соціальної компетентності школяра

  • Практичні поради щодо рощвитку соціальної компетентності школяра

  • Рольові ігри, тренінги соціальної компетентності;

  • Читання літератури та обговорення книжок та

  • кінофільмів;

  • Спостереження життя;

  • Позакласна індивідцальна робота (соціальне консультування та соціальна корекція)






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка