Сучасна католицька біоетика стикається з



Дата конвертації29.12.2016
Розмір445 b.



Під час II Ватиканського собору (реформаторська рада відбулася на початку 1960-х), католики були спрямовані на застосування вчення Церкви до сучасної ситуації: іншими словами, залишилися налаштованими на поступове одкровення Христа в історії.

  • Під час II Ватиканського собору (реформаторська рада відбулася на початку 1960-х), католики були спрямовані на застосування вчення Церкви до сучасної ситуації: іншими словами, залишилися налаштованими на поступове одкровення Христа в історії.







  • З розвитком сучасного суспільства, висуваються концепції, згідно яких вважається, що індивідуальність може втрачатися (наприклад, в крайніх стадіях деменції або в постійному вегетативному стані) до фізичної смерті людини.

  • Різниця між цими позиціями, має глибоке етичне значення для прийняття рішень стосовно початку життя і його кінця.

  • Хоча такі біоетичні принципи, як благодіяння, нешкідливість, автономія та справедливість сумісні з католицькою вірою, деякі пацієнти керуються богословськими вимогами віри, надії, любові і вірності та більш конкретних релігійними вимогами, які не повністю охоплені в принципах світських біоетики.





Сучасна католицька біоетика стикається з

  • Сучасна католицька біоетика стикається з

  • широким колом питань:

  • сексуальність;

  • шлюб;

  • відтворення;

  • регулювання народжуваності;

  • стерилізація;

  • аборти.





Пацієнти та їх сім'ї очікують, що їхні релігійні переконання і цінності будуть поважати незалежно від віри, яку сповідують медичні працівники, відповідальні за турботу про них. Велика кількість людей в західній культурі сповідує католицизм.

  • Пацієнти та їх сім'ї очікують, що їхні релігійні переконання і цінності будуть поважати незалежно від віри, яку сповідують медичні працівники, відповідальні за турботу про них. Велика кількість людей в західній культурі сповідує католицизм.

  • Багато лікарень та установ у країнах Європи та Америки орієнтовані на католицьку місію. Для лікарів, які працюють в таких умовах, важливо бути в курсі політики, яка випливає з такої місії. Клініцисти повинні знати релігійні переконання своїх пацієнтів і розуміти, що деякі процедури, які вони можуть запропонувати, можуть серйозно протирічити переконанням пацієнта і привести до проблем совісті.



Католицьке вчення про контроль народжуваності і абортів походить від виду подружньої сексуальності та відповідального батьківства, в якому сексуальне вираження любові між подружжям інтегроване з дітородних наслідків цього союзу. За цим стандартом, контрацепція та стерилізація не допустимі, хоча існує й інша думка з цих питань.

  • Католицьке вчення про контроль народжуваності і абортів походить від виду подружньої сексуальності та відповідального батьківства, в якому сексуальне вираження любові між подружжям інтегроване з дітородних наслідків цього союзу. За цим стандартом, контрацепція та стерилізація не допустимі, хоча існує й інша думка з цих питань.





РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • РЕПРОДУКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

  • Католицька позиція стосовно

  • нових репродуктивних технологій

  • в цілому дуже обережна.

  • Використання штучного запліднення розходиться з офіційною позицією Церкви, яка стверджує право дитини народитися від батьків, об'єднаних у шлюбі. Те ж саме можна сказати і про будь-які процедури за участю подарованих гамети або ембріона.



Явище сурогатного материнства, до якого все частіше вдаються безплідні подружні пари, також стало причиною широкої соціальної дискусії.

  • Явище сурогатного материнства, до якого все частіше вдаються безплідні подружні пари, також стало причиною широкої соціальної дискусії.







У міру того, як генетичний скринінг і консультування, а також пренатальна генетична діагностика, можуть прискорити обмірковування про контроль над народжуваністю і абортами, всі зусилля мають бути спрямовані на переконання сторін, що беруть участь у проведенні генетичних тестів. Заради цієї мети відкритий доступ до генетичного тестування і недирективного консультування.

  • У міру того, як генетичний скринінг і консультування, а також пренатальна генетична діагностика, можуть прискорити обмірковування про контроль над народжуваністю і абортами, всі зусилля мають бути спрямовані на переконання сторін, що беруть участь у проведенні генетичних тестів. Заради цієї мети відкритий доступ до генетичного тестування і недирективного консультування.









Католицька церква не має заперечень проти трупного донорства та трансплантації органів, більш того, вона розглядає це, як демонстрацію християнської любові.

  • Католицька церква не має заперечень проти трупного донорства та трансплантації органів, більш того, вона розглядає це, як демонстрацію християнської любові.





  • Католицька позиція щодо права людини на відмову від лікування, якщо є потенційна шкода для неї або інших людей є менш ліберальною, ніж вимоги цивільного законодавства в багатьох країнах.

  • У католицизмі, людина зобов'язана дбати про власне здоров'я, внаслідок чого має моральне право звертатися за медичною допомогою, навіть якщо це не відповідає правовим критеріям для примусової госпіталізації та лікування.



Згідно католицизму, що людина не має морального права приймати серйозні ризики для здоров'я, ймовірність шкоди буде встановлювати обмеження до участі в клінічних випробуваннях.

  • Згідно католицизму, що людина не має морального права приймати серйозні ризики для здоров'я, ймовірність шкоди буде встановлювати обмеження до участі в клінічних випробуваннях.

  • Навмисне використання обману в психологічних або поведінкових експериментах також є проблематичним для тих, хто дотримується думки, що обман не може бути виправданим корисними результатами дослідження.

  • Що стосується принципів генетичних досліджень, таких, що захищають конфіденційність, недоторканність приватного життя, право на самовизначення, справедливість і в кінцевому рахунку, гідність людської особистості, то вони є сумісними з католицькою етикою охорони здоров'я.



У монотеїстичних релігіях таких як іудаїзм, іслам і християнство стверджують, що обов'язком людини є захищати життя, дане Богом, відповідно, ці конфесії завжди відкидали можливість закінчення життя самовбивством.

  • У монотеїстичних релігіях таких як іудаїзм, іслам і християнство стверджують, що обов'язком людини є захищати життя, дане Богом, відповідно, ці конфесії завжди відкидали можливість закінчення життя самовбивством.





Принаймні з шістнадцятого століття, католицькі богослови зробили відмінність між звичайними і надзвичайними заходами, вважаючи, що людина зобов'язана використовувати звичайні заходи, маючи при цьому вибір, чи приймати надзвичайні заходи.

  • Принаймні з шістнадцятого століття, католицькі богослови зробили відмінність між звичайними і надзвичайними заходами, вважаючи, що людина зобов'язана використовувати звичайні заходи, маючи при цьому вибір, чи приймати надзвичайні заходи.

  • Визначення Джеральда Келлі цих термінів використовувались протягом багатьох років у католицьких лікарнях в Сполучених Штатах і Канаді.





Проблеми, якими займається біоетика, є одними з найактуальніших на даному етапі розвитку людини. Вони потребують детального розгляду та делікатного підходу.

  • Проблеми, якими займається біоетика, є одними з найактуальніших на даному етапі розвитку людини. Вони потребують детального розгляду та делікатного підходу.

  • Хоча біоетика є досить молодою наукою, її передісторія накопичує значний досвід знань, тому що будь-яка медична дія завжди буде розглядатися також і з етичної точки зору (як приклад, можна згадати вчення давньогрецького лікаря Гіппократа).

  • Але особливої актуальності набуває це питання після Другої світової війни. Католицький мислитель Жак Судо вбачає однією з найважливіших предтеч й разом з тим останнім поштовхом в актуалізації біоетичних поглядів розкриття Нюрбергським процесом лікарських злочинів при фашистському режимі, після якого «світ поставив під сумнів доброчесність лікарів та лікарську етику».

  • Крім того, мислитель наводить приклади й інших пізніших аморальних лікарських експериментів, які проводились над літніми людьми (введення бруклінськими лікарями ракових клітин літнім пацієнтам без їхньої згоди), введення вірусу гепатиту в організмфізично несправних дітей тощо.



1) швидким прогресом біомедичних наук та виникненням нових етичних проблем, пов‘язаних із здатністю людини керувати біологічними процесами з непередбаченим наслідками цього;

  • 1) швидким прогресом біомедичних наук та виникненням нових етичних проблем, пов‘язаних із здатністю людини керувати біологічними процесами з непередбаченим наслідками цього;

  • 2) дедалі яснішим усвідомленням факту існування незаперечних прав людини;

  • 3) необхідністю переосмислення стосунків людини із зовнішнім середовищем.



Моральне вчення Римо-католицької Церкви базується на тому принципі, що людина є найдосконалішою істотою, створеною за подобою Божою, а людське життя є даром Всевишнього, а тому ніхто не має права змінювати процес людського фізичного існування – від зачаття до останнього подиху, навіть сама людина по відношенню до самої себе.

  • Моральне вчення Римо-католицької Церкви базується на тому принципі, що людина є найдосконалішою істотою, створеною за подобою Божою, а людське життя є даром Всевишнього, а тому ніхто не має права змінювати процес людського фізичного існування – від зачаття до останнього подиху, навіть сама людина по відношенню до самої себе.





Перш за все слід розглянути можливо найактуальнішу проблему біоетики – аборт. Питання відрізняється складною делікатністю і тим, що ведеться діалог не тільки між лікарем і пацієнтом, а ще й з новим життям.

  • Перш за все слід розглянути можливо найактуальнішу проблему біоетики – аборт. Питання відрізняється складною делікатністю і тим, що ведеться діалог не тільки між лікарем і пацієнтом, а ще й з новим життям.

  • Досить довгий час ставилось питання про те, ким потрібно вважати ембріон? Католицька Церква однозначна в своїй відповіді: «Ембріон – не просто якийсь біологічний об‘єкт, а, від своєї найпершої миті, ембріональна форма людського життя з генетичною спадковістю, притаманними лише людині диференційними динаміками, біохімічними та метаболічними характеристиками».

  • Відтак відповідь католицизму щодо штучного переривання вагітності – ні! Кожне людське життя має в Божому задумі окреме покликання, яке ніколи не є ізольованим, а має значення також для інших людей, зазначають священики, й різко засуджують дії суспільства щодо легалізації абортів: «Спільне добро, про яке має дбати держава, повинно включати визнання і юридичну охорону людських.



Оцінюючи з моральної точки зору весь ряд репродуктивних технологій, Римо-католицька Церква не схиляється ні до однієї. Яким би шляхом не було здійснено запліднення – гомологічною чи гетерологічною інсемінацією або інтракорпаральним чи екстракорпоральним заплідненням – все одно таке штучне відбивається на гідності людської особи.

  • Оцінюючи з моральної точки зору весь ряд репродуктивних технологій, Римо-католицька Церква не схиляється ні до однієї. Яким би шляхом не було здійснено запліднення – гомологічною чи гетерологічною інсемінацією або інтракорпаральним чи екстракорпоральним заплідненням – все одно таке штучне відбивається на гідності людської особи.

  • Католицька мораль, захищаючи природний спосіб відтворення, не просто відстоює багатовікові традиції, а й передбачає можливі небажані наслідки.





Питання самогубства чимось співзвучне з питанням евтаназії, хіба що в цьому випадку життя себе позбавляє особа без сторонньої допомоги (якщо не брати до уваги випадки доведення до самогубства).

  • Питання самогубства чимось співзвучне з питанням евтаназії, хіба що в цьому випадку життя себе позбавляє особа без сторонньої допомоги (якщо не брати до уваги випадки доведення до самогубства).

  • Проблема суїциду, яка з розвитком людського феномену набирає все гострішої актуальності ще й тому, що сучасний світ більше загострюється на глобальних великомасштабних проблемах, забуваючи про маленьку людину з її щоденним клопотами, хвилюваннями, невдачами.

  • Часом кинута у вир бездушного мегаполісу людина втрачає сенс життя, не знаходить цілей власного існування і єдиний вихід з такої ситуації вона вбачає в припиненні свого існування.

  • Гуманна католицька мораль терапію такої безвиході бачить в міжособистісному відвертому спілкуванні – з сім‘єю, Церквою, друзями, близькими.



Католицька мораль найвищим в світі благом вважає людське життя. Тому абсурдною виглядає ситуація, коли людина починає знищувати саму себе, нехай і мотивуючи це досягненням благородних цілей.

  • Католицька мораль найвищим в світі благом вважає людське життя. Тому абсурдною виглядає ситуація, коли людина починає знищувати саму себе, нехай і мотивуючи це досягненням благородних цілей.

  • Дехристиянізація суспільства загрожує повній деморалізації свідомості й ставить людину в тупикову ситуацію, де перспектива виходу здається недосяжною мрією.

  • Слід зазначити, що проблеми, якими займається католицька біоетика, тільки набирають своїх обертів. Загадуючи так далеко наперед, людина ризикує загубитися у вирі технічних процесів, втратити відчуття власної цілісності й перестати відчувати особисту вартісність та індивідуальну гідність.



  • Дякую за увагу!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка