Сучасні підходи до організації та планування виховної роботи навчального закладу у світлі концептуальних засад Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів знз україни



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


Сучасні підходи до організації та планування виховної роботи навчального закладу у світлі концептуальних засад Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України

  • Сучасні підходи до організації та планування виховної роботи навчального закладу у світлі концептуальних засад Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України


“Виховання - це вплив на серце тих, кого ми виховуємо ”

  • “Виховання - це вплив на серце тих, кого ми виховуємо ”

  • Л.Толстой



«Два людських винаходи можна вважати найтяжчими: мистецтво керування і мистецтво виховання»

  • «Два людських винаходи можна вважати найтяжчими: мистецтво керування і мистецтво виховання»

  • І.Кант



корозія ціннісних орієнтирів;

  • корозія ціннісних орієнтирів;

  • несформованість життєвих навичок;

  • погіршення стану здоров’я учнів;

  • соціальна апатія;

  • агресія і насильство;

  • збільшення проявів девіантної поведінки.



  • Сімейний рівень:

  • помилки сімейного виховання;

  • перекладання виховних турбот на школу;

  • низький рівень педагогічної культури батьків;

  • переважання авторитарних методів виховання;

  • загострення конфліктів “діти – батьки”.



Шкільний рівень:

  • Шкільний рівень:

  • прорахунки в організації виховного процесу;

  • переважання моралізаторських технологій;

  • формалізація шкільного життя;

  • авторитарні методи виховання;

  • відчуженість дитини від шкільного середовища.



Дорога без кінця

  • Дорога без кінця

  • Дзеркало

  • Джерело і рослина

  • Батіг і пряник

  • Чистий аркуш

  • Лабіринт

  • Факел



Найголовнішим у вихованні має бути особистість вихователя. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку неможливо замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень... ”

  • Найголовнішим у вихованні має бути особистість вихователя. Вплив особистості педагога на молоду душу становить ту силу, яку неможливо замінити ні підручниками, ні моральними повчаннями, ні системою покарань і заохочень... ”

  • К.Д.Ушинський



висока загальна культура;

  • висока загальна культура;

  • професійна компетентність;

  • педагогічна майстерність;

  • діалогова педагогіка;

  • мистецтво комунікабельності;

  • організаційні вміння;

  • творчість;

  • неперервна освіта впродовж життя.





Ціннісне ставлення до себе

  • Ціннісне ставлення до себе

  • Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей

  • Ціннісне ставлення до праці

  • Ціннісне ставлення до природи

  • Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

  • Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави



Розділ І. Пояснювальна записка

  • Розділ І. Пояснювальна записка

  • Розділ ІІ. Визначення проблеми

  • Розділ ІІІ. Мета, чинники, проектно-технологічний підхід, структура моделі, принципи та зміст виховання

  • Розділ ІV. Вікові особливості учнів

  • Розділ V. Зміст виховної діяльності

  • Проведення тематичних екологічних екскурсій, експедицій, маршрутів “вихідного дня”, виїзних форм навчання у школах та позашкільних закладах України







сім’я, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління;

  • сім’я, яка через власну культуру, мову, цінності виявляє значний вплив на виховання підростаючого покоління;

  • школа, яка покликана стати осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості

  • соціальні інститути (позашкільні заклади, психологічні служби, інститути підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо), які виступають суб’єктами виховання дітей і дають змогу покращувати та корегувати виховання школярів.









Зміст виховання:

  • Зміст виховання:

  • система цінностей та сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, природи, мистецтва і самої себе



  • Абсолютні вічні цінності: добро, милосердя, правда, віра, чесність, доброта тощо.

  • Основні національні цінності: патріотизм, готовність до захисту своєї Батьківщини, почуття національної гідності, історична пам'ять, пошана до державних символів тощо.

  • Основні громадські цінності: прагнення до соціальної гармонії і справедливості, захист індивідуальних прав і свобод, повага до закону,право на життя тощо.

  • Цінності сімейного життя: вірність, піклування про дітей та батьків, злагода між членами сім'ї тощо.

  • Цінності особистого життя: задоволення духовних потреб, внутрішня свобода, реалізація власних нахилів, інтересів тощо.



Цілеспрямоване і професійне управління виховним процесом:

  • Цілеспрямоване і професійне управління виховним процесом:

  • вивчення учнів,

  • психолого-педагогічне діагностування,

  • підпорядковане меті планування і здійснення виховного впливу,

  • об’єктивне оцінювання результатів виховної діяльності.



Системний підхід до планування та організації виховної діяльності дозволить зробити процес виховання – цілісною системою, а не окремими розрізненими «виховними заходами».

  • Системний підхід до планування та організації виховної діяльності дозволить зробити процес виховання – цілісною системою, а не окремими розрізненими «виховними заходами».



Комплексний підхід до виховання передбачає вплив одночасно на три боки особистості:

  • Комплексний підхід до виховання передбачає вплив одночасно на три боки особистості:

  • пізнавальних світогляд (знання, погляди, переконання);

  • емоційно-вольовий бік (почуття, бажання, емоції);

  • дієво-практичний(вміння, навички, звички).

  • Будь-яка справа повинна пройти через голову(знання), серце (емоції) та руки (вміння) дитини.



Особистісно-зорієнтований підхід – в центрі особистість дитини

  • Особистісно-зорієнтований підхід – в центрі особистість дитини

  • Діяльнісний підхід – в діяльності дитина розвивається як індивід, особистість.

  • Аксіологічний (ціннісний) підхід - вплив на дитину таким чином, щоб її цінності відповідали загальнолюдським моральним цінностям.



План має враховувати :

  • План має враховувати :

  • результати аналізу виховної діяльності за минулий навчальний рік;

  • різноманітність змісту і форм виховної діяльності;

  • вікові особливості учнів;

  • реальні потреби дитячого колективу;

  • зв'язок виховного процесу з практичною діяльністю дітей та діяльністю дитячих громадських організацій.



Аналіз виховної діяльності за минулий навчальний рік.

  • Аналіз виховної діяльності за минулий навчальний рік.

  • Визначення цілей та завдань виховної діяльності

  • Організація та планування виховної діяльності.

  • Створення умов для діяльності дитячих організацій та учнівського самоврядування.

  • Організаційно-методична робота з педагогами-вихователями.

  • Контрольно-аналітична діяльність щодо організації виховного процесу



досягнення виховної діяльності;

  • досягнення виховної діяльності;

  • ефективність обраного змісту та форм діяльності;

  • проблеми виховної діяльності;

  • невикористані можливості та резерви;

  • зміни у виховному процесі та шляхи його розвитку.



Мета виховання:

  • Мета виховання:

  • формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.

  • (Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України)

  • Конкретизовані цілі та завдання:

  • формуються відповідно до загальної мети виховання,

  • на основі проведеного аналізу роботи за минулий навчальний рік,

  • конкретні, чітко і ясно сформульовані гнучкі,

  • сприймалися такими, яких складно, але можливо досягти.



зміст та форми діяльності відповідно до Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України»;

  • зміст та форми діяльності відповідно до Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України»;

  • різноманітні, інтерактивні, діалогічні форми діяльності;

  • залучення дітей до процесів творення і реалізації форм виховної діяльності.









надання допомоги в розробці необхідних документів, пам’яток, рекомендацій;

  • надання допомоги в розробці необхідних документів, пам’яток, рекомендацій;

  • надання допомоги у плануванні та організації діяльності;

  • організація навчання активу, створення шкіл лідерів;

  • участь у засіданнях органів учнівського самоврядування;



інформування педагогів про нові підходи і методи роботи органів УС;

  • інформування педагогів про нові підходи і методи роботи органів УС;

  • ініціювання розгляду питань УС на засіданнях педрад, методичних об’єднань, батьківських конференцій;

  • налагодження партнерської взаємодії органів УС з педагогічним та батьківським самоврядуванням.





надмірне захоплення масштабними моделями учнівського самоврядування ( наприклад, кожен клас – республіка)

  • надмірне захоплення масштабними моделями учнівського самоврядування ( наприклад, кожен клас – республіка)

  • назва органу самоврядування не відповідає змісту діяльності (Парламент – законодавчий орган влади, а уряд – виконавчий).

  • не дотримується принцип «розподілу гілок влади» (наприклад, Президент очолює шкільний Парламент, до складу якого входять Міністерства тощо).

  • зсув акценту роботи тільки на дозвіллєву діяльність



підвищення професійної компетентності,

  • підвищення професійної компетентності,

  • опрацювання та впровадження у виховний процес нових нормативних документів,

  • активізація роботи з молодими класними керівниками,

  • вивчення, узагальнення та поширення ефективного педагогічного досвіду з організації громадянського виховання;

  • залучення до розробки проектів власних систем виховання тощо.



вивчення стану організації виховного процесу відповідно до нормативних документів;

  • вивчення стану організації виховного процесу відповідно до нормативних документів;

  • вивчення рівня вихованості учнів;

  • наукова організація цілеспрямованої виховної роботи;

  • впровадження у виховну роботу інноваційних виховних технологій;

  • систематичний контроль за виховною діяльністю класних керівників.



«Рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти»

  • «Рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти»

  • (лист МОНУ від 14.08.08 р. № 1/9-59).



Психолого – педагогічне діагностування.

  • Психолого – педагогічне діагностування.

  • Прогнозування.

  • Визначення мети та завдань діяльності.

  • Визначення змісту, вибір засобів, методів та форм організації життєдіяльності.

  • Планування.

  • Реалізація плану

  • Аналіз, оцінювання та облік результатів.



Аналіз виховної роботи за минулий рік.

  • Аналіз виховної роботи за минулий рік.

  • Цілі та завдання виховної діяльності.

  • Психолого-педагогічна характеристика класу.

  • Основні напрями діяльності та справи класного колективу.

  • Індивідуальна робота з учнями.

  • Робота з батьками.

  • Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.



Аналіз набутого досвіду спільної діяльності та спілкування.

  • Аналіз набутого досвіду спільної діяльності та спілкування.

  • Визначення досягнень та проблем у виховному процесі.

  • Розуміння соціальних процесів, які відбуваються у класному колективі.

  • Виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів.



узгоджуватися із інтересами членів класної спільноти;

  • узгоджуватися із інтересами членів класної спільноти;

  • відповідати особливостям колективу класу і умовам його життєдіяльності;

  • забезпечуватися необхідними ресурсами для реалізації;

  • бути конкретними, чітко і ясно сформульованими;

  • бути гнучкими, тобто придатними до коригування;

  • піддаватися діагностуванню.



Загальні відомості про клас

  • Загальні відомості про клас

  • Індивідуальні особливості учнів

  • Рівень вихованості, свідомості, громадянської відповідальності учнів

  • Розвиток самоврядування тощо.



Класний керівник під час планування має:

    • Класний керівник під час планування має:
    • опиратися на теоретичні розробки з питань виховання;
    • передбачити участь вихованців у загальношкільних і класних справах;
    • надавати перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час колективного планування;
    • правильно визначити терміни виконання завдань і відповідальних за підготовку та проведення;
    • оптимально розподіляти час і сили членів класної спільноти.




Вивчення індивідуальних особливостей учнів.

  • Вивчення індивідуальних особливостей учнів.

  • Встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною.

  • Створення умов для розвитку учнів.

  • Вивчення та врахування стану здоров’я учнів.

  • Розв’язання питання соціальної адаптації учнів.

  • Профілактична робота з учнями «групи ризику».

  • Діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня, облік їхніх особистих досягнень.



вивчення сімей учнів;

  • вивчення сімей учнів;

  • залучення батьків до життєдіяльності класного колективу;

  • здійснення педагогічного керівництва діяльністю батьківської ради;

  • індивідуальна робота з батьками;

  • педагогічна просвіта батьків;

  • інформування батьків про хід і результати навчання, виховання і розвитку учнів.





  • розвиток особистості учнів;

  • формування класного колективу;

  • рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.



Діагностика (від греч. diagnostikos - здатний розпізнавати) - це оціночна процедура, спрямована на прояснення виховної ситуації, виявлення істинного рівня вихованості.

  • Діагностика (від греч. diagnostikos - здатний розпізнавати) - це оціночна процедура, спрямована на прояснення виховної ситуації, виявлення істинного рівня вихованості.

  • Мета діагностики – отримання достовірної інформації для вдосконалення виховного процесу у класному колективі.

  • Критерії вихованості - це теоретично розроблені показники рівня сформованості різних якостей особи (колективу).

  • Методи діагностики „Метод – інструмент дотику до особистості” – вважав А.С.Макаренко.



спостереження;

  • спостереження;

  • анкетування;

  • опитування;

  • бесіда;

  • тестування;

  • зіткнення поглядів, позицій;

  • соціометричний вибір;

  • інтерв'ю;

  • оцінювання (рейтинг);

  • вивчення поведінки дітей в певній педагогічній ситуації;

  • аналіз продуктів творчості учнів.



цілісний організм, який виникає у процесі інтеграції основних компонентів виховання (мета, суб'єкти виховання, їх діяльність, спілкування, відносини, кадровий потенціал, матеріальна база), що сприяє духовному розвитку і саморозвитку особистості, створенню своєрідного, за визначенням К.Ушинського “ духу школи ”.

  • цілісний організм, який виникає у процесі інтеграції основних компонентів виховання (мета, суб'єкти виховання, їх діяльність, спілкування, відносини, кадровий потенціал, матеріальна база), що сприяє духовному розвитку і саморозвитку особистості, створенню своєрідного, за визначенням К.Ушинського “ духу школи ”.

  • (Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів ЗНЗ України)



мета, заради якої створюється система;

  • мета, заради якої створюється система;

  • виховна діяльність та спілкування;

  • суб’єкти виховної діяльності;

  • середовище системи;

  • управління, що забезпечує інтеграцію всіх компонентів у цілісну систему.



забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості;

    • забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості;
    • забезпечення взаємодії з усіма соціальними інститутами, розширення суб’єктів виховання;
    • посилення ролі сім’ї у вихованні дітей;
    • розвиток учнівського самоврядування в класі;
    • оптимізація змісту і форм виховного процесу в класі;
    • збереження та покращення здоров’я учнів;
    • попередження негативних впливів факторів соціального середовища на особистість.


Розробка програми виховання

  • Розробка програми виховання

  • Кроки: Аналіз-Планування-Дія:

  • аналіз виховної ситуації свого навчального закладу;

  • розробка плану щодо усунення зазначених проблем;

  • дія – реалізація плану.



План (задум, проект) виховної діяльності конкретної спільноти (педагогів, батьків, учнів), що визначає цілі (мету, завдання) та виховні справи, що забезпечують виховання.

  • План (задум, проект) виховної діяльності конкретної спільноти (педагогів, батьків, учнів), що визначає цілі (мету, завдання) та виховні справи, що забезпечують виховання.

  • Документ, який інформує про зміст, призначення та якість освітніх послуг навчального закладу.

  • Засіб інтеграції виховної діяльності батьків, педагогів, учнів та громадськості, що забезпечує системність виховної роботи.



Назва (ідея програми).

  • Назва (ідея програми).

  • Для яких учнів призначена (І,ІІ,ІІІ ступеня чи якого класу).

  • ПІБ автора (колективу авторів).

  • Пояснювальна записка.

  • Вікові особливості учнів

  • Тема, зміст та форма проведення виховних справ.

  • Ключові поняття та терміни.

  • Література.



Створення творчої групи

  • Створення творчої групи

  • Аналіз виховної ситуації ЗНЗ, виявлення проблем

  • Визначення концептуальних засад програми: нормативно-правові документи, принципи, форми та методи діяльності

  • Визначення структурних елементів програми.

  • Розробка творчою групою проекту виховної програми.

  • Презентація розроблених проектів перед педагогічним, батьківським та учнівським колективом.

  • Обговорення проектів виховних програм, вироблення пропозицій щодо вдосконалення.

  • Затвердження виховної програми ЗНЗ на засіданні Ради школи.

  • Планування виховної діяльності учнів ЗНЗ відповідно до розробленої виховної програми на навчальний рік.

  • Створення виховних програм діяльності класу на весь період виховної роботи з учнями класу з огляду на їхні вікові, індивідуальні та психолого-педагогічні особливості (1-4 кл., 5-9 кл., 10- 11 кл.)

  • Планування виховної роботи класу на навчальний рік.



Процес планування – це тісна творча співпраця педагогів, учнівського колективу, батьків, соціальних інститутів, яких об’єднує спільна мета – зробити життя дитячого колективу цікавим, насиченим та змістовним.

  • Процес планування – це тісна творча співпраця педагогів, учнівського колективу, батьків, соціальних інститутів, яких об’єднує спільна мета – зробити життя дитячого колективу цікавим, насиченим та змістовним.



Турбуючись про те, ким дитина буде завтра, ми забуваємо, що кимось вона є уже сьогодні.

  • Турбуючись про те, ким дитина буде завтра, ми забуваємо, що кимось вона є уже сьогодні.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка