Суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі План



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


Суспільне виробництво як спосіб буття людини в культурі


План:

  • 1.Поняття культури у філософії. Культура як символічний світ людського буття.

  • 2.Матеріальна культура та її структура.

  • 3.Духовна культура та її структура.



література

  • 1.Введение в философию: учеб. пособие для вузов [Э.А.Араб-Оглы, В.Г.Борзенков, П.П.Гайденко и др.]; рук. Автор. Кол. И.Т.Фролов. – 3-е изд. – М.: Республика, 2004. – С. 485-495; 514-537.

  • 2.Гуревич П.С. Основы философии: учеб. /П.С.Гуревич. – М.: Гардарики, 2000. – С.346-412.

  • 3.Енціклопедія постмодернізму. – К.: Основи, 2003. – 256 с.

  • 4.Філософія: підруч. [Л.В.Губерський, В.П.Андрущенко, І.В.Бойченко та ін.]; за ред.І.В.Надольного. – 3-є вид. – К.: Вікар, 2003. – С.457.

  • 5.Філософія: підруч. [Л.Г.Дротянко, О.А.Матюхіна, В.І.Онопрієнко та ін.]; за ред. Л.Г.Дротянко, О.А.Матюхіна, В.І.Онопрієнко. – К.: НАУ, 2014. –С. 327-345.



ПЕРШОДЖЕРЕЛА

  • 1.Арістотель Політика. /Арістотель. – К.: Основи, 2000.- 239 с.

  • 2. Кримський С.Б. Запити філософських смислів./ Кримський С.Б –К.: Парапан, 2003.241 с.

  • 3. Платон Держава /Платон. – К.: Основи, 2005. -355 с.

  • 4.Філософія. Хрестоматія: навч.посіб. /За ред. Л.Г.Дротянко, О.А.Матюхіна, В.І.Онопрієнко. – К.: НАУ, 2009. – С.169 – 180.



Ключові поняття :

  • культура, артефакт, символ,

  • спосіб виробництва,

  • матеріальне виробництво, продуктивні сили,

  • виробничі відносини,

  • духовне виробництво,

  • духовні відносини,

  • масова культура, елітарна культура.







У широкому розумінні:





Культура має свою структуру



Культура – це актуалізація смислового потенціалу творчої діяльності

  • “Культура це процес формування

  • вищих якостей людини з погляду вищих смислів”







Світ культури – це світ символів

  • Символ – це знак з безконечним смислом, який вкорінений у культурі.









Матеріальна культура та її структура

  • Суспільне виробництво - процес, за допомогою якого люди(суспільство),

  • використовуючи речовини і сили природи, суспільні відносини і соціальні сили, духовні багатства, індивідів та їхні здібності, відтворюють власне і суспільне життя.



Праця – це форма людської діяльності, спрямована на освоєння і пепетворення (згідно з власними цілями, інтересами і потребами) природного середовища, виробництво корисних продуктів. Це процес обміну між природою й суспільством, який включає предмет праці (сировина, земля) та знаряддя праці.



Важливим елементом продуктивних сил є техніка ( від грец. techne - вміння, майстерність) потенціалу творчої діяльності, що характеризується перетворенням речей в речення та відтворення досвіду історії в його потенціальності, невикористаних можливостей його подальшого збагачення.



Етапи розвитку техніки

  • 1.Неолітична революція –VIII тис. до н.е. –

  • перехід від збирання,

  • рибальства до виробництва

  • (землеробство,скотарство).

  • Створюються умови для

  • соціального розшарування

  • суспільства, відокремлення

  • розумової праці від фізичної.



2.Промислова революція другої пол.XVII-поч.XIX ст. у Європі.

  • а) виникнення й запровадження

  • у виробництво машин;

  • б)розвиток природничих і

  • технічних наук;

  • в)процес органічного поєднання

  • науки, техніки і виробництва



3. Науково-технічна революція з 40-х років ХХ ст.

  • НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС ЧАСОМ ПЕРЕРИВАЄТЬСЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИМИ РЕВОЛЮЦІЯМИ



ХАРАКТЕРИСТИКА НТР

  • А) перетворенням науки на безпосередню продуктивну силу;

  • Б) автоматизацією виробництва, контролю й управління ним;

  • В) використанням нових видів енергії, зокрема атомної, ядерної;

  • Г) інформатизацією виробничих процесів;

  • Д) створенням і розвитком біотехнологій;

  • Є) зміною соціальної сфери;

  • Ж) зміною способу буття людей.



Інформаційне суспільство

  • Найважливіший результат НТР є процеси кібернетизації, комп’ютернізації, інформатизації суспільства, які набули особливої інтенсивності і стали всеохопними.

  • Сучасне суспільство називають постіндустріальним або інформаційним.

  • Теоретичне знання – це вісь, довколо якої організуються: нова техніка і технології, економічне зростання, розшарування суспільства.



Духовна культура та її структура





Цінність – термін, що позначає належне та бажане, на відміну від реального, дійсного.

  • Духовна культура – сфера свідомості, сукупність способів діяльності по створенню духовних цінностей.



Відмінності між матеріальним і духовним виробництвом:

    • 1.В матеріальному виробництві беруть участь усі працездатні люди.
    • У духовному виробництві беруть участь люди наділені талантом та спеціально підготовлені ( вчені, композитори, адвокати, актори, священики тощо). Але духовні артефакти споживають всі.
    • 2.Результатом матеріального виробництва є конкретні речі.
    • Результатом духовного виробництва є формування абстрактних понять, умовних образів ( наприклад, у філософських, наукових, релігійних текстах, картинах, театрі і т.д.)
    • 3.У художньому творі суттєве значення має й матеріальна форма й духовний зміст, тоді як в декотрих технічних артефактах доволі важко знайти ознаки духовності.


Масова і елітарна культура











Елітарна культура

  • Пабло Пікассо





Культура –сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством упродовж усієї історії, а також сам процес творення, розподілу і споживання матеріальних і духовних цінностей, що спрямований на виявлення і розвиток сутнісних сил людини.

  • Культура –сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством упродовж усієї історії, а також сам процес творення, розподілу і споживання матеріальних і духовних цінностей, що спрямований на виявлення і розвиток сутнісних сил людини.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка