Так, для дітей дошкільного віку провідним видом діяльності є гра



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.





































Кожен період життя і розвитку дитини характеризується певним провідним видом діяльності. У вітчизняній психології під провідною діяльністю розуміється та, в процесі якої відбуваються якісні зміни у психіці дітей, формуються і розвиваються основні психічні процеси і властивості особистості, з'являються психічні новоутворення, характерні саме для даного конкретного віку. Так, для дітей дошкільного віку провідним видом діяльності є гра.

  • Кожен період життя і розвитку дитини характеризується певним провідним видом діяльності. У вітчизняній психології під провідною діяльністю розуміється та, в процесі якої відбуваються якісні зміни у психіці дітей, формуються і розвиваються основні психічні процеси і властивості особистості, з'являються психічні новоутворення, характерні саме для даного конкретного віку. Так, для дітей дошкільного віку провідним видом діяльності є гра.



В грі дитина активно пізнає навколишній світ, стосунки між людьми, правила і норми поведінки, усвідомлює свої можливості, взаємозв'язки з іншими тощо.

  • В грі дитина активно пізнає навколишній світ, стосунки між людьми, правила і норми поведінки, усвідомлює свої можливості, взаємозв'язки з іншими тощо.

  • За допомогою гри дитина оволодіває:

  • усією системою людських взаємин – спочатку на емоційному, а потім на інтелектуальному рівні;

  • способами практичної і розумової діяльності; великим діапазоном людських почуттів;

  • поняттями «добро» і «зло», вчиться їх розрізняти;

  • морально-етичними нормами, виробленими людством.



Якщо у реальному житті дошкільники здебільшого орієнтовані на спілкування з дорослими, то у грі вони взаємодіють насамперед одне з одним. На поведінку дошкільників впливає як партнер по грі його ставлення до ігрового завдання, інших учасників, так і сама ігрова діяльність яка потребує від дітей спрямованості одне на одного й актуалізує у них морально-етичні норми взаємодії.

  • Якщо у реальному житті дошкільники здебільшого орієнтовані на спілкування з дорослими, то у грі вони взаємодіють насамперед одне з одним. На поведінку дошкільників впливає як партнер по грі його ставлення до ігрового завдання, інших учасників, так і сама ігрова діяльність яка потребує від дітей спрямованості одне на одного й актуалізує у них морально-етичні норми взаємодії.

  • Така взаємодія не лише сповнює життя дітей новими враженнями, але й є джерелом їхнього власного соціального досвіду. Вона впливає на розвиток подальших стосунків малюків з людьми, які їх оточують. 





Ігрова діяльність неіснує як така, не винаходиться дитиною: вона задається дорослими, які навчають його грати, передають йому суспільно сформовані способи ігрових дій (як використовувати іграшку, предмети-замінники, інші засоби зображення образу; виконувати умовні дії, будувати сюжет, підпорядковуватися правилам). Засвоюючи техніку різних ігор у спілкуванні з дорослими, дитина потім узагальнює ігрові кошти та переносить їх у інші ситуації. Тим самим гра набуває саморух, стає формою власної творчості дитини, але це зумовлює її розвиваючий ефект

  • Ігрова діяльність неіснує як така, не винаходиться дитиною: вона задається дорослими, які навчають його грати, передають йому суспільно сформовані способи ігрових дій (як використовувати іграшку, предмети-замінники, інші засоби зображення образу; виконувати умовні дії, будувати сюжет, підпорядковуватися правилам). Засвоюючи техніку різних ігор у спілкуванні з дорослими, дитина потім узагальнює ігрові кошти та переносить їх у інші ситуації. Тим самим гра набуває саморух, стає формою власної творчості дитини, але це зумовлює її розвиваючий ефект



Комп’ютерні ігри створені так, що дитина може собі уявити окреме поняття або конкретну ситуацію, а одержати узагальнене поняття про всі схожі предмети або ситуації. У такий спосіб у дитини розвиваються такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація. Під час гри на комп’ютері, дитина рано починає розуміти, що предмети на екрані - це не реальні речі, а тільки знаки цих реальних речей. Таким чином, у дітей починає розвиватися так звана знакова функція свідомості, тобто розуміння того, що є кілька рівнів навколишнього середовища - це й реальні речі, і картинки, схеми, слова або числа і т.ін.

  • Комп’ютерні ігри створені так, що дитина може собі уявити окреме поняття або конкретну ситуацію, а одержати узагальнене поняття про всі схожі предмети або ситуації. У такий спосіб у дитини розвиваються такі важливі операції мислення як узагальнення і класифікація. Під час гри на комп’ютері, дитина рано починає розуміти, що предмети на екрані - це не реальні речі, а тільки знаки цих реальних речей. Таким чином, у дітей починає розвиватися так звана знакова функція свідомості, тобто розуміння того, що є кілька рівнів навколишнього середовища - це й реальні речі, і картинки, схеми, слова або числа і т.ін.



Комп’ютерні ігри вчать дітей переборювати труднощі, контролювати виконання дій, оцінювати результати. Завдяки комп’ютеру стає ефективним навчання цілеспрямованості, плануванню, контролю і оцінки результатів самостійної діяльності дитини, через сполучення ігрових і не ігрових моментів. Дитина входить у сюжет ігор, засвоює правила, відповідно діє і прагне досягнення результатів. Крім того, практично у всіх іграх є свої герої, яким потрібно допомогти виконати завдання. Таким чином, комп’ютер допомагає розвити не тільки інтелектуальні здібності дитини, але й виховати вольові якості, такі як самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість, спонукає дитину до співпереживання, допомоги героям ігор тощо, збагачуючи тим самим його ставлення до навколишнього світу.

  • Комп’ютерні ігри вчать дітей переборювати труднощі, контролювати виконання дій, оцінювати результати. Завдяки комп’ютеру стає ефективним навчання цілеспрямованості, плануванню, контролю і оцінки результатів самостійної діяльності дитини, через сполучення ігрових і не ігрових моментів. Дитина входить у сюжет ігор, засвоює правила, відповідно діє і прагне досягнення результатів. Крім того, практично у всіх іграх є свої герої, яким потрібно допомогти виконати завдання. Таким чином, комп’ютер допомагає розвити не тільки інтелектуальні здібності дитини, але й виховати вольові якості, такі як самостійність, зібраність, зосередженість, посидючість, спонукає дитину до співпереживання, допомоги героям ігор тощо, збагачуючи тим самим його ставлення до навколишнього світу.



Комп’ютерні ігри:

  • Комп’ютерні ігри:

  • - допомагають дітям краще засвоювати матеріал, виявляють прогалини у знаннях та усувають їх, забезпечують досягнення дітьми певного рівня інтелектуального розвитку;

  • - під час комп’ютерних ігор у дітей розвиваються позитивні емоційні реакції, що сприяє корекції і розвитку психічних процесів;

  • - заняття з використанням комп’ютерних програм, розвивальних ігор стимулюють у дітей цікавість і прагнення досягати поставленої мети.









Формувати у малят здатність бачити позитивні риси характеру, зовнішності поведінки інших малят

  • Формувати у малят здатність бачити позитивні риси характеру, зовнішності поведінки інших малят







В.А. Сухомлинський писав: «Батько і мати - найбільші авторитети для дитини. Існує глибокий зв'язок поколінь. Дитина - одна з ланок і обрив її - тяжка трагедія, яка неминуче призводить до розпаду моральних начал».

  • В.А. Сухомлинський писав: «Батько і мати - найбільші авторитети для дитини. Існує глибокий зв'язок поколінь. Дитина - одна з ланок і обрив її - тяжка трагедія, яка неминуче призводить до розпаду моральних начал».



Батьківська мудрість є духовним надбанням дітей, сімейні стосунки побудовані на громадянському обов’язку, відповідальністі, мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері, самі стають величезною виховальною силою. У сім’ї однаково важлива роль належить як батькові так і матері. Про силу виховного впливу батьків красномовно говорять такі українські народні прислів’я і приказки: “який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина”. “Які мамо й тато, таке й дитятко” слова батька та матері для дитини має авторитетне значення. Добре виховати своїх дітей – не тільки найголовніший моральний, а й конституційний обов’язок кожного батька і кожної матері. За виховання своїх синів і дочок вони відповідають перед суспільством.

  • Батьківська мудрість є духовним надбанням дітей, сімейні стосунки побудовані на громадянському обов’язку, відповідальністі, мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері, самі стають величезною виховальною силою. У сім’ї однаково важлива роль належить як батькові так і матері. Про силу виховного впливу батьків красномовно говорять такі українські народні прислів’я і приказки: “який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина”. “Які мамо й тато, таке й дитятко” слова батька та матері для дитини має авторитетне значення. Добре виховати своїх дітей – не тільки найголовніший моральний, а й конституційний обов’язок кожного батька і кожної матері. За виховання своїх синів і дочок вони відповідають перед суспільством.



Схильність до наслідування — невід'ємна риса людської природи, яка особливо сильною є у дітей дошкільного віку. Малюки бездоказово, вбачаючи в батьках захист, опору, поважаючи їх досвід, знання, уміння, щиро прагнуть у всьому бути схожими на старших, наслідують їх поведінку, розмови, звички, не вникаючи в суть явищ. Тому дуже важливо, щоб батьки усвідомлювали яка це відповідальність.

  • Схильність до наслідування — невід'ємна риса людської природи, яка особливо сильною є у дітей дошкільного віку. Малюки бездоказово, вбачаючи в батьках захист, опору, поважаючи їх досвід, знання, уміння, щиро прагнуть у всьому бути схожими на старших, наслідують їх поведінку, розмови, звички, не вникаючи в суть явищ. Тому дуже важливо, щоб батьки усвідомлювали яка це відповідальність.



Доброзичливі стосунки між батьками та їхнє гуманне ставлення до дітей та найстарших у родині - дідуся і бабусі - є найпершою запорукою становлення батьківського авторитету. Лише такий сімейний устрій породжує почуття довіри дітей до старших, усвідомлення того, що батьки воліють передати дітям у спадок все найцінніше з того, що мають самі: знання, досвід, мудрість життя. Лише в благодатній атмосфері злагоди й любові зростають такі високоморальні якості, як порядність, щирість, доброзичливість, працелюбність, шана до старших тощо. І навпаки, відсутність любові, духовної єдності, довіри і взаємоповаги між батьком і матір'ю ведуть до чвар, конфліктів, подружньої невірності. Все це травмує дитячі душі, породжує неспокій, страждання у юних серцях.

  • Доброзичливі стосунки між батьками та їхнє гуманне ставлення до дітей та найстарших у родині - дідуся і бабусі - є найпершою запорукою становлення батьківського авторитету. Лише такий сімейний устрій породжує почуття довіри дітей до старших, усвідомлення того, що батьки воліють передати дітям у спадок все найцінніше з того, що мають самі: знання, досвід, мудрість життя. Лише в благодатній атмосфері злагоди й любові зростають такі високоморальні якості, як порядність, щирість, доброзичливість, працелюбність, шана до старших тощо. І навпаки, відсутність любові, духовної єдності, довіри і взаємоповаги між батьком і матір'ю ведуть до чвар, конфліктів, подружньої невірності. Все це травмує дитячі душі, породжує неспокій, страждання у юних серцях.














База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка