Тема: 2 план конституція України про право І свободи людини І громадянина



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.


ТЕМА: 2

  • ПЛАН

  • 1. Конституція України про право і свободи людини і громадянина

  • 2.Джерела трудового законодавства

  • 3. Основні трудові права і обов'язки працівників

  • 4. Особливості регулювання праці деяких категорій працівників

  • 5. Трудовий договір, його зміст і форми

  • 6. Умови прийняття на роботу. Строки випробування при прийнятті на роботу.

  • 7. Підстави припинення трудового договору.

  • 8. Гарантії забезпечення права на працю звільнюваним працівникам.


Конституція України про право і свободи людини і громадянина

  • Згідно статті 3 Конституції України: людина визнається найвищою соціальною цінністю, а її права і свободи визначають зміст і спрямованість діяльності держави.



Конституція України про право і свободи людини і громадянина



Джерела трудового законодавства





Джерела трудового законодавства

  • Конституція України (КУ) як основне джерело трудового права, в якій закріплені найважливіші трудові права людини і громадянина та гарантії їх реалізації;

  • Кодекс законів про працю (КЗпП) визначає правові засади й гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

  • Закони України “Про зайнятість населення”, “Про колективні договори і угоди”, “Про охорону праці”, “Про оплату праці”, “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), “Про відпустки”, “Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні”.

  • Укази і розпорядження Президента України; постанови ВРУ; постанови і розпорядження КМУ.

  • Інструкції, положення, правила, накази міністерств, відомств та ін.

  • Міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надала ВРУ. Так, Україною ратифіковано приблизно 50 конвенцій спеціалізованого органу ООН з питань праці – Міжнародної Організації Праці.

  • локальні підзаконні нормативно-правові акти, які приймають у трудових колективах для кращого регулювання трудових відносин. (колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про преміювання, Режим роботи підприємства тощо)



Основні трудові права

  • на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру.

  • на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;

  • здорові і безпечні умови праці,

  • на об'єднання в професійні спілки, на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку;

  • на участь в управлінні підприємством, установою…

  • на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності;

  • на матеріальну допомогу в разі безробіття;

  • на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади. 

  • Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.



Основні обов'язки працівників

  • працювати чесно й сумлінно;

  • дотримуватися дисципліни праці та правил внутрішньо­го розпорядку (вчасно приходити на роботу, дотримуватись встановленої тривалості робочого часу, використовувати весь робочий час винятково для продуктивної праці);

  • підвищувати продуктивність праці, вчасно й старанно виконувати роботу за завданнями та нарядами;

  • чітко виконувати вимоги технологічної дисципліни, не допускати браку в роботі й підвищувати якість продукції;

  • виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці й техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки;

  • тримати в порядку робоче місце, а також підтримувати чистоту у виробничому підрозділі й на території підприємства;



Основні обов'язки працівників

  • берегти і зміцнювати власність (ефективно використо­вувати машини, верстати, інструменти, стежити за збережен­ням матеріалів, спецодягу тощо);

  • поводитися гідно, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим працівникам виконувати їхні трудові обов'язки;

  • вживати заходів для негайного усунення причин, що заважають нормальному виконанню роботи (простій, аварія);

  • систематично підвищувати виробничу й ділову кваліфікацію та ін.



Особливості регулювання праці деяких категорій працівників

  • Стаття 7 КЗпП: Особливості регулювання праці осіб, які працюють у районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, тимчасових і сезонних працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовими договорами, додаткові (крім передбачених у статтях 37 і 41 цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов (порушення встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються законодавством.



Особливості регулювання праці деяких категорій працівників

  • ПРАЦЯ ЖІНОК ТА МОЛОДІ

  • ПРАЦЯ ІВАЛІДІВ ТА ОСІБ ІЗ ЗНИЖЕНОЮ ПРАЦЕЗДАТНІСТЮ

  • ПРАЦЯ СЕЗОННИХ, ТИМЧАСОВИХ ТА ІНШИХ КАТЕГОРІЙ ПРАЦІВНИКІВ

  • ПРАЦЯ ІНОЗЕМЦІВ

  • ІНШЕ (праця родичів)



Тимчасові працівники

  • - працівники, яких прийнято на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), — до чотирьох місяців.



Сезонні роботи

  • - роботи які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються протягом певного періоду року — сезону, що не перевищує шести місяців.

  • Особи, які приймаються на сезонні роботи, мають бути попереджені про це при укладенні трудового договору, про що зазначається в наказі чи розпорядженні



Трудовий договір

  • - це добровільна угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка наймає працівників, зобов'язується виплачувати працівникові заробітну платню і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.



Сторони (учасники) трудового договору



Зміст трудового договору



Форми трудового договору



Строки трудового договору

  • Найбільш традиційним вважається поділ трудових догово­рів за термінами їх дії. Згідно зі ст. 23 КЗпП України розрізняють такі їх види:

  • безстрокові, тобто укладені на невизначений строк;

  • строкові, укладені на строк, визначений угодою сторін;

  • такі, що укладаються на час виконання певної роботи.



КОНТРАКТ

  • Відмінності контракту від звичайного трудового договору

  • Застосування трудового контракту є можливим тільки у випадках, прямо передбачених законами України.

  • Чим же відрізняється контракт від звичайного трудового договору?

  • Перше, це обов'язкова письмова форма. Трудовий договір може укладатися як в письмовій, так і в усній формі.

  • Друге, контракт укладається лише у випадках, прямо передбачених законами України. Трудовий договір не має таких обмежень.

  • Третє, контракт може бути тільки тимчасовим, тобто це строковий договір. Трудовий же договір укладається на певний строк, безстроково, на час виконання певної роботи.

  • Четверте, можливість передбачати в контракті додаткові (не передбачені чинним законодавством) обов'язки та права, як працівника, так і власника (уповноваженого органу).



Умови прийняття на роботу

  • Порядок укладення трудового договору:

  • звернення особи до роботодавця з пропозицією про укладення трудового договору;

  • розгляд заяви роботодавцем і прийняття ним рішення;

  • видання наказу або розпорядження про зарахування пра­цівника на роботу;

  • оформлення трудової книжки.

  • Роботодавець має право вимагати наступні документи:

  • трудову книжку і документ, який посвідчує особу;

  • військовий квиток (Особам, що звільнені зі Збройних Сил);

  • диплома про освіту;

  • результати медичного огляду.



Строки випробування при прийнятті на роботу

  • Якщо сторони дійшли згоди про встановлення випробування, то вони ж домовляються і про його конкретний строк.

  • Стаття 27 КЗпП України визначає, що загальний термін випробування не повинен перевищувати 3 місяців, а для робітників — 1 місяць, для державних службовців випробувальний строк встановлено до 6 місяців.



Випробування не встановлюється:

  • для осіб, які не досягли 18 років,

  • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів,

  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів,

  • осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійсько­вої) служби,

  • інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.

  • при прийнятті на роботу в іншу місце­вість і при переведенні на роботу на інше підприємство, а також для тимчасових і сезонних працівників.



Підстави припинення (розірвання) трудового договору

  • Розірвання трудового договору означає його припинення шляхом одностороннього волевиявлення.

  • Чотири групи підстав для припинення ТД:

  • 1) за угодою сторін;

  • 2) з ініціативи працівника;

  • 3) з ініціативи власника або вповноваженого ним органу;

  • 4) з ініціативи третьої особи, яка не є стороною трудового договору.



Гарантії забезпечення права на працю звільнюваним працівникам

  • Стаття 49 КЗпП

  • Попередження до звільнення (за 2 міс.) та альтернативна робота;

  • Принцип переважності прав;

  • Допомога служби зайнятості (нова робота, перенавчання);

  • Допомога профспілки.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка