Тема 2: Проблемна ситуація в творчості журналіста План лекції



Дата конвертації03.06.2016
Розмір445 b.



Тема 2: Проблемна ситуація в творчості журналіста

  • План лекції

  • Соціальні витоки проблемних ситуацій в журналістиці;

  • Пізнавальне завдання як елемент творчого процесу журналіста;

  • Факт - «пусковий механізм» творчого процесу в журналістиці.



1. Соціальні витоки проблемних ситуацій в журналістиці.

  • В ряду ознак, що характеризують творчість, ми згадували проблемну ситуацію – початковий пункт творчого процесу журналіста. Думається, проте, що одній констатації цього факту недостатньо і потрібне детальніше дослідження питання. У журналістиці встановлюються закономірні залежності між функціями і принципами, з одного боку, і сферою дійсності, відбиваної автором в процесі творчої діяльності, – з іншою.

  • Одному і тому ж об'єкту можуть відповідати декілька різних предметів. При цьому, природно, наочні відмінності в об'єкті журналістики пояснюються не тільки відмінністю цілей, які ставить у кожному конкретному випадку перед собою журналіст, але і структурою самого об'єкту, різноманіттям його істотних і неістотних ознак.

  • Здавалося б, що законодавча база України для всіх журналістів однакова і створена вона з єдиною метою – створити умови для творчої, вільної, новаторської їх праці. Проте результати цієї праці неоднакові: у одному випадку ми маємо справу із справжньою творчістю, в іншому – з ремісничим виробом. Причина такого положення не тільки в здатності (або нездатності) журналіста (цей чинник скидати з рахунків не можна), але і в тому, який предмет діяльності журналіста. Саме у предметі треба шукати риси, що визначають творчий підхід до справи. Звернемося до практики.

  • Проблемні ситуації в журналістиці народжуються як відгук на проблеми дня. Вони мають «здвоєну» структуру; з одного боку, вони відтворюють грань соціальної дійсності, відображеної в творчості журналіста, а з іншої – об'єкт дії, інформаційні інтереси і потреби аудиторії.

  • Проблемні ситуації, будучи зовнішньою умовою, спонукаючою журналіста до творчості, найочевидніше виявляють себе, коли відбиваються явні суперечності. Є, проте, і «приховані» проблемні ситуації, вони не впадають в очі і тривалий час, існуючи в реальності, можуть з різних причин залишатися непоміченими. Кажучи про соціально-побутові витоки проблемних ситуацій необхідно підкреслити що творчість журналіста припускає рішення нестандартних завдань.



Соціальна проблемна ситуація – найбільш об'єктивна сторона творчого процесу, витоки якого й окреслимо.

  • По-перше, фіксація предмету творчості у вигляді проблемної ситуації дозволяє прогнозувати новаторську діяльність журналіста.

  • По-друге, окрім загального прогнозу інтересу до проблемної ситуації дозволяє внести «плановий» початок до управління творчим процесом журналіста. Навряд чи коли-небудь вдасться передбачати результати цього процесу з математичною точністю. Але оперуючи поняттями «Проблемна ситуація», цілком можливо регулювати творчість журналіста на етапі вибору теми. А це вже немало.

  • По-третє, визначивши наочну підставу творчості журналіста, можна більш продуктивно вирішувати питання, пов'язані з методами і формуванні його діяльності. Давно встановлено, що риси методу сходять до закономірностей відбиваного об'єкту і, отже, спосіб творчості діяльність журналіста «задається» особливостями тих явищ, які журналіст пізнає і відображає в своїх публіцистичних творах.

  • По-четверте, оскільки проблемна ситуація в творчості журналіста має «здвоєний об'єкт» (об'єкт пізнання і об'єкт дії), остільки за допомогою цього явища можна чітко виявити умови, що сприяють активності читацького сприйняття, а значить, і ефективності засобів масової інформації.



Передумовою гідного становища журналіста у суспільстві є законодавчі гарантії. Відповідно до Законів України “Про друковані ЗМІ (преси) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення” та інших журналіст має право відмовитися від виконання редакційного завдання, якщо воно пов`язане з порушенням закону, відмовитися від матеріалу, якщо його зміст після редакційного втручання суперечить його переконанням

  • Аналіз проблемної ситуації дозволяє вивести розмову про творчість журналіста з рамок суб'єктивних бажань в рамки об'єктивної необхідності, що дуже важливе для виявлення творчих резервів журналістики.

  • Правдивість, об`єктивність – найсуттєвіший принцип журналістики. Та від проголошення цієї засади демократичної журналістики до її реалізації – дистанція досить велика. Щоб бути правдивою, журналістиці потрібні певні об`єктивні передумови: політичні, економічні, правові.

  • Позиція журналіста означає ставлення до явища, яке виявляється насамперед у відборі того, що відображається. Сама природа його професії потребує бути максимально правдивим. Окрім того є феномен інформаційного суспільства. Не тільки змінюються наші уявлення про інформацію – змінюється світ. Для нього характерна наявність багатьох каналів інформації, які кожної хвилини конкурують, змагаються, “взаємоконтролюються”. В ньому неможлива “заборона на факт”. Якщо ти не повідомив про невигідну для тебе подію, це зроблять інші, але у програші будеш саме ти. Об`єктивною передумовою наближеної до реальності картини життя в журналістиці є свобода, економічна, політична, моральна можливість реалізації права людини на інформацію. Суб`єктивними передумовами є професіоналізм, який крім суто літературних якостей, передбачає усвідомлення власної місії, совість, ерудицію, вміння оперативно розібратися у складних життєвих питаннях, неупередженість, всебічність у відтворенні реальності. Тому різна у нас не тільки журналістика, а й журналісти.



2. Особливості написання проблемної статті

  • Сучасна журналістська теорія не запропонувала і досі чіткої дефініції поняття „проблемна стаття”. Диференційними ознаками проблемної статті визначають зокрема такі:

  • постановка актуальної соціально-політичної проблеми, розкриття та розв’язання якої — основне завдання жанру;

  • висвітлення актуальності проблеми, яку супроводжує обов’язкова поліваріантна аргументація у формі вербального коментування;

  • представлення понять „загальне – окреме”, „позитивне –негативне”;

  • показ зміни світоглядних орієнтирів суспільства та розгляд іншої морально-виховної ідеології;

  • можливість повернення до розглянутої проблеми через деякий час в іншому ракурсі;

  • максимальне спонукання читачів до роздумів над розв’язанням запропонованої проблеми;

  • обов’язкове узагальнення фактів тематики жанру;

  • дедуктивний метод побудови, яскрава емоційність викладу,

  • підвищена критичність аналізу, професійний аналітико-інформаційний погляд, авторське розв’язання проблеми, оптимістична кінцівка тощо.



Отже, проблемна стаття – аналітико-дедуктивний жанр журналістики, який передбачає розгляд, аналіз і прогнозування вирішення актуальної соціально-політичної проблеми суспільства, яка супроводжує переосмислення законів тогочасної ідеології.

  • Найперше завдання автора статті (журналіста чи фахівця з обраної тематики) – формулювання проблеми. На обрання тематики жанру впливає чимало факторів:

  • особиста зацікавленість автора у висвітленні тієї чи тієї проблеми;

  • вплив редакції;

  • професійне спілкування з колегами;

  • обмін інформацією в неофіційній ситуації (бесіда в родинному колі, розмова в громадському транспорті тощо).







Дослідники говорять, що в ході розумового процесу проблемна ситуація багато разів трансформується, перш ніж стане чіткою і остаточною програмою діяльності. Найбільш виразна цю грань творчого процесу вдається виявити, коли представляється можливість заглянути в лабораторію майстра журналіста.

  • Зафіксуємо декілька етапів в постановці і розвитку проблемної ситуації:

  • Виникнення проблемної ситуації в журналістиці, її збагнення обумовлене актуальною необхідністю. У даний відрізок часу мова йде про виключенням «чорного піару» з матеріалів ЗМІ, про вибори в Україні та ін;

  • Підготовчий етап, коли фаза первинного знання, виявлення проблемної ситуації, відбору матеріалу, в ході якого ставляться і вирішуються похідні, але украй необхідно пізнавальні завдання;

  • Цей етап в розвитку проблемного знання змінявся фазою інтенсивного дослідження, фазою рішення, в ході якої автор здійснює скачок від відомого до невідомого, від конкретних спостережень до конструктивної ідеї;

  • Етап перевірки, оцінки фактичних даних і пропонованих рішень. Оцінка не тільки у відборі матеріалів (залишається не випадкове але необхідне), але і в логічних думках і емоційних реакціях автора. Річ не лише в тому, що без емоцій немає шукання істини. У журналістиці розум і відчуття, знання і відношення, факт і коментар складають єдиний сплав, витоки якого поміщені і в наочній основі творчості, і в специфіці проблемної ситуації, і в методі творчої діяльності, рівно орієнтованому на пізнання явища і на ефективну дію на аудиторію. Критерієм оцінки фрагментів майбутнього твору стають і відповідність факту загальному задуму, і ступінь виразності матеріалу, і рівень близькості цього матеріалу очікуванням аудиторії;

  • Етап верифікації проблемної ситуації переходить в етап формування прогнозу, практичній гіпотезі;

  • І, нарешті, логіка розвитку проблемної ситуації будується з урахуванням тих вимог, які фахівці в області теорії творчості пред'являють до «композиційного етапу», етапу демонстрації отриманого рішення. Якщо цей етап важливий в науці, то в журналістиці його значущість збільшується, оскільки публіцистичний твір розрахований не на вузький круг фахівців, а на широку багатомільйонну аудиторію!



3. Факт - «пусковий механізм» творчого процесу в журналістиці.

  • Спілкування – це живий процес обміну інформацією. У процесі спілкування з іншими людьми, навколишнім світом, світом різних предметів і речей особистість черпає необхідну їй інформацію. Для журналіста спілкування – найголовніша сфера професійної діяльності. Інформаційні процеси – постійна циркуляція повідомлень, знань. Але не завжди інформаційний процес втілюється у форму слова, мови, писемності.

  • Журналістська інформація як певна частина соціальної інформації є документованими, публічно оголошеними відомостями про все, що відбувається довколо нас і незалежно від нас. Вона грунтується насамперед на реальних фактах. Тому важливо розуміти природу й особливості факту, закономірності використання його в журналістиці.

  • Факт (від лат. Factus – зроблене) означає дійсну подію. Те, що реально відбулося, судження або в інший спосіб зафіксована реальність. Факти можуть нічого не означати, коли вони подаються безсистемно, без зв`язку з іншими фактами, а можуть означати дуже багато.

  • Є низка специфічних, властивих саме для журналістики причин особливої, навіть надмірної уваги до факту. У сучасній науці утвердилась певна практика класифікації фактів на відповідні групи. Прийнято відрізняти одиничні факти і систему, тобто групу фактів, які стосуються певного питання. Особливим різновидом фактів є статистика. Крім статистичних, виділяють також науковий і художній факти. У першому випадку мають на увазі факти науково вивчені, осмислені за науковою методикою. В іншому – йдеться про художні узагальнення (картини, типові характери). Художній факт – результат вивчення митцем великої кількості одиничних фактів, втілених в узагальненому образі.



Журналіст повинен розуміти головні причини спотворення і дезінформації повідомлень на фактологічному рівні, коли автор вдається до всіх трьох методів збору і вивчення інформації: спостереження, вивчення документів та інтерв`ю.

  • За роллю фактів журналістські виступи можна умовно поділити на групи:

  • подієва інформація, у якій факт відіграє самостійну роль;

  • узагальнюючі твори, де факти відіграють роль аргументів.



Кожен журналіст у процесі практичної роботи застосовує індивідуальні засоби уникнення фактологічних помилок. Насамперед, це максимум уважності й акуратності як у сприйманні, так і у фіксації інформації. Також вміння розібратись, зрозуміти, про що йдеться. Мати надійне джерело інформації – значить уникати прикрих помилок. І нарешті – вміння користуватись інформацією з різних, особливо незалежних джерел.

  • Кожен журналіст у процесі практичної роботи застосовує індивідуальні засоби уникнення фактологічних помилок. Насамперед, це максимум уважності й акуратності як у сприйманні, так і у фіксації інформації. Також вміння розібратись, зрозуміти, про що йдеться. Мати надійне джерело інформації – значить уникати прикрих помилок. І нарешті – вміння користуватись інформацією з різних, особливо незалежних джерел.

  • Найпростіше, звичайно, думати, що проявити своє «Я» нам заважає зовнішні причини, але немає і не може бути таких обставин, при яких можна забути про своє покликання. .В газетній справі, як і в будь-якому іншому, є люди, що діють, мають мужність ламати бар'єри власних шаблонів і прорахунків в організації праці. Є і недіючі, такі, що працюють швидше для читача. Для автора даного конспекту лекцій особисто є видимим тільки один вихід. Треба набратися мужності і старатися завжди творчо рости. Всупереч усьому. В що б те не стало. Справжня творчість при будь-яких результатах робить нас самих щиріше, добріше, розумніше, соціально активніше, ніж ми були раніше. Робить нас такими, якими і потрібно сучасному читачеві.

  • Творчість журналіста починається в той момент, коли він знаходить факт. тему, фіксує матеріал, в якому поміщений рух «історії сучасності», революційне прискорення дійсності. Ця ситуація тому і називається проблемною, що вона відображає перехід від одного стану об'єкту до іншого і через це поєднує відоме і невідоме, знайоме з незнайомим, дійсне з гіпотетичним.

  • Проблемні ситуації в журналістиці мають соціально-політичну природу і, будучи історично конкретними, відображає взаємодію об'єктивних і суб'єктивних сторін сучасної історії.



Питання для самоконтролю:

  • Пізнавальне завдання як елемент творчого процесу журналіста.

  • Охарактеризуйте методи пізнання дійсності в журналістиці.

  • Що означає поняття «Пусковий механізм» творчого процесу в журналістиці?

  • Визначите роль професійного спілкування в журналістиці.

  • Значення психології творчості в журналістиці.

  • Зробіть аналіз публіцистичного тексту по проблемах духовного життя в Україні.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка