Тема лекції: Види та методи стерилізації. Асептика й антисептика. Проф. Пасєчко Н. В



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.


Тема лекції: Види та методи стерилізації. Асептика й антисептика.

  • Проф. Пасєчко Н. В.

  • Кафедра внурішньої медицини


  • Антисептика — це комплекс заходів, які спрямовані на знищення мікробів у рані, патологічному вогнищі або в організмі в цілому.

  • Асептика — це комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникненню патогенних мікроорганізмів у рану й організм пацієнта. Досягається шляхом дезінфекції й чтерилізації всіх об’єктів, які в процесі обстеження, дягляду чи лікування можуть бути джерелом інфекції.



  • Асептика в лікувальних закладах забезпечується різносто-ронніми заходами:

  • забезпеченням організаційно-охоронного режиму роботи відділень і кабінетів;

  • дезінфекцією всіх приміщень лікувального закладу з розташованою в них лікувальною і діагностичною апаратурою, а також предметів догляду за хворими;

  • стерилізацією всіх предметів, які в процесі роботи будуть безпо­середньо стикатися з рановою поверхнею або зі слизовими оболонками і небезпекою їх пошкодження



Послідовність дій при митті рук

  • 1) відкрийте кран і відрегулюйте температуру і потік води;

  • 2) вимийте з милом нижню третину лівого, а потім правого передпліччя, змийте мило водою;

  • 3) вимийте з милом ліву кисть і міжпальцеві проміжки, потім праву кисть і міжпальцеві проміжки, змийте мило водою;

  • 4) вимийте милом нігтьові фаланги лівої, потім правої кисті;

  • 5) закрийте кран, не торкаючись його пальцями;

  • 6) висушіть спочатку ліву, потім праву руку (бажано використовувати для цієї мети паперовий рушник).



Стерилізація (від лат. sterilis — безплідний)

  • це знищення всіх вегетативних і спорових форм патогенних і непатогенних мікроорганізмів.

  • Стерилізації підлягають всі вироби медичного призначення, які в процесі свого використання передбачають контакт з рановою поверхнею, слизовми оболонками й ін'єкційними засобами.

  • Очищені інструменти стерилізують і вибір методу залежить від особливостей виробу, який необхідно простерилізувати.



Передстерилізаційна очистка інструментів.

  • Промивання під проточною водою — кожен інструмент окремо в розібраному вигляді протягом 0,5-1 хв.

  • Замочування в комплексному мийному розчині на 15-20 хв, при умові, що розчин підігрітий до 50-60 о С (температура в процесі обробки інструментів не підтримується).

  • Миття в комплексному мийному розчині за допомогою йорша або ватно-марлевого тампона. Миється кожний виріб окремо 0,5-1 хв.

  • Прополіскування під проточною водою протягом 10 хв.

  • Ополіскування дистильованою водою 0,5 хв.

  • Нові інструменти протирають ганчіркою від заводської змаз­ки, потім на 20 хв занурюють у теплий (50 °С) 1 % розчин прального порошку і для повного зняття змазки протирають до блиску серветкою, змоченою гасом або ацетоном. Кип'ятять їх в 2 % розчині натрію гідрокарбонату.



Комплексний мийний розчин

  • 5 г мийного середника "Лотос" (або іншого на біологічній основі),

  • 170 г 3 % розчину перекису водню,

  • 825 мл води.

  • Приготовлений мийний розчин має термін придатності одну добу. Нормативними документами передбачено багаторазове його використання — до 6 разів протягом 24 год з моменту його виготовлення, при умові, що розчин не змінив свого забарвлення. Зміна кольору свідчить про його забруднення, що знижує очисні властивості.



Якість передстерилізаційної очистки інструментів оцінюють при постановці проб:

  • а) на наявність крові (білка) — азопіритова, проба, проба з гемотестом "Факел";

  • б) на наявність залишків мийного середника — фенолфталеїнова проба (використовується 1 % спиртовий розчин фенолфталеїну).



  • Техніка проведення проб для контролю якості передсте­рилізаційного очищення хірургічних інструментів

  • Проби на виявлення залишків крові

  • Бензидинова. Матеріальне забезпечення: сульфат бен­зидину, 50 % оцтова кислота, 3 % розчин перекису водню, піпе­тки і контрольні інструменти.

  • Алгоритм дії:

  • До 0,025 г сульфату бензидину додайте 2 мл 50 % оцтової кислоти і 2 мл 3 % розчину перекису водню.

  • Візьміть піпеткою приготовлений реактив і нанесіть по дві краплі на кожну деталь.

  • Почекайте 2 хв і прочитайте результат. При появі синьо-зеле­ного забарвлення до 2 хв проба вважається позитивною.



  • Амідопіринова. Матеріальне забезпечення: 5 % спир­товий розчин амідопірину, 30 % оцтова кислота, 3 % розчин перекису водню, піпетки і контрольні інструменти.

  • Алгоритм дії:

  • Змішайте однакову кількість (по 2-3 мл) кожної приготовленої речовини.

  • Візьміть піпеткою отриманий реактив і нанесіть по дві краплі на вироби.

  • Прочитайте результат. При появі синьо-зеленого забарвлення проба вважається позитивною.



  • Проба на виявлення залишків миючих засобів. Фенол-фталеїнова.

  • Матеріальне забезпечення: 1 % розчин фенолфталеїну, піпетки і контрольні інструменти.

  • Алгоритм дії:

  • Візьміть 2-3 краплі 1 % розчину фенолфталеїну і нанесіть на вироби.

  • Почекайте 30 хв і прочитайте результат. При появі рожевого забарвлення проба вважається позитивною.

  • Примітка. При позитивній пробі на виявлення залишків крові інструменти повертають на повторну обробку з етапу занурення в теплий мийний розчин на 15 хв, при позитивній пробі на зали­шки мийного засобу повертають на обробку з етапу миття під проточною водою протягом 10 хв.



  • Передстерилізаційна обробка гумових рукавичок

  • У даний час гумові рукавички повторно практично не вико­ристовують, але це дозволяється робити в ургентних ситуаціях, коли під рукою немає одноразових.

  • Гумові рукавички зручно обробляти вдягнутими на руки, тому після операції, не знімаючи їх, руки миють під краном з теплою проточною водою, стежачи, щоб не залишилося крові. Потім за­мочують на ЗО хв у 0,5 % розчині аміаку, в первомурі та ін. Після замочування ретельно миють з двох сторін для видалення тальку, споліскують.



  • Техніка укладання рукавичок у бікс

  • Матеріальне забезпечення: гумові рукавички, марля або широкий бинт, серветки, бікс, простирадло, індикатор стериль­ності.

  • Алгоритм дії:

  • Попередній етап:

  • Проведіть знезараження рукавичок одним із дезрозчинів (хлорамін Б 0,5 %, перекис водню тощо).

  • Промийте рукавички під проточною водою.

  • Перевірте цілість рукавичок (надуйте їх і опустіть у воду).

  • Прополощіть і висушіть їх.

  • Основний етап:

  • Ззовні посипте рукавички тальком.

  • Переверніть рукавички навиворіт і ще раз посипте тальком.

  • Перекладіть кожну рукавичку марлевою серветкою і складіть попарно в окремий кусок марлі або бинта.

  • Вистеліть бікс ізсередини простирадлом.

  • Складіть рукавички вільно в бікс.

  • Покладіть у бікс індикатор стерильності.



  • Техніка приготування марлевих кульок

  • Матеріальне забез­печення: марля, ножиці.

  • Алгоритм дії:

  • Поріжте марлю на шматочки потрібної величини

  • Підігніть зовнішні краї марлі з даох сторін усередину

  • Складіть марлю у вигляді конуса

  • Загорніть вільний край марлі усередину





  • Техніка приготування марлевих серветок

  • Матеріальне забез­печення: марля, ножиці.

  • Алгоритм дії:

  • Наріжте марлю на шма­тки потрібної величини.

  • Загорніть зовнішні краї з усіх чотирьох сторін усередину.

  • Складіть марлю вдвоє по

  • довжині.

  • 4. Складіть марлю вдвоє по

  • ширині.

  • 5. Складіть готові серветки купкою по 10 штук і зв'яжіть смужкою марлі.

  • Примітка. Серветки великі і середні необхідно ще декілька разів скласти по довжині і ширині.





  • Будова бікса, правила роботи з ним. Найчастіше бікси бувають круглими, виготовленими із тонколистового антикоро­зійного матеріалу, різної величини (рис. 4.5): малі - діаметром 14-24 см, середні - 28-34 см і великі - 38-45 см. Бікс складаєть­ся із корпуса, на бічній поверхні якого розміщені групи бокових отворів. До корпуса кріпляться пересувний металічний пояс із затискачем і кришка. Пересуваючи пояс по корпусу, можна відкривати або закривати отвори (до стерилізації їх відкривають, після - закривають).





  • Підготовка бікса до укладки матеріалу:

  • Перевіряють справність деталей і герметичність пояса і криш­ки.

  • Протирають бікс ізсередини серветкою, змоченою 0,5 % розчином нашатирного спирту або 1 % розчином хлораміну.



  • Техніка універсального укладання матеріалу в бікс

  • Матеріальне забезпечення: марлеві кульки - 50 шт., ма­рлеві серветки - 30 шт. (по 10 малих, середніх і великих), там­пони - 30 шт. (по 10 малих, середніх і великих), турунди -1 моток, два бинти, вата гігроскопічна в марлі - 100 г, помаз­ки - 10 шт., простирадла - 5 шт., халати - 4 шт., шапочки -4 шт., маски - 4 шт., рушники - 6 шт., індикатор стерильності -2, великий бікс



  • Алгоритм дії:

  • Одягають шапочку, ховають під неї волосся, одягають маску, ми­ють руки з милом під проточною водою, витирають рушником.

  • Вистилають бікс ізсередини великим простирадлом, складе­ним навпіл.

  • Кладуть на нижній шар приготовлений матеріал - сарветки, кульки, тампони, бинти, турунду, вату, помазки. Укладають по секторах у зручному порядку.

  • У середній шар вертикально по секторах укладають 5 прости­радл, 6 рушників, 4 халати, 4 шапочки, 4 маски.

  • Поверх середнього шару поміщають індикатор стерильності.

  • Краї вистеленого простирадла загортають один за другий, від­межовуючи нижній і середній шари укладки від верхнього.

  • Поверх простирадла у верхній шар кладуть халат, шапочку, маску, рушник.

  • Поверх верхнього шару кладуть інший індикатор стерильності бікса.

  • 9. Відкривають бокові отвори в корпусі, закривають кришку, наклеюють маркування. Бікс готовий до стерилізації.

  • Примітка. Універсальне укладання використовують для будь-якої операції. Нижній і середній шар - це матеріал для операції, одяг для хірургів, білизна для обкладання операційного поля. Верхній шар - одяг для операційної сестри.



  • Контроль стерильності матеріалу в біксі. Надійна сте­рильність досягається повною справністю апаратури для стери­лізації і дотриманням техніки її проведення. Медичні сестри по­винні бути впевнені, що даний бікс піддавався необхідній оброб­ці і матеріал із нього абсолютно стерильний. Для цього при укладанні всередину бікса між матеріалом і поверх нього вкла-дують індикатори стерильності. Існує три способи контролю сте­рильності: фізичний, біологічний і хімічний.



  • Фізичний метод грунтується на ефекті плавлення деяких кристалічних речовин при певній температурі. Оскільки темпе­ратура стерилізації буває різною, використовують речовини з неоднаковою температурою плавлення. Сечовина плавиться при 132 °С, бензойна кислота - при 120 °С, резорцин - при 119 °С. Не рекомендується користуватися сіркою (температура плавлення 117), тому що її випари просочують білизну і викликають коро­зію металів.

  • Техніка проведення контролю стерилізації

  • Матеріальне забезпечення: бікс із матеріалом; відповідні режиму стерилізації індикатори в запаяних ампулах чи в пробі­рках (0,5 г), закритих ватою. Алгоритм дії:

  • Покладіть у бікс індикатори.

  • Проведіть стерилізацію.

  • Вийміть бікс.

  • Відкрийте бікс і, не порушуючи стерильності, проконтролюй­те, чи змінився фізичний стан індикатора.



  • Хімічний метод. Матеріальне забезпечення: бікс із ма­теріалом, смужка фільтрувального паперу, простий олівець, роз­чин крохмалю, водний розчин Люголя.

  • Алгоритм дії:

  • Напишіть на фільтрувальному папері олівцем слово "стерильно".

  • Опустіть смужку в розчин крохмалю, а потім у розчин Люго­ля (смужка стала інтенсивно синьою і слово "стерильно" зни­кло).

  • Підсушіть смужку і покладіть її між шарами матеріалу в бікс.

  • Проведіть стерилізацію і вийміть бікс.

  • Відкрийте бікс і, не порушуючи стерильності, вийміть смужку паперу.

  • Оцініть результат (якщо температура досягала 116 °С, з'явив­ся напис "стерильно").



  • Бактеріологічний (біологічний) метод. Фізичний метод не дає даних про стерильність матеріалу, він тільки показує, що стерилізація проводилась при певній температурі. Біологічний метод дає змогу безпосередньо з'ясувати, чи загинули мікроор­ганізми при стерилізації. Недоліком його є пізнє отримання результату - через 3-4 дні. Тому фізичним і хімічним методами користуються для повсякденної роботи, а бактеріологічним -для контролю роботи апаратури і з інспекційною метою.

  • Методика виконання:

  • Візьміть невеликі шматочки перев'язувального матеріалу, що підлягає стерилізації, вкладіть їх у 2-3 пробірки і закрийте ватно-марлевими кульками.

  • Покладіть пробірки в бікс.

  • Простерилізуйте бікси.

  • Витягніть пробірки із стерильного бікса і відправте їх для дослідження в бактеріологічну лабораторію.



Повітряний метод стерилізації

  • рекомендується для стерилізації виробів зі скла, металу.

  • Стерилізація відбувається під впливом сухого гарячого повітря 180 о С (± 2о С) протягом 1 год в сухожарових шафах.

  • Інструменти повинні стерилізуватись сухими і в пакунках зі спеціального паперу або у відкритих ємностях на лотку.

  • Вироби, простерилізовані в мішечках зі спеціального паперу, можуть зберігатись стерильними 3 доби. Вироби, простерилізовані без пакунка, повинні бути використані безпосередньо після стерилізації.

  • Індикатор стерильності - трубчасті індикатори — ТИТ-3, тіосечовина, альбуцид або стрічковий індикатор стерильності. Останній являє собою паперову стрічку білого кольору. Під дією температури 180о С протягом години вона стає коричневою.



Сухожарова шафа



Сухожарова шафа



Ультразвукова ванночка



Апарат для передстерилізаційної упаковки інструментів у термопакети



  • Сухожарова шафа складається із корпуса з підставкою, герметичних двер­цят, робочої камери з полицями для стериліза­ції, системи управління, електронагрівальних еле­ментів, вимикача.

  • Стерилізатор працює в автоматичному режимі при заданій температурі й експозиції.

  • Предмети, що підля­гають стерилізації, заго­ртають в 2 шари щільно­го паперу (крафт-папір) або розміщують в мета­левих коробках з відкритими кришками. При за­повненні сухожарової

  • шафи предмети на полицях потрібно розміщувати вільно і рів­номірно, щоб нагріте повітря проникало до кожного предмета.



  • Після завантаження апарата включають електронагрівальний блок і кнопкою-перемикачем встановлюють його на заданий те­мпературний режим роботи. До початку стерилізації з метою повного випаровування вологи необхідно провести підігрів ка­мери і просушити матеріал при відкритих дверцятах до темпе­ратури 80-85 °С протягом 30 хв, після чого дверці закривають і починають стерилізацію. Якщо після завантаження дверці сте­рилізатора закрити відразу, волога затримується на поверхні предметів і температура буде нижчою, ніж це потрібно для сте­рилізації.

  • Стерилізацію в сухожаровій шафі можна проводити в будь-якому із двох заданих режимів: при температурі 200 °С протя­гом 45 хв або 180 °С протягом 60 хв.

  • Досягнення потрібної температури фіксує контрольний тер­мометр, після чого починається відлік часу стерилізації. Після закінчення режиму стерилізації апарат виключають, чекають зни­ження температури до 80-50 °С і тільки після цього відкривають дверцята. Коли стерилізацію проводили в металевих коробках, зразу ж після відкриття дверцят за допомогою стерильних ін­струментів (корнцангів) необхідно закрити їх кришками (які сте­рилізувалися тут же). Після повного охолодження (через 15-20 хв) виймають стерильний матеріал. Весь процес стерилізації сухим жаром триває близько 2 год.



Заходи безпеки при роботі з сухожаровою шафою:

  • Забороняється включати стерилізатор в електричну мережу без заземлення; не можна використовувати для заземлення водопровідні труби, батареї центрального опалення.

  • При поломці апарат забороняється вмикати в електромережу, а якщо поломка виникла під час стерилізації, його необхідно негайно відключити.

  • Забороняється проводити завантаження і розвантаження сте­рилізатора без відключення його від джерела струму.



Паровий метод

  • рекомендується для стерилізації інструментів з металу, виробів з гуми, перев'язувального матеріалу, білизни. Стерилізація відбувається в автоклаві під дією повітряної пари, яка подається під тиском.



  • Принцип будови парового стерилізатора (автоклава). Автоклав складається з двох основних частин - котла для паро­утворення і камери для стерилізації, з'єднаних між собою патру­бком. Робоча камера складається із трьох стальних циліндрів, розміщених один в одному. Внутрішній циліндр є власне стери­лізаційною камерою для закладки матеріалу. Середній циліндр називають водопаровою камерою. В неї наливають воду, яка при нагріванні перетворюється в пару. Водопарова і стерилізаційна камери з'єднані між собою. Зовнішній циліндр - це захисний кожух, який зменшує втрати тепла. До корпусу кріпиться мано­метр, який показує тиск пари в стерилізаційній камері, кришка, яка герметично закриває стерилізаційну камеру за допомогою штурвала, і пульт управління.

  • В автоклав поміщають заповнені матеріалом бікси з відкри­тими боковими отворами для того, щоб під час стерилізації пара проникла всередину.



Автоклави



Автоклав з вертикальним завантаженням



Режими роботи автоклава

  • 1. Температура 132 о С, тиск 0,20 МПа (2 атмосфери), час стерилізації — 20 хв. Застосовується для стерилізації перев'язувального матеріалу, білизни, виробів з металу. При цьому використовують такі індикатори — фенацитин, манілоза і сечовина, стрічковий індикатор ІС-13.

  • 2. Температура 120 о С, тиск 0,11 МПа (1,5 атмосфери), час стерилізації — 45 хв. Цей метод використовується для стерилізації гумових виробів (рукавиці, катетери, зонди, балончики для відсмоктування слизу і інше). Як індикатор стерильності застосовується фуксин з бензоїдною кислотою.



  • Порядок роботи з автоклавом. Приступаючи до стерилі­зації, необхідно перевірити комплектність стерилізатора, справ­ність електро- і контрольно-вимірювальної апаратури та інших вузлів апарата, вивчити інструкцію з використання апарата, оскільки у різних автоклавах можливі різні конструкційні особ­ливості.

  • Порядок роботи з автоклавом ГК-100:

  • При заповненні пароутворювача для попередження утворення накипу необхідно користуватися двічі прокип'яченою водою, яку наливають через лійку до мітки на водовимірній шкалі.

  • Завантажують стерилізаційну камеру підготовленими бікса-ми, закривають кришку і поворотом штурвала за годиннико­вою стрілкою до упору щільно її притискають.



  • Для нагріву стерилізатора і заповнення стерилізаційної каме­ри парою на 25-30 хв включають нагрівальні прилади. Після цього із спускного клапана має виходити пара рівномірним, густим, сизого кольору струменем, що вказує на повне витіс­нення вологого повітря із стерилізаційної камери. Якщо в сте­рилізаційній камері залишається повітря, то різко знижуєть­ся якість стерилізації за рахунок нерівномірного нагріву ка­мери і порушення режиму стерилізації. Крім того, простерилізований матеріал буде дуже вологим.

  • 4. Стерилізацію за заданим режимом починають після перекрит­тя спускного крана. Коли тиск у камері досягне заданої вели­чини за манометром, ручку перемикача повертають в поло­ження "Стерилізація" і з цього моменту ведуть відлік часу стерилізації. Після закінчення строку експозиції стерилізацію вважають закінченою. Стерилізатор відключають, обережно і повільно випускають пару із" спускного крана через гумовий шланг у водостік. Коли стрілка манометра впаде до нуля, ви­пускають воду із стерилізатора. Поворотом штурвала проти годинникової стрілки відгвинчують кришку і привідкривають її на себе (для профілактики опіку парою).



  • 5. Через 5-8 хв, коли пара повністю вийде, стерилізаційна каме­ра прохолоне і матеріал підсохне, кришку широко відкрива­ють і проводять розвантаження стерилізатора. Виймають бікс за допомогою рушника (оскільки він іще дуже гарячий) і від­разу закривають бокові отвори на ньому за допомогою пере­сувного пояса. Потім на кожен бікс наклеюють етикетку з відміткою про стерилізацію і складають їх на спеціальних по­лицях або в шафах.

  • 6. Після стерилізації необхідно насухо протерти стінки стериліза­ційної камери, перевірити положення всіх кранів (повинні бути відкритими) і відключити стерилізатор на електрощитку.



  • Основні положення з техніки безпеки при роботі зі стерилізаторами

  • Дозвіл на експлуатацію парового стерилізатора видається ін­спекцією котлонагляду.

  • Кожного року спеціалісти технічного нагляду здійснюють кон­троль за станом апаратури.

  • До роботи з паровим стерилізатором допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли курси з експлуатації парового стерилізатора даного типу.

  • Забороняється залишати без нагляду стерилізатор під час ро­боти.

  • Парові стерилізатори з електронагрівом обов'язково повинні бути заземленими.

  • Усі вузли стерилізатора повинні бути повністю відлагоджени-ми, ремонт повинен проводитись тільки техніком-спеціалістом.

  • Манометри повинні бути запломбованими і мати чітку черво­ну лінію або металічну пластинку, що вказує на максимально допустимий тиск.

  • Не можна доливати воду в стерилізаційну камеру під час ро­боти приладу, не допускається включення стерилізатора при недостатньому рівні води в пароутворювачі.

  • 9. Категорично забороняється відкривати кришку стерилізацій­ ної камери до того часу, поки тиск в камері не знизиться і стрілка манометра не опуститься до нуля. У протилежному випадку пара може зірвати кришку.

  • Категорично забороняється завантажувати в стерилізатор легкозаймисті речовини - ефір та ін.

  • Після стерилізації не можна відразу ж повністю відкривати кришку стерилізатора, а також відкривати її від себе (можли­вість опіку).



Хімічний метод стерилізації

  • Рекомендується для виробів з полімерних матеріалів, скла, корозійностійких металів. Найчастіше використовується 6 % розчин перекису водню (при кімнатній температурі — 6 год, в підігрітому до 50 о С розчині — 3 год.).

  • Стерилізація повинна проводитися при повному зануренні виробів, котрі вільно розкладаються в ємкості з розчином, довгі вироби вкладають по спіралі. Всі канали і порожнини заповнюються розчином. Після закінчення часу стерилізації всі вироби двічі занурюють на 5 хв в дистильовану воду, кожний раз змінюючи її. Потім вироби переносяться стерильним корнцангом в стерильну ємність або укладку.

  • Термін збереження стерильності виробів в стерильній ємкості — 3 доби.

  • Розчин перекису водню може використовуватися протягом 7 діб з дня приготування при умові збереження його в закритій ємкості в темному місці. Подальше використання розчину можливе лише при умові контролю вмісту активно діючих речовин.



Стерилізація іонізуючим випромінюванням.

  • Переважно застосовують бета- і гама-опромінення.

  • Променеву стерилізацію проводять іонізуючим промінням великої енергетичної сили, яке може проникати на різну глибину в матеріал, що підлягає стерилізації.

  • Використовують на промислових підприємствах, де виготовляють інструменти одноразового користування (шприци, системи для переливання крові, перев'язувальний матеріал). Предмети упаковують в герметичні поліетиленові пакети із зазначенням терміну зберігання (до кількох років).



Газовий метод стерилізації

  • у промислових умовах застосовують для обробки термонестійких предметів, які не витримують стерилізації в автоклаві або в сухожаровій шафі (катетери, зонди зі штучних матеріалів, шланги, протези, ендоскопи, оптичні прилади, кетгут). Найчастіше використовують окис етилену, пари формаліну. Застосовується в заводських умовах в спеціальних газових стерилізаторах у приміщеннях з витяжною вентиляцією для стерилізації виробів одноразового призначення.



Кип'ятіння

  • як метод стерилізації шприців та голок згідно з галузевим стандартом 42-21-2-85 "Стерилізація і дезінфекція медичного інструментарію" не передбачений. Але у виняткових випадках (у невеликих лікарнях, амбулаторіях, у домашніх умовах), коли неможливо простерилізувати шприци та голки іншим способом, можна застосовувати кип'ятіння. Стерилізація кип'ятінням проводиться в спеціальних металевих кип'ятильниках з решіткою для вкладання інструментів. Заливають інструменти холодною дистильованою водою і кип'ятять 45 хв з моменту закипання.



Центральні стерилізаційні відділення (ЦСВ)

  • в яких проводять передстерилізаційну очистку інструментів та стерилізацію білизни, перев'язувального матеріалу, інструментів та інших медичних виробів паровим та повітряним методами.

  • ЦСВ складається з двох зон: нестерильної і чистої. У нестерильній зоні виділяють кілька окремих кімнат: приймально-сортувальна, у якій приймають з відділень і сортують шприци, голки, інструменти; кімнати для проведення передстерилізаційної очистки та кімнати, де інструменти висушують та перевіряють на цілісність та придатність до роботи, готують до стерилізації і завантажують у автоклав чи сухожарову шафу.

  • У чистій зоні після закінчення стерилізації стерильний матеріал виймають із стерилізаційних апаратів і видають за призначенням.









Машина для миття і дезінфекції гнучких зондів



Стерилізація озоном



  • Преимущества озонового стерилизатора:

  • низкотемпературный (до 40°С), озоновый, управление и работа полностью автоматическая с микропроцессорным управлением, полностью готов к работе;

  • надежный, экономичный, бережно обрабатывающий дорогостоящее оборудование и инструментарий, удобный в работе и простой в обслуживании;

  • не требующий расходных материалов, подводки пара и трёхфазного напряжения в 360 В;

  • не нуждается в дополнительных монтажно-сборочных работах;

  • высокое качество стерилизации, небольшое время обработки – при полезном объёме стерилизационной камеры 55,5 л полный цикл стерилизации составляет 120 минут;

  • по своим стерилизационным качествам и техническим характеристикам озонатор превосходит ультрафиолетовые стерилизаторы, сухожаровые воздушные стерилизаторы и паровые автоклавы, жидкостную и газовую стерилизацию. Бактерицидный эффект от кварцевого облучения в течение 60 минут идентичен бактерицидному эффекту от озонирования в течение 3 минут;






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка