Тема Сукупний попит та сукупна пропозиція



Дата конвертації26.12.2016
Розмір446 b.


Тема 3. Сукупний попит та сукупна пропозиція


Зміст

  • Структура сукупного попиту. Фактори, які впливають на споживчий попит, інвестиційний попит, попит держави та попит закордону.

  • Крива сукупного попиту AD.

  • Цінові та нецінові фактори, що визначають сукупний попит.

  • Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції AS.

  • Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції. Три варіанти макрорівноваги.

  • Мультиплікатор у моделі AD -AS.



Сукупний попит(АD) - це величина обсягу продукції, яку готові купити макроекономічні суб'єкти за кожного можливого рівня цін (Р).

  • AD - це заплановані витрати всіх макроекономічних суб’єктів.

  • Сукупний попит (AD) можна визначити за формулою розрахунку ВНП методом витрат:

  • AD = C+I+G+NE

  • де С - споживчий попит: платоспроможний попит домогосподарств на споживчі товари;



Сукупний попит

  • I - інвестиційний попит: попит підприємців на засоби виробництва для:

  • відновлення зношеного капіталу (амортизація);

  • збільшення реального капіталу.

  • G - попит держави на товари та послуги:

  • для виробництва суспільних благ;

  • для державних інвестицій.

  • NE - попит закордону, або попит на чистий експорт, за умови, що попит на імпорт входить у попередні три компоненти.



Споживчий попит

  • Фактори, які впливають на споживчий попит

  • Споживчий попит (С) залежить від:

  • 1. Доходу від участі у виробництві.

  • 2. Податків та трансфертних платежів.

  • Величини багатства домашніх господарств, тобто реальних грошових залишків, які складаються з готівки, грошей на поточних рахунках та фінансових активів з фіксованими доходами (облігації тощо).



Споживчий попит

  • Доходу від багатства домашніх господарств (процент, рента).

  • Середньої та граничної схильності до споживання.

  • Ступеня диференціації населення за доходами.

  • Чисельності населення.



Функція споживання

  • С = C0 + c' ٠ Y,

  • де Cо - автономне споживання, яке не залежить від поточного доходу

  • c' - гранична схильність до споживання

  • Y - дохід домашніх господарств



Гранична схильність до споживання

  • Гранична схильність до споживання (с’) – це частка приросту споживання (∆С) у додатковій одиниці доходу (∆Y):



Середня схильність до споживання

  • Середня схильність (норма) до споживання (с) - це частка споживання (С) у доході (Y):



Функція заощадження

  • Заощадження (S) – це неспожита частина доходу (Y).

  • Кожній функції споживання відповідає своя функція заощадження, тому що дохід домашніх господарств (Y), як відмічалося раніше поділяється на споживання і заощадження:



Функція заощадження

  • Y = C + S» S = Y – C»

  • » S = Y – (Cо + с’Y)»

  • » S = -Cо + (Y – с’Y)»

  • » S = -Cо + (1 – с’)Y Звідси, 1-с’ = s’гранична схильність до заощадження.



Функція заощадження



Ступінь диференціації доходів

  • Ступінь диференціації доходів населення істотно впливає на сукупний споживчий попит: чим рівномірніше розглядається НД між домашніми господарствами, тим більша його частка йде на споживання. При значній диференціації доходів частка споживання у НД скорочується.

  • Зображення функції споживання і заощадження подано на графіку нижче.



Функції споживання (С) та заощадження (S) на графіку



Класична теорія формування заощаджень

  • Процес формування заощаджень залежить від двох основних факторів:

  • Процентного доходу (процентної ставки, коли домашні господарства виступають у ролі кредитора або купують облігації). Прихильники класичної теорії вважають, що чим більші розміри процентного доходу, тим більше вони будуть стимулювати домашні господарства до заощаджень;

  • Величини доходу домашніх господарств.



Кейнсіанська теорія формування заощаджень

  • Величина заощаджень (S) і крива заощаджень (SS) істотно не змінюються під впливом зміни процентної ставки.



Функції заощаджень



Інвестиційний попит

  • Інвестиції – економічні ресурси, що направляються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення і модернізацію виробничого потенціалу.

  • Під інвестиціями розуміють усі витрати, які безпосередньо сприяють збільшенню загальної величини капіталу в економічній системі.



Інвестиційний попит

  • Інвестиції складаються з двох основних компонентів:

  • Інвестиції в основний капітал, тобто придбання новостворених капітальних благ, а саме: виробничого обладнання, будинків виробничого призначення тощо;

  • Інвестицій в товарно-матеріальні запаси, які складаються з нагромаджених запасів сировини (комерційних товарно-матеріальних запасів), призначених для використання у виробничому процесі, а також нереалізованих готових товарів.



Інвестиції в основний капітал.

  • Інвестиції в основний капітал складаються з двох частин:

  • у відновлення основного капіталу (амортизація);

  • у розширення основного капіталу (збільшення реального капіталу).



Заплановані інвестиції

  • Будь-які зміни процентної ставки за інших сталих умов призводять до просування по кривій графіка запланованих інвестицій.

  • Графік відображає класичну точку зору на функціональну залежність обсягу інвестицій(І) від ставки банківського процента (і) на рівні економічної системи в цілому.



Заплановані інвестиції

  • За кейнсіанською теорією крива запланованих інвестицій значно менш еластична відносно величини процентної ставки (і)



Графік запланованих інвестицій



Інвестиційний попит

  • Фактори, які впливають на інвестиційний попит

  • Інвестиційний попит (I) залежить від:

  • Обсягу виробництва.

  • Витрат на капітал (вони визначаються податковою політикою).

  • Кон’юнктурних коливань економіки.

  • Стійкого зростання попиту на товари та послуги.

  • Розвитку науково-технічного прогресу.

  • Сподівань на майбутнє.



Попит на інвестиції

  • Попит на інвестиції (I) – найбільш мінлива частина сукупного попиту (AD).

  • Залежно від того, які фактори визначають обсяг попиту на інвестиції, вони поділяються на індуційовані та автономні.

  • Інвестиції називаються індуційованими, якщо причиною їх здійснення є стійке зростання попиту на товари та послуги в результаті зростання національного доходу.



Індукційовані інвестиції

  • Індуційовані інвестиції є функцією від приросту, національного доходу. Коефіцієнт прирістної капіталоємкості називається акселератором (b).

  • Акселератор (b) – коефіцієнт, який показує скільки одиниць додаткового основного капіталу (КО) необхідно для виробництва додаткової одиниці продукції (∆Y):

  • b = ∆Y/∆Ко

  • де, ∆Ко – зростання основного капіталу під впливом індуційованих величин.



Індукційовані інвестиції

  • Величину індуційованих інвестицій (Inінд) можна визначити за формулою:

  • In = b(Yn-1 – Yn-2)

  • зростання основного капіталу під впливом In індуційованих величин;

  • b – акселератор;

  • Yn-1 – національний дохід в (n-1)-му році;

  • Yn-2 – національний дохід в (n-2)-му році.



Індукційовані інвестиції

  • Якщо в поточному році розмір національного доходу скоротився порівняно з минулим (Yn< Yn-1), то індуційовані інвестиції приймають від’ємне значення. Це означає, що в результаті скорочення виробництва підприємці частково або повністю не відновлюють зношеного капіталу.



Індукційовані інвестиції

  • Обсяг від’ємних інвестицій не може бути більшим за розмір амортизації:

  • Інвестиції називаються автономними (Iа), коли вони здійснюються при фіксованому національному доході, тобто при незмінному сукупному попиті на блага.



Автономні інвестиції

  • Автономні інвестиції здійснюються в нову техніку, спричиняючи підвищення якості продукції, і стають умовою зростання національного доходу.

  • Якщо в умовах економічної рівноваги автономні інвестиції зростають на ∆I , то для збереження рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією національний дохід (∆Y) повинен зростати.



Автономні інвестиції

  • Формула зростання національного доходу.

  • Де =m – мультиплікатор

  • с' – гранична схильність до споживання;

  • ∆I – приріст автономних інвестицій.



Мультиплікатор Кейнса (m)

  • Мультиплікатор (m) показує, на скільки зростає рівноважний національний дохід при зростанні автономного попиту на одиницю.

  • тобто,



Модель мультиплікатора

  • Графік модель мультиплікатора.

  • де С - функція споживання;С+І - зростання сукупного политу під дією автономні інвестицій; QЕ - рівноважний ВНП;

  • Е - точка рівноваги; QF - ВНП в умовах повної зайнятості.



Модель мультиплікатора

  • ∆Q = QF – QE

  • ∆Q = m • ∆I

  • де m > 1.

  • Відстань між паралельними лініями C та C+I, яка дорівнює ∆I, менша ніж різниця QF – QE.



Модель мультиплікатора

  • Дж. М. Кейнс розробляв теорію мультиплікатора умовах, коли суспільство знаходилося в стані глибокої кризи з високим рівнем безробіття і недовикористаними виробничими потужностями. Саме в цих умовах проявляється ефект мультиплікатора. Зростання інвестицій під дією мультиплікатора забезпечує більш повне використання наявних виробничих ресурсів, що приводить до зростання зайнятості та реального ВНП.

  • Якщо економіка знаходиться в умовах високої кон’юнктури (в умовах повної зайнятості), то результатом дії мультиплікатора буде підвищення цін та рівня інфляції, які викликані надлишковим попитом, при незмінному обсязі реального ВНП.



Сутність мультиплікатора

  • В усіх країнах з ринковою економікою відчутні коливання в діловій активності, коли під час депресії зростає безробіття або коли швидке розширення попиту призводить до інфляції.

  • Модель мультиплікатора, яка є макроекономічним інструментом, що пояснює, як визначається обсяг виробництва в короткостроковому періоді. Поняття "мультиплікатор" походить з твердження, що кожна зміна у відповідних видатках (таких, як інвестиції) на один долар спричиняє більш як однодоларову зміну (або мультипліковану зміну) у ВНП. Модель мультиплікатора пояснює, як різкі зміни в інвестиціях, зовнішній торгівлі і урядовій податковій та бюджетній політиці впливають на обсяг виробництва і зайнятість в економіці з недовикористаними ресурсами.



Попит держави

  • Роль держави в економіці багатопланова:

  • це створення умов для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку.

  • стабілізація циклів економічної активності.

  • реагування на зовнішній економічний вплив.

  • створення необхідних умов для соціальне справедливого розподілу доходу й забезпечення життєво необхідними благами населення.

  • закупівля товарів та послуг.

  • регулювання процесу монополізації на ринку тощо.



Попит держави

  • На ринку благ держава застосовує різні форми впливу: надання субсидій організаціям і населенню, купівля товарів і послуг, здійснення державних інвестицій, бюджетне фінансування галузей тощо.

  • Купівля державою товарів і послуг, на яку приходиться десь п'ята частина виробленого ВВП, утворює складову сукупних витрат на ринку благ — державні витрати (G).

  • Державні видатки (G) при макроекономічному моделюванні сукупного попиту (АD) розглядаються як екзогенна наперед задана величина, визначена державним бюджетом країни. Тому функція попиту держави на ринку благ має вигляд:

  • G = Const



Суспільні блага

  • Суспільні блага – це товари та послуги суспільного використання (національна оборона, контроль за навколишнім середовищем, контроль за правопорядком та інші). Ці блага споживаються колективно усіма членами суспільства незалежно від того, платять вони за них чи ні, а витрати фінансуються із бюджету за рахунок податків.



Попит закордону

  • Попит закордону на блага певної країни залежить від співвідношення цін на вітчизняні і закордонні товари і обмінного курсу національних валют, тобто від реальних умов обміну (θ).

  • Реальні умови обміну (θ) показують, скільки закордонних благ країна може отримати за одиницю своїх благ, і розраховуються за формулою:

  • θ =

  • де P, P – рівні цін відповідно в межах країни і за кордоном;

  • e – обмінний курс вітчизняної валюти.

  • Зростання θ означає, що реальні умови обміну поліпшуються. Але для закордону це означає подорожчання товарів з даної країни, що призводить до скорочення експорту.



Попит закордону

  • Функція попиту закордону можна представити формулою:

  • Е = Е0 + q θ

  • де Е0 – величина експорту, автономна від q;

  • q – гранична схильність до експорту, яка характеризує реакцію експорту на зміни реальних умов обміну (θ)



Крива сукупного попиту (AD)



Цінові фактори, що визначають сукупний попит

  • Ефект процентної ставки

  • Ефект багатства, або реальних касових залишків

  • Ефект імпортних закупівель



Ефект процентної ставки

  • Підвищення рівня цін (Р) спричиняє підвищення попиту на гроші, що при сталій пропозиції грошей робить їх дорожчими в кредитній системі, відповідно, ставка процента (і). Ставка процента (і) зменшує як інвестиційний попит, так і споживчий попит, що скорочує загальний рівень витрат в економіці.



Ефект багатства, або касових залишків

  • При високому рівні цін реальна вартість (купівельна спроможність) накопичених фінансових активів, особливо з фіксованою грошовою вартістю (строкових рахунків або облігацій), зменшиться - це означає, що населення реально стає біднішим, і тому можна очікувати скорочення споживчих витрат, і навпаки.



Ефект імпортних закупівель

  • При зростанні внутрішніх цін (за умов стабільності цін на імпорт) попит на вітчизняні товари та послуги скорочується і, відповідно, збільшується на імпортні товари та послуги. Експорт вітчизняних товарів та послуг також скорочується через погіршення реальних умов обміну для закордонних країн (за одну одиницю національної валюти країни-експортери тепер можуть купити менше благ).

  • Таким чином, сукупний попит на товари внутрішнього ринку скорочується.

  • Під дією цінових факторів сукупний попит змінюється за кривою AD.



Нецінові фактори, що визначають сукупний попит



Зміни в споживчих витратах

  • добробут населення;

  • очікування споживача;

  • заборгованість споживача;

  • податки.



Зміни в інвестиційних витратах

  • процентні ставки, зміна яких викликана, наприклад, змінами грошової маси в країні, а незміною цін;

  • очікувані прибутки від інвестицій;

  • податки з підприємств;

  • технологія;

  • надлишкові потужності.



Зміни у витратах на чистий експорт



Вплив нецінових факторів на криву сукупного попиту (AD).

  • Під дією нецінових факторів крива сукупної пропозиції (AS) переміщується (графік 3.16):

  • вліво вгору, коли сукупна пропозиція скорочується в результаті зростання витрат виробництва (AS  AS1);

  • вправо вниз, коли сукупна пропозиція зростає (AS  AS2).



Структура сукупної пропозиції

  • Сукупна пропозиція (AS) – це обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти та продавати протягом року за кожного рівня цін (за інших сталих умов).

  • Крива сукупної пропозиції (AS) показує обсяг реального національного виробництва за кожного можливого рівня цін при незмінних інших умовах.



Структура сукупної пропозиції

  • Для короткострокового періоду (декілька місяців або років) розглядаємо короткострокову криву сукупної пропозиції

  • Для довгострокового періоду (декілька років, десятиліття або більше) розглядається довгострокова крива сукупної пропозиції, яка зображається вертикальною лінією AS Це означає, що підвищення цін не викликає збільшення обсягу національного виробництва у довгостроковому періоді.



Крива сукупної пропозиції (AS)



Складові кривої сукупної пропозиції

  • горизонтальний (кейнсіанський) відрізок показує зміни в обсязі виробництва в умовах повної зайнятості за постійних цін (депресійний стан економіки);

  • проміжний (висхідний) відрізок показує зміни в обсязі виробництва в умовах, що наближаються до повної зайнятості, коли збільшення реального ВНП супроводжується підвищенням рівня цін;

  • вертикальний (класичний) відрізок показує зміни в обсязі ВНП за умов повної зайнятості, коли рівень фактичного безробіття дорівнює природному безробіттю і додаткового зростання реального ВНП не відбувається, а спостерігається інфляційне зростання цін.



Крива сукупної пропозиції

  • Графік узагальненої кривої сукупної пропозиції



Фактори, що визначають сукупну пропозицію

  • Зміна процентної ставки

  • Зміна рівня

  • цін



Зміна цін на ресурси

  • наявність власних ресурсів;

  • ціни на імпортні ресурси;

  • співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів.



Зміни економіко-правових норм

  • податки з підприємств та субсидії;

  • державне регулювання.



Вплив цінових факторів на сукупну пропозицію

  • Під дією нецінових факторів крива сукупної пропозиції (AS) переміщується (графік 3.16):

  • вліво вгору, коли сукупна пропозиція скорочується в результаті зростання витрат виробництва (AS  AS1);

  • вправо вниз, коли сукупна пропозиція зростає (AS  AS2).



Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції



Три варіанти макрорівноваги

  • Якщо сукупний попит змінюється в межах кейнсіанського відрізка, то зростання попиту приводить до зростання реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах.

  • Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, це призводить до зростання реального обсягу національного виробництва, рівня цін та зайнятості.

  • Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку AS, це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмінному обсязі реального ВНП (оскільки він не може зростати за межі рівня повної зайнятості).



Три варіанти макрорівноваги

  • в межах кейнсіанського відрізка

  • на проміжному відрізку

  • на класичному відрізку AS



Мультиплікатор у моделі AD-AS



Взаємозв’язок моделей мультиплікатора та AS – AD.

  • де С - функція споживання;

  • С+І - зростання сукупного политу під дією автономні інвестицій;

  • QЕ - рівноважний ВНП;

  • Е - точка рівноваги;

  • QF - ВНП в умовах повної зайнятості.



Навчальний тренінг

  • Сукупний попит, сукупна пропозиція, споживання, заощадження, послуга, товари довгострокового користування, гранична схильність до споживання, середня схильність до споживання, проценний дохід, інвестиції, індуційовані інвестиції, автономні інвестиції, акселератор, державні видатки, суспільні блага, ефект пропозиції грошей, ефект процентної ставки, ефект багатства.



Контрольні питання

    • Дайте визначення сукупного попиту та сукупної пропозиції?
    • Охарактеризуйте основні складові сукупного попиту.
    • Які фактори впливають на споживчий попит?
    • Які фактори впливають на інвестиційний попит?
    • Чим відрізняються автономні та індуційовані інвестиції?
    • В чому різниця між мультиплікатором і акселератором?
    • Охарактеризуйте функцію попиту держави.
    • Проаналізуйте вплив цінових і нецінових факторів на криву сукупного попиту.
    • Назвіть складові кривої сукупної пропозиції за складним трактуванням.
    • Проаналізуйте три варіанти макрорівноваги.


Тести

  • 1. Які із запропонованих заходів вважали найбільш прийнятними для стимулювання заощаджень прихильники класичної теорії?

  • зниження податків на доходи;

  • збільшення процентної ставки;

  • збільшення допомоги на дітей;

  • підвищення премій на заощадження, які йдуть на будівництво.

  • 2. Які із запропонованих заходів, на Вашу думку, найбільш повно розкривають суть поняття „гранична схильність до споживання”?

  • гранична величина споживчих витрат при даному рівні доходу;;

  • зміна у споживчих витратах, викликана зміною доходів;

  • відношення приросту споживчих витрат на одиницю приросту доходу кінцевого використання;;

  • відношення сукупного споживання до сукупного попиту.



Тести

  • 3. За теорією Дж. Кейнса обсяг споживчих витрат у країні залежить, перш за все, від:

  • рівня розвитку країни;

  • темпів зростання пропозиції грошей;

  • рівня доходу кінцевого використання;

  • кількості резидентів.

  • 4. Чи є правильним твердження, що при зменшенні доходу кінцевого використання:

  • споживчі витрати скорочуються, а заощадження зростають;

  • споживчі витрати та заощадження зростають;

  • скорочуються як споживчі витрати, так і заощадження;

  • споживчі витрати зростають, а заощадження скорочуються.



Тести

  • 5. Згідно з кейнсіанською теорією, рівень виробництва визначається:

  • рівнем повної зайнятості;

  • попитом на гроші;

  • рівнем процентної ставки;

  • величиною сукупного попиту.

  • 6. У моделі „сукупний попит – сукупна пропозиція” зростання рівня цін:

  • не впливає на дію мультиплікатора;

  • обумовлює зниження впливу мультиплікатора на дохід;

  • обумовлює зростання впливу мультиплікатора на дохід;

  • обумовлює зростання граничної схильності до споживання.



Тести

  • 7. Розширення виробництва можливе, коли:

    • чисті інвестиції = амортизації;
    • мультиплікатор = 1;
    • фактичні (заплановані) заощадження перевищують фактичні чи планові інвестиції;
    • всі відповіді неправильні.
  • 8. Що з переліченого входить до поняття „ін’єкції”?

  • інвестиції;

  • імпорт;

  • податки;

  • заощадження.



Тести

  • 9. Якщо припустити, що гранична схильність до споживання становить 0,5, то якого значення, на Вашу думку, досягне мультиплікатор?

  • 2;

  • 0,5;

  • 1;

  • 5.

  • 10. Чим вища гранична схильність до споживання, тим:

  • більші валові інвестиції;

  • менший мультиплікатор;

  • більші валові інвестиції і більший мультиплікатор;

  • більший мультиплікатор.



Тести

  • 11.Які фактор не впливають на споживчий попит домашніх господарств?

  • 1. трансфери та податки;

  • 2. дохід домашніх господарств;

  • 3. реальні грошові залишки домашніх господарств;

  • 4. кон’юнктурні колиівання економіки;

  • 5. кількість та якість суспільних благ;

  • 6. усі відповіді правільні.

  • 12. Які фактори не впливають на споживчий попит домашніх господарств?

  • трансферти та податки;

  • дохід домашніх господарств;

  • реальні грошові залишки домашніх господарств;

  • кон'юнктурні коливання економіки; середня і гранична схильність до споживання;

  • кількість та якість суспільних благ;

  • усі відповіді неправильні.



Тести

  • 13. Які фактори впливають на інвестиційний попит підприємницького сектору?

  • 1) середня за гранична схильність до заощаджень;

  • реальні грошові залишки;

  • тіньовий капітал;

  • обсяг виробництва;

  • процентна ставка;

  • податкова політика;

  • очікування підприємств;

  • кон'юнктурні коливання економіки;

  • стійке зростання попиту на товари та послуги;

  • 10) альтернативна вартість інвестицій.

  • 14. Основними причинами здійснення індуційованих інвестицій є:

  • зростання мультиплікатора;

  • зростання автономного споживання;

  • зростання сукупного попиту внаслідок зростання національного доходу;

  • зростання продуктивності праці.



Тести

  • 15. Автономними називаються інвестиції, які здійснюються:

  • при зростанні сукупного попиту на блага та національного доходу;

  • при незмінному сукупному попиті на блага та фіксованому національному доході;

  • в нову техніку, технологію і сприяють підвищенню якості продукції та зростанню національного доходу;

  • при зростанні сукупного попиту на благо та сталому національному доході;

  • немає правильної відповіді.

  • 16. Акселератор — це коефіцієнт, який показує:

  • на скільки одиниць зростає національний дохід при зростанні автономного попиту на одиницю;

  • капіталоємність додаткової одиниці продукції;

  • зростання основного капіталу під впливом індуцінованих інвестицій;

  • зростання сукупного попиту під дією автономних інвестицій;

  • зростання сукупного попиту під дією індуційованих інвестицій.



Тести

  • 17. Які із запропонованих варіантів, на Вашу думку, найбільш повно розкривають сутність поняття «гранична схильність до споживання» ?

  • гранична величина споживчих витрат при даному рівні доходу;

  • зміна у споживчих витратах, викликана зміною доходів;

  • відношення приросту споживчих витрат на одиницю приросту доходу кінцевого використання;

  • відношення сукупного споживання до сукупного попиту.

  • 18. Використовуючи наведені варіанти відповідей, покажіть зв'язок між граничною схильністю до споживання та граничною схильністю до заощадження:

  • сума показників граничної схильності до споживання та граничної схильності до заощадження дорівнює доходу кінцевого використання;

  • відношення між цими показниками характеризує середню схильність до споживання;

  • сума даних показників дорівнює 1;

  • точка на кривій, у якій вони урівноважуються, відповідає пороговому рівню доходу.



Тести

  • 19.Чи правильним є твердження, що при зменшенні доходу кінцевого використання:

  • споживчі витрати скорочуються, а заощадження зростають;

  • споживчі витрати залишаються без змін, а заощадження скорочуються;

  • скорочуються як споживчі витрати, так і заощадження;

  • споживчі витрати зростають, а заощадження скорочуються.

  • 20.Виходячи із теоретичних розробок кейнсіанської теорії, дайте відповідь на запитання: що відбувається в економіці, коли обсяг доходу кінцевого використання збільшується?

  • зростають середня схильність до споживання та заощадження;

  • середня схильність до споживання та заощадження зменшується;

  • середня схильність до споживання збільшується, а до заощадження зменшується;

  • середня схильність до споживання знизиться, а до заощадження зросте.



Тести

  • 21. Дефляційний розрив знаходить своє відображення у:,

  • недостатності заощаджень;

  • дефіциті товарів;

  • недостатньому попиті;

  • недостатній пропозиції.

  • 22. У моделі «сукупний попит - сукупна пропозиція» зростання рівня цін:

  • не впливає на дію мультиплікатора;

  • обумовлює зниження впливу мультиплікатора на дохід;

  • обумовлює зростання впливу мультиплікатора на дохід;

  • обумовлює зростання граничної схильності до споживання.



Тести

  • 23.Якщо реальний ЧНП зменшився на 50 (у. г. о.),- це означає, що споживчі витрати:

  • не змінилися; :

  • знизилися на 50 (у. г. о.);

  • знизилися менше ніж на 50 (у. г. о.);

  • знизилися більше ніж на 50 (у. г. о.).

  • 24.Якщо припустити, що гранична схильність до споживання становить 0,5, то якого значення, на Вашу думку, досягне мультиплікатор?

  • 1) 2; 3) 1;

  • 2) 0,5; 4) 5.



Тести

  • 25.Чим вища гранична схильність до споживання, тим:

  • більші валові інвестиції:

  • менший мультиплікатор;

  • більші валові інвестиції і більший мультиплікатор;

  • більший мультиплікатор.

  • 26. Відповідно до принципу акселератора індуційовані інвестиційні витрати мають місце у випадку:

  • якщо ВНП чи споживання скорочуються;

  • якщо ВНП чи споживання - на низькому рівні;

  • якщо ВНП чи споживання - на високому рівні;

  • якщо ВНП чи споживання зростають.



Тести

  • 27. Внаслідок дії якого фактору відбудеться зростання інвестицій?

  • а) впровадження більш продуктивного обладнання;

  • б) збільшення податків;

  • в) погіршення економічних умов у країні;

  • г) збільшення витрат на придбання, експлуатацію та обслуговування обладнання.

  • 28. Якщо реальна відсоткова ставка збільшиться, то:

  • а) крива попиту на інвестиції зсунеться вправо;

  • б) крива попиту на інвестиції зсунеться вліво;

  • в) крива попиту на інвестиції переміститься вгору;

  • г) інвестиційні витрати скоротяться;

  • д) всі попередні відповіді невірні.



Тести

  • 29. Що з перерахованого відноситься до поняття «інвестиції» у системі національних рахунків?

  • а) будь-яка покупка облігації устаткування;

  • б) зростуть податки;

  • в) зменшиться ставка відсотку;

  • г) зростуть витрати на експлуатацію устаткування.

  • 30.Якщо інвестиційний попит перевищує заощадження, то ставка відсотку:

  • а) буде зростати;

  • б) буде зменшуватися;

  • в) не зміниться.



Тести

  • 31. Які виплати не відносяться до трансфертних?

  • а) субсидія;

  • б) пенсії;

  • в) державна стипендія;

  • г) купівля товарів державою для власного споживання.

  • 32.Трансферні платежі — це:

  • а) сплати домашнім господарствам, необумовлені пред'явленням з їх боку товарів і послуг;

  • б) виплати державою дотацій підприємствам;

  • в) компонент доходу, який не включається в національний доход;

  • г) все перераховане в пунктах а), б), в);

  • д) всі відповіді невірні.



Тести

  • 33.Якщо курс національної валюти зросте, то як це вплине на інтереси імпортерів?

  • а) позитивно;

  • б) негативно.

  • 34.Зростання експорту даної країни, за інших однакових

  • умов:

  • а) збільшить сукупний попит, але зменшить національний доход;

  • б) зменшить сукупний попит і збільшить національний доход;

  • в) збільшить чистий експорт;

  • г) збільшить сукупний попит і національний доход;

  • д) вірні тільки відповіді в), г).



Тести

  • 35.Державне регулювання економіки в ринковому господарстві:

  • а) породжено виключно інтересами бюрократичного державного чиновництва;

  • б) покликане слугувати укріпленню й адаптації існуючого устрою до умов, що змінюються, шляхом вирішення задач, котрі сам по собі ринковий механізм вирішити не в змозі або вирішує довго й неефективно;

  • г) для потреб воєнно-промислового комплексу;

  • д) слугує головним засобом пригнічення й експлуатації найманої праці власниками засобів виробництва.

  • 36.Якщо припустити, що гранична схильність до споживання становить 0,9, то якого значення досягне мультиплікатор автономних інвестицій:

  • а) 2;

  • 6) 0,5;



Тести

  • 37.При збільшенні інвестицій на 20 % якою буде величина індуційованого приросту національного доходу, якщо функція споживання має вигляд С = 0,6-у + 200, а / дорівнювали 500 гр. од.:

  • а) 100;

  • б) 250;

  • в) 150?

  • 38 Чим вища гранична схильність до споживання, тим:

  • а) більші валові інвестиції;

  • б) менший мультиплікатор;

  • в) більший мультиплікатор.



Тести

  • 39. Якщо припустити, що гранична схильність до заощадження дорівнює 0,5 то яке значення буде мати мультиплікатор:

  • а) 2;

  • б) 0,5;

  • в) 1;

  • г) 0,8.

  • 40. Існує незначна, але вагома відмінність між ефектом мультиплікатора при збільшенні державних витрат, наприклад, на 10 млн грн і при зниженні на цю ж суму індивідуальних податків. Це викликано тим, що:

  • а) державні витрати, збільшуючи прибутки від виробничної діяльності, збільшують витрати на споживання;

  • б) зменшення податків на 10 млн грн робить значно більший вплив на стан держбюджету, ніж збільшення державних витрат на цю ж суму;

  • в) зниження податків безпосередньо впливає на величину споживчих доходів і витрат, а Збільшення державних витрат діє на них непрямо;

  • г) скорочення індивідуальних податків на 10 млн грн не призведе до безпосереднього зростання споживчих витрат на цю суму, але призведе до індуційованого збільшення споживчих витрат;

  • д) всі відповіді невірні.



Оцініть правильність тверджень (так, ні)

  • Причиною індуційованих інвестицій є стійке збільшення попиту.

  • Чисті інвестиції не можуть бути від'ємною величиною.

  • Якщо виробничі потужності певної галузі задовольняють попит на її продукцію, то інвестування буде стриманим.

  • Попит на інвестиції — наймінливіша складова сукупного попиту на блага.

  • До індуційованих інвестицій відносять інвестиції в нову техніку.

  • Валові інвестиції — це сума чистих інвестицій та амортизації.

  • Збільшення інвестиційних витрат не призводить до зростання ВВП.

  • Обсяг інвестицій у виробництво тим більший, чим нижча ставка відсотку.

  • Дисконтування — це вираження майбутнього доходу в поточній вартості.

  • Капіталомісткість — це відношення ВВП до сукупного капіталу

  • Множина рівноважних значень і та у представляють собою лінію 1S.

  • Звичайно гранична схильність до споживання вітчизняних благ менша за граничну схильність до споживання імпортних благ.



Оцініть правильність тверджень (так, ні)

  • Точки, розташовані вище лінії IS, представляють сполучення відсоткової ставки і реального доходу, при яких на ринку благ попит перевищує пропозицію.

  • При зростанні граничної схильності до споживання лінія IS зсувається вправо. Чим вища гранична схильність до споживання, тим більший мультиплікатор.

  • Зростання чистого експорту країни за інших рівних умов збільшує реальний обсяг її ВНП.

  • Мультиплікатор автономних інвестицій — це коефіцієнт, який показує, у скільки разів зросте національний доход при зростанні інвестицій.

  • Чим менша гранична схильність до заощадження, тим більший вплив змін інвестицій на зміну величини національного доходу.

  • Ефект податкового мультиплікатора менший за ефект мультиплікатора державних витрат.

  • Зростання експорту в кейнсіанській моделі приведе до зсуву лінії IS ліворуч.



Оцініть правильність тверджень (так, ні)

  • 1. «Процентні ставки під час підйому економіки звичайно є вищими, ніж у період спаду. Але те ж саме можна сказати і про інвестиційні витрати. Це означає, що високий рівень процентної ставки сприяє інвестиціям, а низький — перешкоджає їм». Підтвердить чи спростуйте це твердження.

  • Припустимо, що уряд збільшує податки та державні закупки на однаковий розмір. Що станеться зі ставкою відсотку та інвестиціями?

  • 3. Поясніть вираз: «В той час як чисті інвестиції можуть бути величиною додатною, від'ємною, дорівнювати нулю, валові інвестиції — це завжди величина додатна». Який взаємозв'язок між розмірами інвестицій та економічним зростанням?



Завдання 1.

  • За наведеними даними (в у.г.о.) розрахуйте макроекономічні показники та занесіть їх у таблицю. Визначіть мультиплікатор інвестицій.

  • С=200+0,75Y, I=200, E=125, Z=25, T=200



Завдання 2

  • У таблиці наведені дані в у.г.о., які характеризують закриту економіку, функціонуючу при сталому рівні цін та відсутності державного втручання. Розрахуйте: граничну схильність до споживання, граничну схильність до заощадження та мультиплікатор інвестицій.



Задача 3

  • Інвестиційний попит фірми характеризується функцією І=500 —5і.

  • Побудуйте графік інвестицій. При ставці відсотка і = 20 визначте еластичність інвестицій по ставці відсотка. Покажіть, як зміниться розташування отриманого графіку, якщо внаслідок впровадження нових технологій попит на інвестиції при кожному значенні відсоткової ставки зросте на 25.



Задача 4

  • Яким повинен бути національний доход, щоб при автономному споживанні 200 гр. од., граничній схильності до споживання Су = 0,7, податковій ставці Ту = 20 % задовольнити попит підприємств на інвестиції в об'ємі 240 гр. од.?



Задача 5

  • Функція заощаджень домогосподарств має вигляд S= 0,3у – 50, інвестиції складають 100 гр. од.

  • Визначте рівноважне значення національного доходу. Покажіть рішення за допомогою народногосподарського обігу.

  • Як зміниться рівноважний національний доход, якщо обсяг заощаджень збільшиться на 50 гр. од.



Задача 6

  • Ринок благ характеризується функціями: С= 0,8yv + 100, I=220.

  • Ставка прибуткового податку — 15 %, трансфертні виплати складають 10 гр. од. Визначити, як зміниться національний доход при окремому та одночасному збільшенні інвестицій на 20 % і збільшенні заощаджень на 30 гр. од.



Задача 7

  • В економіці без держави і закордону функції заощаджень та інвестицій мають вигляд: S= 0,8у -–- 10, I= 2-(5 - і).

  • Виведіть за таких умов рівняння рівноваги на ринку благ та побудуйте графік. Як зміниться макроекономічна рівновага, якщо буде введена постійна ставка прибуткового податку 13 %?

  • Якщо в Україні низька інфляція, а в Росії – висока що відбудеться з обмінним курсом між гривнею та російським рублем?



Задача 8.

  • Визначте обсяг виробництва благ, якщо автономне споживання складає 60 гр. од., гранична схильність до споживання домашніх господарств Су = 0,6, попит підприємців на інвестиції — 100гр. од., державні витрати — 50 гр. од. Як зміниться обсяг виробництва, якщо буде введено прибутковий податок 13 %?



Задача 9

  • Відома функція споживання С= 0,5y + 30, iнвестиції складають 100 гр. од., ставка прибуткового податку — 20 %, обсяг трансфертних виплат з держбюджету — 20 гр. од., державні закупки на ринку благ — 40 гр. од.

  • Визначити рівноважний національний доход та стан державного бюджету.



Задача 10

  • Споживання домашніх господарств визначається функцією C=200 +0,8yv, інвестиції дорівнюють 160гр. од., витрати держави на купівлю благ — 200 гр. од., трансфертні виплати з бюджету — 60 гр. од., ставка прибуткового податку — 25 %, експорт — 50 гр. од, iмпорт — 30.

  • Визначити рівноважний національний доход і стан державного бюджету.



Рекомендована література

  • Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макроэкономика. Учебник. – 3-е изд. - М.: МГУ. Изд-во “Дело и Сервис”, 2000. - С.14-22.-С. 23-43.

  • Базилевич В. Д. Макроекономіка: Навч. посібник. - К.: Київ. Держ. торг.-екон. ун-т, 1995. - С. 4-22.

  • Ивашковский С. А. Макроэкономика: Учебннк. - М.: Дело, 2000. - С.18-24.

  • Макконелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципи, проблемы и политика. - М.: Республика, 1992. - С.16-192.

  • Макроэкономика. Учебник. / Под ред. Л. С. Тарасевича. - СПб.: Экономическая школа, 1994. - С.16-35.

  • Общая экономическая теория (политэкономия): Учебник / Под общ. ред. акад. В. Й. Видяпина, акад. Г. П, Журавлёвой. - М.: ПРОМО - Медиа. 1995. - С. 366-386.

  • Овчинников Г. П. Макроэкономика. - СПб.: Техническая книга. 1993. - С.15-18.

  • Сакс Лж. Д., Ларрен Ф. Б. Макроэкономиха. Глсбальньїй подход: Пер. с анг. - М.: Дело. 1996. - С.39-59.

  • Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Д. Экономика. – М.: Дело, 1993. - С.453-472



ДЯКУЮ

  • ДЯКУЮ

  • ЗА

  • УВАГУ!!!




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка