Тема “світової скорботи” та втечі від світу в ліриці Байрона



Дата конвертації30.05.2016
Розмір444 b.


  • Тема “світової скорботи” та втечі від світу в ліриці Байрона


Про життя Байрона

  • Байрон походив зі старовинного збіднілого аристократичного роду. Дитинство поета минуло в Шотландії, яка на все життя вразила його своєю романтичною красою. Тут був розташований старовинний напівзруйнований родовий замок Байронів – Ньюстед, який мати майбутнього поета здала в оренду, бо не мала коштів утримувати його.

  • Батько поета покинув сім’ю незабаром після народження сина. І в особі матері юний Джордж не знайшов друга. Байрон ріс замкнутим і похмурим. До того ж, його морально пригнічувала ще й фізична вада: він кульгав. Найбільшу втіху Джордж знаходив у природі і книжках.

  • Там розум мій в полоні був книжок,

  • Там серце чисте в щирості дитинній

  • Сплітало мрій принадливих вінок.

  • Так згадує він в автобіографічному “Посланні до сестри Августи”(1816).

  • Байрону завжди бракувало щирих, довірливих людських взаємин. Хоча змалку поет зазнав багато незаслужених образ, він завжди готовий був стати на захист чужої честі.



У 1813-1816рр. Байрон створив кілька “східних” поем, серед яких найкращі – “Гяур” і “Корсар”.

  • У 1813-1816рр. Байрон створив кілька “східних” поем, серед яких найкращі – “Гяур” і “Корсар”.

  • Байрон пережив трагедію не лише у громадському, а й в особистому житті. Його шлюб з Анною Ізабеллою Мілбенк виявився невдалим. Через рік після народження доньки дружина Байрона залишила його. Її батьки розпочали процес розлучення. (Донька Ада і дружина).



Байрон здобув освіту в Кембриджському університеті, де він не лише захоплено вивчав історію, філософію, літературу, а й почав писати вірші. Його перша збірка – “ Часи дозвілля” – дістала негативний відгук в одному з журналів. Коли Байрон досягнув повноліття, він вирушив у мандри, які тривали три роки. Відвідав Португалію, Іспанію, Албанію, Грецію і Туреччину. (Кембридж, Байрон в Кембриджі).

  • Байрон здобув освіту в Кембриджському університеті, де він не лише захоплено вивчав історію, філософію, літературу, а й почав писати вірші. Його перша збірка – “ Часи дозвілля” – дістала негативний відгук в одному з журналів. Коли Байрон досягнув повноліття, він вирушив у мандри, які тривали три роки. Відвідав Португалію, Іспанію, Албанію, Грецію і Туреччину. (Кембридж, Байрон в Кембриджі).



Газети смакували епізоди особистого життя поета. Почалося його політичне цькування. Перед ним зачинилися двері світських салонів. Єдиною людиною, яка не зрадила Байрона була сестра його Августа.

  • Газети смакували епізоди особистого життя поета. Почалося його політичне цькування. Перед ним зачинилися двері світських салонів. Єдиною людиною, яка не зрадила Байрона була сестра його Августа.

  • Навесні 1816р. Байрон змушений був залишити Англію, і йому вже не судилося повернутися на батьківщину.

  • Почалися роки вигнання. Після піврічного перебування у Швейцарії Байрон з осені 1816р. мешкає в Італії, а наприкінці 1823р. Переїздить до Греції. У Швейцарії Байрон подружився з англійським поетом Персі Біші Шеллі, теж вигнанцем.

  • Восени 1816р. Байрон і Шеллі переїздить до Італії. Там вони поповнюють ряди таємного патріотичного товариства. Байрон допомогав повстанцям, але через рік їх було розгромлено. Серед повстанців Байрон зустрів графиню Терезу Гвіччіолі й зазнав з нею щастя. Він оспівував своє щастя у віршах. (Персі Біші Шеллі, графиня Тереза Гвіччіолі).



Самотність, відчай, уражена гордість поета знайшли свій вияв у драматичній поемі “Манфред”.

  • Самотність, відчай, уражена гордість поета знайшли свій вияв у драматичній поемі “Манфред”.

  • В Італії Байрон працював над “Дон Жуаном” – наймасштабнішим своїм твором, який він, проте, не встиг закінчити. Серед численних творів, написаних Байроном в Італії, нашу увагу привертає поема “Мазепа". Поема написана у формі розповіді старого Мазепи Карлу XII у лісі після втечі з-під Полтави. Це історія романтичного кохання юного Мазепи до дружини польського шляхтича. Чоловік якої , дізнавшись про це, прив'язав Мазепу до спини дикого коня і випустив на волю. Кінь був з України…

  • Поеми “Гяур”(1813), “Корсар”(1814),”Лара” (1814) – це розповіді про самотню людину, про страждання і біль.

  • На відміну від “Мазепи”, містерія “Каїн”, сповнена філософського змісту. Проте Каїн та Люцифер (грішний ангел) зображені Байроном з позитивної точки зору, духовні зрадники та бунтарі.



Останні дні поета

  • Наприкінці 1823р. Байрон залишив Італію і поїхав до Греції. Останні поезії Байрона присвячені боротьбі греків за свободу і незалежність.

  • Навесні 1824р. Байрон підхопив лихоманку в заболоченій місцевості Міссолонгі і помер. Тіло поета відправили до Англії. Всесвітньо відомого поета поховали біля його родового маєтку Ньюстед. На надгробній плиті у скромній церкві вибито напис про те, що поет поліг “при героїчній спробі повернути Греції її стародавню свободу і славу”.



“Паломництво Чайльд Гарольда”

  • Твір “Паломництво Чайльд Гарольда” уславив ім'я Байрона. Першу за другу пісні написав під час подорожі країнами Середземномор'я, третю та четверту у вигнанні. За жанром це – ліро-епічна поема. В ній розповідається про те, що дізнався і побачив автор у реальному житті. А головне для поета – передати власні думки і переживання.

  • Сюжет у творі відсутній. У поемі передаються враження від мандрівки до Португалії та Іспанії (перша пісня), Греції, Албанії та Туреччини (друга пісня), Бельгії та Швейцарії(третя пісня), Італії(четверта пісня).

  • Поруч з автором ми бачимо його героя. Образ Чайльд Гарольда був досить незвичним для літератури. Ні античність, ні християнська література середньовіччя, ні класицизм і Просвітництво не знали розчарованого, спустошеного життям героя.



У поемі Байрона перед очима Чайльд Гарольда проходять різні країни, події, людські долі, але ніщо не може розвіяти його тугу, вгамувати душевний неспокій. Образ байронівського розчарованого героя захопив Пушкіна і Лермонтова. Та не тільки образ героя, а й стиль поеми Байрона вразив сучасників. Вони знайшли тут небачені риси: щирий тон, душевну відкритість, заглибленість у власні думки.

  • У поемі Байрона перед очима Чайльд Гарольда проходять різні країни, події, людські долі, але ніщо не може розвіяти його тугу, вгамувати душевний неспокій. Образ байронівського розчарованого героя захопив Пушкіна і Лермонтова. Та не тільки образ героя, а й стиль поеми Байрона вразив сучасників. Вони знайшли тут небачені риси: щирий тон, душевну відкритість, заглибленість у власні думки.

  • Думки Байрона особливо часто звертаються до політики в третій і четвертій піснях. Поет розмірковує про долю Європи, про Наполеона, про французьку революцію та її проповідників Вольтера і Руссо, про сумну долю Італії, що стогне під австрійським гнітом.

  • Закінчується поема гімном розбурханому морю, образ якого лейтмотивом проходить крізь усю поему. Це один з найулюбленіших символів Байрона




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка