Теорія проблемного навчання у загальноосвітній школі Історіографія проблемного навчання



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.


Теорія проблемного навчання у загальноосвітній школі


Історіографія проблемного навчання

  • Сократ

  • Ж.Ж.Руссо

  • Ф.Дістервег

  • М.Пирогов

  • К.Ушинський

  • Джон Дьюї

  • С.Рубінштейн

  • О.Матюшкін

  • М.Скаткін

  • Т.Кудрявцев

  • М.Махмутов

  • І.Лернер



Луї де Бройль: “Знання – діти подиву і цікавості”



Концептуальні положення (за Д.Дьюі)

  • Дитина в онтогенезі повторює шлях людства в пізнанні

  • Засвоєння знань є спонтанний, некерований процес

  • Дитина засвоює матеріал як результат задоволення своєї потреби в знаннях

  • Умовами успішності навчання є:

  • - проблематизація навчального матеріалу;

  • - активність дитини (знання повинні засвоюватися з апетитом);

  • - зв’язок навчання з життям дитини, грою, працею



Проблемне навчання – це:

  • психолого-дидактична система змісту, методів, форм і засобів розвиваючого навчання, яка надає учням можливість активно оволодівати новими знаннями й способами дії у процесі індивідуального і спільного пошуку, прискорюючи становлення їхніх пізнавальних потреб та інтересів, емоцій, волі



Мета проблемного навчання:

  • засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, а також шляхів отримання цих результатів, формування пізнавальної самодіяльності учня і розвитку його творчих здібностей



Завдання проблемного навчання:

  • Розвиток мислення, здібностей учнів, їх творчих умінь

  • Виховання активної творчої особистості, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми

  • Засвоєння знань, умінь, які самостійно здобуті в ході активної пізнавальної діяльності



Цільові орієнтації технології проблемного навчання

  • Придбання знань, умінь і навичок

  • Засвоєння учнями способів самостійної діяльності

  • Розвиток пізнавальних і творчих здібностей учнів

  • Активізація пізнавальної діяльності учнів



Методи проблемного навчання (за І.Лернером)

  • Проблемний виклад знань

  • Частково-пошуковий (евристичний) метод

  • Пошуковий метод

  • Дослідницький метод



Переваги проблемного навчання

  • Вчить мислити логічно, науково, творчо

  • Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим

  • Сприяє формуванню стійких знань

  • Впливає на емоційну сферу учнів, формує впевненість, радість, задоволення від розумової діяльності

  • Формує елементарні навички пошукової, дослідницької роботи

  • Активно формує та розвиває позитивне ставлення, інтерес до навчання



Рівні проблемності за складністю

  • І-й: вчитель допомагає учням організувати роботу й надає їм інформацію, необхідну для розв’язання проблеми;

  • ІІ-й: учитель спільно з учнями аналізує ситуацію і підводить їх до проблеми, а вони самостійно формулюють завдання і вирішують його;

  • ІІІ-й: учні самостійно формулюють і розв’язують проблему без сторонньої допомоги



Умови успішної організації проблемного навчання

  • Підготовка вчителя

  • Підготовленість учнів

  • Науково-методична забезпеченість процесу навчання для створення проблемних ситуацій

  • Урахування особливостей конкретної дисципліни, теми, часу, відведеного за програмою



Компоненти проблемного навчання

  • Необхідність виконання такої дії, при якій виникає пізнавальна потреба у новому, невідомому відношенні, способі або умові дії

  • Невідоме, яке повинно бути розкрите у виниклій проблемній ситуації

  • Можливості учнів у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і відкритті невідомого



Алгоритм проблемного навчання

  • Виокремити проблему з “фону”

  • Чітко сформулювати проблему

  • Поставити проблемне питання

  • Створити проблемну ситуацію

  • Знайти найбільш оптимальний (доказовий) спосіб її розв’язання

  • У разі невдачі проаналізувати ситуацію і скоригувати шлях вирішення проблеми або реалізувати альтернативний



Дидактичні методи організації проблемного навчання



Основні поняття теорії проблемного навчання



Проблемна ситуація:

  • стан розумового утруднення учнів, який створено спеціально вчителем за допомогою певних прийомів, методів і засобів



Типи проблемних ситуацій

  • І-й тип: виникає при умові, що учні не знають способів вирішення поставленої задачі, не можуть відповісти на проблемне питання, дати пояснення новому факту в учбовій чи життєвій ситуації

  • ІІ-й тип: виникає при зіткненні учнів з необхідністю використовувати раніше засвоєні знання в нових практичних умовах

  • ІІІ-й тип: виникає, якщо є суперечність між теоретично можливим шляхом рішення задачі і практичною нездійсненністю вибраного способу

  • ІУ-й тип: виникає, коли є суперечності між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання і відсутністю в учнів знань для теоретичного обгрунтування



Шляхи створення проблемних ситуацій

  • Спонукання учнів до пояснення явищ, фактів, їх зовнішньої невідповідності, протиріччя

  • Спонукання до вибору правильного варіанта відповіді та її обгрунтування

  • Перехід від поодиноких фактів до узагальнень

  • Зіставлення суперечливих фактів, явищ

  • Вирішення протиріч між теоретично можливим засобом розв’язання завдання і практичною нездійсненністю обраного засобу діяльності



Правила створення проблемних ситуацій

  • Постановка перед учнем практичного чи теоретичного завдання, при виконанні якого учень повинен відкрити нові знання або дії

  • Пропоноване проблемне завдання повинно відповідати його інтелектуальним можливостям

  • Проблемне завдання повинно передувати поясненню, засвоєнню навчального матеріалу

  • Не можна змішувати проблемне завдання і проблемну ситуацію

  • Одна і та ж проблемна ситуація може бути викликана різноманітними типами завдань

  • Проблемну ситуацію повинен формулювати вчитель шляхом вказування учневі на причину невиконання ним поставленого практичного завдання



Проблемне запитання:

  • на відміну від звичайного, не передбачає простого пригадування або відновлення раніше отриманих знань

  • “Трапляється, що поставити запитання важче, ніж відповісти на нього”

  • Х.Гарднер



Ознаки проблемних запитань

  • Складність: на запитання немає готової відповіді в підручнику й у розповіді вчителя; її слід знайти в результаті інтенсивних розумових процесів;

  • Значимість: запитання викликає інтерес у школяра і є важливим для його читацького розвитку;

  • Місткість: широке охоплення матеріалу



Проблемна задача:

  • форма організації навчального матеріалу із заданими і невідомими даними, пошук яких потребує від учнів активної розумової діяльності: аналізу факторів, з’ясування причин походження об’єктів, їх причинно-наслідкових звязків тощо



Проблемне завдання:

  • передбачає вказівку учням про їх самостійну пошуково-пізнавальну діяльність, спрямовану на одержання необхідного результату



Алгоритм залучення учнів до розв’язання проблемного завдання



Суть проблемних завдань (у порівнянні з непроблемними)



Види навчальних проблем



Навчальні проблеми залежно від ролі у навчальному процесі

  • Основні: на початку уроку вчитель ставить основну проблему уроку (тему), яка активізує пізнавальну діяльність учнів щодо всього матеріалу уроку

  • Допоміжні: вчитель ділить матеріал на частини і ставить допоміжні проблеми; формує самостійність, дає змогу поетапно вирішувати проблему



Навчальні проблеми щодо способів розв’язання

  • Фронтальна: проблема, яку ставлять перед класом і вирішують зусиллями всіх учнів

  • Групова: проблема, яка вирішується окремою групою учнів

  • Індивідуальна: проблема, яку ставить сам учень або вчитель, але вирішує учень самостійно



Етапи вирішення проблеми

  • Виникнення проблемної ситуації

  • Усвідомлення сутності утруднення і постановка проблеми

  • Знаходження способу вирішення шляхом здогадки або висунення припущень і обгрунтування гіпотези

  • Доказ гіпотези

  • Перевірка правильності вирішення проблеми



Керування вчителя у проблемному навчанні повинне:

  • Спрямовувати учня на правильне розв’язання пізнавальних задач

  • Сигналізувати про хибні шляхи, виявляти суть помилок, сприяти свідомій діяльності учня

  • Надавати учневі допомогу, не позбавляючи його самостійності і вольових зусиль

  • Підтримувати емоційний тонус учня, впевненість у своїх можливостях при достатній мобілізації знань і здібностей



Складнощі у впровадженні проблемного навчання

  • Невиправдане створення проблемних ситуацій вчителями на тому чи іншому етапі уроку

  • Вирішення проблеми потребує багато навчального часу

  • Не враховуються вікові особливості учнів та рівень їхньої здатності вирішення поставленої проблеми на уроці

  • Зниження інтересу учнів до знань у випадку переводу навчання виключно на проблемне навчання

  • Відсутність у школярів мотивації до підвищення рівня знань та вмінь

  • Обсяг нових знань перевищує кількість знань, які мають актуалізуватися

  • Низька теоретична підготовка вчителя з питань упровадження проблемного навчання




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка