Термін виконання проекту: 2010 рік. Термін виконання проекту: 2010 рік



Дата конвертації01.06.2016
Розмір445 b.



Термін виконання проекту: 2010 рік.

  • Термін виконання проекту: 2010 рік.

  • Актуальність проекту: полягає у недостатньому дослідженні природних умов на невеликих провінційних територіях.

  • Мета проекту: дослідити природні умови рідного краю.

  • Форми і методи реалізації: теоретичний аналіз, практичні польові дослідження і спостереження.

  • Ресурси: можливості авторів.

  • Очікуванні результати: розуміння актуальності і важливості проблеми дослідження природи своєї місцевості; оформлення результатів дослідження.



Визначення мети і завдань проекту

  • Визначення мети і завдань проекту

  • Вибір компонентів природи для дослідження

  • Проведення теоретичних і практичних досліджень за вибраними компонентами природи:

  • а) географічне положення;

  • б) геологічна будова і рельєф;

  • в) кліматичні умови;

  • г) гідрографіча сітка;

  • д) грунтовий покрив;

  • е) рослинність і тваринний світ;

  • є)структура природного комплексу.

  • 4. Поділ учасників проекту на групи і оформлення результатів дослідження в учнівській презентації “Природа рідного краю”





Дана територія знаходиться в східній частині Любомльського адміністративного району Волинської області і є околицями села Хворостів (600 осіб) і підпорядкованого йому села Руда (500 осіб).

  • Дана територія знаходиться в східній частині Любомльського адміністративного району Волинської області і є околицями села Хворостів (600 осіб) і підпорядкованого йому села Руда (500 осіб).

  • Майже по середині між двома селами (2 км на північ від с. Хворостів і 3 км на південь від с. Руда) проходить автострада ”Київ – Варшава”. Також на північній околиці с. Руда знаходиться одноіменна залізнична зупинка “Львівської залізниці”

  • Найбільша протяжність даної території із заходу на схід близько 5 км.; з півночі на південь – майже 10 км.

  • Перша писемна згадка про с. Хворостів, датується 1583 р.

  • Назва села походить від місцевості де люди заготовляли дрова – „хворост”, від цього слова і походить назва „Хворостів”.

  • Дана територія характеризується сприятливими умовами для ведення господарства, так як для неї не є характерним, властива для Полісся, заболоченість.







Дана місцевість не відзначається різким коливанням температури повітря протягом року. Сезонний температурний режим змінюється поступово і в помірних межах. Середні температури липня +19°С, січня - - 4°С.

  • Дана місцевість не відзначається різким коливанням температури повітря протягом року. Сезонний температурний режим змінюється поступово і в помірних межах. Середні температури липня +19°С, січня - - 4°С.

  • Середньорічна сума опадів 600 мм – 650мм. Найбільша ж кількість опадів спостерігається в літні місяці – червень та липень.

  • Зимовий період триває близько 3-х місяців.

  • В атмосферному переносі переважають західні вітри, які пом’якшують погодні умови взимку і приносять деяку прохолоду влітку.



Досліджувана територія знаходиться в межах басейну річки Вижівка, а саме в межах лівобережної частини басейну притоки Вижівки – річки Плиска. Плиска є невеликою річкою, яка має місцеве значення. Її довжина близько 8 км. Площа водозбору біля 45 км ². Заплава в деяких місцях є заболочена (ур. Осовець, ур. Охожа). Річище звивисте, ширина коливається в межах 2 м – 10 м, середня глибина – 1м.

  • Досліджувана територія знаходиться в межах басейну річки Вижівка, а саме в межах лівобережної частини басейну притоки Вижівки – річки Плиска. Плиска є невеликою річкою, яка має місцеве значення. Її довжина близько 8 км. Площа водозбору біля 45 км ². Заплава в деяких місцях є заболочена (ур. Осовець, ур. Охожа). Річище звивисте, ширина коливається в межах 2 м – 10 м, середня глибина – 1м.

  • На даній території не має великих озер. Проте є декілька штучних ставків, які розкидані по всій території. Уваги заслуговує найбільший з них, який знаходиться на захід від с.Хворостів в ур. Аеродром, водойма має площу водного дзеркала – 750 м ². Місцеве населення називає його Ставочок.

  • Дана територія не належить до сильно заболочених. Заболоченість наявна в ур. Власове і ур. Охожа.







Основним типом ґрунтів даної території є дерново- підзолисті, дернові, болотні і лучні. Найбільш поширеними є дерново-підзолисті ґрунти, які сформувались на водно-льодовикових піщаних і супіщаних відкладах. Дернові ґрунти поширені на рівнинно-знижених ділянках та ділянках під лісовими масивами, сформувались на супіщаних відкладах у комплексі з карбонатними включеннями.

  • Основним типом ґрунтів даної території є дерново- підзолисті, дернові, болотні і лучні. Найбільш поширеними є дерново-підзолисті ґрунти, які сформувались на водно-льодовикових піщаних і супіщаних відкладах. Дернові ґрунти поширені на рівнинно-знижених ділянках та ділянках під лісовими масивами, сформувались на супіщаних відкладах у комплексі з карбонатними включеннями.

  • Лучні ґрунти займають невелику площу даної території і є приуроченими до долини р. Плиска та окраїн заболочених ділянок, а також зустрічаються в комплексі з іншими ґрунтами.

  • Болотні ґрунти приурочені до знижених ділянок.



Різноманітність рослинності даної території представлена такими фітоценотичними ґрупами як лісова, лучна і болотна рослинність.

  • Різноманітність рослинності даної території представлена такими фітоценотичними ґрупами як лісова, лучна і болотна рослинність.

  • Лісові масиви зосередженні на західних і південно-західних околицях села Хворостів. Це переважно соснові, дубово-соснові, дубові і мішані лісові ділянки, а також вільшанники.

  • Ліси мають різноманітний видовий склад деревних і трав’янистих рослин.

  • Лучна рослинність сформувалось по долині р. Плиска .

  • Болотна рослинність представлена болотними ценозами в ур. Охожа і невеликою заболоченою ділянкою в ур. Власове.

  • Деякі із видів рослин, які трапляються на цій території є рідкісними і зникаючими, а тому потребують охорони .









Серед представників тваринного світу Полісся, на даній території поширена значна їх частина.

  • Серед представників тваринного світу Полісся, на даній території поширена значна їх частина.

  • З копитних тварин в лісових масивах водяться дика свиня, європейська козуля. Дані тварини є обережними і населяють найбільш глухі лісові хащі. Чисельність хижих звірів є невеликою. Зустрічається лисиця, тхір лісовий, ласка, дуже рідко вовк, єнотовидний собака і куниця. З комахоїдних мешкають їжак, кріт, бурозубка. Повсюдно зустрічається заєць-русак, білка, полівка.

  • Серед представників видового складу пташиного царства, уваги заслуговують рідкісні чорні лелеки і сірі журавлі, які гніздяться в лісових найбільш глухих ділянках. В болотистій місцевості ур. Охожа селяться дикі качки (крижень, чирок), водяна курочка, кроншнеп, сіра чапля. Трапляються тетерив, сіра куріпка і перепел. З хижих птахів водяться сови, яструб, декілька видів соколів (кібчик, дербник). Поширені майже всі види горобиних фауни України.

  • На даній території є деякі тварини, які є рідкісними і зникаючими на території України, а тому потребують охорони.











Зона Мішаних і широколистих лісів (на території України виступає як фізико-географічна провінція Полісся), займає лісисту північну частину України. Західну частину Полісся займає її фізико- географічна область − Волинське Полісся. До її складу входить фізико-географічний район (ландшафт) – Любомль-Ковельський ландшафт, в межах якого і знаходиться наша досліджувана територія.

  • Зона Мішаних і широколистих лісів (на території України виступає як фізико-географічна провінція Полісся), займає лісисту північну частину України. Західну частину Полісся займає її фізико- географічна область − Волинське Полісся. До її складу входить фізико-географічний район (ландшафт) – Любомль-Ковельський ландшафт, в межах якого і знаходиться наша досліджувана територія.

  • В даній місцевості простежується поліський вид ландшафту. Структуру ландшафту нашої території створюють два види місцевостей і чотири видів урочищ:

  • 1. Місцевості заболочених заплав з болотними грунтами під болотною і чагарниковою рослинністю. Урочища: 1) низьких заплав і старичних понижень; 2) високих заплав.

  • 2. Місцевості добре дренованих водно-льодовикових зандрових рівнин з дерновими і дерново карбонатними грунтами під лісовою рослинністю, переважно розорані. Урочища: 1) зандрових дренованих рівнин; 2) підвищених рівнин з еоловою акумуляцією.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка