Термінальні стани. Серцево-легенево-мозкова реанімація системи та органи життєзабезпечення



Дата конвертації30.05.2016
Розмір445 b.


Термінальні стани. СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВО-МОЗКОВА РЕАНІМАЦІЯ


Системи та органи життєзабезпечення



Невідкладні стани

  • Це патологічні зміни в організмі людини, які виникають внаслідок гострих захворювань або ушкоджень, що призводять до різкого погіршення здоров’я, можуть загрожувати життю і потребують екстрених (невідклад-них) лікувальних заходів (геморагічний шок, емболія легеневих артерій, спонтанний пневмоторакс та ін.).

  • Вид медичної допомоги, що надається у разі раптового захворювання чи ушкодження, що загрожує здоров’ю та життю людини називають екстреною медичною допомогою.



Критичні стани.

  • Критичний станце патоло-гічний стан організму, коли спостерігається гостра декомпенсація хоча б однієї із систем життєзабезпе-ення. У випадках критичних станів хворим проводиться інтенсивна терапія !



Інтенсивна терапія – це комплекс заходів, що включає в себе методики проведення інфузійно – трансфузійної терапії та методи тимчасового штучного заміщення (протезування) життєвоважливих функцій організму, направлених на попередження виснаження адаптаційних механізмів та виникнення термінального стану.

  • Інтенсивна терапія – це комплекс заходів, що включає в себе методики проведення інфузійно – трансфузійної терапії та методи тимчасового штучного заміщення (протезування) життєвоважливих функцій організму, направлених на попередження виснаження адаптаційних механізмів та виникнення термінального стану.



Термінальні стани.

  • це патологічні стани організму, що супроводжують-ся гострим, або поступово – закономірним згасанням функ-цій життєво-важливих органів – “воріт смерті” (головний мозок, серце, легені). У випадках термінальних станів проводяться реанімаційні заходи !



Класифікація термінальних станів

  • Передагонія;

  • Термінальна пауза;

  • Агонія;

  • Клінічна смерть.



Служба швидкої медичної допомоги

  • 1.З метою наближення екстреної медичної допомоги в Україні створена широка сітка служби ШМД, до складу якої входять станції, лікарні, відділення швидкої допомоги та науково-дослідні інститути.

  • 2.Основним завданням Станції є: а) надання екстреної медичної допомоги на визначеній території обслуговування; б) доставка хворих, постраждалих та ін., в лікувально-профілактичні установи; в) участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.



Наказ МОЗ України за № 507 та № 24

  • З метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання медичної допомоги МОЗ України від 28.12.2002 р. видало наказ за № 507 ”Про затвердження норма-тивів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги”, та наказ за № 24 від 17.01.2005 ”Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів”. В яких викладенні загальні принципи, порядок надання, стандарти якості медичної допомоги при невідкладних станах на догоспітальному етапі.



Для надання екстреної медичної допомоги хворим (постраждалим) відводиться:

  • 1.“Платинових пів-години", це час від отримання виклику ”каретою” швидкої допомоги до поступлення в стаціонар: 10 хв на доїзд до постраждалого + 10 хв на надання допомоги на місці події + 10 хв на транспортування його в стаціонар.

  • 2.Час від моменту травми до надання спеціалізованої допомоги в стаціонарі (аж до операції) називають "золотою годиною".

  • 3.Станція забезпечує прибуття виїзної бригади швидкої медичної допомоги до місця виклику у 10-хвилинний термін від моменту їх надходження у містах та 30-хвилинний – у сільській місцевості.



Первинний огляд з невідкладним станом

  • Первинний огляд хворого (постраждалого) здійснюють за схемою DRABCDE (англ.), де D – dangerогляд місця події; R – responce – визначення рівня свідомості; А, В, С – перша стадія реанімації – негайна ПМД;

  • Друга стадія (спеціалізована) стадія СЛМР: D – drugs – лікарська терапія – серцеві засоби (адреналін, атропін) корекція метаболізму (натрій гідрокарбонат), ОЦК; E – elektrocardiografy – ЕКГ; F – fibrillation).

  • Третя стадія СЛМР (лікування післяреанімаційної хвороби) Оцінка стану хворого. Відновлення свідомості. Корекція розладів гомеостазу.



Міжнародна класифікація Глазго (1974):

  • Клінічні ознаки Бали

  • Відкривання очей

  • Спонтанне відкривання очей 4

  • Відкривання очей на звук 3

  • Відкривання очей на больові подразнення 2

  • Відсутність відкривання очей на будь-які подразнення 1

  • Рухові розлади

  • Активні рухи, що виконуються за вказівкою 6

  • Рухи в кінцівках, спрямовані до місця больового

  • подразнення з метою його усунення 5

  • Нормальні згинаючі рухи 4

  • Патологічні згинання 3

  • Збережені тільки розгинаючі рухи 2

  • Відсутні всілякі рухи, реакція 1





Хронічне помирання – це фізіологічне (старіння) чи патологічне (хронічне виснажливе захворювання) поступове згасання функцій життєвоважливих органів з послідовним проходженням всіх термінальних станів.

  • Хронічне помирання – це фізіологічне (старіння) чи патологічне (хронічне виснажливе захворювання) поступове згасання функцій життєвоважливих органів з послідовним проходженням всіх термінальних станів.

  • 2. Гостре помирання – це патологіч-не раптове згасання функцій життевоважливих органів (внас-лідок захворювання, або дії агре-сивних чинників зовнішнього середовища) з розвитком клінічної смерті.



При тривалому процесі вмирання розрізняють наступні етапи.

  • Передагонія - фізіологічні механізми життєдіяльності організму знаходяться в стані декомпенсації:

  • Термінальна пауза - хворий втрачає притомність, АТ та пульс не визначаються; зупиняється дихання, рефлекси відсутні;

  • Агонія (боротьба) - відновлюється м'язовий тонус, рефлекси, появляється безладне дихання, появляється пульс, зростає систолічний АТ (50 - 70 мм.рт.ст).

  • Клінічна смерть - настає через 20 - 40 с. і триває до 5-7 хв. (декортикація - соціальна смерть). Відомі випадки оживлення навіть через 30 хв – синдром Лазаря (біблійний архіепіскоп), який згідно із писанням, воскрес із мертвих.

  • Біологічна смерть - виникає внаслідок незворотніх змін в організмі, повернення до життя неможливе.



Клінічна картина передагонії

  • Пригніченість функції ЦНС (від ясної свідомості до розвитку коми).

  • Зміна ширини зіниць (поступове розширення) з одночасним сповільненням реакції на світло.

  • Поступове згасання рогівкового рефлексу.

  • Зниження АТ нижче 70 мм.рт.ст. !!!

  • 5. Почащення серцевої діяльності з ЧСС більше 140 в 1 хв, або сповільнення – з ЧСС менше 24 в 1 хв.

  • 6. Зміна частоти, ритму, глибини дихання (тахіпноє більше 40 за 1 хв, або брадіпноє – менше 12 3а 1 хв).

  • 7. Зміна кольору шкірних покривів та слизових.



Клінічна смерть:

  • Абсолютні ознаки:

  • Відсутність дихання – припинення дихальних рухів.

  • Відсутність кровообігу (пульсації на магістральних судинах (сонною, стегновою).

  • Розширення зіниць і відсутність фотореакції.

  • Відсутність свідомості.

  • Додаткові ознаки:

  • Зміна кольору шкіри.

  • Атонія.

  • Арефлексія.

  • Клонічно-тонічні судоми.



Оцінка стану ЦНС





Реанімація – це комплекс невідкладних заходів, що здійснюють хворим в стані клінічної смерті, направлених на відновлення життєдіяльності організму і попередження незворотніх порушень функцій його органів та систем.

  • Реанімація – це комплекс невідкладних заходів, що здійснюють хворим в стані клінічної смерті, направлених на відновлення життєдіяльності організму і попередження незворотніх порушень функцій його органів та систем.



Перша (негайна) стадія реанімації - надання ПМД - термінова оксигенація організму (за П. Сафаром)

  • 1-ий етап – А (air), забезпечення прохідності дихальних шляхів :

  • а) відкриття та огляд ротової порожнини; б) розгинання шиї та максимальне закидання голови назад;

  • в) виведення нижньої щелепи вперед, завдяки чому повністю відновлюється прохідність дихальних шляхів.



"Потрійний прийом" (за Сафаром): а – западання язика; б – запрокидування голови; в-г – висунення вперед нижньої щелепи.





2-ий етап реанімації – В (breathe), штучна вентиляція легень “рот до рота”, “рот до носа” або через повітропровід (у дорослих -12 вдихів на 1 хв (5 сек), у дітей – 20 (3 сек)



3-ий етап реанімації - С (circulation), закритий масаж серця – відновлення і підтримка кровообігу (прекардіальний удар – 30 сек після зупинки кровообігу і 1 раз, другий може зупинити діяльність серця !)



Методика закритого масажу серця



Ознаками ефективності проведення реанімаційних заходів та оживлення постраждалого є:

  • Звуження зіниць, відновлення серцевої діяльності, поява пульсації на артеріях, підвищення артеріального тиску, відновлення дихання, нормалізація кольору шкіри.

  • Транспортування хворого (постраждалого) здійснюють тільки після відновлення дихання і серцевих скорочень

  • В лікувальних закладах здійснюють другу стадію серцево-легенево-мозкової реанімації – надання спеціалізованої медичної допомоги, і третю - лікування післяреанімаційної хвороби.



Вкладання та транспортування хворого на ношах



ІІ (спеціалізована) стадія СЛМР

  • Подальші заходи СЛМР направленні на відновлення функції серцево-судинної і дихальної системи (А, В, С, D, E, F – fibrillation)

  • Етап – оцінка виду зупинки кровообігу і дихання.

  • Етап – медикаментозна підтримка

  • реанімації.

  • Дефібриляція (фібриляція шлуночків).



Види зупинки кровообігу

  • Асистолія.

  • “Неефективне серце”

  • Фібриляція шлуночків.



ЕКГ ознаки зупинки серця (асистолія, “неефективне серце”, фібриляція)



Медикаментозна підтримка реанімації

  • Адреналіну гідрохлорид 0,1 % по 0,5 мл кожні 3-4 хв. реанімації інтратрахеально, в/в, в/серцево протягом всієї реанімації.

  • Атропіну сульфат 0,1%, 0,1 мг/кг маси тіла кожні 30 хв.. реанімації інтратрахеально, в/в, в/серцево.

  • Гідрокарбонат натрію 4%, 2 млмоль на кг маси тіла, в/в на всю реанімацію.



Види дефібриляцій

  • Механічна (прекардіальний удар).

  • Медикаментозна: лідокаїн 2% по 0,5 мг/кг маси тіла (кордарон, новокаїнамід, повторно.

  • Електрична (первинна напруга 200 Дж, наступна теж 200 Дж, а третя - 360 (верхня межа).



Дефібріляція



Дефібріляція





Дефібриляція



Інтракардіальне введення



ВМС



Відкритий масаж серця



ІІІ стадія СЛМР (лікування післяреанімаційної хвороби)

  • Оцінка стану хворого.

  • Відновлення свідомості.

  • Корекція розладів гомеостазу.



Причини клінічної смерті в стаціонарі

  • І. Первинна зупинка серця;

  • 1) гостра серцева недостатність;

  • 2) гостра обструкція магістральних судин;

  • 3) гострий значний дефіцит ОЦК;

  • 4) гостре падіння судинного тонусу.



  • ІІ.Первинна дихальна недостатність:

  • 1)обструкція дихальних шляхів;

  • 2)пригнічення дихального центру;

  • 3)порушення біомеханіки дихання;

  • 4) рестриктивні розлади системи дихання;

  • ІІІ. Первинна мозкова недостатність:

  • 1) гострі судинні ураження головного мозку;

  • 2) синдром вклинення головного мозку;

  • 3) токсичне ураження головного мозку.



Утоплення

  • Справжнє утоплення.



Асфіктичне утоплення



Синкопальне утоплення






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка