Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.


Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського

  • Тема: Захворювання слизової оболонки порожнини рота при алергічних ураженнях. Реакція негайного та сповільненого типу, хронічний рецидивний афтозний стоматит, багатоформна ексудативна еритема. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.


Алергія – іммуна реакція організму на екзогенні речовини антигенної чи гаптагенної природи, що супроводжуються пошкодженням структури і функції клітин, тканин, органів.

  • (А.Д. Адо, Г.В. Порядин)



Алергени – речовини, котрі здатні викликати утворення антитіл та іммунну відповідь гуморального чи клітинного типу

  • Види алергенів:

  • 1. Екзогенні

  • інфекційні (віруси, бактерії, гриби);

  • неінфекційні (харчові, побутові, медикаментозні та ін.)

  • 2. Ендогенні( аутоалергени)

  • врождені (нормальна тканина кришталика, нервова тканина та ін.);

  • набуті (патологічні тканини, які утворюються при пошкодженні мікроорганізмами, вирусами; дією высоких и низьких температур)



4 типи алергічних реакцій:

  • реакція негайного типу

  • (реагіновий тип);

  • цитотоксична реакція;

  • пошкодження тканин імунними

  • комплексами (тип Артюса);

  • реакція сповільненого типу (клітинна гіперчутливість)



Форми анафілактичного шоку:

  • типова;

  • гемодинамічна;

  • асфіксична;

  • церебральна;

  • абдомінальна.



Алергічні реакції негайного типу Анафілактичний шок, типова форма

  • Клінічні ознаки:

  • Скарги:

  • свербіж шкіри обличчя, рук, голови;

  • відчуття важкості за грудиною;

  • болючість в ділянці сердця;

  • утруднене дихання, неможливість

  • зробити вдох;

  • головна біль;

  • відчуття страху;

  • тошнота, інколи рвота, кашель



Алергічні реакції негайного типу Анафілактичний шок, типова форма

  • Клінічні ознаки (продовження):

  • Об’єктивно:

  • гіперемія чи блідість шкіри, ціаноз;

  • гіпергідроз (холодный піт);

  • зниження АТ;

  • слабість наповнення пульсу;

  • асфіксія;

  • порушення свідомості;

  • судорги



Гемодинамічна форма анафілактичного шоку

  • Клінічні ознаки:

  • біль в оділянці сердця;

  • відчуття важкості за грудиною чи здавлювання грудної клітки;

  • швидке зниження АТ, у важких випадках діастолічний тиск не визначається;

  • порушення ритму сердця, глухість тонів сердця;

  • слабість пульсу чи його зникнення



Асфіксична форма анафілактичного шоку

  • Клінічні ознаки:

  • утруднене дихання чи неможливість зробити вдох;

  • наростаюче відчуття задихання (асфіксія);

  • гостра легенева недостатність, зумовлена бронхоспазмом



Церебральна форма анафілактичного шоку

  • Клінічні ознаки:

  • відчуття страху;

  • головокружіння чи головна біль;

  • судорги кінцівок;

  • можлива раптова втрата свідомості, ригідність м’язів потилиці та ін.



Абдомінальна форма анафілактичного шоку

  • Клінічні ознаки:

  • тошнота;

  • рвота;

  • гострі болі в животі;

  • симптом подразнення очеревини



Ангіоневротичний набряк Квінке

  • Локалізоване скупчення великої кількості ексудату в сполучній тканині, найчастіше в ділянці губ, повік, а також CO язика та гортані ;

  • Набряк з'являється швидко, зберігається від декількох годин до 2 діб і зникає, не залишаючи змін. При локалізації в ділянці гортані можливий розвиток стенотичної асфіксії



Диференційна діагностика анафілактичного шоку



Невідкладна допомога при анафілактичному шоці

  • Зупинити введення лікарського препарату (алергену);

  • Положення хворого Тренделенбурга;

  • Ввести п/ш чи д/в 1 мл 0,1% р-ну адреналіну (в 5 мл фіз. р-ну);

  • Місце ін’єкції алергену обколоти розчином адреналіну на фіз. р-ні;

  • Ввести преднізолон ( 3-5 мг/кг маси) д/в;

  • Ввести 1%-1,0 мл р-ну димедролу д/в чи 2%-2 мл супрастину;

  • При с.с. недостатності - д/в 0,5 мл 0,05% р-ну строфантину на 10 мл 40% р-ні глюкози;

  • При асфіксії - д/в 10 мл 2,4%- р-ну еуфіліну в 10 мл фіз. р-ні;

  • При необхідності проводиться ендотрахіальна інтубація чи трахеотомія;

  • Викликати невідкладну допомогу



Невідкладна допомога при набряку Квінке:

  • Зупинити введення лікарського препарату (алергену);

  • Ввести д/м 1 мл 1% р-ну димедролу, чи 2мл 2% р-ну

  • супрастину чи 2 мл 2,5%- р-ну піпольфену;

  • Per os назначити один з перечислених

  • протигістамінних препаратів;

  • При асфіксії - п/ш 1 мл 0,1%- р-ну адреналіну гідрохлориду і д/м 25 мг р-ну преднізолону;

  • При набряку гортані – интубація чи трахеотомія;

  • Викликати невідкладну допомогу



Форми медикаментозних алергічних пошкоджень СОПР сповільненого типу

  • За клініко – морфологічними ознаками:

  • катаральні;

  • папульозні;

  • ерозивні;

  • виразкові

  • За локалізацією патологічних

  • пошкоджень

  • стоматити;

  • хейліти;

  • глосити



Алергічні реакції сповільненого типу:

  • Клінічно алергічні ураження СОПР сповільненого типу проявляються у вигляді катарального, катарально-геморагічного, пухирчасто-ерозивного, виразково-некротичного стоматитів



Форми медикаментозних алергічних пошкоджень СОПР сповільненого типу

  • Катаральний медикаментозний гінгівостоматит



Форми медикаментозних аллергічних пошкоджень СОПР сповільненого типу

  • Папульозний медикаментозний глосит (алергічна реакція на препарати золота)



Форми медикаментозних алергічних пошкоджень СОПР сповільненого типу

  • Медикаментозний ерозивний стоматит (алергічна реакція на олететрин)



Діагностика латентної та клінічно вираженої алергії Неспецифічні тести :

  • Эозинофілія в секреті ділянки пошкодження і в периферичній крові;

  • Тромбопенія и лейкопенія (агранулоцитоз);

  • Збільшення кількості бета- і гаммаглобулінів в сироватці крові



Діагностика латентної і клінічної вираженої алергії Специфічні тести:

  • 1. Шкірна і мукозна проби;

  • 2. Клітинні тести in vivo :

  • тромбоцитопенічний індекс;

  • лейкопенічна проба

  • 3. Клітинни тести in vitro:

  • показник пошкодження нейтрофілів (ППН);

  • реакція агломерації лейкоцитів (РАЛ);

  • індекс аглютинации тромбоцитов (реакція Фрадкіна);

  • реакція дегрануляції базофільних лейкоцитів

  • (тест Шеллі)



Специфічні тести для діагностики прихованої алергиії Шкірна проба:

  • Проводиться на шкірі предпліччя;

  • Обробляють ділянку шкіри 70% р–ном спирту;

  • Накладають квадратик марлевої серветки (складеної в 4 шари) площею1 см з алергеном;

  • Покривають серветку целофаном, притискають пластмасовою пластинкою і закривають пластирем на 30 хвилин;

  • На відстані 3-4 см накладають таку ж серветку, змочену фіз. р-ном (контроль);

  • Результати оцінюють через 30 хвилин, 24 и 48 часов



Специфічні тести для діагностики прихованої алергії Шкірна проба:



Специфічні тести для діагностики скритої (латентної) алергії Мукозна проба:

  • Проводять на нормальній ділянці слизової оболонки порожнини рота;

  • Використовують знімні протези чи спеціально виготовлені металічні ємкості із заглибленням на внутрішній поверхні;

  • Заповнюють – одне заглиблення на 2/3 фіз. р-ном, а друге – водним р-ном лікарського препарату;

  • Знімають протез (через 15-20 хвилин;

  • Визначають інтенсивність реакції через 1 год, 24 и 48 год



Специфічні тести периферичної крови in vivo для діагностики прихованої алергії

  • 1.Тромбоцитопенічний індекс і лейкопенічна проба

  • 2.Показник пошкодження нейтрофілів(ППН)

  • (реакція Фрадкіна)

  • 3. Реакція агломерації лейкоцитів ( РАЛ):



Основні принципи лікування медикаментозних алергічних пошкоджень СОПР сповільненого типу

  • Відміна препарату – алергену;

  • Загальне і місцеве застосування етіотропних, патогенетичних і симптоматичних препаратів;

  • Для зменшення дії БАР назначають антигістамінні препарати per os: димедрол, діазолін, супрастин, тавегіл та ін. Курс лікування 10 днів;

  • Протизапальні препарати (нестероїдного і стероїдного ряду);

  • Вітамінна дієта.



Лікування медикаментозних алергічних уражень СОПР сповільненого типу



Лікування медикаментозних алергічних уражень СОПР сповільненого типу (продовження таблиці)



Лікування медикаментозних алергічних уражень СОПР сповільненого типу (продовження таблиці)



Багатоформна ексудативна еритема -

  • - захворювання алергічної природи, що має гострий циклічний перебіг, схильне до рецидивів, проявляється поліморфізмом висипань на шкірі.



Багатоформна ексудативна еритема Патогенез:

  • Утворення в крові і міжклітинній рідині циркулюючих імунних комплексів, в склад яких входять антитіла класу Ig G, Ig M і антигени (алергічні реакції III типу, тип Артюса чи імунокомплексний тип);

  • пошкодження тканин ініціюється імунними комплексами через активацію комплементу і лейкоцитів



Багатоформна ексудативна еритема



Багатоформна ексудативна еритема

  • Ознаки загальної інтоксикації

  • Шкірні висипання на відкритих ділянках тіла – обличчі, кистях рук, передпліччі;

  • На СОПР уражаються передні відділи (губи, щоки, язик)

  • Елемент ураження – синьо-червоного кольору еритематозні плями 1-3см з міхурцями в середині – кокарди



Клінічні ознаки багатоформної ексудативної еритеми

  • На фоні гіперемованої, набряклої СОПР – множинні плями, пухирці, ерозії, кірки;

  • Відсутність симптому Нікольського



Клінічні ознаки багатоформної ексудативної еритеми

  • На шкірі тильних поверхонь кистей рук макуло – папульозні симетричні висипання синюшно-багряного кольору з пухирцем в центрі (кокарди)



Клінічні ознаки багатоформної ексудативної еритеми

  • Червона облямівка губ вкрита кров’яними кірками і гнійними плівками, ерозіями



Клінічні ознаки багатоформної ексудативної еритеми

  • Червона облямівка губ вкрита кров’яними кірками, ерозіями



Багатоформна ексудативна еритема



Диференційна діагностика БЕЕ



Лікування хворих з БЕЕ

  • Загальне лікування:

  • Десенсибілізуюча терапія (супрастин, димедрол, піпольфен,

  • діазолин, тавегіл – по 1 таб. 3 раза в день);

  • Дезінтоксикаційона терапія (тіосульфат натрію,

  • гемодез, ізотоничний р-н хлориду натрию та ін.);

  • Протизапальна терапія (стероїдні препарати

  • преднізолон, дексаметазон, тріамцинолон, гідрокортизону ацетат;

  • Нестероїдні препарати – саліцилат натрію, ацетилсаліцилова та

  • мефенамова кислоти та ін.);

  • Стимуляція захисних сил организму (лізоцим, пірогенал,

  • продигіозан, нуклеинат натрію, алоє, скловидне тіло, та ін.)

  • Антибіотикотерапія;

  • Витамінотерапія (віт. групи В, С, РР);

  • Діетотерапія (усунення продуктів, що володіють алергічною дією)



Лікування хворих з БЕЕ

  • Місцеве лікування:

  • Знеболення СОПР з використанням місцевих анестетиків (1-2%) р-н лідокаїну,3-5% тримекаїну, 10% анестезину );

  • Антисептична обробка СОПР (1% р-н перекису водню, перманганату калію (1:5000), фурациліну, етакридину лактату, 0,06% хлоргекседину та ін.);

  • Протизапальна терапія (мазі преднізолонова,

  • гідрокортизонова, флуцинар, лоринден С та ін.);

  • Протеолітичні ферменти (трипсин,

  • хімотрипсин, хемопсин);

  • Епітелізуюча терапія (віт. А, каротолін, вінілін,

  • Обліпихова олія, солкосерил);

  • Санація порожнини рота



Синдром Стівенса-Джонсона

  • Важка форма БЕЕ

  • Одночасне ураження шкіри, СОПР, зміни СО носа, статевих органів, тяжкий кон‘юнктивіт



Токсичний епідермальний некроліз, який супроводжується великими еритематозними плямами і пухирями на слизових оболонках і шкірі;

  • Токсичний епідермальний некроліз, який супроводжується великими еритематозними плямами і пухирями на слизових оболонках і шкірі;

  • Після вільного відшарування епітелію оголюються широкі ерозивні ділянки, що нагадують опікові поверхні



Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит

  • Етіологіяя: повністю не вияснена

  • Етіологічні фактори:

  • аденовірус;

  • стафілокок;

  • алергія ;

  • імунні порушення (в тому числі аутоімунні)

  • Провокуючі фактори:

  • функціональні порушення ЦНС і вегетативної НС;

  • застосування різних лікарських препаратів;

  • хронічні соматичні захворювання;

  • наявність осередків хронічної інфекції та ін.



Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит

  • Патогенез :

  • 1.Інфекційно - алергічний фактор:

  • Зниження імунологічної реактивності організму;

  • Підвищена чутливість до стафілококу, стрептококу, кишкової палички;

  • порушення співвідношення мікрофлори порожнини рота;

  • Розвиток гіперчутливості сповільненого типу до бактеріальних і тканинних антигенів



Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит

  • Патогенез :

  • 2. Аутоалергічний фактор

  • (перехресна імунна реакція):

  • Утворення антитіл на бактеріальну флору СОПР і кишківника, а також на епітеліальні клітини СОПР;

  • Активація механізму антитілозалежної цитотоксичності;

  • Утворення афт на СОПР – прояв

  • феномену Артюса



Клінічні ознаки хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту

  • На фоні блідої, анемічної СОПР – афти круглої чи овальної форми, вкриті фібринозним нальотом, разміром 5-10 мм, окреслені яскраво гіперемованим вінчиком



Ступені важкості ХРАС

  • 1. Легка форма:

  • Одиночні афти (1-2), малоболючі, вкриті фібринозним нальотом

  • 2. Середня форма:

  • Афти в кількості до 3 штук;

  • Збільшення і болючість лімфатичних вузлів

  • 3. Важка форма:

  • Множинні афти;

  • Збільшення і болючість лімфатичних вузлів

  • Порушення загального стану



  • Типова форма;

  • Рубцююча форма

  • (афти Сеттона)



Хронічний рецидивний афтозний стоматит

  • це алергічне захворювання, що проявляється висипанням поодиноких афт, які рецидивують здебільшого без певної закономірності, і відзначається тривалим перебігом;

  • Елемент ураження – типові афти у вигляді округлих ерозивних ділянок з внчиком гіперемії



  • Типова форма



Стоматит Сеттона

  • Як особливу форму ХРАС треба виділити так звані рецидивні глибокі афти — стоматит Сеттона, при якому на болісному ущільненні CO спочатку утворюється афта, яка згодом трансформується в кратероподібну виразку, рубцювання якої призводить до деформації тканин



  • Рубцююча

  • форма



Лікування хворих з ХРАС

  • Загальне лікування:

  • Діетотерапія (усунення продуктів, володіючих

  • алергічною дією);

  • Десенсибілізуюча терапія (супрастин, димедрол,

  • піпольфен, діазолин, тавегіл – по 1 таб. 3 раза в день);

  • Стимуляція захисних сил организму (лізоцим,

  • пірогенал, продигіозан, нуклеінат натрію, алоє,

  • скловидне тіло, левамізол, Т-активін, та ін.)

  • Протизапальна терапія (нестероїдні

  • препарати – саліцилат натрію, ацетилсалицилова і

  • мефенамінова кислоти та ін.);

  • Вітамінотерапія (віт. групи В, С, РР);



Лікування хворих з ХРАС)

  • Місцеве лікування:

  • Санація порожнини рота

  • Знеболення

  • Антисептична обробка СОПР

  • Протизапальна терапія

  • Протеолітичні ферменти

  • Епітелізуюча терапія






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка