Традиційна методика планування галузевої структури господарства складається з таких етапів



Дата конвертації04.06.2016
Розмір445 b.



Стан розвитку продуктивних сил сільського господарства значною мірою визначається збалансованістю двох комплексних галузей – рослинництва і тваринництва. Разом з тим, аналітична оцінка процесів, які відбуваються в агропромисловому комплексі України протягом останніх 18 років, дає підстави для розробки висновку про те, що сучасна структура виробництва в сільськогосподарських підприємствах деформована і не відповідає будь – яким нормативам раціонального використання ресурсного потенціалу суб'єктів господарювання. [1]

  • Стан розвитку продуктивних сил сільського господарства значною мірою визначається збалансованістю двох комплексних галузей – рослинництва і тваринництва. Разом з тим, аналітична оцінка процесів, які відбуваються в агропромисловому комплексі України протягом останніх 18 років, дає підстави для розробки висновку про те, що сучасна структура виробництва в сільськогосподарських підприємствах деформована і не відповідає будь – яким нормативам раціонального використання ресурсного потенціалу суб'єктів господарювання. [1]



Нині більшість сільськогосподарських підприємств в Україні розвиваються як багатогалузеві і переважно спеціалізуються на виробництві зерна та соняшника [1].

  • Нині більшість сільськогосподарських підприємств в Україні розвиваються як багатогалузеві і переважно спеціалізуються на виробництві зерна та соняшника [1].

  • Таке формування галузевої структури обумовлює скорочення обсягів виробництва валової продукції, низьку його товарність та ефективність.



Традиційна методика планування галузевої структури господарства складається з таких етапів:

  • Традиційна методика планування галузевої структури господарства складається з таких етапів:

  • 1) визначають головні та додаткові товарні галузі, які могли б успішно поєднуватися в одному господарстві;

  • 2) вивчають усі фактори спеціалізації та інтеграції, встановлюють межі для розвитку окремих галузей, визначають попередню структуру посівних площ, яка має відповідати як агротехнічним й економічним умовам, так і вимогам головної галузі;



3) виконують розрахунки на максимальний розвиток головної галузі;

  • 3) виконують розрахунки на максимальний розвиток головної галузі;

  • 4) установлюють раціональні розміри додаткових і допоміжних галузей. Причому слід розвивати лише такі з них, які мають безпосередні виробничі зв’язки з головною галуззю або необхідні для якнайповнішого використання внутрішньогосподарських ресурсів (землі, гідромеліоративних споруд, робочої сили);

  • 5) остаточно уточнюють розмір основної галузі;

  • 6) економічно оцінюють можливі варіанти поєднання галузей і вибирають найефективніший [2].



Визначити оптимальний рівень спеціалізації і оптимальну галузеву структуру підприємства традиційними методами практично неможливо, бо вони не забезпечують одночасного врахування всієї сукупності взаємних зв’язків у процесі виробництва. Вони не дозволяють з певністю стверджувати, що розраховані за їх допомогою варіанти (плани) розвитку виробництва найкращі серед можливих за даних конкретних умов. Це призводить до нераціонального використання виробничих ресурсів, високої собівартості продукції і зниження темпів розвитку сільського господарства.

  • Визначити оптимальний рівень спеціалізації і оптимальну галузеву структуру підприємства традиційними методами практично неможливо, бо вони не забезпечують одночасного врахування всієї сукупності взаємних зв’язків у процесі виробництва. Вони не дозволяють з певністю стверджувати, що розраховані за їх допомогою варіанти (плани) розвитку виробництва найкращі серед можливих за даних конкретних умов. Це призводить до нераціонального використання виробничих ресурсів, високої собівартості продукції і зниження темпів розвитку сільського господарства.



 Найбільш ефективно такі задачі розв’язують за допомогою методів економіко-математичного моделювання з використанням ПК.

  •  Найбільш ефективно такі задачі розв’язують за допомогою методів економіко-математичного моделювання з використанням ПК.

  • Перший етап – вибір і обгрунтування критерію оптимальності.

  • Другий етап – детальне ознайомлення з факторами спеціалізації та інтеграції та складання економіко-математичної моделі задачі.

  • Третій етап – розрахунок техніко-економічних коефіцієнтів і на їх основі побудова розширеної моделі (матриці) задачі



Четвертий етап – отримана інформація передається на ПК, який відповідно до програми симплекс-методу лінійного програмування здійснює необхідні обчислення і дає оптимальний (за вибраного критерію) план поєднання галузей у господарстві.

  • Четвертий етап – отримана інформація передається на ПК, який відповідно до програми симплекс-методу лінійного програмування здійснює необхідні обчислення і дає оптимальний (за вибраного критерію) план поєднання галузей у господарстві.

  • Заключним етапом є аналіз одержаних оптимальних планів і складання на їхній основі плану розвитку господарства [3].











Реалізація економіко-математичних моделей оптимізації галузевої структури і аналіз отриманих результатів різних виробничих типів господарств дозволяє збалансувати рослинництво і тваринництво, збільшити обсяги продукції і раціонально перерозподілити виробничі ресурси, поліпшити показники виходу продукції на одиницю площі сільсько-господарських угідь.

  • Реалізація економіко-математичних моделей оптимізації галузевої структури і аналіз отриманих результатів різних виробничих типів господарств дозволяє збалансувати рослинництво і тваринництво, збільшити обсяги продукції і раціонально перерозподілити виробничі ресурси, поліпшити показники виходу продукції на одиницю площі сільсько-господарських угідь.



Результати рішення економіко-математичних задач оптимального поєднання галузей у сільськогосподарських підприємствах на ПК за допомогою методів лінійного програмування свідчать, що оптимальні варіанти планів забезпечують збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на 4 - 6 % за значного підвищення рівня її економічної ефективності порівняно з планами, розробленими на основі традиційних методів планування [2] .

  • Результати рішення економіко-математичних задач оптимального поєднання галузей у сільськогосподарських підприємствах на ПК за допомогою методів лінійного програмування свідчать, що оптимальні варіанти планів забезпечують збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на 4 - 6 % за значного підвищення рівня її економічної ефективності порівняно з планами, розробленими на основі традиційних методів планування [2] .



Це досягається завдяки визначенню оптимальної структури виробництва і збільшенню виробництва продукції за рахунок продуктивніших і ефективніших сільськогосподарських культур, а також видів худоби і птиці з урахуванням найдоцільнішого використання природних і економічних умов ведення сільського господарства.

  • Це досягається завдяки визначенню оптимальної структури виробництва і збільшенню виробництва продукції за рахунок продуктивніших і ефективніших сільськогосподарських культур, а також видів худоби і птиці з урахуванням найдоцільнішого використання природних і економічних умов ведення сільського господарства.



1. Лисенко М.І. Удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств як один із факторів підвищення ефективності виробництва // Збірник наукових праць Кіровоградського Національного Технічного Університету, 2009, №15. — 143 с.

  • 1. Лисенко М.І. Удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств як один із факторів підвищення ефективності виробництва // Збірник наукових праць Кіровоградського Національного Технічного Університету, 2009, №15. — 143 с.

  • 2. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві. — К.: КНЕУ, 2004. — 495 с.

  • 3.Економіко-математичне моделювання: Навч. посіб. / Жадлун З. О., Галаєва Л.В., Шульга Н. Г. – К.: Видавничий центр ООО «Інтеграл», 2009.- 239 с.






База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка