Трипільська культура Вікентій Хвойка



Дата конвертації28.05.2016
Розмір445 b.


Трипільська культура




Вікентій Хвойка



Піонер і фундатор української археології Вікентій Хвойка по праву займає місце в когорті найславетніших постатей цієї науки у світі, таких як Г.Шліманн, Л.Вуді, Ч.Гарольд та ін. Важко знайти період прадавньої української історії, в якому з його ім’ям не були б пов’язані археологічні відкриття або блискучі наукові досягнення. Він був, зокрема, першовідкривачем ранньослов’янських археологічних культур на території України і пам’яток давнього Києва, започаткував нову наукову добу в дослідженнях палеоліту України.



Будь-яким із цих та інших відкриттів пишався б кожен професіонал від археології. Парадоксально, але Вікентій Вячеславович був археологом-самоучкою. Він покладався на свою надзвичайно розвинуту інтуїцію, підкріплену знаннями й багаторічним досвідом.



П'ять найбільших археологічних відкриттів Вікентія Хвойки



1. Стійбище первісних мисливців на мамонтів - Кирилівська пізньопалеолітична стоянка - перша досліджена пам'ятка кам'яного віку в Східній Європі. Знахідкам, як і залишкам вогнищ від житлових споруд, понад 12 -15 тис. років.



2. Трипільська рільнича цивілізація, що існувала на Подніпров'ї у IV - III ст. до н.е. Назвав її "за найбільшим на знахідки місцем" - в околицях села Трипілля на Київщині.



3. Могильники двох археологічних культур - зарубинецької (ІІ ст. до н. е. - І ст. н. е.) та черняхівської (ІІІ - V ст. н. е.). Відкрив їх у 1898-1899 роках на березі Дніпра біля села Зарубинці на північ від Канева, а також поблизу села Черняхів під Кагарликом.



4. Фундаменти мурованого князівського палацу часів Київської Русі на Старокиївській горі, у садибі лікаря Петровського неподалік Десятинної церкви. А 17 серпня 1907-го тут розкопали велику братську могилу жертв татаро-монгольської навали Києва 1240 року. На кістяках було видно сліди від ударів шабель та іншої холодної зброї. У садибі Петровського розкопали також залишки давньоруських майстерень, де виробляли ювелірні прикраси з металу й емалі, а також керамічні кахлі.



5. Давньоруське князівське місто-фортецю Білгород у селі Білгородка під Києвом. Розкопав 1909-1914 років. Виявив тут потужні оборонні споруди, залишки кам'яного храму ХІІ ст., величезний колодязь тощо.



Найбільшим його подарунком людству, масштабність якого повною мірою було осягнуто лише після пізніших комплексних історико-археологічних досліджень, стало відкриття унікальної стародавньої землеробської культури IV—III тис. до н.е. на теренах України. Цю культуру Вікентій Хвойка найменував трипільською — за назвою села Трипілля (нині Київська область), поблизу якого він зробив перший масовий розкоп давнього поселення. Багато сучасних дослідників вважають конгломерат поселень цієї культури (котра, як виявилось, охоплювала половину сучасної території України) однією з перших цивілізацій у світі.









Трипільське протомісто



Населення і площа Під час свого найбільшого розквіту (наприкінці середнього етапу) населення на всій території трипільської культури становило близько 410 000—1 000 000 чоловік, при цьому трипільці займали територію в 190 000 км². Окремі ж міста населяли до 25 000 чоловік, при цьому мали площу до 450 га. Свої міста трипільці використовували 50—80 років, після чого їх спалювали і жителі переходили на нове місце.



Найбільші міста Поблизу с. Тальянки — близько 3700 до н.е., 15 000—25000 жителів, до 2700 будинків, площа 450 га. Тальянки був найбільшим містом трипільців в 3600—3500 роках до н.е. Поблизу с. Доброводи — близько 3800 до н.е., до 10 000 жителів, площа 250 га. Поблизу с. Майданецьке — близько 3700 до н.е., 6 000—10 000 жителів, до 1575 будинків, площа 270 га. Поблизу с. Небелівка — близько 4000 до н.е., площа 300 га. Найбільше трипільське місто свого часу. Поблизу с. Веселий Кут — площа 150 га. Поблизу с. Косенівка — площа 120—180 га.













Трипільська культура – культура мальованої кераміки
















База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка