Туризм неповносправних осіб Обмеження та перспективи розвитку



Дата конвертації16.06.2016
Розмір445 b.


Туризм неповносправних осіб

  • Обмеження та перспективи розвитку


Визначення поняття неповносправності

  • Неповносправна особа - це особа, фізичний, психічний чи розумовий стан котрої постійно або періодично ускладнює, обмежує чи унеможливлює виконання суспільної ролі, зокрема, не дозволяє здійснювати професійну діяльність, якщо вона отримала заключення про:

      • Віднесення її відповідними органами до однієї з трьох ступенів неповносправності (значний, помірний або легкий),
      • Повну або часткову непрацездатність,
      • Рід і ступінь неповносправності (стосується осіб, котрим не виповнилося 16 років).


Населення неповносправних осіб

  • 2002 р. 5 457 тис. осіб

  • 4 450 тис. осіб 1 007 тис. осіб

  • неповносправні в юридичному розумінні у біологічному розумінні

  • Дані Національного Перепису Населення



Вплив туризму на неповносправних осіб

  • Фізичний

    • покращення фізичного розвитку
    • покращення форми
    • відновлення сил
    • відпочинок
  • Психічний

    • можливість самореалізації, інтелектуальний розвиток
    • досвід відчутих ситуацій, що приносять задоволення
    • створення свого власного образу
    • наука подолання труднощів, боротьба зі страхом перед невідомістю
    • туризм як елемент психотерапії – допомога у подоланні комплексів і відчуття самотності
  • Соціальний

    • формування вміння співпрацювати з іншими
    • відчуття соціальної спорідненості, солідарності
    • налагодження особистих контактів
    • полегшення у створенні відповідних товариських форм


Мета туризму неповносправних осіб (1)

  • лікувальна

    • продовження програми лікування і реабілітації
  • біологічна

    • компенсація втрати фізичної розвитку
    • зменшення біологічних результатів старіння організму
    • затримка інтелектуальної деградації
  • анатомо-фізіологічна

    • підвищення сили м’язів, рухливості суглобів
    • корисний вплив на основні функції організму
    • збільшення опору витривалості
    • часткове зменшення наслідків інвалідності
  • гігієнічно-оздоровча

    • захоплення щоденними фізичними вправами
    • гартування організму
    • формування стійкості до негараздів


Мета туризму неповносправних осіб (2)

  • психолого-виховна

    • формування позитивних прикладів поведінки
    • формування особистих характерних рис, самоутвердження, свобода, незалежність, відчуття безпеки
    • боротьба з егоцентричними, антисуспільними, агресивними чи апатичними основами
  • гедоністична

    • зусилля, віддані туризму, не виснажують
    • виконує такі самі функції, як і гімнастика
    • приносить задоволення
  • суспільна

    • дозволяє вирватися з суспільної ізоляції
    • виконує інтеграційні функції
    • дає можливість брати участь в культурі


Основні форми туристичної активності неповносправних осіб

    • Реабілітаційні зміни:
      • реабілітаційно-оздоровчий,
      • спортивно-реабілітаційні,
      • туристсько-реабілітаційні.
    • Активний і кваліфікований туризм.
    • Оздоровчий туризм (проживання у санаторіях, кліматичне лікування).
    • Дитячі і молодіжні табори (різні елементи реабілітації).
    • Поїздки релігійного характеру.
    • Відвідування родичів і знайомих.
    • Подорожі з навчальною метою (професійна реабілітація, поєднана з відпочинком та регенерацією фізичних сил).
    • Різноманітні закордонні поїздки.


Фактори участі неповносправних осіб у туризмі

  • Фактори участі з боку проживання:

    • суспільно-демографічні
      • вік
      • стать
      • рід захворювання
      • суспільно-професійна позиція
    • економічні
      • загальноекономічні
      • доходу
      • цінові
  • Фактори участі з боку пропозицій:

    • туристична і соціальна державна політика
      • зокрема, податкова система та система допомоги
      • інші урядові регулювання (напр. вимоги до надавачів послуг)
    • пристосування транспортних пасажирських засобів
    • нічліжна база і її пристосування
    • організатори туризму для неповносправних осіб


Рівень участі у туризмі неповносправних осіб

  • Рівень участі неповносправних осіб у вітчизняних та закордонних туристичних поїздках у 1999 року на загальному фоні жителів Польщі (у %)



Вік неповносправних осіб та їхня участь у туризмі

  • Участь неповносправних осіб у туристичних поїздках у 1999 році

  • (за віком)



Декларована мета поїздки



Декларована мета поїздки – за віком



Оздоровча та реабілітаційна мета



Місця проживання та участь у туризмі



Виїзні сезони



Інституції, що займаються організацією туризму для неповносправних осіб



Основні детермінанти проживання - дохід

  • Дохід – це основний фактор, котрий визначає рівень консумпції (споживання) неповносправних осіб.

  • Для деяких середовищ неповносправних інші доходотворчі фактори (напр. вільний час) не мають жодного значення.

  • Рівень доходу повинен бути настільки великий, щоб виник фонд вільних рішень i, щоб у рамках цього фонду дійшло до туристичної консумпції.

  • Дохід як фактор має особливе значення для тривалих виїздів (5 днів+).



Основні дфактори участі: пропозиції

    • доступність нічліжної бази, її пристосування,
    • доступність транспортних пасажирських засобів,
    • доступність туристичних переваг,
    • туристична і соціальна державна політика:
      • податкова система і системи допомоги
      • інші урядові регулювання (напр. вимоги до надавачів послуг)
    • організатори туризму:
      • туристичні бюро, громадські організації, кадри, реклама, інформація, організація і сфера послуг


Пристосування загальнодоступної туристичної бази



Використання нічліжної бази неповносправними особами: зауваження

  • Число візитів неповносправних осіб у готелях найвищого класу (**** або *****), найбільш пристосованих до досліджуваних потреб:

    • біля 1,8 тис. в рік (довготривалі виїзди)
    • біля 11,7 тис. в рік (короткотермінові виїзди).
  • Неповносправні особи на комерційній базі затримуються у два рази рідше, ніж на суспільних об’єктах; подорожі осіб на інвалідних візках становлять майже 1% від загальної кількості подорожей цілої досліджуваної популяції.

  • Особи на інвалідних візках майже завжди зупиняються на суспільній базі.

  • Особи з великими труднощами пересування спорадично зупиняються у приватних квартирах і на нічліжній базі при Костелі.



Організатори туризму

  • Брак спеціалізованих туристичних бюро.

  • Брак пропозицій щодо потреб неповносправних:

    • недостатня кількість баз, пристосованих до потреб неповносправних осіб;
    • брак віри у надавачів послуг щодо можливості створення попиту (вбоге середовище);
    • брак відповідної підтримки з боку соціальних фондів.
  • Брак пропозицій дає зворотну реакцію – брак зацікавлення і проживання з боку неповносправних осіб.

  • Брак спеціалізованих пропозицій для неповносправних – це проблема, наявна не лише у Польщі, а й у інших європейських та неєвропейських країнах.



Очікування щодо інформації та пропозицій туристичних послуг для неповносправних осіб

  • Достовірна інформація.

  • Постійно актуалізована інформація (зокрема, щодо можливих бар’єрів).

  • Легко доступна інформація – пристосування форми до можливостей сприйняття н.о. (великий друк, braille, сурдопереклад - текстофони).

  • Інтегрована інформація повинна охоплювати не лише окремі послуги (напр. готелі), а й супроводжуючу базу у місцевості – доступ до пляжів, визначних місць, магазинів, ресторанів....

  • Інформація розміщена у центральних інформаційних системах, у інформаційних базах, котрі перебувають у компетенції бюро подорожей.

  • Вибір потрібного каналу поширення інформації i реклами (інтернет, спеціалізовані друковані видання, телебачення, радіо).

  • Співпраця між господарчими одиницями і владою (центральних – Департамент з питань туризму, POT, i місцевих – уряд місцевого самоврядування, локальні туристичні організації).



Туристичні путівники для неповносправних осіб

  • Недостатня кількість.

  • У Польщі призначені лише для осіб, що мають проблеми з пересуванням.

  • Неповна інформація (інколи відверто часткова).

  • У путівниках бракує інформації про комунікаційні маршрути без перешкод.

  • Брак інформації про бюро подорожей, про громадські організації, котрі займаються туризмом, про туристичні імпрези.

  • В основному стосуються великих міст (Варшава, Краків, Гданськ).

  • Їх опублікування залежить від місцевих ініціатив, зокрема ініціатив організацій неповносправних осіб.

  • Брак достатньої підтримки з боку центральної влади.

  • Брак провідників для незрячих.



Бар’єри участі у туризмі

  • Внутрішні, присутні у самій неповносправній особі:

    • фізичний стан неповносправної особи (здатність пересуватися, біль);
    • психічний стан (розлад у соціальних контактах);
    • стан свідомості (недостатність знань, нижчий рівень освіти, фізична і психічна залежність від інших).
  • Оточення:

    • неповносправним особам нав’язали зовнішні фізичні і соціальні умови;
    • бар’єри, що виникають з принципів, котрі демонструє оточення;
    • архітектурні бар’єри;
    • екологічні бар’єри (умови місцевості, погода);
    • транспортні обмеження;
    • приписи та регулювання дискримінаційного характеру (напр. dot. псів-поводирів, перевезення батарей для акумуляторів i ін.).
  • Інтерактивні:

    • взаємовплив неповносправних осіб і решти суспільства (напр. у порозумінні);
    • обмеження у підтримці активності, котра вимагає спеціальних вмінь.


Класифікація бар’єрів

  • Економічні бар’єри

  • Об’єктивні обмеження, зумовлені станом здоров’я

  • Обмеження, зумовлені відношеннями між оточенням неповносправної особи та рештою суспільства

  • Фізичні бар’єри



Економічні бар’єри

    • Загальна матеріальна ситуація середовища.
    • Співвідношення між коштами закупівельних послуг до доходу (високі ціни).
    • Низький рівень професійної активності (гірша матеріальна ситуація, брак доступу до соціальних фондів).
    • Низький рівень фінансування.
    • Брак туристичного спорядження.
    • Явище заміни попиту.
    • Ці бар’єри впливають не лише на величину попиту, а й на його структуру.


Економічні бар’єри

  • Частіше їх вважають важливішими неповносправні жителі сіл, аніж міст.

  • Сильніше відчутні жінками, ніж чоловіками.

  • Оцінка матеріальної ситуації всієї спільноти неповносправних гірша за самооцінку власних умов проживання.

  • Чим краще живеться респондентам, тим менше значення вони прив’язують до економічних бар’єрів.

  • Чим краще живеться респондентам, тим менш гостро вони бачать економічні проблеми інших.

  • Для заможніших груп істотний економічний фактор, котрий займається участю - це заміна попиту.



Об’єктивне обмеження, зумовлене станом здоров’я

  • Обмежена здатність пересування

    • За даними Державної статистики у біля 40% населення – 2,3 млн. – це немобільні особи,
    • повна відсутність можливості пересування – 170 тис. осіб
    • обмежена мобільність до власного будинку – 490 тис. н.о.
    • особи, прикуті до ліжка – 162 тис.


Психічні і соціальні бар’єри

  • Найчастіше психічні і соціальні бар’єри вловлюються неповносправними особами від народження.

  • Частіше мужчинами, ніж жінками.



Архітектурні та урбаністичні бар’єри



Основні обмеження для інвалідів з пересування



Архітектурні та інші бар’єри для осіб, що пересуваються на візках




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка