У 1886 році данський вчений Адольф Меєр показав, що мозаїчна хвороба тютюну передається від однієї рослин до іншої



Дата конвертації18.06.2016
Розмір445 b.





У 1886 році данський вчений Адольф Меєр показав, що мозаїчна хвороба тютюну передається від однієї рослин до іншої

  • У 1886 році данський вчений Адольф Меєр показав, що мозаїчна хвороба тютюну передається від однієї рослин до іншої

  • 1892 року російський ботанік Дмитро Івановський намагався виділити збудника цього захворювання. Він показав, що екстракт із хворої на мозаїку рослини зберігає інфекційні властивості навіть після пропускання через керамічний фільтр, із порами, що затримували найменші із відомих на той час бактерії. Так був відкритий вірус тютюнової мозаїки



Повністю оцінити значення відкриття Івановського дозволили подальші

  • Повністю оцінити значення відкриття Івановського дозволили подальші

  • дослідження, зокрема проведені 

  • Мартінусом Беєрінком у 1898–1900 роках.

  • Він помітив, що збудник мозаїки тютюну

  • розмножується тільки у живих клітинах,

  • але може зберігатись у висушеному стані тривалий час. Саме Беєрінк започаткував вчення про віруси, які він назвав лат. «contagium vivum fluidum» — живими розчинними мікробами.



1935 року Венделл Стенлі остаточно показав, що вірус мозаїки тютюну не є рідиною, а існує у формі дрібних часточок, які проте разюче відрізняються від інших мікроорганізмв тим, що їх можна кристалізувати як хімічну речовину, завдяки простоті і гомогенності будови. У 1930-их роках для дослідження біологічних об'єктів також почали використовуватись електронні мікросокпи. Перша електронна мікрографія ВТМ була опублікована 1939 року.

  • 1935 року Венделл Стенлі остаточно показав, що вірус мозаїки тютюну не є рідиною, а існує у формі дрібних часточок, які проте разюче відрізняються від інших мікроорганізмв тим, що їх можна кристалізувати як хімічну речовину, завдяки простоті і гомогенності будови. У 1930-их роках для дослідження біологічних об'єктів також почали використовуватись електронні мікросокпи. Перша електронна мікрографія ВТМ була опублікована 1939 року.



Вірус тютюнової мозаїки є одним із типових представників великого класу вірусів зі спіральною симетрією. Його частинки мають форму жорстких порожнистих паличок розміром 15—18 × 300 нм і складаються із білків-протомерів і РНК. Білки розмішені спірально, утворюючи загалом, 130 витків із кроком 23 ангстреми. Всього до складу капсиду входить 2130 протомери, кожен довжиною 158 амінокислотних залишків. Основна функція капсиду — захист Генетичного матеріалу вірусу — одноланцюгової молекули РНК, яка занурена у білок ближче до внутрішньої поверхні «палички» і повторює кроки білкової спіралі

  • Вірус тютюнової мозаїки є одним із типових представників великого класу вірусів зі спіральною симетрією. Його частинки мають форму жорстких порожнистих паличок розміром 15—18 × 300 нм і складаються із білків-протомерів і РНК. Білки розмішені спірально, утворюючи загалом, 130 витків із кроком 23 ангстреми. Всього до складу капсиду входить 2130 протомери, кожен довжиною 158 амінокислотних залишків. Основна функція капсиду — захист Генетичного матеріалу вірусу — одноланцюгової молекули РНК, яка занурена у білок ближче до внутрішньої поверхні «палички» і повторює кроки білкової спіралі



ВТМ дуже стабільний і може зберігатись кілька років у сигаретах виготовлених із хворого листя. Цей вірус може поширюватись вітром або тваринами і проникає у рослину через ушкоджені ділянки. У клітинах, інфікованих ВТМ, вірусні частинки накопичуюються у великій кількості і можуть утворювати скупчення, помітні під оптичним мікроскопом. Також у цих клітинах деградують хлоропласти, а утворення нових пригнічується. По організму рослини ВТМ може переміщуватись із флоемним соком, а між окремими клітинами - дуже повільно (~1 мм на день) через плазмодесми, у чому йому допомагає спеціальний білок.

  • ВТМ дуже стабільний і може зберігатись кілька років у сигаретах виготовлених із хворого листя. Цей вірус може поширюватись вітром або тваринами і проникає у рослину через ушкоджені ділянки. У клітинах, інфікованих ВТМ, вірусні частинки накопичуюються у великій кількості і можуть утворювати скупчення, помітні під оптичним мікроскопом. Також у цих клітинах деградують хлоропласти, а утворення нових пригнічується. По організму рослини ВТМ може переміщуватись із флоемним соком, а між окремими клітинами - дуже повільно (~1 мм на день) через плазмодесми, у чому йому допомагає спеціальний білок.



Грип (англ. influenza

  • Грип (англ. influenza

  • фр. grippe) —

  • вірусна інфекційна хвороба з періодичним епідемічним 

  • чи гостра навіть пандемічним

  • поширенням.

  • Хвороба характеризується появою гострого

  • респіраторного синдрому з переважанням

  • трахеобронхіту та вираженою інтоксикацією

  • з гарячкою.



  • Вірус грипу, модель Національного інституту охорони здоров'я США

  • За класифікацією вірусів, вірус грипу відносять до РНК-вірусів родини ортоміксовірусів 

  • (лат. Orthomyxoviridae) та включає три сереотипи А, В, С.



Вірус грипу

  • Вірус грипу

  • Дикі водоплавні птахи є природними носіями великої різноманітності грипу А. Іноді віруси передаються на інші види, що може породити спалахи грипу серед домашньої птиці або спричинити пандемію грипу серед людей. Цей серотип вірусу грипу є найбільш вірулентний та патогенний для людини серед трьох серотипів і може призвести до серйозніших захворювань.



Вірус грипу B

  • Вірус грипу B

  • Цей серотип вірусу грипу майже виключно уражає людей і є менш поширений, ніж серотип A. Тільки деякі тварини, як відомо, уразливі до грипу B, Ластоногі та Фретки Цей серотип грипу мутує в 2-3 рази повільніше, ніж серотип A і, отже, менш генетично різноманітний. Тим не менш, серотип B здатний до мутацій, що призводить до зміни циркулючих штамів кожні 3-5 років, а це призводить до відповідних епідемій, яких спричинює цей серотип.[7] Невеликий мутагенний потенціал в поєднанні з обмеженим колом носіїв вірусу, призводить до того, що пандемій грипу В не зафіксовано в природі.



Вірус грипу C, який заражає людей, собак і свиней, іноді спричиняючи тяжкі захворювання і локальні спалахи. Частіше грип C зустрічається рідше, ніж інші серотипи, і зазвичай зумовлює тільки легке захворювання у дітей. Відсутність мутацій призводить до того, що людина хворіє на грип С практично один раз за життя і отримує внаслідок цього тривалий напружений імунітет до цього серотипу.

  • Вірус грипу C, який заражає людей, собак і свиней, іноді спричиняючи тяжкі захворювання і локальні спалахи. Частіше грип C зустрічається рідше, ніж інші серотипи, і зазвичай зумовлює тільки легке захворювання у дітей. Відсутність мутацій призводить до того, що людина хворіє на грип С практично один раз за життя і отримує внаслідок цього тривалий напружений імунітет до цього серотипу.





Сказ (водобоязньгідрофобія) — гостре вірусне інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин, при якому відбувається специфічне ураження центральної нервової системи, що у людей та більшості вищих тварин закінчується смертельно.

  • Сказ (водобоязньгідрофобія) — гостре вірусне інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин, при якому відбувається специфічне ураження центральної нервової системи, що у людей та більшості вищих тварин закінчується смертельно.



Зараження відбувається через слину хворої на сказ тварини при укусі або ослиненні ушкодженої шкіри.

  • Зараження відбувається через слину хворої на сказ тварини при укусі або ослиненні ушкодженої шкіри.

  • Зараження людини сказом відбувається в основному через

  • укуси хворою твариною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хижих (вовки,лисиці — 41,4%) чи домашніх тварин (котячі — 21,8%, собаки — 15,3%), а також сільськогосподарських тварин (20,2 %)



Хвороба має три періоди:

  • Хвороба має три періоди:

  • Продромальний (період провісників)

  • Триває 1-3 дні. Супроводжується підвищенням температури до 37,2-37,3°С, пригніченим станом, поганим сном, безсонням, занепокоєнням хворого. Біль у місці укусу відчувається, навіть якщо рана зарубцювалась.

  • Стадія порушення

  • Триває від 4 до 8 днів. Виражається в різко підвищеній чутливості до найменших подразнень органів чуття: яскраве світло, різні звуки, шум викликають судоми м'язів кінцівок. Хворі стають агресивними, буйними, з'являються галюцинації, марення, відчуття страху.

  • Стадія паралічів

  • Настає параліч очних м'язів, нижніх кінцівок. Важкі паралітичні розлади дихання викликають смерть. Загальна тривалість хвороби 5-8 днів, зрідка 10-12 днів.



Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з'являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу ветеринарною службою ведеться боротьба зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація 

  • Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність і вдень з'являються у населених пунктах, нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу ветеринарною службою ведеться боротьба зі сказом серед собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакцинація 

  • свійських тварин.



При несвоєчасно проведеній вакцинації, яку здійснюють після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю. На сьогодні зафіксовано лише три випадки одужання без застосування вакцинації, але усі вони не були підтверджені виявленням вірусу у хворого, тому залишають питання стосовно того, а чи був це дійсно сказ, а не інший енцефаліт.

  • При несвоєчасно проведеній вакцинації, яку здійснюють після укусу інфікованої тварини, хвороба закінчується смертю. На сьогодні зафіксовано лише три випадки одужання без застосування вакцинації, але усі вони не були підтверджені виявленням вірусу у хворого, тому залишають питання стосовно того, а чи був це дійсно сказ, а не інший енцефаліт.



Головним заходом боротьби проти сказу є профілактика (знищення хворих на сказ тварин, вакцинація). Профілактичну вакцину 

  • Головним заходом боротьби проти сказу є профілактика (знищення хворих на сказ тварин, вакцинація). Профілактичну вакцину 

  • проти сказу запропонував Луї Пастер(фр. Louis Pasteur) у 1885. З українських авторів першу працю про сказ написав Д. Самойлович. В Україні перші щеплення проти сказу запровадив у 1886 М. Гамалія.




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка